Постанова

від 27.11.2024 по справі 911/1260/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Справа №911/1260/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Олексін С.С.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 (повний текст складено 02.09.2024)

у справі №911/1260/24 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 35 136 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" (далі - ТОВ "Д.Трейдінг") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") заборгованості у розмірі 35 136 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Д.Трейдінг" посилається на неналежне виконання ПАТ "Центренерго" своїх зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії від 27.12.2023 №20/23-290-РДД, в частині повернення попередньої оплати, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 35 136 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24 закрито провадження у справі №911/1260/24, в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 703 256,64 грн, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Д.Трейдінг" 32 432 743,40 грн основного боргу та 486 491,15 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, враховуючи повернення відповідачем частини сплаченої попередньої оплати за невідпущену електричну енергію, дійшов висновку про закриття провадження у справі №911/1260/24, в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 703 256,64 грн, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору. При цьому, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених останнім не надав, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення суми основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 32 432 743,40 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Центренерго" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24, в частині задоволених позовних вимог у розмірі 25 674 601,79 грн та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову, в цій частині, відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та є таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, скаржник звертає увагу, що апеляційна скарга подається ПАТ "Центренерго" в частині задоволених позовних вимог у розмірі 25 674 601,79 грн, оскільки після ухвалення Господарським судом Київської області рішення у даній справі, останнє добровільно сплатило на користь ТОВ "Д.Трейдінг" кошти у розмірі 6 758 141,61 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 09.08.2024 №2390 на суму 2 252 713,87 грн, від 30.08.2024 №2591 на суму 2 252 713,87 грн та від 17.09.2024 №2752 на суму 2 252 713,87 грн.

Також апелянт зазначає, що неможливість виконання договірних зобов`язань з боку відповідача по двосторонньому договору купівлі-продажу електричної енергії від 27.12.2023 №20/23-290-РДД, пов`язана виключно з військовою агресією російської федерації, наслідком чого стало повне руйнування теплових електростанцій відповідача та, як наслідок 100%, неможливість виробництва електричної енергії.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 апеляційну скаргу ПАТ "Центренерго" у справі №911/1260/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

10.10.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 задоволено клопотання та відстрочено ПАТ "Центренерго" сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови за наслідками її розгляду. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2024. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1260/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 30.10.2024.

23.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1260/24.

Розгляд справи призначений на 13.11.2024 не відбувся, у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Шапрана В.В. які входять до складу колегії суддів, у відряджені з 09.11.2024 до 14.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 розгляд апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24 призначено на 27.11.2024.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач, у порядку статті 263 ГПК України, скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Центренерго", а рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24 залишити без змін.

Так, позивач вказує, що відповідно до норм чинного законодавства України, суд першої інстанції цілком обґрунтовано стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Д.Трейдінг" грошові коштів в розмірі 32 432 743,40 грн.

Також позивач стверджує, що посилання ПАТ "Центренерго" на обставини непереборної сили, жодним чином не стосуються предмету даної справи, оскільки суд першої інстанції розглянув вимогу про стягнення основної суми заборгованості без жодних штрафних санкцій чи іншої відповідальності, що свідчить про безпідставність посилань ПАТ "Центренерго", викладених в апеляційній скарзі.

Крім того, позивач зазначає, що повернення грошових коштів ПАТ "Центренерго" після ухвалення рішення судом першої інстанції не може бути підставою для його зміни, оскільки такі фактичні обставини не існували на момент ухвалення самого рішення. Більше того, здійснення ПАТ "Центренерго" платежів на користь ТОВ "Д.Трейдінг" є фактичним визнанням і добровільним виконання рішення суду першої інстанції. Отже, посилання на платежі зроблені після проголошення оскаржуваного рішення, що містяться в апеляційній скарзі не спростовують, а лише доводять законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Розгляд заяв та клопотань

10.10.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано заяву про часткову відмову від апеляційної скарги, в якій останній посилається на те, що після подання апеляційної скарги у даній справі, ПАТ "Центренерго" добровільно сплатило на користь ТОВ "Д.Трейдінг" кошти у розмірі 2 252 713,87 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.09.2024 №2819.

Відповідно до частини 4 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Апеляційний суд встановив, що відсутні особи, які приєднались до апеляційної скарги ПАТ "Центренерго".

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява про відмову від апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24, в частині вимог апеляційної скарги у розмірі 2 252 713,87 грн, підлягає задоволенню, апеляційне провадження у справі в цій частині - закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 264 ГПК України.

08.11.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі №911/1260/24 за позовом ТОВ "Д.Трейдінг" до ПАТ "Центренерго" про стягнення 35 136 000,00 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору. На підтвердження наведеної обставини, відповідачем до вищенаведеного клопотання долучено платіжні інструкції: від 09.08.2024 №2390 на суму 2 252 713,87 грн, від 30.08.2024 №2591 на суму 2 252 713,87 грн, від 17.09.2024 №2752 на суму 2 252 713,87 грн, від 25.09.2024 №2819 на суму 2 252 713,87 грн, від 22.10.2014 на суму 4 505 427,75 грн, від 28.10.2024 №3173 на суму 4 505 427,75 грн, від 29.10.2024 №3186 на суму 4 505 427,75 грн, від 31.10.2024 на суму 9 905 604,63 грн.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 27.11.2024 з`явився представник позивача.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом належним чином, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа 911/1260/24 розглядається за відсутності його представника.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.12.2023 між ПАТ "Центренерго" (продавець) та ТОВ "Д.Трейдінг" (покупець) укладено двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії №20/23-290-РДД, за умовами якого продавець зобов`язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Договір укладено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та результатів електронного аукціону (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).

Відповідно до пункту 2.3 договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, е договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії.

За умовами пункту 2.4 договору обов`язковою умовою для продажу електричної енергії між продавцем та покупцем є:

- наявність у кожної сторони укладеного в установленому порядку з оператором системи передачі договору про врегулювання небалансів;

- відсутній факт набуття стороною, що є покупцем, статусу "переддефолтний" або "дефолтний", відповідно до Правил ринку.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду, що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.

У додатковій угоді для періоду постачання зазначаються години, в які буде здійснюватися відпуск/відбір електричної енергії, для кожного торгового дня (доби постачання) у періоді постачання (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором, у періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.

За змістом пункту 3.4 договору відпуск/відбір електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.

Кожна сторона самостійно зобов`язана, відповідно до Правил ринку, здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам торгового дня (доби постачання), на електронній платформі ОСП (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору підставою для фізичного відпуску/відбору електричної енергії у торговий день (добу постачання), за цим договором, є отримання сторонами від ОСП автоматичного повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований ДД є дійсним.

Пунктом 3.9 договору встановлено, що право власності на електричну енергію переходить від продавця покупцю після закриття воріт для реєстрації обсягів за двосторонніми договорами на електронній платформі оператора системи передачі, відповідно до Правил ринку. Після переходу права власності на електричну енергію покупець несе всі витрати (в т.ч., однак не виключно, пов`язані з розподілом та/або передачею електричної енергії до покупця) і ризики та приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на електричну енергію.

Сторони дійшли взаємної згоди, що продавець має право в односторонньому порядку зменшити обсяг відпуску-відбору (купівлі-продажу) електричної енергії за цим договором, через технічні причини чи обставини на генеруючих потужностях продавця або у випадку прийняття нормативних актів, які покладають додаткові зобов`язання на продавця щодо відпуску (продажу) електричної енергії іншим суб`єктам та/або таких нормативних актів, наслідком прийняття яких - є зміна істотних обставин на ринку, яким керувався продавець при розміщенні оголошення про проведення торгів. Про зменшення обсягу відпуску-відбору (купівлі-продажу) електричної енергії, відповідно до цього пункту, продавець повідомляє покупця не пізніше, ніж до 18:00 за два дні до торгового дня (Д-2), на його електронну адресу, що зазначена в договорі листом, що підписаний кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи продавця. Неотримання покупцем повідомлення від продавця про зменшення обсягу не виключає право продавця на здійснення відповідного зменшення (пункт 3.10 договору).

У пункті 3.11 договору встановлено, що не пізніше 3-ох робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електричної енергії, продавець зобов`язується направити покупцю, підписані та скріплені печаткою продавця, 2 примірники акта купівлі-продажу електричної енергії, в яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передач. Покупець не пізніше 2-ох робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов`язується направити продавцю один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.

Пунктами 4.1, 4.3 договору передбачено, що купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання. Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у додатковій угоді для Періоду постачання.

Згідно з пунктом 4.4 договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.

При здійсненні платежів покупець повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому зазначається відповідний договір та додаткова угода, відповідно до яких здійснюється купівля-продаж електричної енергії та період постачання (пункт 4.9 договору).

За змістом пунктів 4.10, 4.11 договору оплату за електричну енергію покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у відповідний додатковій угоді до цього договору або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомляє електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 1 (один) банківський день до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до пункту 6.2 договору, у разі невиконання продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у покупця заборгованості за цим договором, продавець зобов`язується повернути, у термін до 5 банківських днів, на поточний рахунок покупця, зазначений у договорі, грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця, за обсяг електричної енергії у відповідному періоді відпуску/відбору. У випадку невиконання продавцем свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів сплачених покупцем, продавець сплачує покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих покупцю грошових коштів.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток (за наявності) сторін та діє до 31.12.2024 включно. У частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до їх повного виконання (пункт 10.1 договору).

27.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до двостороннього договору, за змістом якої, відповідно до результатів електронного аукціону №ЕР-271223-22, що відбувся 27.12.2023, аукціонного свідоцтва №03-ЕР-271223-11-1-14 та договору від 27.12.2023 №20/23-290-РДД, покупець купує у продавця електричну енергію на таких умовах: періодом відпуску/відбору електричної енергії є календарні дати з 01.01.2024 до 31.01.2024 (пункт 1 додаткової угоди №1).

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №1 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається, відповідно до умов цієї додаткової угоди, становить 111600 МВт*год.

За умовами пунктів 4, 5 додаткової угоди №1 ціна за 1 МВт*г електричної енергії з акцизним податком становить - 3 748,00 грн. Вартість електричної енергії з ПДВ становить 501 932 160,00 грн.

Додатком 1 до додаткової угоди №1 є графік відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії у січні 2024 року.

Додаток 2 до додаткової угоди №1 є інформацією про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії.

На виконання додаткової угоди №1 відповідач відпустив, а позивач відібрав електричну енергію в період з 01.01.2024 до 31.01.2024 обсягом 111600 МВт*г на загальну суму 501 932 160,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2024 №290-РДД/01-01 на суму 501 932 160,00 грн, який підписаний сторонами та скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

В подальшому, 20.03.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до двостороннього договору, за змістом якої відповідно до результатів електронного аукціону №ЕР-200324-10, що відбувся 20.03.2024, аукціонного свідоцтва №03-ЕР-200324-13-1-5 та договору від 27.12.2023 №20/23-290-РДД, покупець купує у продавця електричну енергію на таких умовах: періодом відпуску/відбору електричної енергії є календарні дати з 01.04.2024 до 30.04.2024; відпуск/відбір електричної енергії здійснюється з 01 по 24 години кожного торгового дня періоду відпуску/відбору відповідно до графіка відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії (додаток 1) (пункт 1 додаткової угоди №2).

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №2 період відпуску/відбору складається з етапів, що дорівнюють одній добі постачання.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №2 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 72 000 МВт*год.

Пунктом 4 додаткової угоди №2 визначено ціну за 1 МВт*г електричної енергії з акцизним податком, який становить 2 440,00 грн.

В пункті 5 додаткової угоди №2 сторони узгодили, що загальна вартість електричної енергії з акцизним податком становить 210 816 000,00 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 6 додаткової угоди №2 оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного етапу постачання періоду відпуску/відбору покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та є невід`ємною частиною договору, відповідно до пункту 9 вказаної додаткової угоди.

Додатком 1 до додаткової угоди №2 є графік відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії у квітні 2024 року. Додаток 2 до додаткової угоди №1 є інформацією про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії.

Як стверджує позивач, на виконання пункту 4.4 договору, який передбачає оплату за електричну енергію у формі попередньої оплати до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання, ТОВ "Д.Трейдінг" сплачено на користь відповідача попередню оплату за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн.

09.04.2024 позивач, на виконання пункту4.4 договору та пункту 6 додаткової угоди №2, здійснив попередню оплату електричної енергії за період відпуску/відбору електричної енергії - за 12.04.2024, в сумі 7 027 200,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 09.04.2024 №5131 на суму 7 027 200,00 грн з призначенням платежу: "оплата за е/е за 12.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1 171 200,00 грн (20%)".

10.04.2024 позивач, на виконання пункту 4.4 договору та пункту 6 додаткової угоди №2, здійснив попередню оплату електричної енергії за період відпуску/відбору електричної енергії з 13.04.2024 до 15.04.2024 в сумі 21 081 600,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 10.04.2024 №5221 на суму 21 081 600,00 грн з призначенням платежу: "оплата за е/е за 13-15.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 3513600,00 грн (20%)".

11.04.2024 позивач, на виконання пункту 4.4 договору та пункту 6 додаткової угоди №2, здійснив попередню оплату електричної енергії за період відпуску/відбору електричної енергії з 16.04.2024, в сумі 7 027 200,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 11.04.2024 №5272 на суму 7 027 200,00 грн з призначенням платежу: "оплата за е/е за 16.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1 171 200,00 грн (20%)".

Разом із тим, відповідач належним чином зобов`язання за договором та додатковою угодою №2, в частині відпуску замовленого та оплаченого обсягу електричної енергії, належним чином не виконав та не відпустив позивачу електричну енергію за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 11.04.2024 №24/1741 повідомив позивача щодо форс-мажорних обставин. Так, у листі відповідач послався на пункт 9.1 договору, за змістом якого у зв`язку з форс-мажорними обставинами сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, у зв`язку з чим відповідач на підставі пункту 9.2 договору повідомив позивача про зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії з 12.04.2024 на невизначений термін (тобто відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).

У відповідь на вказаний лист позивач направив відповідачу лист від 11.04.2024 №01-074/12817, в якому зазначив, що ТОВ "Д.Трейдінг" в повному обсязі виконало свої зобов`язання за умовами договору і здійснило оплату. Станом на 11.04.2024 позивачем сплачено за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024. З огляду на припинення відпуску/відбору електричної енергії, переплата за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 складає 35 136 000,00 грн з урахуванням ПДВ. Також позивач просив повернути передоплату за договором в розмірі 35 136 000,00 грн.

В подальшому відповідач направив позивачу лист від 12.04.2024 №24/1797, яким повідомив позивача, що на момент укладення договору та додаткової угоди відповідач був готовий виконувати свої договірні зобов`язання в повному обсязі. Проте внаслідок ракетних обстрілів Зміївська та Трипільська ТЕС зупинили свою роботу та перестали функціонувати, що призвело до зупинення робочих потужностей з виробництва електричної енергії. Вказані обставини є форс-мажорними та унеможливлюють виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. Крім того, відповідач повідомив позивача, що копію Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу про форс-мажорні обставини буде надано додатково після його отримання.

У відповідь на лист позивача від 11.04.2024 №01-074/12817 про повернення передоплати, відповідач направив позивачу лист від 17.04.2024 №24/1978 в якому повідомив, що настання форс-мажорних обставин унеможливлює виконання відповідачем вимог щодо повернення грошових коштів.

Позивач направив повторну вимогу від 16.04.2024 №01-04/12837 щодо повернення оплати за договором в розмірі 35 136 000,00 грн у термін до 18.04.2024.

Крім того, оскільки 18.04.2024 минув строк на повернення грошових коштів, а відповідач грошові кошти на вимогу не повернув, ТОВ "Д.Трейдінг" направило ПАТ "Центренерго" претензію від 22.04.2024 №01-04/12861 щодо порушення грошового зобов`язання, якою вимагав відповідача невідкладно повернути грошові кошти в розмірі 35 136 000,00 грн.

Проте відповідач, всупереч пункту 6.2 договору, вимоги щодо повернення попередньої оплати в добровільному порядку не виконав.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 35 136 000,00 грн, сплачених в якості попередньої оплати за електричну енергію за період постачання електричної енергії з 12.04.2024 до 16.04.2024.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

За змістом пункту 1 частини 1 статті 4 Закону "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Пунктами 17, 74, 96 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що двосторонній договір - це договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу; ринок електричної енергії - це система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; учасник ринку електричної енергії - це виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.

Відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов`язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору. Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку (частини 3, 4 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина 1 статті 693 ЦК України).

Як зазначалось вище, згідно з пунктом 4.4 договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.

При здійсненні платежів покупець повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому зазначається відповідний договір та додаткова угода, відповідно до яких здійснюється купівля-продаж електричної енергії та період постачання (пункт 4.9 договору).

У пункті 6 додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного етапу постачання періоду відпуску/відбору покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Таким чином, умовами договору та додатковою угодою №2 сторони дійшли згоди, що оплата електричної енергії здійснюється у формі попередньої оплати для кожного етапу постачання періоду відпуску/відбору не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до початку відповідного періоду відпуску/відбору.

Так, на виконання пункту 4.4 договору та пункту 6 додаткової угоди №2, позивач сплатив на користь відповідача попередню оплату за електричну енергію за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 09.04.2024 №5131 на суму 7 027 200,00 грн з призначенням платежу: "оплата за е/е за 12.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1171200,00 грн (20%)", платіжною інструкцією від 10.04.2024 №5221 на суму 21 081 600,00 грн з призначенням платежу: "оплата за е/е за 13-15.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 3 513 600,00 грн (20%)" та платіжною інструкцією від 11.04.2024 №5272 на суму 7 027 200,00 грн з призначенням платежу: "оплата за е/е за 16.04.2024 р. зг. з Дог. №20/23-290-РДД від 27.12.23 по ДУ №2 від 20.03.24, в т.ч. ПДВ 1 171 200,00 грн (20%)".

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором.

За приписами статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як передбачено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 3.4 договору визначено, що відпуск/відбір електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди №2 відпуск/відбір електричної енергії здійснюється з 01 по 24 години кожного торгового дня періоду відпуску/відбору відповідно до графіка відпуску/відбору (купівлі-продажу) електричної енергії (додаток 1). Період відпуску/відбору складається з етапів, що дорівнюють одній добі постачання.

За змістом пункту 3.9 договору право власності на електричну енергію переходить від продавця покупцю після закриття воріт для реєстрації обсягів за двосторонніми договорами на електронній платформі оператора системи передачі відповідно до Правил ринку. Після переходу права власності на електричну енергію покупець несе всі витрати (в т.ч., однак не виключно, пов`язані з розподілом та/або передачею електричної енергії до покупця), ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на електричну енергію.

Таким чином, враховуючи умови договору та додаткової угоди №2, суд першої інстанції правильно встановив, що строк відпуску/відбору електричної енергії за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 є таким, що настав.

Проте, ПАТ "Центренерго" зобов`язання за договором та додатковою угодою №2, в частині відпуску оплаченого обсягу електричної енергії за спірний період, належним чином не виконало та не відпустило позивачу електричну енергію за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн. Протилежного матеріли справи не містять. Доказів відпуску/відбору електричної енергії за спірний період до суду не надано.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом враховано позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, відповідно до якої у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування статті 693 ЦК України. Так, Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин 1 та 2 статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 11.04.2024 №24/1741 повідомив позивача щодо форс/мажорних обставин. Так, у листі відповідач послався на пункт 9.1 договору, за змістом якого у зв`язку з форс-мажорними обставинами сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, у зв`язку з чим відповідач на підставі пункту 9.2 договору повідомив позивача про зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії з 12.04.2024 на невизначений термін (тобто відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).

У відповідь на вказаний лист позивач направив відповідачу лист від 11.04.2024 №01-074/12817, в якому зазначив, що ТОВ "Д.Трейдінг" в повному обсязі виконало свої зобов`язання за умовами договору і здійснило оплату. Станом на 11.04.2024 позивачем сплачено за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024. З огляду на припинення відпуску/відбору електричної енергії, переплата за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 складає 35 136 000,00 грн, з урахуванням ПДВ. Також позивач просив повернути передоплату за договором в розмірі 35 136 000,00 грн.

Відповідач направив позивачу лист від 12.04.2024 №24/1797, яким повідомив позивача, що на момент укладення договору та додаткової угоди відповідач був готовий виконувати свої договірні зобов`язання в повному обсязі. Проте внаслідок ракетних обстрілів Зміївська та Трипільська ТЕС зупинили свою роботу та перестали функціонувати, що призвело до зупинення робочих потужностей з виробництва електричної енергії. Вказані обставини, є форс-мажорними та унеможливлюють виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. Крім того, відповідач повідомив, що копію Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу про форс-мажорні обставини буде надано додатково після його отримання.

У відповідь на лист позивача від 11.04.2024 №01-074/12817 про повернення передоплати, відповідач направив позивачу лист від 17.04.2024 №24/1978, в якому повідомив позивача, що настання форс-мажорних обставин унеможливлює виконання відповідачем вимог щодо повернення грошових коштів.

На вказаний вище лист відповідача від 12.04.2024 №24/1797 позивач направив повторну вимогу від 16.04.2024 №01-04/12837 щодо повернення оплати за договором в розмірі 35 136 000,00 грн у термін до 18.04.2024.

Крім того, позивач стверджує, що оскільки 18.04.2024 минув строк на повернення грошових коштів, і відповідач грошові кошти на вимогу не повернув, ТОВ "Д.Трейдінг" направило ПАТ "Центренерго" претензію від 22.04.2024 №01-04/12861 щодо порушення грошового зобов`язання, якою вимагав невідкладно повернути грошові кошти в розмірі 35 136 000,00 грн.

Як вірно зауважив місцевий господарський суд, позивачем не долучено до матеріалів справи а ні копії повторної вимоги від 16.04.2024 №01-04/12837, а ні претензії від 22.04.2024 №01-04/12861.

Проте, суд першої інстанції врахував, що станом на дату розгляду даної справи, у матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, відпуску позивачу електричної енергії за період постачання з 12.04.2024 до 16.04.2024 на загальну суму 35 136 000,00 грн.

Щодо посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин, які зумовили невиконання відповідачем зобов`язань за договором, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до пункту 9.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін, є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Проте, виникнення обставин непереборної сили не є підставою для звільнення сторони від виконання зобов`язань, взятих на себе під час укладення відповідного договору.

Так, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми попередньої оплати, згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період. Однак, позивачем не застосовано до відповідача та не заявлено до стягнення з останнього будь-якої міри відповідальності (неустойки, штрафних санкцій тощо), передбаченої чинним законодавством та умовами договору, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

З огляду на наведене, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, які зумовили невиконання відповідачем зобов`язань за договором, правомірно відхилені судом першої інстанції як необґрунтовані та такі, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Посилання відповідача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/7679/22 також обґрунтовано відхилені місцевим господарським судом, оскільки правовідносини у справі №910/7679/22 та даній справі не є подібними.

За умовами пункту 6.2 договору, у разі невиконання продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у покупця заборгованості за цим договором, продавець зобов`язується повернути, у термін до 5 банківських днів, на поточний рахунок покупця, зазначений у договорі, грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця, за обсяг електричної енергії у відповідному періоді відпуску/відбору.

Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі №911/2375/21 вказав, що аванс (попередня оплата) підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Аналогічні правові висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

З огляду на наведене вище, умови договору та те, що відповідач не здійснив позивачу відпуск електричної енергії за спірний період, станом на дату звернення позивачем до суду з даним позовом строк обов`язку відповідача з повернення позивачу грошових коштів в сумі 35 136 000,00 грн є таким, що настав.

Всупереч положенням чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору, відповідач станом на дату звернення позивачем до суду з даним позовом зобов`язання щодо повернення сплаченої суми попередньої оплати, згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період, не виконав, суму попередньої оплати в розмірі 35 136 000,00 грн за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся, не повернув.

Водночас, після звернення позивачем до суду із даним позовом, 24.07.2024 та 31.07.2024 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 2 703 256,64 грн, відповідно до платіжних інструкцій від 24.07.2024 №2172 та від 31.07.2024 №2233.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про закриття провадження у справі №911/1260/24, в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 703 256,64 грн, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Колегія суддів звертає увагу, що закон не містить переліку дій, які свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17.

Таким чином, здійснення відповідачем повернення на користь позивача частини сплаченої попередньої оплати за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, розцінює як визнання перед позивачем обов`язку з повернення сплаченої позивачем попередньої оплати за невідпущену електричну енергію в загальній сумі 35 136 000,00 грн.

Проте, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення відповідачем позивачу сплаченої суми попередньої оплати за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся за спірний період, на загальну суму 32 432 743,40 грн (35 136 000,00 грн попередньої оплати - 2 703 256,64 грн часткове повернення передоплати). Протилежного не доведено, доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення суми основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 32 432 743,40 грн.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі №911/1260/24 за позовом ТОВ "Д.Трейдінг" до ПАТ "Центренерго" про стягнення 35 136 000,00 грн, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, судова колегія зазначає таке.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 95)).

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

При цьому протилежне, зокрема скасування рішення суду з тих підстав, що сторона спору на стадії апеляційного перегляду рішення вчинила дії, які направлені, по суті, на вирішення питання шляхом фактично позапримусового виконання зобов`язання, хоча і за наслідками встановлення судом першої інстанції обставин та ухвалення рішення про зобов`язання вчинення дій на користь позивача, означало б скасування законного та обґрунтованого рішення, яке ухвалене за результатами встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки доказам, правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

За статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини 1 цієї статті.

Статтею 278 ГПК України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Відповідно до наведеної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Разом з тим статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, у розумінні статті 278 ГПК України, підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі є порушення судом процесуального законодавства, зокрема, й коли суд першої інстанції не врахував обставини того, що предмет спору припинив існувати до ухвалення рішення.

Подібна конструкція, до прикладу, передбачена процесуальним кодексом для подібного випадку, коли після ухвалення оскаржуваних рішень настали інші обставини, які також є підставою для закриття провадження у справі за правилами пункту 6 частини 1 статті 231 ГПК України. Так, за частиною 3 статті 278 ГПК України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини 1 цієї статті.

Водночас, на переконання колегії суддів, коли порушення ГПК України судом першої інстанції не допущено та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, встановлення апеляційним судом обставин припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, саме по собі не може бути підставою для скасування судового рішення, згідно зі статтею 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Колегія суддів також зазначає про те, що ГПК України передбачає спеціальні процесуальні механізми та процедуру для випадку припинення існування предмета спору, які виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Так, у разі, коли боржник добровільно виконав рішення суду (повністю чи частково), яке підлягає виконанню на підставі виконавчого документа (наказу), то боржник відповідно до частини 2 статті 328 ГПК України наділений правом звернутися до суду з відповідною заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою).

Судове рішення також може бути переглянуто за правилами глави 3 ГПК України за наявності для цього відповідних підстав.

Таким чином, суд закриває провадження у справі, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.

Водночас у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до частини 3 статті 278 ГПК України, згідно з якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (пункт 6 частини 1 статті 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення статті 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення.

Отже, при застосуванні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:

- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;

- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23.

З огляду на колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПАТ "Центренерго" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови за наслідками розгляду спору.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ПАТ "Центренерго" та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/1260/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Центренерго".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49; ідентифікаційний код 22927045) в дохід Державного бюджету України 421 593 (чотириста двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто три) грн 98 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/1260/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 09.12.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран