Ухвала

від 16.09.2024 по справі 918/650/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" вересня 2024 р.м. РівнеСправа №918/650/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про розстрочення виконання рішення суду від 18.03.2024 у справі

за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 190 718,76 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: О.Якимчук, дов. від 03.01.2023,

від прокуратури: Т. Кривецька -Люліч, посв. № 071617 від 01.03.2023,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради (позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ТОВ "Рівнегаз Збут" (відповідач) про визнання недійсними додаткових угод № 6 від 02.11.2020, № 7 від 02.11.2020, № 8 від 02.11.2020, № 9 від 02.11.2020 до договору №41GB337-331-20 на постачання природного газу від 03.03.2023, укладеного між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Демидівської селищної ради та ТОВ "Рівнегаз Збут", а також про стягнення коштів у розмірі 190 718,76 грн.

Рішенням суду від 18.03.2024 позов задоволено частково, визнано недійсними додаткові угоди № 8 від 11.12.2020, № 9 від 11.12.2020 до договору №41GB337-331-20 на постачання природного газу від 03.03.2020, укладеного між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Демидівської селищної ради та ТОВ "Рівнегаз Збут", стягнуто з ТОВ "Рівнегаз Збут" на користь Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради 135 027,13 грн. У задоволенні позовних вимог про визнання недійними додаткових угод № 6 від 02.11.2020, № 7 від 02.11.2020, а також про стягнення коштів у розмірі 55 691,63 грн відмовлено.

08.04.2024 від представника ТОВ "Рівнегаз Збут" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 18.03.2024 у справі № 918/650/23.

Ухвалою суду від 08.04.2024 вказану заяву призначено до розгляду у судовому зсіданні на 29.04.2024.

10.04.2024 на адресу суду надійшов запит № 918/650/23/2431824 Північно-західного апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи № 918/650/23 із Господарського суду Рівненської області у зв`язку із надходженням апеляційної скарги.

16.04.2024 супровідним листом Господарського суду Рівненської області № 918/650/23/427/24 від 16.04.2024 матеріали справи № 918/650/23 направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 16.04.2024 розгляд заяви ТОВ "Рівнегаз Збут" про розстрочення виконання рішення суду від 18.03.2024 у справі № 918/650/23 зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області із суду вищої інстанції.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2024 у справі № 918/650/23 залишено без змін.

16.08.2024 на адресу Господарського суду Рівненської області повернулися матеріали справи № 918/650/23.

Ухвалою суду від 27.08.2024 поновлено провадження у справі № 918/650/23, заяву ТОВ "Рівнегаз Збут" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2024 у справі № 918/650/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2024.

У судове засідання 16.09.2024 з`явилися представники прокуратури та відповідача, представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).

Суд, розглянувши заяву про розстрочку виконання судового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.

Як на підставу для розстрочки виконання рішення суду у цій справі відповідач зазначає, що на сьогоднішній день ТОВ "Рівнегаз Збут" перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду. Основним видом діяльності товариства є постачання природного газу. До 01.05.2022 товариство здійснювало постачання природного газу більше ніж 250 000 побутовим споживачам, які у період з 01.05.2022 по 31.05.2022 здійснювали оплату коштів за спожитий природний газ. Проте, відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198 з 01.05.2022 всіх побутових споживачів ТОВ "Рівнегаз Збут" переведено на постачальника останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, що призвело до виникнення значної переплати побутових споживачів перед ТОВ "Рівнегаз Збут", які продовжували протягом травня 2022 року здійснювати оплати на рахунки відповідача, що призвело до масових звернень побутових споживачів щодо повернення коштів у зв`язку із переплатою. З 08.06.2022 по 29.12.2023 на адресу товариства надійшло понад 36 тисяч звернень побутових споживачів щодо повернення коштів у зв`язку із переплатою, на день подання заяви кількість таких звернень зросла до 48 тисяч, що спричинило неможливість вчасного опрацювання такої кількості звернень як через брак людських ресурсів, так і через фінансову неспроможність одночасного повернення всіх сум переплат. Отже, господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ "Рівнегаз Збут" проводило лише до 30.04.2022, відтак з травня 2022 року товариство не отримує дохід від цього виду діяльності. Починаючи з вересня 2022 року товариство практично не проводить і господарську діяльність з постачання природного газу, що підтверджено поданими до НКРЕКП звітами. Фактично, починаючи з 2022 року товариство, не здійснюючи жодної господарської діяльності та не отримуючи жодних прибутків, проводить повернення переплат побутовим споживачам та здійснює заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості споживачів перед товариством за попередні періоди за надані послуги. За період з червня 2022 по лютий 2024 року товариством повернуто переплати побутовим споживачам на загальну суму 95 485 542,42 грн. Наразі товариство забезпечує свою діяльність лише за рахунок коштів, які надходять за результатом проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості за попередні періоди з побутових споживачів. Станом на 01.04.2024 дебіторська заборгованість перед товариством становить 226 711 827,81 грн. Значно вплинуло на діяльність товариства ще й те, що починаючи з 2023 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор), проводились позапланові перевірки ТОВ "Рівнегаз Збут" щодо нарахування та виплати товариством споживачам компенсації за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156, у зв`язку з несвоєчасним поверненням товариством переплат побутовим споживачам. Крім цього, через військову агресію російської федерації проти України та введення на території України воєнного стану відбулось значне скорочення штату працівників товариства, а саме: із 69 працівників (станом на 08.06.2022) до 15 працівників (станом на 01.04.2024), при цьому з них лише чотири менеджери по роботі з побутовими споживачами, два працівника перебуває в декретній відпустці. Враховуючи зазначені обставини, наразі неможливо виконати рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/650/23 від 18.03.2024, беручи до уваги наявність у товариства дебіторської заборгованості, за рахунок погашення якої планується виконання судового рішення в цій справі, з огляду на принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, вважаємо, що розстрочення рішення суду не порушить прав стягувача та надасть змогу товариству як боржнику належним чином виконати рішення суду в цій справі без ризиків виникнення неплатоспроможності боржника та/або припинення його господарської діяльності. Також просимо врахувати характер спору та рівну ступінь вини як боржника, так і стягувача у виникненні цього спору. Так, додаткові угоди, за якими судом встановлено безпідставне підняття ціни на природний газ, були підписані обома сторонами, а Відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради не відмовлявся від їх підписання та не заперечував щодо підвищення ціни на газ. Ураховуючи викладене, відповідач просить суд розстрочити його виконання на 11 місяців згідно з графіком.

19.04.2024 від прокуратури надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, відповідно до яких наведені доводи ТОВ Рівнегаз Збут не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні ст. 331 ГПК України. Так, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Рівнегаз Збут не перебуває в стані припинення. Основним видами діяльності, згідно витягу, є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.23). Також ТОВ Рівнегаз Збут здійснює оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71), роздрібну торгівлю пальним (КВЕД 47.30), інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (КВЕД 47.99), розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.22), торгівля електроенергією (КВЕД 35.14). Відповідач активно веде претензійно-позовну діяльність в інтересах товариства, звертаючись до суду про стягнення заборгованості за газопостачання, за результатами якої велика кількість виконавчих документів перебувають на виконанні. Заявником не подано доказів на підтвердження того, що внаслідок введення в Україні воєнного стану підприємство зруйноване, чи не працює у звичному режимі, а тому не є обставиною, що перешкоджає виконанню рішення господарського суду. Крім того, обставини впливу воєнного стану на спроможність виконання договірних зобов`язань мають доводитися відповідачем щодо конкретних правовідносин. Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Отже, посилання на військову агресію без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення також не є підставою для розстрочення виконання рішення. Крім того, в обґрунтування заяви боржник не надав до справи довідки із банківських установ про наявність/відсутність коштів, які б були належними доказами складного фінансового становища товариства. Також немає відомостей щодо усіх банківських установ, які обслуговують ТОВ Рівнегаз Збут, зокрема, довідки податкового органу. Також боржник не надав довідки про наявність або відсутність майна на території України, що також необхідно для належного розгляду заяви про розстрочення виконання рішення. Вказує, що недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду. За таких обставин прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ Рівне газ Збут про розстрочення виконання рішення у цій справі.

13.09.2024 від ТОВ "Рівнегаз Збут" надійшла заява з новим графіком розстрочення виконання рішення строком на шість місяців, до заяви долучено звіт про сукупний дохід відповідача за 2023 рік та І-й квартал 20124 року, довідку щодо кількість опрацьованих заяв побутових споживачів та розмір повернутих переплат вартості природного газу, згідно з якою станом на 01.09.2024 надійшло 48 744 таких заяв та повернуто кошти побутовим споживачам в сумі 98 720 038,02 грн.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

За ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У силу наведених приписів процесуального законодавства підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язане з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Особа, яка подала заяву про розстрочення виконання судового рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у цій справі.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення (подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16).

У силу вимог ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Приписами ч. 1 ст. 96 ЦК України унормовано, що юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Суд, давши оцінку доводам відповідача, зазначає, що скрутне фінансове становище, наявність в останнього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом господарської діяльності останнього як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення. Так само недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких може бути надано розстрочення виконання судового рішення.

Відхиляються також доводи відповідача щодо введення в Україні воєнного стану як на підставу для розстрочення виконання рішення, оскільки обставини впливу воєнного стану на спроможність виконання договірних зобов`язань мають доводитися відповідачем щодо конкретних правовідносин. Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Отже, посилання на військову агресію без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення також не є підставою для розстрочення виконання рішення. Окрім того, повномасштабне вторгнення мало, вочевидь, негативний вплив на позивача у справі.

При цьому заявник в обґрунтування поданої заяви не надав документів про наявність/відсутність коштів та майна, які б були належними доказами відсутності можливості виконати рішення у цій справі.

Також боржником жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому виконати рішення суду у цій справі.

Стягувач у будь-якому випадку має отримати у законний спосіб все, присуджене за рішенням суду у цій справі.

Суд зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у ст. 6 Конвенції.

Ураховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України"), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Ураховуючи викладене, зважаючи, що заявник не довів належними та допустимими доказами наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання прийнятого у цій справі судового рішення, у задоволенні його заяви слід відмовити.

Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2024 у справі № 918/6550/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 254-257 ГПК України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 17.09.2024.

Суддя О.Андрійчук