Рішення

від 20.08.2024 по справі 925/927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/927/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Міхантьєв М.Д. - адвокат за ордером;

від відповідача: Бобер Д.О. - адвокат за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Характер Про" (м. Київ) до фізичної особи - підприємця Дрозденко Олени Вікторівни (м. Черкаси) про стягнення 333 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 333 500,00 грн. (авансові платежі) на підставі договору поставки № 7/07 від 07 липня 2023 року, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача позов підтримує повністю, просить його задовольнити, спір не врегульовано.

19.08.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 24), яким просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності і заслухавши доводи та заперечення представників обох сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Сторонами не заперечується і з матеріалів справи вбачається, що 07.07.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 7/07 (а.с. 6-7), за умовами якого Відповідач (Продавець) зобов`язується поставляти і передавати у власність Позивача (Покупця) пелети з деревини (далі-товар), а Позивач зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1. договору).

Відповідно до розділу 2 договору обумовлено, що ціна на товар розуміється на базисних умовах поставки, визначених договором, на кожну партію товару і визначається сторонами в Специфікаціях, що є додатками до даного договору та є невід`ємними частинами цього договору. Загальна сума складається з вартості всіх партій товару, що будуть поставлені в рамках даного договору.

Пунктом 3.1 встановлено, що умови поставки товару, його кількість та строки поставки обумовлюються сторонами в додатках до даного договору, що є його невід`ємними частинами.

Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача (п. 5.1 договору).

Порядок і строки оплати визначаються сторонами в додатках на кожну партію товару, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 5.2. договору)

Сторонами у п. 10.2. Договору погоджено, що цей договір діє до 31.12.2023 року.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного Кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

На виконання умов зазначеного договору позивач здійснив на користь відповідача авансові платежі за поставку товару у загальній сумі 483 000,00 грн. На підтвердження надано платіжні інструкції: № 65 від 09.07.2023; № 67 від 10.07.2023; № 69 від 12.07.2023; № 92 від 28.07.2023 та № 176 від 14.09.2023 на загальну суму 483 000, 00 грн. (а.с. 7-9).

Отримання коштів у вказаній сумі відповідач визнає.

У всіх призначеннях платежів вказані рахунки № 15 від 07.07.2023, № 19 від 28.07.2023 та № 21 від 12.09.2023 (а.с. 7-9 з оборотами).

Копії цих рахунків із посиланням в них на договір між сторонами, надав у справу відповідач (а.с. 28-30).

Між сторонами немає спору, що спірні кошти були попередньо перераховані позивачем відповідачу саме по Договору між сторонами.

Представниками сторін визнається, що на виконання Договору між сторонами було підписано лише одну Специфікацію № 1 від 07.07.2023 (а.с. 27), за якою відповідач має поставити позивачу пелети дерев`яні фасовані в кількості 23 тони на суму 149 500,00 грн. на умовах 100% передоплати.

На виконання цієї Специфікаціі відповідач здійснив повну поставку товару на суму 149 500,00 грн.

Вказана партія товару прийнята позивачем без зауважень по кількості та якості, що не заперечується сторонами.

З пояснень представників обох сторін встановлено, що інших Специфікацій до Договору між ними підписано не було. Інші поставки товару теж не здійснювалися.

З цього приводу відповідач пояснює, що сторонами було досягнуто усної домовленості щодо постачання наступної партії товару на суму 333 500,00 грн. Відповідач виставив щодо цих коштів рахунки, а позивач їх оплатив.

Однак нові Специфікації до Договору так і не були підписані, але відповідач сподівався. що позивач прибуде на склад продавця і самостійно вивезе товар, чого не відбулося.

Відповідач вважає позивача кредитором, який прострочив своє зобов`язання придбання товару і тому відповідач не повинен повертати отримані кошти передоплати.

Суд відхиляє такі заперечення відповідача, виходячи з наступного:

Згідно положень ст. 613 ЦК України, яку просить застосувати відповідач,

кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Згідно до п. 10.2. Договір № 7/07 діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків - до їх остаточного завершення.

Незважаючи на умови Договору у п. 10.2 про автоматичну пролонгацію Договору щоразу на один календарний рік, якщо за 20 днів до завершення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу про бажання припинити його дію, за істотними умовами Договору сторони не домовлялися про ритмічні поставки товару протягом строку його дії.

Пунктом 3.1. Договору сторони спеціально погодили, що умови поставки товару, його кількість та строки поставки обумовлюються сторонами в Додатках до даного Договору, що є його невід`ємними частинами.

Цими Додатками для сторін є Специфікації (п. 2.1)

Така істотна умова договору свідчить, що сторонами включено до Договору істотну умову виникнення конкретного зобов`язання з поставки, з приводу якої не відомо, настане вона чи ні.

Стаття 212 ЦК України регулює питання про правочини, щодо яких правові наслідки пов`язуються з настанням певної обставини:

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов`язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.

При укладенні Договору сторонами не обумовлювалася загальна сума поставки товару, яка обов`язково має бути вичерпана позивачем оплатою та прийняттям товару до кінця строку дії Договору.

Навпаки, відповідач погодився, що поставки товару будуть здійснюватися лише партіями, і кожну таку домовленість по кількості, вартості та строку поставки сторони будуть оформляти окремою Специфікацією.

Очевидно, що саме позивач, як Покупець, робить пропозицію Продавцю щодо складення кожної Специфікації для кожної окремої поставки товару.

З цього впливає також і похідний висновок, що Відповідач, як Продавець, не може бути ініціатором складення Специфікації для кожної окремої поставки товару - така поставка залежить виключно від потреб Покупця-Позивача.

Отже виконання умов Договору залежить від окремої умови - складення сторонами Специфікації на кожну поставку товару за потребою Позивача.

Але тим самим Договір допускає, що така умова може і не настати.

В даному випадку відсутність потреби у позивача на придбання нової партії товару по Договору не може трактуватися як недобросовісне перешкоджання Позивачем у настанні істотної обставини по Договору так і не може трактуватися як прострочення кредитора, оскільки замовлення товару за умовами Договору між сторонами відноситься до виключного волевиявлення Позивача.

З цих підстав не може йти мова про порушення Договору зі сторони позивача.

Договір підписано обома сторонами та скріплено їх печатками, договір не розривався та виконувався. Підстав вважати Договір нікчемним правочином суду не доказано.

Відповідач не заперечує, що позивачем було направлено йому вимогу від 29.04.2024 (а.с. 10), якою Позивач повідомляє про зникнення потреби у подальшому постачання відповідачем позивачу товару за Договором і просить повернути раніше сплачені за Договором авансові платежі в сумі 333 500,00 грн.

При цьому позивач застосовує ст. 530 ЦК для встановлення строку повернення авансу - 7 днів з моменту отримання вимоги.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд не погоджується із доводами позивача про необхідність застосування до відносин сторін ст. 693 ЦК України.

Дана норма передбачає, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У конкретних взаємовідносинах сторін Позивач не замовляв товару на суму 333 500,00 грн.. Для поставок на цю суму сторонами не було складено Специфікацій і саме тому Відповідач не поставив на цю суму товар ( бо такий обов`язок у Відповідача не виник) .

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Виходячи з проаналізованих судом взаємовідносин сторін та умов Договору, в даний час у відповідача немає правової підстави утримувати кошти авансу за палети, які Позивач не замовляв під конкретну поставку, оформлену Специфікацією до Договору.

Позивач повідомив відповідача, що у подальших поставках за Договором не зацікавлений, що є його правом.

За правилами ст. 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже за виниклих між сторонами обставин, спірні кошти відповідач має повернути позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

З урахуванням отриманої відповідачем вимоги від 29.04.2024 строк виконання даного зобов`язання на час вирішення спору для відповідача вже є таким, що настав.

Оскільки відповідач правову підставу утримання в себе коштів позивача не довів, спірні кошти в добровільному порядку не повернув, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 333 500,00 грн. авансових платежів по договору поставки № 7/07 від 07 липня 2023 року між сторонами.

Судовий збір за вирішення спору в сумі 5002, 50 грн. сплачено позивачем без урахування приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про імперативне застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Тому, належним до сплати судовим збором у цій справі є 4002, 00 грн.

Надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 1000, 50 грн., який може бути повернуто позивачу з Державного бюджету за його заявою.

На підставі ст. 129 ГПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 4002,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Дрозденко Олени Вікторівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Характер Про" (код 44755879, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 Б) - 333 500,00 грн. вартості непоставленого товару на підставі договору поставки № 7/07 від 07 липня 2023 року та 4002,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських