Ухвала

від 02.09.2024 по справі 918/650/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/650/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"</a>

на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024

у справі за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"</a> (далі - ТОВ "Рівнегаз Збут")

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 190 718,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2023 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ТОВ "Рівнегаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод №6 від 02.11.2020, №7 від 02.11.2020, №8 від 02.11.2020, №9 від 02.11.2020 до договору №41GB337-331-20 на постачання природного газу від 03.03.2023, укладеного між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Демидівської селищної ради та ТОВ "Рівнегаз Збут", а також про стягнення коштів у розмірі 190 718,76 грн.

2. Господарський суд Рівненської області рішенням від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024, позов задовольнив частково: визнав недійсними додаткові угоди №8 від 11.12.2020, №9 від 11.12.2020 до договору №41GB337-331-20 на постачання природного газу від 03.03.2020, стягнув з ТОВ "Рівнегаз Збут" на користь Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради 135 027,13 грн.

3. 19.08.2024 ТОВ "Рівнегаз Збут" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024, в якій просить їх скасувати в частині визнання недійсними додаткових угод №8 від 11.12.2020, №9 від 11.12.2020 до договору №41GB337-331-20 на постачання природного газу від 03.03.2020 та стягнення з ТОВ "Рівнегаз Збут" на користь Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради 135 027,13 грн та судового збору та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

5. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

6. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

8. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

9. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

10. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

11. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

12. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

13. Скаржник з посиланням на положення п.1 ч.2 ст.287 ГПК зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (пункти 54-56), Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 (пункти 122, 124), Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункти 8.10, 8.11, 8.14); Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (п.76).

14. У тексті касаційної скарги скаржник також посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.09.2021 у справі №925/1276/19, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21 (пункти 5.35, 5.36), від 01.02.2023 у справі №924/996/21.

15. Однак, скаржник у касаційній скарзі не вказує конкретних норм права (пункт, частина, стаття тощо), які суди попередніх інстанцій неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях та не обґрунтовує подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свої висновки.

16. Отже, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 7-12 цієї ухвали.

17. Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

18. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

19. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

20. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

22. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

23. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

24. Враховуючи вимоги касаційної скарги (скасувати оскаржувані рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 12 883,20 грн, розрахований таким чином:

- за оскарження рішень у частині задоволення вимог немайнового характеру: 2 684 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х 2 вимоги немайнового характеру х 200% х 0,8 = 8 588,80 грн;

- за оскарження рішень у частині задоволення вимоги майнового характеру (стягнення 135 027,13 грн): 2 684 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (оскільки 1,5% від 135 027,13 грн становить менше, ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб)) х 200% х 0,8 = 4 294,40 грн.

25. У касаційній скарзі скаржник просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги у справі №918/650/23 до 8 588,80 грн, вказує, що наявний рівень обігових коштів не дає можливості товариству оплатити судовий збір за подання касаційної скарги в повному розмірі.

26. Розглянувши клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

27. Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

28. Відповідно до ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір".

29. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18).

30. З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для зменшення розміру судового збору відхиляються.

31. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

32. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

33. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статей 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"</a> на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі №918/650/23 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"</a> строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"</a>, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Cуддя О. Кібенко