Ухвала

від 02.09.2024 по справі 927/806/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02 вересня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/806/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 24.07.2024 б/н

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод»,

пр-т. Миру, 312, корпус 10, м. Чернігів, 14007;

до відповідача: Josef Hohn GmbH,

Finkenweg 13, D-86368 Gersthofen, Deutschland,

предмет спору: про стягнення 34454,20 євро

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» поданий позов до Josef Hohn GmbH (нерезидент, юридична особа за законодавством Німеччини, номер у комерційному реєстрі HRB 9954) про стягнення 34454,20 євро, з яких: 31322,00 євро основного боргу за товар, поставлений на підставі контракту від 17.01.2007 № 8 та специфікації (інвойсу) від 13.02.2024 № 116 до нього, 3132,20 євро штрафних санкцій (10% від простроченого платежу) на підставі п.13 Контракту.

Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 ГПК України).

За статтею 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

За приписами п.1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи в спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності. При цьому, за загальним правилом, наведеним у частині 1 статті 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статті 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У випадках, установлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначена за угодою сторін.

Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 за №2709-IV встановлює порядок врегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український.

Положення даного Закону застосовуються до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, в разі якщо хоча б один учасник правовідносин є іноземною юридичною особою (п. 2 частини 1 статті 1 та стаття 2 вказаного Закону).

Даним Законом встановлені підстави визначення підсудності справи з іноземним елементом судам України, що по відношенню до норм ГПК України, є спеціальними.

За висновком суду до спірних правовідносин, у тому числі щодо вирішення питання підсудності наявного спору, підлягають застосуванню саме положення Закону України "Про міжнародне приватне право", як спеціального акту, враховуючи що стороною в спорі є Josef Hohn GmbH, нерезидент, юридична особа за законодавством Німеччини.

Згідно з частиною 1 статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження в справі, незважаючи на те, що в ході провадження в справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

За частиною 1 статті 76 вказаного Закону суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (1); якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача (2); у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України (3); якщо в справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні (4); якщо в справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні (5); якщо в справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання (6); дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України (7); якщо в справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України (8); якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України (9); якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном (10); якщо в справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України (11); в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України (12).

Нормами статті 77 цього Закону визначено випадки, в яких спори з іноземним елементом належать до виключної підсудності судам України, а саме: якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, зокрема об`єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт (1); якщо в справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні (2); якщо в справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання (3); якщо спір пов`язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні (4); якщо спір пов`язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (5); якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України (6); якщо в справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України (7); якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні (8); справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України (9); в інших випадках, визначених законами України (10).

Зі змісту позовної заяви від 24.07.2024 б/н та доданих до неї документів, зокрема контракту від 17.01.2007 № 8 (порушення умов якого є підставою заявленого позову) вбачається, що сторонами не врегульовані питання судової юрисдикції (підсудності) наявного спору, так само як і питання матеріального права, що врегульовує відносини сторін.

Мотивуючи звернення з позовом до Господарського суду Чернігівської області заявник зазначає, що договір, неналежне виконання умов якого стало підставою виникнення спірних правовідносин, укладений в м. Чернігові, де зареєстроване місцезнаходження позивача - юридичної особи. Додатково звертав увагу, що товар, який поставлявся за Контрактом (п. 10.1.), до моменту його повної оплати покупцем, є власністю продавця (позивача). На думку заявника, події, пов`язані з переходом права власності на товар в Україні до нерезидента та ненадходження від покупця (відповідача) грошових коштів в Україну, дають підстави для звернення до національної судової системи за захистом порушеного права.

Виходячи з положень Закону України «Про міжнародне приватне право», суд, отримавши позовну заяву з вимогою до юридичної особи - нерезидента, повинен перш за все визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи судам України, на підставі положень статей 76, 77 цього Закону та чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, оскільки за статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження в справі.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє в відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд установив, що спір виник з виконання Контракту, зобов`язання за яким, на думку позивача, порушені відповідачем у частині своєчасної оплати за поставлений товар. Предметом позову є стягнення остаточної вартості товару (авансовий платіж у розмірі 50% перерахований відповідачем за платіжною інструкцією від 05.03.2024 № 117501), поставлений за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 116/0803 від 08.03.2024, тобто зобов`язальною стороною, яка повинна здійснити певні дії, а саме - провести остаточний за отриманий товар, є відповідач, який не зареєстрований на території України.

Разом з тим позивач наголошує, що підставою позову є подія, яка мала місце на території України, і такою подією останній вважає укладення контракту від 17.01.2007 № 8 на території України (м. Чернігів) та момент переходу права власності на спірний товар до відповідача після повного розрахунку з позивачем (п. 10.1. Контракту).

Натомість, наведені заявником обставини, за висновком суду, не визначають підсудність спору.

Як установлено судом, спір виник з виконання умов контракту від 17.01.2007 № 8.

За правилами частини 5 статті 29 ГПК України позови в спорах, що виникають з договорів, в яких визначене місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтись також за місцем виконання цих договорів.

Виходячи з умов пунктів 2.1., 7.1. Контракту продавець здійснює поставку продукції на умовах СРТ 86368 Финкенвег, 13, Герстхофен, Германія, за специфікаціями до договору. При цьому, продавець самостійно здійснює митні формальності, пов`язані з відправкою продукції, визначає перевізника та доручає йому транспортування. Продукція має бути поставлена покупцю розмитненою. Витрати по розмитненню продукції на території Германії несе покупець. Здача-приймання продукції по кількості здійснюється на складі покупця при розвантаженні транспортного засобу, з підписання транспортних накладних щодо поставки товару по кількості.

Умови поставки СРТ (Carriage Paid To або «перевезення оплачене до») у міжнародній торгівлі згідно з Інкотермс 2020 означають, що відправник бере на себе витрати на перевезення та оформлення експорту до узгодженого пункту доставки. Ризики переходять до одержувача, коли товар переданий перевізнику. Проходження митниці, залагодження експортних та транзитних формальностей покладається на продавця. Покупець відповідальний за митні процедури імпорту та доставку в країні імпорту.

Відповідальність продавця за умовами CPT охоплює декілька ключових аспектів, починаючи з підготовки товару до відправки та закінчуючи його доставкою до вказаного місця призначення, зокрема:

- продавець зобов`язаний підготувати товар відповідно до контракту купівлі-продажу, запакувати його належним чином для транспортування та забезпечити його маркування;

- продавець відповідає за отримання всіх необхідних експортних ліцензій та дозволів, а також за проведення всіх митних формальностей для експорту товару;

- продавець укладає договір про перевезення товарів до призначеного місця, вказаного покупцем, та оплачує пов`язані з цим витрати, при цьому, ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-яких додаткових витрат переходить від продавця до покупця в момент, коли товар був переданий першому перевізнику;

- продавець повинен своєчасно повідомити покупця про те, що товар переданий перевізнику, а також надати всю необхідну інформацію для отримання товару.

Відповідальність покупця за умовами CPT в рамках Інкотермс 2020 починається з моменту, коли товар передається першому перевізнику, і продовжується до кінця процесу доставки, зокрема:

- покупець зобов`язаний прийняти товар, якщо він був доставлений у призначене місце, зазначене в договорі купівлі-продажу;

- з моменту передачі товару першому перевізнику ризик втрати чи пошкодження товару переходить від продавця до покупця;

- покупець несе відповідальність за виконання всіх необхідних митних формальностей на імпорт, додаткові витрати, які можуть виникнути після того, як товар було передано першому перевізнику;

- покупець повинен організувати та оплатити перевірку товару при прибутті, якщо це необхідно для посвідчення, що товар відповідає умовам договору;

- покупець повинен надати продавцю всю необхідну інформацію та документи, які можуть знадобитися продавцю для виконання зобов`язань щодо доставки товару.

Отже, виходячи з умов СРТ Інкотермс 2020, відповідальність за організацію перевезення до пункту призначення лежить саме на продавці.

За висновком суду, підписавши Контракт у наведеній редакції, сторони погодили фактичні умови поставки товару - СРТ 86368 Финкенвег, 13, Герстхофен, Германія, при цьому, обов`язок поставки товару до погодженого сторонами місця призначення покладений саме на ТОВ «Чернігівський ковальський завод» (продавця за Контрактом).

Таким чином, місцем виконання Контракту є фактичне місце передачі товару уповноваженій особі покупця на території країни Німеччини.

Суд, виходячи з положень п. 7 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», дійшов висновку, що подією, що стала підставою для подачі цього позову є факт виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару покупцю на складі останнього відповідно до умов пунктів 2.1., 7.1. контракту від 17.01.2007 № 8, що мав місце на території іноземної країни.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що даний спір не підсудний господарським судам України.

За п. 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє в відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи в відкритті провадження з підстави встановленої п. 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесений розгляд справи (частина 6 вказаної статті).

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 частини 1 статті 175 ГПК України, суд відмовляє в відкритті провадження в даній справі, оскільки сторони не передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом господарським судам України та з огляду на недоведення позивачем підстав для застосування положень статей 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" до спірних правовідносин, зауваживши при цьому, що позивач не позбавлений права звернутися за захистом свого права до відповідного суду за місцем реєстрації відповідача (нерезидента України).

За статтею 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови в відкритті провадження в справі.

Таким чином, з урахування наведених положень чинного законодавства, для повернення суми судового збору сплаченого до Державного бюджету України, заявнику необхідно звернутись до суду з відповідною заявою.

За статтями 20, 27, 29, 175, 234, 235, 255, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, статтями 75 - 77 Закону України "Про міжнародне приватне право", господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в відкритті провадження в справі № 927/806/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» (код ЄДРПОУ 33586107) до Josef Hohn GmbH (Finkenweg 13, D-86368 Gersthofen, Deutschland) про стягнення 34454,20 євро.

Заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» повернути матеріали позовної заяви від 24.07.2024 разом з доданими до неї документами (на 64 арк, у двох примірниках).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала складена та підписана 02.09.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання, в порядку статей 256, 257 ГПК України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко