Ухвала

від 02.09.2024 по справі 755/18982/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.09.2024Справа № 755/18982/20

За позовом ОСОБА_1 (м. Київ)

до Релігійної організації "Благодійне місійне товариство "Слово Життя" (м. Київ)

про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Релігійної організації "Благодійне місійне товариство "Слово Життя" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 26.10.2023 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06.06.2023 скасовано, провадження у справі закрито; роз`яснено позивачу, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду та про можливість протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

17.11.2023 від позивача надійшла заява про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28.11.2023 справу №755/18982/20 передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб на усунення недоліків позовної заяви.

20.12.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 позовну заяву повернуто заявнику.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №755/18982/20, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні 15.08.2024 позивач подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить змінити предмет позову та розглядати справу за наступними позовними вимогами:

"- Визнати недійсним рішення загальних зборів релігійної організації БМТ «Слово життя» ЄДРПОУ: 19342654 від 13.11.2020 року оформленого протоколом № 13/11/2020 від 13.11.2020;

- Скасувати наказ № 1 від 14 листопада 2020 року, вчинений релігійною організацією Благодійне місійне товариство «Слово життя» ЄДРПОУ: 19342654, щодо звільнення ОСОБА_1 з посади президента та поновити ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на посаді президента релігійної організації Благодійне місійне товариство «Слово життя» ЄДРПОУ: 19342654;

- Стягнути з релігійної організації Благодійне місійне товариство « Слово життя» ЄДРПОУ: 19342654 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 70097 гривень".

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що предметом позову є вимоги про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів релігійної організації БМТ «Слово життя» ЄДРПОУ: 19342654 від 13.11.2020 року, оформленого протоколом № 13/11/2020 від 13.11.2020, є новою позовною вимогою, яка не заявлялась у позовній заяві, і пред`явлення такої вимоги тягне за собою одночасну зміну предмету та підстав позову.

Більше того, як вказує сам же позивач, така вимога вже була предметом розгляду господарського суду за позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, відповідача, оформлених протоколом № 13/11/2020 від 13.11.2020 року, за результатом чого суд відмовив у задоволенні позову.

Таким чином, така вимога не може бути прийнята до розгляду в силу положень п. 2. ч. 1 ст. 175 ГПК України.

За таких обставин, вказана заява повертається заявнику.

Керуючись ст. ст. 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 15.08.2024 про зміну предмету позову, до розгляду не приймати та повернути заявнику.

Ухвала набрала законної сили 02.09.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко