Постанова

від 02.09.2024 по справі 904/326/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/326/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 (суддя Рудь І.А.)

у справі № 904/326/24

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м. Київ

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 673 617 грн 47 коп.

За зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м. Київ

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 19.01.2024 б/д, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" заборгованість в сумі 1 253 806 грн 43 коп., відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії № 21/12/24-3 від 24.12.2021.

04.03.2024 Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом, в якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" надати Акціонерному товариству "ДніпроАЗОТ" належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у січні 2022 року за умовами двохстороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №21/12/24-3 від 24.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 повернуто зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" про зобов`язання відповідача надати позивачу належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої в січні 2022 року, за умовами двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №21/12/24-3 від 24.12.2021.

Не погодившись з вказаною ухвалою Акціонерним товариством "Дніпроазот" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі №904/326/24 та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується з ухвалою суду, вважає, що при її постановленні судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зустрічний позов був поданий 04.03.2024, тобто з порушенням встановленого кодексом строку, з огляду на що, АТ «ДНІПРОАЗОТ» посилаючись на поважні причини пропуску строку в зустрічному позові просило суд поновити строк для його подання. Проте, суд першої інстанції не розглядав заявлене АТ «ДНІПРОАЗОТ» клопотання, а повернув зустрічний позов на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України, як підписаний представником без належних повноважень. До зустрічного позову АТ «ДНІПРОАЗОТ» надавало документи, які на думку АТ «ДНІПРОАЗОТ» є належним підтвердженням повноважень особи на підписання позовної заяви (копія статуту та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). АТ «ДНІПРОАЗОТ» наразі знаходиться в простої, що суттєво перешкоджають адміністративній діяльності персоналу АТ «ДНІПРОАЗОТ», в тому числі і юридичному відділі, більшість працівників якого звільнились з підприємства після 24.02.2022, що ускладнює процес оперативного оформлення всіх документів про повноваження осіб на представництво в судах та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.03.2024 належним чином не обґрунтував своє рішення в частині повноважень представника АТ «ДНІПРОАЗОТ» на підписання зустрічного позову, не врахував винятково складні обставини діяльності, в яких опинилось АТ «ДНІПРОАЗОТ» та не надав АТ «ДНІПРОАЗОТ» можливості надати суду документи про повноваження представника додатково.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроазот" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі №904/326/24 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно п.6 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Статтею 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зокрема частиною 2 статті 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, оскарження якої передбачено пунктом 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило суд стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" заборгованість в сумі 1 253 806 грн 43 коп., відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії № 21/12/24-3 від 24.12.2021. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за спірним договором в частині своєчасної оплати за використану електричну енергію.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 19.02.2024 вирішено перейти до розгляду справи №904/326/24 за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 14.03.2024.

04.03.2024 Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом в якому просило зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" надати Акціонерному товариству "ДніпроАЗОТ" належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у січні 2022 року за умовами двохстороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №21/12/24-3 від 24.12.2021.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2024 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" повернуто заявникові.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що до зустрічного позову не надано докази того, що ОСОБА_2, який підписав зустрічну позовну заяву, є членом Правління АТ "Дніпроазот" або виконує обов`язки Голови Правління на підставі наказу та за погодженням з Наглядовою радою, або представляє інтереси АТ "Дніпроазот" в суді в порядку самопредставництва, з огляду на що дійшов висновку, що зустрічний позов підписано представником без належних повноважень.

Щодо викладених обставин колегія зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 4 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Частиною другою статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За змістом частини п`ятої статті 180 ГПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зокрема, частина перша статті 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Верховний Суд в постанові від 09.06.2020 у справі № 904/92/20 зазначав, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

Водночас, з огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до частини першої статті 174 ГПК України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

Отже, у протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України, повертає позовну заяву і додані до неї документи.

За змістом приписів частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до правил частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно частини дев`ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи (адвокатами).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що за загальним правилом самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу, іншої особи безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

В ухвалі від 08.06.2023 у справі №303/4297/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Окрім того в постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі №911/933/19, від 28 квітня 2020 року у справі №910/10553/18 від 09 червня 2020 року у справі №904/92/20, від 17 вересня 2020 року у справі №910/3850/19, від 08 грудня 2020 року у справі №905/2488/15 було зазначено, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Як вбачається з матеріалів справи, зустрічну позовну заяву було підписано заступником Голови Правління - директором з персоналу та загальних питань Похилюком О.

До вказаної зустрічної позовної заяви, згідно переліку додатків, було долучено, зокрема копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Дніпроазот», а також копію довіреності на особу, що здійснила засвідчення копій доданих до позову документів.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з частиною четвертою статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, і спеціальним законом, а саме Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Частиною першою статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Згідно із частиною третьою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.01.2024 керівником АТ "ДніпроАЗОТ" є Сідоров С.Л.

Представниками, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, вказано Пустовойта А.М. та Куценко Я.В (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (згідно статуту), подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи).

Згідно з підпунктами 9.3.1, 9.3.2, 9.3.4, 9.3.5, 9.3.6 пункту 9.3 Статуту АТ "Дніпроазот" правління є колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво та управління його поточною діяльністю. Правління діє від імені товариства та в його інтересах у межах, встановлених Статутом товариства, Положенням "Про Правління" та законодавством України. Правління складається з семи членів (в тому числі Голова Правління), які обираються Наглядовою радою товариства строком на три роки.

Роботою Правління керує Голова Правління, який обирається Наглядовою радою Товариства.

За рішенням Наглядової ради в Правлінні товариства може вводитись посада Першого Заступника Голови Правління. У разі введення такої посади, Перший Заступник Голови Правління виконує обов`язки Голови Правління під час його відсутності на підприємстві.

У разі одночасної тимчасової відсутності на підприємстві Голови Правління та Першого Заступника Голови Правління, обов`язки Голови Правління виконує призначений відповідним наказом по товариству і за погодженням із Наглядовою радою його заступник.

Якщо за рішенням Наглядової ради обрано особу, яка тимчасово здійснює повноваження Голови Правління, така особа користується всіма повноваженнями, що надані Голові Правління товариства.

Голова Правління виконує функції, покладені на нього як на керівника товариства згідно до законодавства України та укладеного з ним контракту.

Голова Правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності діяти від імені товариства, відповідно до рішень Правління, в тому числі представляти товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, державними та іншими органами і організаціями, у суді, господарському і третейському суді, в інших судових установах.

Підпунктом 9.3.11 пункту 9.3 Статуту АТ "Дніпроазот" передбачено, що для здійснення самопредставництва товариства як юридичної особи будь-який член Правління товариства або інший працівник товариства на підставі наказу та довіреності, виданих Головою Правління або виконуючим обов`язки Голови Правління, може бути уповноважений брати участь у судовому процесі (у справі), представляти товариство у місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної інстанції, вищих спеціалізованих судах, Верховному Суді, третейському суді (арбітражі), міжнародному комерційному арбітражі з усіма правами, що надані стороні (позивачу, відповідачу), третій особі чи іншому учаснику судового процесу законодавством, що визначає порядок здійснення судочинства.

До поданої зустрічної позовної заяви не додано будь-яких доказів наявності повноважень у особи, яка підписала зустрічну позовну заяву на вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема, наказу та довіреності, виданих Головою Правління або виконуючим обов`язки Голови Правління чи будь-яких інших документів, що підтверджували б повноваження Похилюка О. на підписання поданої заяви.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення поданої зустрічної позовної заяви заявнику.

Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав можливості АТ «Дніпроазот» надати суду документи про повноваження представника додатково, колегія звертає увагу, що як вже було зазначено раніше зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Статтею 164 ГПК України визначено документи, що додаються до позовної заяви, у тому числі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

При цьому апеляційний суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 14.12.2022 у справі № 910/1728/22, згідно якого, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до частини першої статті 174 ГПК України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків. Отже, у протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України, повертає позовну заяву і додані до неї документи.

АТ «Дніпроазот» до зустрічної позовної заяви взагалі не було додано доказів наявності повноважень саме у Заступника Голови Правління - директора з персоналу та загальних питань Похилюка О. на вчинення відповідних процесуальних дій, як не надано таких доказів і до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою.

Окрім того колегія суддів зазначає, що враховуючи, що зустрічна позовна заява була повернута заявнику саме на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, згідно якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, відповідно у суду були відсутні підстави для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі № 904/326/24.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі № 904/326/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 11.03.2024 у справі № 904/326/24 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А.Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко