Рішення

від 20.08.2024 по справі 922/1727/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024м. ХарківСправа № 922/1727/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) вул. Шолуденка, 1,м. Київ,04116 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59) про стягнення 13160472,03 грн. за участю представників:

позивача - Верхацький І.В., довіреність №29/12-2023/2 від 29.12.2023,

відповідача - не з`явився ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь: пеню у розмірі 8506475,17 грн., 3 % річних у розмірі 794449,11 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3859547,75 грн., всього - 13160472,03 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3187-ОГРМ від 22.03.2022 в частині здійснення відповідачем своєчасної оплати за природний газ, поставленого у березні та квітні 2022 року, у встановлені договором строки.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, ці витрати складаються з витрат з оплати судового збору у розмірі 157925,66 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі № 922/1727/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.06.2024 об 11:00.

22.05.2024 через загальний відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Верхацького І.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №13325).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2024 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Верхацького І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №13325 від 22.05.2024). Підготовче засідання 18.06.2024 об 11:00 постановлено проводити за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - Верхацького Ігоря Володимировича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом реєстрації за допомогою електронного підпису в Підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер телефону: НОМЕР_1 ).

14.06.2024 через загальний відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Єгорова В.С. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №15539), в якій зазначає, що представник позивача - Верхацький І.В. не зможе прийняти участь у судовому засіданні 18.06.2024, у зв`язку з чим просить суд провести судове засідання за участю іншого представника позивача, а саме: Єгорова В.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2024 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Єгорова В.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №15539 від 14.06.2024). Підготовче засідання 18.06.2024 об 11:00 постановлено проводити за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - Єгорова Валерія Сергійовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом реєстрації за допомогою електронного підпису в Підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; номер телефону: НОМЕР_2 ).

17.06.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені (вх. №15747).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2024 відкладено підготовче засідання на 16.07.2024 об 11:00 год.

18.06.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення пені (вх.№15802), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

21.06.2024 через загальний відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Верхацького І.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №16232).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2024 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Верхацького І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №16232 від 21.06.2024). Підготовче засідання 16.07.2024 об 11:00 постановлено проводити за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - Верхацького Ігоря Володимировича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом реєстрації за допомогою електронного підпису в Підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер телефону: НОМЕР_1 ).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі № 922/1727/24 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2024 на 11:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2024 відкладено судове засідання на 20.08.2024 об 11:00 год.

Позивач в судовому засіданні 20.08.2024 позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 20.08.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлений своєчасно та належним чином.

20.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

22.03.2022 між Товариством з обмежено відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Акціонерним товариством «Оператор Газорозподільної Системи «Харківмісьгаз» (споживач) було укладено договір купівлі- продажу природного газу № 101/ПГ-3187-ОГРМ (далі - Договір), на виконання умов якого, у період: з березня 2022 по квітень 2022 позивачем було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 43 470 775,06 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу та іншими документами.

Так, із матеріалів справи убачається, що поставка газу у березні 2022 р. здійснено за на підставі актів приймання-передачі природного газу: від 31.03.2022 (обсяг переданого газу: 4 010,21000 тис.куб.м.) вартістю: 29755758,18 грн; від 31.03.2022 (обсяг переданого газу: 19 186,47811 тис.куб.м) вартістю: 191,78 грн. Всього поставлено природного газу у березні 2022 р. у розмірі 29755949,96 грн.

Також, поставка газу у квітні 2022 р. здійснено за на підставі актів приймання-передачі природного газу: від 30.04.2022 (обсяг переданого газу 1848,34974 тис.куб.м) вартістю13 714 755,06 грн; від 30.04.2022 (обсяг переданого газу: 7 007,46000 тис.куб.м) вартістю: 70,04 грн. Всього поставлено природного газу у квітні 2022 р. варістю 13 714 825,10 грн.

У відповідності до п. 3.11 Договору сторони на підставі ч.3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовились про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису Комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням Договору.

У даному разі, вищевказані акти приймання-передачі були підписані сторонами без зауважень та в актах приймання-передачі природного газу було визначено обсяг поставленого газу, ціна, період постачання та загальна вартість із ПДВ.

Відповідно до пункту 4.3. Договору Покупець, зобов`язаний здійснити оплату за реалізовані обсяги природного газу у періоді передачі не пізніше 45 (сорок п`ять) календарних днів після закінчення періоду передачі, а саме:

- 4.3.1. за ресурс березня 2022 р. - 15 травня 2022 р.

- 4.3.2. за ресурс квітня 2022 р. - 15 червня 2022 р.

Ціна природного газу, який передається за Договором встановлюється згідно п. 4.1. Договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Як зазначалось вище, в період із березня 2022 по квітень 2022 Відповідач спожив природний газ на загальну суму 43 470 775,06 грн, при цьому, оплату за переданий газ Відповідач здійснив повністю (докази оплати за спожитий газ додаються), однак не в строк, що був обумовлений сторонами у Договорі, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 4.3. Договору (детальний розрахунок основної заборгованості додається).

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 статті 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Умовами Договору (п.6.3) передбачено, що за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець, на письмову вимогу Продавця не пізніше 30 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання Вимог п. 6.3. Договору Позивач направив Відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором від 03.04.2024 № 119/4.1.2-17931-2024. Зазначена вимога була вручена Відповідачу 05.04.2024.

З урахуванням строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 8506475,17 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову (відповідно до розрахунку період нарахування з 17.05.2022 по 14.12.2022).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Загальний розмір нарахованих позивачем 3% річних від прострочення сплати основного боргу складає 794449,11 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову (де період нарахування з 17.05.2022 по 02.08.2023).

Щодо інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Розрахунок індексу інфляції здійснено Позивачем у відповідності до рекомендацій, наданих відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97-р.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 3 859 547,75 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову (період нарахування з 01.06.2022 по 31.07.2023).

Отже, заявлені до стягнення з відповідача пеня у розмірі 8506475,17 грн., 3 % річних у розмірі 794449,11 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3859547,75 грн. є обґрунтованими.

Водночас, у відзиві на позову відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 10 %, в обґрунтування якого відповідачем зазначено про те, що основний борг відповідачем сплачено в повному обсязі, предметом позову є стягнення пені, індексу інфляції, трьох відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язань з боку АТ «Харківміськгаз».

Відповідачем у клопотанні наголошено про те, що стягнення пені в повному обсязі робить істотне погіршення і без того вкрай тяжкого фінансового стану АТ «Харківміськгаз», що ставить під загрозу його подальшу діяльність. Мета звернення боржника із клопотанням про зменшення пені суду полягає в захисті загального економічного інтересу.

28.07.2023 НКРЕКП прийнято постанову №1387 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Харківміськгаз», яка набрала чинності з 01.08.2023, відповідно до умов пункту 1 якої визначено зупинити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Таким чином, відповідачем зауважено, що з 01.08.2023 у Відповідача відсутні кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу.

Також, відповідачем вказано про те, що у період з 01.08.2023 Відповідач не є суб`єктом природної монополії, діяльність з розподілу природного газу зупинено, а тариф на розподіл природного газу був основним джерелом отримання доходу від діяльності Товариства. З 01.08.2023 року основним видом діяльності АТ «Харківміськгаз» є надання в оренду майна, про що укладені відповідні договори оренди з новим Оператором ГРМ ТОВ «Газорозподільні мережі України».

У клопотанні відповідачем зазначено про те, що дохід з орендної плати - це єдине фінансове джерело АТ «Харківміськгаз», але стабільний та щомісячний.

АТ «Харківміськгаз» під час воєнного стану докладало усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувало надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону; аварійні бригади працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечувало стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності. Починаючи з 24.02.2022 року в регіоні мають місце руйнування газопроводів, що призводило до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на ремонт газорозподільних мереж, оскільки всі відновлювальні роботи, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів забезпечувались власними ресурсами та коштами.

Тяжкий фінансовий стан товариства обумовлено також несвоєчасними та не в повному обсязі розрахунками Споживачів за розподіл природного газу міста Харкова. Частина Споживачів АТ «Харківміськгаз» тимчасово залишила м.Харків через постійні обстріли. Також, АТ «Харківміськгаз» протягом воєнного стану не мало змоги вести фінансово-господарську діяльність у звичайному режимі.

Скрутний фінансовий стан боржника сам по собі не є надзвичайною та невідворотною обставиною для зменшення пені, але , приймаючи до уваги цей факт у сукупності: з воєнним станом в державі; враховуючи законодавчі обмеження на стягнення заборгованості із споживачів за спожиті послуги під час воєнного стану, що негативно впливає на фінансовий стан боржника; враховуючи залучення потужностей підприємства на потреби ЗСУ; враховуючи підтримку економіки боржником, зупинення ліцензії на розподіл природного газу, є всі підстави вважати, що клопотання зменшення пені обґрунтоване.

АТ «Харківміськгаз» не могло передбачити наявність обставин, пов`язаних з війною, а також - зупинення основного виду діяльності та відповідно суттєвого зменшення доходу. Отже, зазначене, на переконання відповідача, свідчить про відсутність вини АТ «Харківміськгаз» у неналежному виконанні своїх зобов`язань, на підставі чого, відповідач просить суд задовольнити клопотання та зменшити розмір пені до 10 відсотків.

За приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/ бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

У мотивувальній частині рішення від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013, Конституційний Суд України вказав, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст.551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (№ 911/2223/20).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України) так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені суд бере до уваги ступінь виконання основного зобов`язання відповідачем та часткову несплату через відсутність належного фінансування з бюджету на оплату комунальних платежів, а також приналежність відповідача державного підприємства, до об`єктів критичної інфраструктури у сфері охорони здоров`я.

В той же час, позивачем не подано суду жодних доказів, які б свідчили про його скрутне фінансове становище чи понесення матеріальних збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, беручи до уваги те, що:

- станом на час розгляду справи заборгованість у відповідача перед позивачем - відсутня;

- у період з 01.08.2023 Відповідач не є суб`єктом природної монополії, діяльність з розподілу природного газу зупинено, а тариф на розподіл природного газу був основним джерелом отримання доходу від діяльності Товариства;

- з 01.08.2023 основним видом діяльності АТ «Харківміськгаз» є надання в оренду майна, про що укладені відповідні договори оренди з новим Оператором ГРМ ТОВ «Газорозподільні мережі України»

- АТ «Харківміськгаз» під час воєнного стану докладало усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувало надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону;

- аварійні бригади Відповідача працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечувало стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності;

- починаючи з 24.02.2022 в регіоні мають місце руйнування газопроводів, що призводило до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на ремонт газорозподільних мереж, оскільки всі відновлювальні роботи, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів забезпечувались власними ресурсами та коштами, користуючись повноваженнями, наданими йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити, визначений позивачем розмір пені до 850647,52 грн. та 10 % від визначеного позивачем розміру пені у розмірі 850647,52 грн. з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем. Останнім не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів які б довели ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача без врахування зменшення судом вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 157925,66 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) - 850647,52 грн. пені; 794449,11 грн. 3 % річних; 3859547,75 грн. інфляційних втрат та 157925,66 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7655827,65 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" серпня 2024 р.

Суддя Є.М. Жиляєв