ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2004/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5); до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аслунд Груп" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6), про стягнення коштів у розмірі 83 084, 18 грнбез виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аслунд Груп", м. Харків, про стягнення штрафних санкцій у розмірі 83 084, 18 грн, підставою нарахування яких стало порушення відповідачем умов укладеного між сторонами даного спору договору №Л/НХ-23197/НЮ від 15.03.2023 в частині вчасної та в повному обсязі поставки товару. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2004/24. Розгляд справи № 922/2004/24 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
03.07.2024 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 17089), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилається на порушення позивачем строку позовної давності, при зверненні до суду з вимогами про стягнення штрафних санкцій, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 257 ЦК України.
Відповіді на відзив на позов позивачем до суду, у визначені ухвалою суду від 17.06.2024 строки, надано не було.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, ч. 5 ст. 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).
У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").
Ворожі війська постійно здійснюють масований ракетний обстріл, зокрема, по об`єктам енергетичної інфраструктури України і через це в багатьох містах України, в тому числі і у місті Харкові де розташований Господарський суд Харківської області, періодично було відсутнє електропостачання та, відповідно, інтернет-зв`язок. При цьому, як наслідок, у місті Харкові щодня застосовувались планові та/або аварійні відключення електроенергії.
Водночас, у місті Харкові періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя, працівники апарату та відвідувачі суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.
З огляду на запровадження на території України воєнного стану, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, а також перебування судді Аюпової Р.М. у щорічній відпустці, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого ст. 248 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
15.03.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (позивач/покупець/залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аслунд Груп» (відповідач/постачальник/ТОВ «Аслунд Груп») укладений договір № Л/НХ-23197/НЮ (договір), згідно з умовами якого постачальник зобов`язався у 2023 році поставити покупцеві товар, а саме: визначені в специфікації № 1, додаток № 1 запасні частини до тепловозів 2ТЕ116, М62, 2ТЕ10 (тронк поршня, головка поршня, вставка, механізм газорозподільний) Код ДК 021:2015 - 34630000-2 (частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху), на суму 999 360, 00 грн з ПДВ.
Як зазначено у п. 8.3.1 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, що встановлені договором.
Відповідно до п. 8.3.2 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість, кількість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам, встановленим договором, зокрема, як зазначено у п. 2.1 договору - якість товару повинна відповідати визначеним у специфікації № 1, додатку № 1 до договору документам.
Згідно з п. 4.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару здійснюється постачальником протягом не більше, ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що рознарядка покупця на товар з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 4.3 цього договору, направляється з електронної адреси покупця - ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Датою подання заявки, відповідно до п. 4.5 договору, вважається дата відправлення її на електронну адресу постачальника.
Згідно з п. 4.6 договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару.
Відповідно до п. 9.3.1 договору, за невиконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором, передбачених розділом І цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від суми договору, а також додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочки.
Заявки на поставку товару позивачем відповідачу були надіслані у порядку, визначеному умовами укладеного договору, у передбачений договором спосіб: з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача..
Під час відправлення, на заявки були накладені кваліфіковані електронні підписи двох повноважних осіб позивача.
Для підтвердження зазначеного, позивачем надано в якості доказу компакт-диск з файлами, які надсилались з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, а також протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з онлайн-сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (посилання: https://czo.gov.ua/verify).
Отже, відповідно до умов договору, позивач 03.05.2023 надіслав відповідачу рознарядку на поставку товару № 1 за вих. № НЗІ/НГ- 40/496 від 02.05.2023, щодо поставки запасних частин до тепловозів 2ТЕ116, М62, 2ТЕ10 (тронк поршня, головка поршня) Код ДК 021:2015 - 34630000-2 (частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху) на суму 372 384, 00 грн з ПДВ.
Вказана рознарядка була надіслана з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.
19.05.2023 відповідачем відбулася часткова поставка товару на адресу позивача - Служби організації та проведення закупівель на суму 328 428, 00 грн з ПДВ.
12.06.2023 відбулася часткова поставка товару на адресу Служби організації та проведення закупівель на суму 43 956,00 грн з ПДВ.
Протермінування поставки склало 24 (двадцять чотири) дні.
Позивач 15.05.2023 надіслав відповідачу рознарядку на поставку товару № 2 за вих. № НЗІ/НГ-40/603 від 11.05.2023, щодо поставки запасних частин до тепловозів 2ТЕ116, М62, 2ТЕ10 (механізм газороздільний) Код ДК 021:2015 - 34630000-2 (частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху) на суму 66 960, 00 грн з ПДВ.
Вказана рознарядка була надіслана з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.
Станом на 31.12.2023 поставка товару не відбулася.
Протермінування поставки складає 214 (двісті чотирнадцять) днів.
24.05.2023 позивач надіслав відповідачу рознарядку на поставку товару № 3 за вих. № НЗІ/НГ-40/668 від 23.05.2023, щодо поставки запасних частин до тепловозів 2ТЕ116, М62, 2ТЕ10 (вставка) Код ДК 021:2015 - 34630000-2 (частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху) на суму 216 000, 00 грн з ПДВ. Вказана рознарядка була надіслана з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.
15.06.2023 відбулася часткова поставка товару на адресу Служби організації та проведення закупівель на суму 162 000, 00 грн з ПДВ.
Протермінування поставки складає 6 (шість) днів.
29.06.2023 відбулася часткова поставка товару на адресу Служби організації та проведення закупівель на суму 54 000,00 грн з ПДВ.
Протермінування поставки складає 20 (двадцять) днів.
27.11.2023 позивач надіслав відповідачу рознарядку на поставку товару № 5 за вих. № Н-40/2079 від 24.11.2023, щодо поставки запасних частин до тепловозів 2ТЕ116, М62, 2ТЕ10 (тронк поршня) Код ДК 021:2015 - 34630000-2 (частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху) на суму 226 800, 00 грн з ПДВ. Вказана рознарядка була надіслана з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.
11.12.2023 відбулася поставка товару на адресу Служби організації та проведення закупівель на суму 226 800,00 грн з ПДВ, що є належним виконанням договору.
11.12.2023 позивач надіслав відповідачу рознарядку на поставку товару № 6 за вих. № Н-40/2222 від 11.12.2023, щодо поставки запасних частин до тепловозів 2ТЕ116, М62, 2ТЕ10 (головка поршня) Код ДК 021:2015 - 34630000-2 (частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху) на суму 117 216, 00 грн з ПДВ. Вказана рознарядка була надіслана з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.
Станом на 31.12.2023 поставка товару не відбулася.
Протермінування поставки складає 4 (чотири) дні.
Зазначені вище обставини щодо невчасної поставки відповідачем товару, у визначений договором строк, і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Ч. 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених чинним законодавством України або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно зі ст. 230 ГК України, учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції - господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до п. 9.3.1 договору, при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Таким чином, зважаючи на неналежне виконання постачальником зобов`язань за договором, згідно з відповідними рознарядками, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 66 619, 80 грн та пеню у розмірі 16 464, 38 грн.
Факт отримання відповідачем рознарядок № 1, 2, 3, 5, 6 за договором від 15.03.2023 з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача, останнім не заперечується.
Контррозрахунку заявлених до стягнення штрафу та пені відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження здійснення повної оплати штрафних санкцій.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", є законними та обґрунтованими.
Відносно заявленої відповідачем заяви щодо порушення позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним вимогами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, суд зазначає, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356), зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Тобто, строки, визначені ст. 258 ЦК України, продовжуються на строк дії воєнного стану». Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Строк дії військового стану неодноразово продовжувався та наразі триває.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, що зумовлюють продовження строку позовної давності, що визначений у ст. 258 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
Таким чином, суд дійшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, Господарський суд Харківської області
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аслунд Груп» (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6, код ЄДРПОУ 42644349) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Гоголя, буд. 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 40081195) штраф у розмірі 66 619,80 грн та пеню у розмірі 16 464, 38 грн за прострочення виконання зобов`язання за договором поставки від 15.03.2023; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Гоголя, буд. 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 40081195);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аслунд Груп» (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6, код ЄДРПОУ 42644349).
У зв`язку з перебуванням судді Аюпової Р.М. у щорічній відпустці, повний текст рішення підписано у перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Повне рішення складено 02.09.2024.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2004/24
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 04.09.2024 |
Номер документу | 121318502 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні