Ухвала

від 02.09.2024 по справі 905/781/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

02 вересня 2024 року м. Харків Справа № 905/781/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Гребенюк Н.В., розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Колективного підприємства "Вента" (вх. №2035 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 28.06.2024, суддя Говорун О.В.)

у справі №905/781/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"

до Колективного підприємства "Вента"

про стягнення заборгованості у розмірі 35 851,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Колективне підприємство "Вента" про стягнення 35851,81 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.2024 у справі № 905/781/23 позов задоволено частково, стягнуто з Колективного підприємства "Вента" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" заборгованість в розмірі 29491 грн 11 коп., 3 % річних в розмірі 320 грн 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 706 грн 96 коп. та судові витрати в розмірі 1827 грн 76 коп. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Колективне підприємство "Вента", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2024 у справі № 905/781/23 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення був отриманий Колективне підприємство "Вента" 28.07.2024, тому, на думку відповідача, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України останній має право на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.08.2024 для розгляду справи № 905/781/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Склярук О.І., Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №905/781/23 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/781/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Колективного підприємства "Вента" (вх. №2035 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2024 у справі № 905/781/23, до надходження матеріалів справи.

30.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/781/23.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

У відповідності до положень статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції за наявності.

Частиною 1 статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до вимог частини 2 наведеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Частина 3 названої статті передбачає, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.261 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення було прийнято 19.06.2024, повний текст складений 28.06.2024.

Отже, останнім днем на подання апеляційної скарги було 16.07.2024.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачу оскаржуване судове рішення було вручено засобами поштового зв`язку 19.07.2024, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Таким чином, з урахуванням дати вручення повного тексту оскаржуваного судового рішення, останнім днем на подання апеляційної скарги було 08.08.2024.

Натомість, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на оскаржуване судове рішення лише 21.08.2024, тобто з пропуском строку.

З поданого відповідачем клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судових рішень вбачається, що апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення був отриманий 28.07.2024, однак доказів на підтвердження таких обставин відповідач не надає, а матеріалами справи відповідною датою є 19.07.2024.

Інших доводів поважності причин пропуску строку апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.4 ст.260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги у апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку та доказів на їх обґрунтування.

Також положеннями п.2 ч.2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов`язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (частина друга) встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя-доповідач зазначає, що апелянт оскаржує судове рішення в обсязі майнових вимог на суму 30518,1грн, отже, скаржником, з урахуванням мінімальної ставки судового збору за подання відповідної позовної заяви, за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 4 026,00грн (прожитковий мінімум на 2023 рік - 2684грн * 150%).

Натомість, апелянтом при поданні апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору та про їх наявність не зазначено в тексті апеляційної скарги.

Таким чином, з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати судового збору в розмірі 4 026,00грн.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до статті 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

У відповідності до ч.7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України на апелянта покладається обов`язок надсилання копій іншій учасникам у справі.

Разом з тим, апелянтом до матеріалів апеляційної скарги не було надано доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" як в електронному вигляді, так і у паперовій формі.

Про їх наявність зазначено у тексті апеляційної скарги, однак актом № 13-35/ 905/781/23 складеним відповідальними працівниками Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 встановлено факт відсутності вказаного додатку, а саме: доказу направлення копії апеляційної скарги позивачу у справі.

Таким чином, з метою усунення недоліків апеляційної скарги, апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" №3200-IX від 29.06.2023.

Зокрема, частиною 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України; тут і далі в редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає апеляційну скаргу.

Отже, законодавцем в імперативному порядку визначений обов`язок апелянта щодо зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Водночас, матеріали апеляційної скарги, а також відомості інформаційної системи Діловодство Спеціалізованого Суду не містять відомостей про наявність електронного кабінету у апелянта.

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Частиною 2 означеної статті унормовано, що, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З огляду на наведене, з метою усунення недоліків апеляційної скарги, апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази реєстрації особистого кабінету в системі «Електронний суд».

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п.п. 2, 3 ч.3 ст. 258, ст. 260 ГПК України, а саме - за відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками іншій стороні, доказів реєстрації особистого кабінету в системі «Електронний суд».

Відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, апелянту належить у строк, визначений цією ухвалою, подати до Східного апеляційного господарського суду: нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх обґрунтування, належні докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та розмірі (4 026,00грн), докази направлення копії апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"докази реєстрації Колективного підприємства "Вента" електронного кабінету модуля «Електронний суд».

Керуючись ст. ст. 174, 234, п.2, 3 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Вента" (вх. №2035 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2024 у справі № 905/781/23 - залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду:

- нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку та доказів на їх обгрунтування;

- докази сплати судового збору в установлених порядку та розмірі ( 4026,00грн);

- докази направлення копії апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- докази реєстрації Колективного підприємства "Вента" електронного кабінету модуля «Електронний суд».

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження або повернуто апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Н.В. Гребенюк