Рішення

від 26.08.2024 по справі 916/2702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2702/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

за участю представників учасників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" про стягнення 77716,86 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" 77716,86 грн заборгованості, з яких 20318,71 грн основного боргу, 5072,87 грн інфляційних нарахувань, 10419,63 грн пені, 1268,23 грн 3% річних та 40637,42 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати, у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 21.08.2019 р. між Регіональним віддаленням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" (далі - ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ", Відповідач) договору № 209840911912/19/314-о/д оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, балансоутримувачем якого є Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (далі - ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", Позивач), зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати протягом 01.10.2021 р. - 01.12.2022 р.

Додатково посилаючись на те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 р. у справі № 916/1835/20 розірвано договір № 209840911912 від 21.08.2019 р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та зобов`язано відповідача повернути Регіональному віддаленню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях як орендодавцю передане в оренду за договором майно, акт про повернення майна підписаний в межах виконавчого провадження 01.12.2022 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 р. позовній заяві ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2702/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 р. прийнято позовну заяву ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2702/24, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.07.2024 р.

Відповідно до наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань інформації одним із видів зв`язку з ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" визначено електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 24.06.2024 р. до електронної скриньки ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" (ІНФОРМАЦІЯ_1) доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2024 р. відкладено розгляд справи на 26.08.2024 р.

Господарським судом надіслано ухвалу від 25.07.2024 р. на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань адресу електронну пошту ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" - ІНФОРМАЦІЯ_1, а також розміщено оголошення про судовий розгляд на офіційному сайті судової влади України з метою додаткового повідомлення Відповідача про судове провадження.

13.08.2024 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" представлено письмові пояснення стосовно поставлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі питань, в яких посилається на принцип свободи договору та передбачений пунктом 3.11 договору обов`язок орендаря у разі припинення (розірвання) договору сплачувати оренду плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі; на те, що умовами договору передбачено відповідне співвідношення сплати орендної плати на рахунки орендодавця (Регіонального віддалення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та балансоутримувача (Відповідача), в останнього як отримувача орендної плати наявні правові підстави для застосування приписів статті 785 ЦК України та звернення із вимогою про сплату неустойки за неповернення об`єкту.

Надіслана ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 25.07.2024 р. повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

У призначене на 26.08.2024 р. судове засідання представники сторін не з`явились. Представник ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" про відкладення розгляду справи на 26.08.2024 р. повідомлений під розписку в судовому засіданні 25.07.2024 р.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частини 1 та 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № від 29.06.2023 р. № 3200-IX встановлено, що офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи викладене, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про адресу електронної пошти ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ", те, що відповідні відомості вважаються достовірними, те, що у відповідності до приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.06.2023 р. № 3200-IX офіційні адреси електронної пошти з 18.10.2023 р. вважаються електронними кабінетам, те, що автоматизована система діловодства Господарського суду Одеської області передбачає можливість надсилання судових рішень на адреси електронної пошти, надіслані ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи вважаються доставленими до його електронного кабінету, тобто врученими, а останній - належаним чином повідомленим про судовий розгляд.

Окрім того, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120,242 ГПК, пунктів 11,17,99,116,117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 р. у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 р. у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 р. у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 р. у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 р. у справі № 910/10569/21).

При цьому у відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил. Ухвала Господарського суду Одеської області надсилалась на адресу ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте її отримання Відповідачем залежить від суб`єктивної поведінки останнього, відтак надіслана кореспонденція суду вважається врученою належним чином, а Відповідач - обізнаним про призначене судове засідання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003 р.).

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Письмового відзиву від ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв`язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

26.08.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

21.08.2019 р. між Регіональним віддаленням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Орендодавець) та ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" (Орендар) укладено договір оренди № 209840911912/19/314-01д нерухомого майна, що належить до державної власності (Договір), відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину відкритого складського майданчика для контейнерів, загальною площею 200,00 кв. м, за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 4/2 (майно), що перебуває на балансі ДП „МТП „ЧОРНОМОРСЬК" (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку та становить 280000,00 грн. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Договору плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (червень 2019 р.) - 4179,00 грн (пункт 3.1).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендодавцеві, 30% - Балансоутримувачу (пункт 3.6).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7).

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (пункт 3.11).

У разі припинення або розірвання договору Орендарем були прийняти на себе зобов`язання повернути Балансоутримувачу об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкту оренди з вини Орендаря (пункт 5.10).

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами (пункт 10.1).

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу (пункт 10.7).

21.08.2019 р. між Регіональним віддаленням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях як Орендодавцем, ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарем та ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем складено акт приймання-передавання державного майна у користування Відповідача на підставі укладеного Договору.

Позивачем зазначено, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 р. у справі № 916/1835/20 розірвано договір оренди № 209840911912 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.08.2019 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно, а саме: частину відкритого складського майданчика для контейнерів, загальною площею 200,00 кв. м, за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 4/2, що перебуває на балансі ДП „Морський торговельний порт „ЧОРНОМОРСЬК", шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі (аналогічна інформація відображена у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

31.10.2021 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/11503 загальною вартістю 2358,78 грн з ПДВ (орендна плата за жовтень 2021 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/11503 (за встановленим Договором співвідношенням).

30.11.2021 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/12588 вартістю 2377,65 грн з ПДВ (орендна плата за листопад 2021 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/12588 (за встановленим Договором співвідношенням).

31.12.2021 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/14477 вартістю 2391,92 грн з ПДВ (орендна плата за грудень 2021 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/14477 (за встановленим Договором співвідношенням).

31.01.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/1030 вартістю 2423,01 грн з ПДВ (орендна плата за січень 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/1030 (за встановленим Договором співвідношенням).

28.02.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/2230 вартістю 2022,18 грн з ПДВ (орендна плата за лютого 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/2230 (за встановленим Договором співвідношенням).

31.05.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/3312 вартістю 43,93 грн з ПДВ (орендна плата за травень 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) (за встановленим Договором співвідношенням).

30.06.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/3637 вартістю 1404,18 грн з ПДВ (орендна плата за червень 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/3637 (за встановленим Договором співвідношенням).

31.07.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/3851 вартістю 1414,01 грн з ПДВ (орендна плата за липень 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/3851 (за встановленим Договором співвідношенням).

31.08.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/4291 вартістю 1429,57 грн з ПДВ (орендна плата за серпень 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/4291 (за встановленим Договором співвідношенням).

30.09.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/4730 вартістю 1456,73 грн з ПДВ (орендна плата за вересень 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/4730 (за встановленим Договором співвідношенням).

31.10.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/5191 вартістю 1493,15 грн з ПДВ (орендна плата за жовтень 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/5191 (за встановленим Договором співвідношенням).

31.11.2022 р. ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем виставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" як Орендарю рахунок на оплату № АН/5519 вартістю 1503,60 грн з ПДВ (орендна плата за листопад 2022 р.) на підставі вищезазначеного Договору, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № АН/5519 (за встановленим Договором співвідношенням).

01.12.2022 р. між Регіональним віддаленням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях як Орендодавцем та ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" як Балансоутримувачем складено акт повернення з оренди нерухомого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, за яким датою припинення Договору є 21.01.2021 р., підставою припинення визначено постанову Південного-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 р. у справі № 916/1835/20, зазначено, що Позивачем прийнято із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності (аналогічне майно визначено пунктом 1.1 Договору).

04.03.2024 р. державним виконавцем висено постанову про закінчення виконавчого провадження № 65370256 в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно, а саме: частину відкритого складського майданчика для контейнерів, загальною площею 200,00 кв. м, за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 4/2, що перебуває на балансі ДП „Морський торговельний порт „ЧОРНОМОРСЬК", шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Окрім того, орендоване майно є державною власністю, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-XII, чинного на момент укладення договору оренди.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" та ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.08.2019 р. № 209840911912/19/314-о/д.

В свою чергу, ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" не заперечується, що останній є виключно Балансоутримувачем майна, а Орендодавцем за Договором є Регіональне відділення Фонду державного майна України.

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 "Найм (оренда)" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України та статей 283- 291 ГК України.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 4 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Поряд із цим приписами частини 1 статті 636 ЦК України встановлено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Як зазначалось, умовами пункту 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендодавцеві, 30% - Балансоутримувачу.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами укладено тристоронній договір про передачу державного майна в оренду, за умовами якого Орендодавцем є Регіональним віддаленням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Орендарем - ТОВ "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ", третьою стороною зазначеного договору є Балансоутримувач - ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК".

Частиною 1 статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина 4 статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина 4 статті 291 ГК України).

У той же час, частини 4 статті 291 ГК України визначає, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України, частина 2 статті 653 якого передбачає, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як встановлено судом, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 р. у справі № 916/1835/20 розірвано договір оренди № 209840911912 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.08.2019 р.

ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" посилається на принцип свободи договору та на встановлені пунктом 3.11 Договору умови, відповідно до яких у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Так, до загальних засад цивільного законодавства належить, зокрема, свобода договору (частина 1 статті 3 ЦК України).

До загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, належать справедливість, добросовісність, розумність, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці засади регулюють конкретні правовідносини так, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, дбаючи водночас про права й інтереси інших учасників, зокрема передбачаючи можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших учасників (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 р. у справі № 917/1338/18).

За змістом частини 3 статті 6 ЦК України сторони договору на власний розсуд можуть урегулювати в договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства, та не можуть відступати від імперативних його положень (правова позиція викладна у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 р. у справі № 149/1499/18).

Відтак, враховуючи те, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили в день її прийняття, тобто з 21.01.2021 р. зобов`язання сторін у справі на підставі укладеного 21.08.2019 р. Договору оренди припинилися.

Користування майном за Договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного Договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами Договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення Договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами Договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.04.2021 р. у справі № 910/11131/19).

Отже, положення пункту 3 частини 1 статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).

Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення 20318,71 грн основного боргу (заборгованості з орендної плати), нарахованого протягом жовтня 2021 р. - листопада 2022 р., так само як і відсутність правових підстав для стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та пені нарахованих у зв`язку із несвоєчасним внесенням орендної плати.

Відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною 2 статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною 2 статті 785 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Стаття ж 5 вказаного закону наводить перелік орендодавців.

Отже, відповідно до приписів Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар).

Господарський суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" не є Орендодавцем нерухомого майна, а є Балансоутримувачем, тому воно не може заявляти позовну вимогу про зобов`язання Орендаря сплатити неустойку за частиною 2 статті 785 ЦК України, адже право на пред`явлення відповідної вимоги має виключно наймодавець (орендар) (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.06.2024 р. у справі № 910/12670/22 та від 06.09.2019 р. у справі № 910/7364/18).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення 40637,42 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ОІЛ КОМПАНІ" про стягнення 77716,86 грн заборгованості відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 02 вересня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут