Рішення

від 02.09.2024 по справі 911/565/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/565/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без повідомлення (виклику) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №5166 від 03.07.2024) у справі № 911/565/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188

до Малого приватного підприємства «СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"»

08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Мечнікова, будинок 71-А, код ЄДРПОУ 13719327

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення зобов`язання

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №338/24 від 05.03.2024) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - позивач або заявник) до Малого приватного підприємства «СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"» (далі - відповідач) про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/565/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2024 позов задоволено частково: стягнуто з Малого приватного підприємства «СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» інфляційні втрати в розмірі 150159,56 грн, 3% річних в розмірі 23234,39 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 3028,00 грн.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Малого приватного підприємства «СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн (вх. №4928 від 26.06.2024).

Відповідно до частин 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що справа №911/565/24 за позовом (вх. №338/24 від 05.03.2024) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Малого приватного підприємства «СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд дійшов висновку про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.№4928 від 26.06.2024) в тому самому порядку, що й справа: без призначення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2024 заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.№4928 від 26.06.2024) у справі №911/565/24 прийнято до розгляду; відповідачу встановлено строк на подання заперечень на заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.№4928 від 26.06.2024) у справі №911/565/24 до 12.07.2024.

Копію ухвали Господарського суду Київської області від 02.07.2024 надіслано відповідачу поштою, поштова кореспонденція суду повернута без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання, заперечення відповідачем суду не надані.

За результатами розгляду заяви, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2024 позов задоволено частково: стягнуто з Малого приватного підприємства «СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» інфляційні втрати в розмірі 150159,56 грн, 3% річних в розмірі 23234,39 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 3028,00 грн.

26.06.2024 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

2. Аргументи заявника (позивача)

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач заявляє до стягнення з відповідача 10500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем надані на розгляд суду такі документи:

- копія Договору про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020, що укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ПЕРШИЙ РАДНИК»;

- копія Додаткової угоди №1913-КОЕ/44 від 30.12.2021 до Договору про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020;

- копія Додаткової угоди №1913-КОЕ/45 від 28.12.2022 до Договору про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020;

- копія Додаткової угоди №1913-КОЕ/46 від 27.11.2023 до Договору про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020;

- копія Додаткової угоди №1913-КОЕ/47 від 28.11.2023 до Договору про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020;

- копія Акту від 25.06.2024 №911/565/24-КрЕМ наданих послуг за період з 01.03.2024 по 24.06.2024 за Договором про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020 (далі - Акт);

- копія Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України;

- копія Довіреності №80/2023 від 13.03.2023.

3. Аргументи відповідача

Відповідач своїх заперечень по суті заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу не надав.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного учасниками справи та висновки суду за результатами розгляду заяв

5.1. Щодо відсутності заперечень відповідача.

Суд відзначає, що позивач направив відповідачу копію заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу рекомендованим листом з повідомленням (накладна №0413607064752), докази чого надані до матеріалів справи.

Судом перевірене отримання цієї кореспонденції на сайті АТ "Укрпошта" та встановлено, що відповідачем вона не отримана та повернута відправнику без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання (трекінг № 0413607064752).

Копію ухвали Господарського суду Київської області від 02.07.2024, якою заяву позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№4928 від 26.06.2024) у справі №911/565/24 прийнято до розгляду та встановлено відповідачу строк на подання заперечень на цю заяву, надіслано відповідачу поштою, поштова кореспонденція суду повернута без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання (трекінг № 0600939065323), заперечення відповідачем суду не надані.

Стосовно обставин повідомлення відповідача, судом враховані висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 наведено висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-26818) та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відтак, відповідача належним чином повідомлено про розгляд заяви, а судом створені всі необхідні умови для її розгляду на принципах змагальності та рівності сторін відповідно до статей 7, 8, 13 Господарського процесуального кодексу України.

5.2. Щодо розміру витрат позивача на професійну правову допомогу та його обґрунтованості.

Судом встановлене, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» укладений Договір про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020.

На підтвердження суми витрат позивача на правову допомогу у справі №911/565/24 суду наданий акт від 25.06.2024 №911/565/24-КрЕМ наданих послуг за період з 01.03.2024 по 24.06.2024 за Договором про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020, що складений між Адвокатським об`єднанням «Перший радник» та позивачем, відповідно до якого адвокатом Петруньком І.В. надані такі послуги: 1) розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази та 2) підготовка та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви.

В Акті вказано, що професійна правнича допомога надавалась у період з 01.03.2024 по 24.06.2024 у судовій справі №911/565/24, яка розглядалась в Господарському суді Київської області за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Малого приватного підприємства «СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"» про стягнення 173397,14 грн.

Вартість наданих послуг (розмір гонорару) визначається у фіксованому розмірі і складає 10500,00 грн, без ПДВ.

Відповідно до наданого суду Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Петруньок Ігор Володимирович входить до Адвокатського об`єднання "Перший радник".

Судом враховане, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд відзначає, що у позовній заяві, на виконання вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав попередній розрахунок витрат, які він поніс чи планує понести у зв`язку з розглядом справи, які орієнтовно будуть становити 20000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №922/3858/20, зокрема, зазначається: «Судом апеляційної інстанції досліджено акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2021 та встановлено, що послуги загальним обсягом витраченого часу 5 години та загальною вартістю 2450,00 грн є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не є співмірними зі складністю справи, оскільки: послуги у вигляді зустрічі із замовником з метою з`ясування обставин справи № 922/3858/20 не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, бо спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя; здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця в обсязі 1 години поглинаються підготовкою скарги, з урахуванням того, що для підготовки скарги знадобилося 4 години; надання адвокатських послуг щодо ознайомлення із змістом та сутністю ухвали Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20, здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі № 922/3858/20 в обсязі 2 годин повністю поглинаються підготовкою апеляційної скарги, для підготовки якої знадобилося 3 години; не надано доказів на підтвердження фактичного виконання послуги на виготовлення необхідної кількості примірників заяви про часткове закриття провадження у справі № 922/3858/20 та направлення поштою з обсягом витраченого часу 1 година.»

За результатами аналізу цієї правової позиції судів апеляційної та касаційної інстанцій, суд дійшов висновку, що послуги за пунктом 1 Акту з розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази повністю поглинаються послугами за пунктом 2 Акту з підготовки та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви, відтак, послуги загальною вартістю 10500,00 грн є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням відсутності у суду визначеного сторонами критерію розмежування вартості кожної із послуг, також такі послуги не є співмірними зі складністю справи, предметом якої є стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, що нараховані позивачем на заборгованість, наявність якої встановлена в рішенні суду в іншій справі.

У той же час, в постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначається таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.».

Також суд зауважує, що в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначається таке: «132. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. 134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. 135.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.».

Суд звертає увагу на те, що згідно з Додатковою угодою №43 від 15.06.2021 до Договору №1913-КОЕ від 01.12.2020 про надання правової допомоги ціна договору становить 500000,00 гривень (пункт 4.1.), але, одночасно, сторони договору погодили, що розмір гонорару визначається згідно з актом наданих послуг (пункт 4.2.) та може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі (пункт 4.3.).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 також зазначається таке: « 129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. 130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:- фіксованого розміру; - погодинної оплати. 131. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару необчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.»

За результатом аналізу такої позиції Великої палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що договір №1913-КОЕ від 01.12.2020 та додатки до цього договору, що надані суду, не містять погодженого сторонами (позивачем та адвокатським об`єднанням) гонорару адвоката, оскільки не визначають конкретних умов щодо розмежування фіксованої ціни договору (500000,00 грн, в яку входить весь широкий спектр правових послуг у всіх правовідносинах сторін) та погодинної оплати, не встановлено порядок розрахунку гонорару (погодинна оплата чи конкретна вартість кожної послугу), не зазначено суду чим керувались сторони, коли вносили заявлені 10500,00 грн до акту наданих послуг, при цьому, суд відзначає, що сторони мали погодити вартість таких послуг до надання цих послуг, а не після ухвалення рішення у справі (дата рішення - 24.06.2024, дата акта - 25.06.2024).

До того ж, суду не надано доказів того, чи не перевищено вартістю спірних послуг ціни договору між сторонами у 500000,00 грн, з огляду на значний термін дії цього договору та погодження правовідносин сторін безвідносно до даної справи, а щодо всіх потреб позивача у правовій допомозі.

Вказані обставини унеможливлюють встановлення судом узгодженого між сторонами гонорару адвоката за надання послуг з правничої допомоги у даній справі, відтак, відсутні докази фактичності, неминучості та обгрунтованості розміру витрат позивача на правничу допомогу в даній справі, одночасно також і враховуючи вищевказані висновки суду про те, що одна із погоджених послуг повністю охоплюється іншою, відповідно, вказане унеможливлює розрахунок судом суми, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача заявлених судових витрат, оскільки розмір таких витрат або спосіб його розрахунку як такі, що дійсно погоджені між позивачем та адвокатським об`єднанням до надання спірних послуг, не підтверджені, відтак, не підтверджена реальність та неминучість спірних судових витрат, а їх розмір взагалі нічим не обґрунтований.

6. Результати розгляду заяви

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що документи в їх сукупності не є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для включення судом витрат відповідача на професійну правничу допомогу до судових витрат у справі.

Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні заяви (вх. №4928 від 26.06.2024) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/565/24 відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у справі №911/565/24 залишити за позивачем.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне додаткове рішення суду складено 02.09.2024.

Суддя С.О. Саванчук