Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/4090/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024Справа № 910/4090/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс"

до Державного підприємства "Антонов"

про стягнення 79 380,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" (далі - ТОВ "Карл Цейсс", позивач) до Державного підприємства "Антонов" (далі - ДП "Антонов", відповідач) про стягнення коштів у сумі 79 380,00 грн., набутих без належної правової підстави.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним збереження відповідачем коштів позивача набутих без достатньої правової підстави (помилково перерахованих). На підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 79 380,00 грн. помилково перерахованих коштів.

Ухвалою суду від 10.04.2024 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

16.04.2024 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Ухвалено, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи 24.04.2024.

Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались.

02.05.2024 до суду від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що сплата штрафних санкцій в добровільному порядку з боку позивача фактично відбулась на підставі умов, передбачених договором від 06.12.2021 №10.1757.2021-Б, а тому не є безпідставно одержаним відповідачем майном в розумінні ст. 1212 ЦК України. Відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Також, від Відповідача надійшла Заява про залучення до участі у справі №910/4090/24 правонаступника Державного підприємства "Антонов" на Акціонерне товариство "Антонов".

Заява мотивована тим, що 12.04.2024 Державне підприємство "Антонов" реорганізовано в порядку перетворення в Акціонерне товариство "Антонов", що підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що:

- наказом Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" від 05.04.2024 №235 "Про деякі питання створення Акціонерного товариства "Антонов" створено Акціонерне товариство "Антонов" та затверджено, зокрема, статут новоутвореного товариства; відповідно до пункту 5 вказаного наказу Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Підприємства з урахуванням особливостей правового статусу майна, переданого до статутного капіталу Товариства, з дня внесення відповідного запису про його державну реєстрацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Акціонерного товариства "Антонов" була проведена 12.04.2024.

Статтею 52 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, враховуючи те, що викладені в заяві обставини є достатніми та документально підтвердженими, Державне підприємство "Антонов" як Відповідача зі справи №910/4090/24 слід замінити на Акціонерне Товариство "Антонов".

08.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, підтримав власну позицію по суті справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, Відзив на позовну заяву, Відповідь Позивача на Відзив та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та заперечення відповідача, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" та Державним підприємством "Антонов", що змінило свою організаційно-правову форму на Акціонерне товариство (Акціонерне товариство "Антонов") укладено договір № 10.1757.2021-Б (надалі - договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору, позивач зобов`язався поставити та передати у власність ДП "Антонов", а відповідач прийняти та оплатити товар - напилювальну установку Quorum Q150T ES Plus (ДК 021:2015 -42660000-0 Інструменти для паяння м`яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання), найменування, марка, кількість, ціна якого вказується в Специфікації №1 (Додаток №1)), яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Вартість Товару за договором складає 1 260 000,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят тисяч грн, 00 коп.), включаючи ПДВ 20% 210 000 грн. (двісті десять тисяч грн., 00 коп.) (п. 3.4. договору).

З пункту 3.4.1. договору вбачається, що оплата за товар проводиться в розмірі 100% вартості після поставки впродовж 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання видаткової накладної та "Акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт".

Додатковою угодою № 1 від 16.06.2022 до договору сторонами погоджено внесення змін до п. 4.6. договору, який викладено у наступній редакції: "Термін поставки товару складає 325 (триста двадцять п`ять) календарних днів від дати підписання даного договору".

Як вбачається із договору, останній був підписаний позивачем 08.02.2022, тобто ТОВ "Карл Цейсс" було зобов`язане поставити товар відповідачу включно до 31.12.2022.

Втім, позивачем не було поставлено товар в строк, визначений умовами договору та Додатковою угодою.

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, відповідач звернувся до позивача із вимогою № 126/1067-23 від 23.01.2023 про сплату на користь відповідача за порушення строків виконання зобов`язань за договором пені не пізніше семи днів з моменту отримання даної вимоги та здійснення поставки ДП "Антонов" товару, відповідно до умов договору.

Оскільки ТОВ "Карл Цейсс" не виконало своїх зобов`язань в строк визначений умовами договору поставки від 06.12.2021 №10.1757.2021-Б від 06.12.2021, чим порушило права ДП "Антонов" як покупця за договором на своєчасне одержання товару належної якості, а також не вчинило будь-яких дій направлених на задоволення вимоги ДП "Антонов", останній звернувся за захистом свої порушених прав до суду.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 відкрито провадження у справі №910/12925/23 за позовом ДП "Антонов" до ТОВ "Карл Цейсс" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору в розмірі 316 260,00 (триста шістнадцять тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.).

14.09.2023, під час розгляду справи в суді, ТОВ "Карл Цейсс" (Відповідачем у справі №910/12925/23) сплачено на поточний рахунок ДП "Антонов" (Позивачу у справі №910/12925/23) всю суму позовних вимог в розмірі 316 260 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.09.2023 №613 про сплату 316 260,00 грн. з призначенням платежу: "оплата штрафних санкцій по договору №10.1757.2021-Б від 06.12.2021, згідно позовної заяви №126/11995-23 від 08.08.2023, без ПДВ" та у виконавчому провадженні №73500979 ним сплачено 3 553,20грн. судового збору відповідно до Платіжної інструкції №508 від 12.12.2023.

Тоді як, відповідно до Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 по справі № 910/12925/23, за твердженням Позивача по даній справі, сплаті підлягала лише сума коштів у розмірі 240 433,20грн., з яких 236 880,00грн. сума штрафних санкцій (пеня в розмірі 148 680грн. 00 коп., штраф у розмірі 88 200 грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 3 553,20грн.

За розрахунком Позивача, сума коштів у розмірі 79 380,00грн. яка була набута Відповідачем без достатньої правової підстави, поза межами Рішення Господарського міста Києва від 17.10.2023 по справі № 910/12925/23, внаслідок помилки, а тому в розумінні ст. 1212 ЦК України підлягають стягненню з Відповідача як безпідставно отримані.

26.12.20238 позивач звернувся до відповідача з листом- Вимогою від 26.12.2023 №75-2023 про повернення надлишково сплачених коштів у розмірі 79 380,00грн.

08.01.2024 Відповідач на лист-Вимогу від 26.12.2023 №75-2023 надав Позивачу Відповідь на вимогу від 08.01.2024 №126/276-24, в якій зазначив, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

06.02.2024 Позивач направив Відповідачу Відповідь на вимогу від 08.01.2024 №126/276-24 з проханням затвердити Акт звірки та повернути кошти у розмірі 79 380,00грн. як безпідставно набуті Державним підприємством "Антонов".

Проте, на момент звернення до суду, на поточний рахунок позивача, не надходило від відповідача, надлишково сплачених коштів у розмірі 79 380,00грн. Тому, оскільки грошові кошти в розмірі 79 380,00грн., перераховані позивачем на рахунок відповідача є на думку позивача, помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 79 380,00грн., набутих без достатньої правової підстави, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У Відзиві Відповідач заперечує проти позову, зазначає що Позивач прийшов помилкового висновку щодо помилковості сплачених коштів на користь ДП "Антонов", у зв`язку із чим останній вважає, що сума 79 380,00грн., є такою, яка набута відповідачем з достатньої правової підстави та не підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статей 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборону, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суду доведено, що правовою підставою позову у справі №910/12925/23 про стягнення неустойки слугувало порушення умов договору від 06.12.2021 №10.1757.2021-Б з боку ТОВ "Карл Цейсс", а саме порушення строків поставки товару у визначений умовами договору. Так, відповідно до п. 8.1 договору за непостачання, несвоєчасне постачання товару або за прострочення заміни товару неналежної якості або за прострочення монтажу та пуско-налагоджувальних робіт постачальник (ТОВ "Карл Цейсс") сплачує покупцеві (ДП "Антонов") за вимогою останнього пеню 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30-ти календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або несвоєчасно змонтованого товару.

Як зазначалось вище, Додатковою угодою № 1 від 16.06.2022 до договору сторонами погоджено внесення змін до п. 4.6. договору, яким визначено термін поставки товару - 325 (триста двадцять п`ять) календарних днів від дати підписання даного договору. Оскільки, договір №10.1757.2021-Б від 06.12.2021 був підписаний 08.02.2022, зобов`язання по поставці товару мало бути виконано позивачем в строк до 31.12.2022.

Відповідачем доведено та прийнято судом до уваги наступне:

- при постановлені рішення у справі №910/12925/23, судом першої інстанції, в мотивувальній частині рішення від 17.10.2023, невірно визначено дату підписання договору від 06.12.2021 №10.1757.2021-Б та в подальшому невірно розраховано штрафні санкції.

- датою укладення договору є саме 08.02.2022, що вбачається із дати підписання договору стороною позивача. Тобто, саме з наступного дня після підписання договору, а саме з 09.02.2022, почався відлік строку поставки за вищевказаним договором. За твердженням ДП "Антонов" правильно визначено як термін поставки, так і розмір штрафних санкцій. Оскільки ТОВ "Карл Цейсс" сплатив розмір нарахованих штрафних санкцій в розмірі 316 260,00грн в добровільному порядку, ДП "Антонов" не оскаржував рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі №910/12925/23 в апеляційному порядку.

- керуючись умовами договору щодо відповідальності сторін, на підставі ст. 624 ЦК України, ДП "Антонов", для захисту своєї інтересів, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою від 08.08.2023 №126/11995-23 про стягнення неустойки в сумі 316 260,00 грн. Відповідно до позовної заяви, прорахунок штрафних санкцій за порушення термінів поставки у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення поставки обладнання було правомірно проведено за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 (включно) та склало суму в розмірі 228 060,00 грн пені та 88 200,00 грн штрафу.

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 відкрито провадження у справі №910/12925/23 за позовом ДП "Антонов" до ТОВ "Карл Цейсс" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору в розмірі 316 260грн.00 коп. та встановлено ТОВ "Карл Цейсс" строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву із врахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПУ України.

Однак ТОВ "Карл Цейсс" (відповідач у справі №910/12925/23) правом, визначеним ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористалось, відзив на позовну заяву, а також контррозрахунку заявлених до стягнення сум пені та штрафу до суду не подало.

Натомість, з боку ТОВ "Карл Цейсс" (відповідачем у справі №910/12925/23) сплачено повний розмір неустойки заявлений відповідно до позовних вимог в розмірі 316 260,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.09.2023 №613, відповідно до призначення платежу якої зазначено: "сплата штрафних санкцій по договору №10.1757.2021-Б від 06.12.2021, згідно позовної заяви №126/11995-23 від 08.08.2023, без ПДВ".

Варто зазначити, що позивач в призначенні платежу самостійно визначив яке саме грошове зобов`язання ним погашається.

Суд акцентує увагу, що зобов`язання сплатити суму штрафних санкцій у позивача виникло на підставі умов договору, внаслідок порушення ним строків поставки товару та був ним реалізований до винесення рішення суду.

Тобто в ході розгляду справи №910/12925/23 ТОВ "Карл Цейсс" фактично визнало позовні вимоги в повному обсязі, у тому числі розмір нарахованих ДП "Антонов" штрафних санкцій. Дана обставина підтверджується сплатою в добровільному порядку у справі №910/12925/23.

Також суду доведено, що оскільки позивач, здійснюючи сплату неустойки в добровільному порядку до винесення рішення суду, не компенсував суму судового збору, який сплачено ДП "Антонов" за подання позову до Господарського суду міста Києва, після винесення рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/12925/23, відповідачем подано до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Заяву про примусове виконання рішення суду лише в частині стягнення судового збору в розмірі 3 553,20 грн.

Проте, Постановою головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 05.12.2023 ВП №73500979 помилково відкрито виконавче провадження з виконання наказу №910/12925/23 про стягнення 240 433,20грн., виданого 07.11.2023.

В подальшому, у зв`язку з фактичним повним виконання рішення згідно з виконавчим документом на підставі вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", вищезазначене виконавче провадження було закінчено.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. При цьому кондикційний позов є самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. Тобто, кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунокположень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (позиція Верховного суду, викладена у постанові від 28.02.2024 у справі № 922/3289/21).

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі N 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі N 903/359/21, від 05.10.2022 у справі N 904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).

Як зазначалось вище, зобов`язання щодо сплати неустойки у позивача виникло за порушення ним строків виконання зобов`язань та на підставі умов договору від 06.12.2021 №10.1757.2021-Б з боку ТОВ "Карл Цейсс", тобто умовами правочину, які в установленому порядку не скасовані, які є дійсними, не були змінені або припинені і діяли з моменту укладення вищевказаного договору.

З урахуванням викладеного, сплата штрафних санкцій в добровільному порядку з боку позивача фактично відбулась на підставі умов, передбачених договором від 06.12.2021 №10.1757.2021-Б, а тому не є безпідставно одержаним відповідачем майном в розумінні статті 1212 ЦК України.

Крім того, зобов`язання щодо сплати судових витрат у позивача виникло на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/12925/23, тобто також не є безпідставно одержаним майном в розумінні статті 1212 ЦК України.

Крім того, варто зазначити, що позиція Касаційного господарського суду від 25.08.2022 у справі №903/357/21 на яку посилається позивач не стосується даних правовідносин між сторонами, оскільки стосується набуття коштів без достатніх правових підстав, а саме без належного врегулювання сторонами існуючих між ними договірних правовідносин шляхом укладення додаткової угоди про зміну величини базового тарифу на оплату послуг.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві не підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем надано докази на спростування доводів і тверджень позивача.

Зважаючи на викладене та враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" до Акціонерного товариства "Антонов" про повернення коштів у розмірі 79 380,00 грн., набутих без достатньої правової підстави, у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко