Рішення

від 07.08.2024 по справі 911/1260/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1260/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення 35 136 000,00 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Олексін С.С.;

від відповідача: Кулініч В.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 35 136 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 20/23-290-РДД від 27.12.2023 в частині повернення попередньої оплати. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 35 136 000,00 грн основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1260/24. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 26.06.2024.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.05.2024 була доставлена відповідачу в його електронний кабінет. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.05.2024 була доставлена в електронний кабінет Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 27.05.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, в силу положення п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

12.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує, що неможливість виконання договірних зобов`язань з боку відповідача по двосторонньому договору купівлі-продажу електричної енергії № 20/23-290-РДД від 27.12.2023 пов`язана виключно з настанням форс-мажорних обставин, а саме військовою агресією російської федерації проти України, наслідком чого стало повне руйнування теплових електростанцій Товариства та, як наслідок, неможливість виробництва електричної енергії. З урахуванням вказаного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

26.06.2024 у підготовче засідання з`явились представники сторін. Суд протокольно прийняв до розгляду відзив та відповідь на відзив та долучив їх до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/1260/24 на 17.07.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

28.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

17.07.2024 у підготовче засідання з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі. Суд протокольно прийняв до розгляду заперечення відповідача на відповідь на відзив та долучив їх до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2024 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/1260/24 до судового розгляду по суті на 07.08.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

05.08.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому повідомив суд, що 24.07.2024 перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 450 542,77 грн відповідно до платіжної інструкції № 2172 від 24.07.2024 із призначенням платежу: «повернення коштів за невідпущену електричну енергію за ДУ №2 від 20.03.2024 до дог. № 20/23-290-РДД від 27.12.2023 в т.ч. ПДВ 75 090,46», а також 31.07.2024 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 2 252 713,87 грн відповідно до платіжної інструкції № 2233 від 31.07.2024 із призначенням платежу: «повернення коштів за невідпущену електричну енергію за ДУ №2 від 20.03.2024 до дог. № 20/23-290-РДД від 27.12.2023 в т.ч. ПДВ 375 452,31». Вказане, як зазначив відповідач, є підставою для закриття провадження у справі № 911/1260/24 в частині стягнення грошових коштів в сумі 2 703 256,64 грн. У зв`язку із цим відповідач просив суд прийняти клопотання до розгляду та закрити провадження у справі № 911/1260/24 за позовом ТОВ «Д.Трейдінг» до ПАТ «Центренерго» в частині стягнення грошових коштів в сумі 2 703 256,64 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

07.08.2024 в судове засідання з`явились представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити в повному обсязі.

У свою чергу представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 07.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 12.08.2024 до 29.08.2024 включно перебувала у щорічній відпустці, повний текст рішення складено та підписано судом після виходу судді з відпустки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (далі покупець, позивач) укладено двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 20/23-290-РДД (далі договір), за змістом п. 2.1 якого продавець зобов`язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.1 договору, договір укладено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та результатів електронного аукціону.

Пунктом 2.2 договору, купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).

Обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, е договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії (п. 2.3 договору).

За змістом п. 2.4 договору, обов`язковою умовою для продажу електричної енергії між продавцем та покупцем є: - наявність у кожної сторони укладеного в установленому порядку з оператором системи передачі договору про врегулювання небалансів; - відсутній факт набуття стороною, що є покупцем, статусу «переддефолтний» або «дефолтний» відповідно до Правил ринку.

Згідно з п. 3.1 договору, періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду (далі період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.

У додатковій угоді для періоду постачання зазначаються години, в які буде здійснюватися відпуск/відбір електричної енергії, для кожного торгового дня (доби постачання) у періоді постачання (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором, у періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.

Пунктом 3.4 договору визначено, що відпуск/відбір електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.

Кожна сторона самостійно зобов`язана відповідно Правил ринку здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам торгового дня (доби постачання), на електронній платформі ОСП (п. 3.5 договору).

За змістом п. 3.6 договору, підставою для фізичного відпуску/відбору електричної енергії у торговий день (добу постачання) за цим договором є отримання сторонами від ОСП автоматичного повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований ДД є дійсним.

Відповідно до п. 3.9 договору, право власності на електричну енергію переходить від продавця покупцю після закриття воріт для реєстрації обсягів за двосторонніми договорами на електронній платформі оператора системи передачі відповідно до Правил ринку. Після переходу права власності на електричну енергію покупець несе всі витрати (в т.ч., однак не виключно, пов`язані з розподілом та/або передачею електричної енергії до Покупця), ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на електричну енергію.

Сторони дійшли взаємної згоди, що продавець має право в односторонньому порядку зменшити обсяг відпуску-відбору (купівлі-продажу) електричної енергії за цим договором, через технічні причини чи обставини на генеруючих потужностях продавця або у випадку прийняття нормативних актів, які покладають додаткові зобов`язання на продавця щодо відпуску (продажу) електричної енергії іншим суб`єктам та/або таких нормативних актів, наслідком прийняття яких - є зміна істотних обставин на ринку, яким керувався продавець при розміщенні оголошення про проведення торгів. Про зменшення обсягу відпуску-відбору (купівлі-продажу) електричної енергії відповідно до цього пункту, продавець повідомляє покупця не пізніше, ніж до 18:00 за два дні до торгового дня (Д-2), на його електронну адресу, що зазначена в договорі листом, що підписаний кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи продавця. Неотримання покупцем повідомлення від продавця про зменшення обсягу не виключає право продавця на здійснення відповідного зменшення (п. 3.10 договору).

Згідно з п. 3.11 договору, не пізніше 3-ох робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електричної енергії, продавець зобов`язується направити покупцю підписані та скріплені печаткою продавця, 2 примірники акта купівлі-продажу електричної енергії, в яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передач (далі «акти»). Покупець не пізніше 2-ох робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов`язується направити продавцю один примірник оригіналу Акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.

Пунктами 4.1, 4.3 договору передбачено, що купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання. Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у додатковій угоді для Періоду постачання.

Положенням пункту 4.4 договору визначено, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.

При здійсненні платежів покупець повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому зазначається відповідний договір та додаткова угода, відповідно до яких здійснюється купівля-продаж електричної енергії та період постачання (п. 4.9 договору).

Відповідно до пп. 4.10, 4.11 договору, оплату за електричну енергію покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у відповідний додатковій угоді до цього договору або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомляє електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 1 (один) банківський день до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі невиконання продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у покупця заборгованості за цим договором, продавець зобов`язується повернути, у термін до 5 банківських днів, на поточний рахунок покупця, зазначений у договорі, грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця, за обсяг електричної енергії у відповідному періоді відпуску/відбору. У випадку невиконання продавцем свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів сплачених покупцем, продавець сплачує покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих покупцю грошових коштів.

Суд встановив, що 27.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до двостороннього договору, за змістом якої відповідно до результатів електронного аукціону № ЕР-271223-22, що відбувся 27.12.2023, аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-271223-11-1-14 та договору № 20/23-290-РДД від 27.12.2023, покупець купує у продавця електричну енергію на таких умовах: періодом відпуску/відбору електричної енергії є календарні дати з 01.01.2024 по 31.01.2024 року (п. 1 додаткової угоди № 1). Копія аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-271223-11-1-14 наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1, загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 111600 МВт*год.

За змістом пп. 4, 5 додаткової угоди № 1, ціна за 1 МВт*г електричної енергії з акцизним податком становить: 3 748,00 грн. Вартість електричної енергії з ПДВ становить 501 932 160,00 грн.

Додатком 1 до додаткової угоди № 1 є графік відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії у січні 2024 року. Додатком 2 до додаткової угоди № 1 є інформацією про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання додаткової угоди № 1, відпустив, а позивач відібрав електричну енергію в період з 01.01.2024 по 31.01.2024 обсягом 111600 МВт*г на загальну суму 501 932 160,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом купівлі-продажу електричної енергії № 290-РДД/01-01 від 31.01.2024 на суму 501 932 160,00 грн, який підписаний сторонами та скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

В подальшому, 20.03.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до двостороннього договору, за змістом якої відповідно до результатів електронного аукціону № ЕР-200324-10, що відбувся 20.03.2024, аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-200324-13-1-5 та договору № 20/23-290-РДД від 27.12.2023, покупець купує у продавця електричну енергію на таких умовах: періодом відпуску/відбору електричної енергії є календарні дати з 01.04.2024 по 30.04.2024 року; відпуск/відбір електричної енергії здійснюється з 01 по 24 години кожного торгового дня періоду відпуску/відбору відповідно до графіка відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії (додаток 1) (п. 1 додаткової угоди № 2). Копія аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-200324-13-1-5 долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2, період відпуску/відбору складається з етапів, що дорівнюють одній добі постачання.

Згідно з п. 3 додаткової угоди № 2, загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 72 000 МВт*год.

Пунктом 4 додаткової угоди № 2 визначено ціну за 1 МВт*г електричної енергії з акцизним податком, який становить 2 440,00 грн.

В пункті 5 додаткової угоди № 2 сторони узгодили, що загальна вартість електричної енергії з акцизним податком становить 210 816 000,00 грн з ПДВ.

Згідно з п. 6 додаткової угоди № 2, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного етапу постачання періоду відпуску/відбору покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та є невід`ємною частиною договору відповідно до п. 9 вказаної додаткової угоди.

Додатком 1 до додаткової угоди № 2 є графік відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії у квітні 2024 року. Додатком 2 до додаткової угоди № 1 є інформацією про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії.

За ствердженням позивача, на виконання п. 4.4 договору, який передбачає оплату за електричну енергію у формі попередньої оплати до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання, Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» було сплачено на користь відповідача попередню оплату за період постачання з 12.04.2024 по 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн.

Суд встановив, що 09.04.2024 позивач, на виконання п. 4.4 договору та п. 6 додаткової угоди № 2, здійснив попередню оплату електричної енергії за період відпуску/відбору електричної енергії за 12.04.2024, в сумі 7 027 200,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 5131 від 09.04.2024 на суму 7 027 200,00 грн із призначенням платежу: «оплата за е/е за 12.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1171200,00 грн (20%)».

10.04.2024 позивач, на виконання п. 4.4 договору та п. 6 додаткової угоди № 2, здійснив попередню оплату електричної енергії за період відпуску/відбору електричної енергії з 13.04.2024 до 15.04.2024 в сумі 21 081 600,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 5221 від 10.04.2024 на суму 21 081 600,00 грн із призначенням платежу: «оплата за е/е за 13-15.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 3513600,00 грн (20%)».

11.04.2024 позивач, на виконання п. 4.4 договору та п. 6 додаткової угоди № 2, здійснив попередню оплату електричної енергії за період відпуску/відбору електричної енергії за 16.04.2024, в сумі 7 027 200,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 5272 від 11.04.2024 на суму 7 027 200,00 грн із призначенням платежу: «оплата за е/е за 16.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1171200,00 грн (20%)».

Проте, як зазначив позивач, відповідач належним чином зобов`язання за договором та додатковою угодою № 2 в частині відпуску замовленого та оплаченого обсягу електричної енергії належним чином не виконав та не відпустив позивачу електричну енергію за період постачання з 12.04.2024 по 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом № 24/1741 від 11.04.2024 повідомив позивача щодо форс-мажорних обставин. Так у листі відповідач послався на п. 9.1 договору, за змістом якого у зв`язку з форс-мажорними обставинами сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, у зв`язку із чим відповідач на підставі п. 9.2 договору повідомив позивача про зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії з 12.04.2024 на невизначений термін (тобто відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися) (копія листа наявна в матеріалах справи).

У відповідь на вказаний лист позивач направив відповідачу лист № 01-074/12817 від 11.04.2024, в якому зазначив, що ТОВ «Д.Трейдінг» в повному обсязі виконав свої зобов`язання за умовами договору і здійснив оплату. Станом на 11.04.2024 позивачем було сплачено за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024. Як зазначив позивач у листі, з огляду на припинення відпуску/відбору електричної енергії, переплата за період постачання з 12.04.2024 по 16.04.2024 складає 35 136 000,00 грн з урахуванням ПДВ. Листом позивач просив повернути передоплату за договором в розмірі 35 136 000,00 грн (копія листа долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву).

В подальшому відповідач направив позивачу лист № 24/1797 від 12.04.2024, яким повідомив позивача, що на момент укладення договору та додаткової угоди відповідач був готовий виконувати свої договірні зобов`язання в повному обсязі, проте внаслідок ракетних обстрілів Зміївська та Трипільська ТЕС зупинили свою роботу та перестали функціонувати, що призвело до зупинення робочих потужностей з виробництва електричної енергії. Вказані обставини, як зазначив відповідач у листі, є форс-мажорними та унеможливлюють виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. Крім того відповідач в листі повідомив позивач, що копію Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу про форс-мажорні обставини буде надано додатково після його отримання (копія листа наявна в матеріалах справи).

У відповідь на лист позивача № 01-074/12817 від 11.04.2024 про повернення передоплати, відповідач направив позивачу лист № 24/1978 від 17.04.2024, в якому повідомив позивача, що настання форс-мажорних обставин унеможливлює виконання відповідачем вимог щодо повернення грошових коштів (копія листа наявна в матеріалах справи).

За ствердженням позивача, на вказаний вище лист відповідача № 24/1797 від 12.04.2024 позивач направив повторну вимогу № 01-04/12837 від 16.04.2024 щодо повернення оплати за договором в розмірі 35 136 000,00 грн у термін до 18.04.2024.

Як зазначив позивач, з огляду на те, що 18.04.2024 минув строк на повернення грошових коштів, проте відповідач грошові кошти на вимогу не повернув, ТОВ «Д.Трейдінг» направило ПАТ «Центренерго» претензію № 01-04/12861 від 22.04.2024 щодо порушення грошового зобов`язання, якою вимагав відповідача невідкладно повернути грошові кошти в розмірі 35 136 000,00 грн.

Проте, за доводами позивача, станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач, всупереч п. 6.2 договору, вимоги щодо повернення попередньої оплати в добровільному порядку не виконав.

З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 35 136 000,00 грн, сплачених в якості попередньої оплати за електричну енергію за період постачання електричної енергії з 12.04.2024 по 16.04.2024.

Згідно з п. 10.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток (за наявності) сторін та діє до 31.12.2024 включно. У частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до їх повного виконання.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 20/23-290-РДД від 27.12.2023 та додаткові угоди до нього як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Відповідно до пп. 17, 74, 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», двосторонній договір договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу; ринок електричної енергії система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; учасник ринку електричної енергії виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Статтею 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.

Відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов`язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору. Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку (частини 3, 4 ст.66 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Судом було встановлено вище та узгоджено сторонами в п. 4.4 договору, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.

При здійсненні платежів покупець повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому зазначається відповідний договір та додаткова угода, відповідно до яких здійснюється купівля-продаж електричної енергії та період постачання (п. 4.9 договору).

У пункті 6 додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного етапу постачання періоду відпуску/відбору покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Отже умовами договору та додатковою угодою № 2 сторони дійшли згоди, що оплата електричної енергії здійснюється у формі попередньої оплати для кожного етапу постачання періоду відпуску/відбору не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до початку відповідного періоду відпуску/відбору.

Суд встановив, що позивач, на виконання п. 4.4 договору та п. 6 додаткової угоди № 2, сплатив на користь відповідача попередню оплату за електричну енергію за період постачання з 12.04.2024 по 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 5131 від 09.04.2024 на суму 7 027 200,00 грн із призначенням платежу: «оплата за е/е за 12.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1171200,00 грн (20%)», платіжною інструкцією № 5221 від 10.04.2024 на суму 21 081 600,00 грн із призначенням платежу: «оплата за е/е за 13-15.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 3513600,00 грн (20%)» та платіжною інструкцією № 5272 від 11.04.2024 на суму 7 027 200,00 грн із призначенням платежу: «оплата за е/е за 16.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1171200,00 грн (20%)».

Отже суд встановив, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 3.4 договору визначено, що відпуск/відбір електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.

Відповідно до пп. 1, 2 додаткової угоди № 2, відпуск/відбір електричної енергії здійснюється з 01 по 24 години кожного торгового дня періоду відпуску/відбору відповідно до графіка відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії (додаток 1). Період відпуску/відбору складається з етапів, що дорівнюють одній добі постачання.

Відповідно до п. 3.9 договору, право власності на електричну енергію переходить від продавця покупцю після закриття воріт для реєстрації обсягів за двосторонніми договорами на електронній платформі оператора системи передачі відповідно до Правил ринку. Після переходу права власності на електричну енергію покупець несе всі витрати (в т.ч., однак не виключно, пов`язані з розподілом та/або передачею електричної енергії до Покупця), ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на електричну енергію.

Отже, враховуючи умови договору та додаткової угоди № 2, суд встановив, що строк відпуску/відбору електричної енергії за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 є таким, що настав.

Проте, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ПАТ «Центренерго» зобов`язання за договором та додатковою угодою № 2 в частині відпуску оплаченого обсягу електричної енергії за спірний період належним чином не виконав та не відпустив позивачу електричну енергію за період постачання з 12.04.2024 по 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн. Протилежного матеріли справи не містять. Доказів відпуску/відбору електричної енергії за спірний період до суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд бере до уваги позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, відповідно до якої у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 693 Цивільного кодексу України. Так Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом № 24/1741 від 11.04.2024 повідомив позивача щодо форс/мажорних обставин. Так у листі відповідач послався на п. 9.1 договору, за змістом якого у зв`язку з форс-мажорними обставинами сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, у зв`язку із чим відповідач на підставі п. 9.2 договору повідомив позивача про зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії з 12.04.2024 на невизначений термін (тобто відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).

У відповідь на вказаний лист позивач направив відповідачу лист № 01-074/12817 від 11.04.2024, в якому зазначив, що ТОВ «Д.Трейдінг» в повному обсязі виконало свої зобов`язання за умовами договору і здійснило оплату. Станом на 11.04.2024 позивачем було сплачено за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024. Як зазначив позивач у листі, з огляду на припинення відпуску/відбору електричної енергії, переплата за період постачання з 12.04.2024 по 16.04.2024 складає 35 136 000,00 грн з урахуванням ПДВ. Листом позивач просив повернути передоплату за договором в розмірі 35 136 000,00 грн.

Відповідач направив позивачу лист № 24/1797 від 12.04.2024, яким повідомив позивача, що на момент укладення договору та додаткової угоди відповідач був готовий виконувати свої договірні зобов`язання в повному обсязі, проте внаслідок ракетних обстрілів Зміївська та Трипільська ТЕС зупинили свою роботу та перестали функціонувати, що призвело до зупинення робочих потужностей з виробництва електричної енергії. Вказані обставини, як зазначив відповідач у листі, є форс-мажорними та унеможливлюють виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. Крім того відповідач в листі повідомив позивач, що копію Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу про форс-мажорні обставини буде надано додатково після його отримання.

У відповідь на лист позивача № 01-074/12817 від 11.04.2024 про повернення передоплати, відповідач направив позивачу лист № 24/1978 від 17.04.2024, в якому повідомив позивача, що настання форс-мажорних обставин унеможливлює виконання відповідачем вимог щодо повернення грошових коштів.

За ствердженням позивача, на вказаний вище лист відповідача № 24/1797 від 12.04.2024 позивач направив повторну вимогу № 01-04/12837 від 16.04.2024 щодо повернення оплати за договором в розмірі 35 136 000,00 грн у термін до 18.04.2024. Як зазначив позивач, з огляду на те, що 18.04.2024 минув строк на повернення грошових коштів, проте відповідач грошові кошти на вимогу не повернув, ТОВ «Д.Трейдінг» направило ПАТ «Центренерго» претензію № 01-04/12861 від 22.04.2024 щодо порушення грошового зобов`язання, якою вимагав відповідача невідкладно повернути грошові кошти в розмірі 35 136 000,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи а ні копії повторної вимоги № 01-04/12837 від 16.04.2024, а ні претензії № 01-04/12861 від 22.04.2024.

Проте суд враховує, що станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази в розумінні ст. 76, 77 ГПК України відпуску позивачу електричної енергії за період постачання з 12.04.2024 по 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн.

Стосовно посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин, які зумовили невиконання відповідачем зобов`язань за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так відповідно до п. 9.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Суд зазначає, що виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін, є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Проте суд звертає увагу відповідача, що виникнення обставин непереборної сили не є підставою для звільнення сторони від виконання зобов`язань, взятих на себе під час укладення відповідного договору.

Так предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми попередньої оплати згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період. Однак, позивачем не застосовано до відповідача та не заявлено до стягнення з останнього будь-якої міри відповідальності (неустойки, штрафних санкцій тощо), передбаченої чинним законодавством та умовами договору, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

З огляду на наведене, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, які зумовили невиконання відповідачем зобов`язань за договором, суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Посилання відповідача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 суд до уваги не приймає, оскільки правовідносини у справі № 910/7679/22 та даній справі не є подібними.

За змістом п. 6.2 договору, у разі невиконання продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у покупця заборгованості за цим договором, продавець зобов`язується повернути, у термін до 5 банківських днів, на поточний рахунок покупця, зазначений у договорі, грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця, за обсяг електричної енергії у відповідному періоді відпуску/відбору.

Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі № 911/2375/21 вказав, що аванс (попередня оплата) підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Аналогічні висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

З огляду на зазначене, умови договору та те, що відповідач не здійснив позивачу відпуск електричної енергії за спірний період, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом строк обов`язку відповідача з повернення позивачу грошових коштів в сумі 35 136 000,00 грн є таким, що настав.

Всупереч положенням чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору, відповідач станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом зобов`язання щодо повернення сплаченої суми попередньої оплати згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період, не виконав, суму попередньої оплати в розмірі 35 136 000,00 грн за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся, не повернув.

Водночас, після звернення позивачем до суду із даним позовом, 24.07.2024 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 450 542,77 грн відповідно до платіжної інструкції № 2172 від 24.07.2024 із призначенням платежу: «повернення коштів за невідпущену електричну енергію за ДУ №2 від 20.03.2024 до дог. № 20/23-290-РДД від 27.12.2023 в т.ч. ПДВ 75 090,46», а також 31.07.2024 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 2 252 713,87 грн відповідно до платіжної інструкції № 2233 від 31.07.2024 із призначенням платежу: «повернення коштів за невідпущену електричну енергію за ДУ №2 від 20.03.2024 до дог. № 20/23-290-РДД від 27.12.2023 в т.ч. ПДВ 375 452,31».

Отже суд встановив, що після звернення позивачем до суду із даним позовом відповідач повернув позивачу частину сплаченої попередньої оплати за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період, на загальну суму 2 703 256,64 грн.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Положення цієї норми можуть бути застосовані судом лише у разі встановлення обставин відсутності між сторонами спірного матеріального правовідношення (постанова Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/18700/20).

Враховуючи наведене вище, а також повернення відповідачем частини сплаченої попередньої оплати за невідпущену електричну енергію, господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 911/1260/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 703 256,64 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Суд зазначає, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 року в справі № 911/3685/17.

Отже здійснення відповідачем повернення на користь позивача частини сплаченої попередньої оплати за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період, суд розцінює як визнання перед позивачем обов`язку з повернення сплаченої позивачем попередньої оплати за невідпущену електричну енергію в загальній сумі 35 136 000,00 грн.

Проте, станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення відповідачем позивачу сплаченої суми попередньої оплати за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період, на загальну суму 32 432 743,40 грн (35136000,00 грн попередньої оплати - 2703256,64 грн часткове повернення передоплати). Протилежного не доведено, доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 32 432 743,40 грн.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 486 491,15 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Закрити провадження у справі № 911/1260/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 703 256,64 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (місцезнаходження: вул. Рудиківська, буд. 49, смт Козин, Обухівський р-н, Київська обл., 08711; код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (місцезнаходження: вул. Дорогожицька, буд. 3, корпус 15, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 42751799) 32 432 743,40 грн основного боргу та 486 491,15 грн судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко