Ухвала

від 30.08.2024 по справі 308/14264/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14264/23

1-кс/308/5031/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022072180000037 від 14.11.2022 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ужгород, Закарпатської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, працюючої на посаді інспектора відділу №1 управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України», раніше не судимої, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42022072180000037 від 14.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено наступне.

ОСОБА_4 , державний службовець 11 рангу, будучи начальником Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області (далі Управління) на підставі наказу від ІНФОРМАЦІЯ_2 , несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, поверхово, у протиріччі з установленим порядком, вчинила кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності, яке виразилося у службовій недбалості.

Зокрема, ОСОБА_4 , на час вчинення кримінального правопорушення, як начальник управління, відповідно до розподілу обов`язків між начальником, першим заступником та заступниками начальника Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України №133 від 01.06.2017 здійснювала керівництво діяльністю управління і несла персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, здійснювала добір кадрів в управління, призначала на посади та звільняла з посад державних службовців та працівників управління, тобто була службовою особою, у розумінні ч.3 ст. 18 КК України, наділеною організаційно-розпорядчими функціями.

Усупереч інтересам служби ОСОБА_4 , не перевіривши у визначеному законом порядку та не порівнявши наявні матеріали проекту відведення земельної ділянки у приватну власність громадянину ОСОБА_7 із наявним в управлінні фондом документації із землеустрою, а також не врахувавши, той факт, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЗК №002500 від 17.03.1997 виданий Довжанському лісомисливському підприємству для ведення лісового і мисливського господарства безпідставно скріпила своїми підписами та відтисками печатки управління: наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №2069-г від 06.09.2019 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_7 ».

В даному випадку йдеться про земельну ділянку, яка розташована в за межами населеного пункту контур 3782 на території Броньківської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Територія під земельною ділянкою ОСОБА_7 перебувала у постійному користуванні Довжанського лісомисливського підприємства, у зв`язку з цим останньому за розпорядженням голови Іршавської районної райдержарміністрації від 14.03.1997 № 92 було видано державний акт на право постійного користування землею серії II- ЗК № 002500 від 17.03.1997, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 76.

Усупереч вищенаведеному, маючи у розпорядженні регіональний та місцевий фонд документації із землеустрою, затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, маючи можливість володіти інформацію, що Державний Акт на право постійного користування землею серії II- ЗК № 002500 від 17.03.1997 перебуває у місцевому фонді документації ГУ Держгоекадастру в Закарпатській області та технічний звіт по виготовленню Державного Акту на право постійного користування землею серії II- ЗК № 002500 від 17.03.1997, який перебуває у регіональному фонді документації ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області проявивши необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, ОСОБА_4 при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту контур НОМЕР_1 на території Броньківської сільської ради загальною площею 1,6 га. громадянину ОСОБА_8 не вжила заходів до відмови у погодженні такого проекту, з огляду на невідповідність їх положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та документації із землеустрою, зокрема операючись на наявний у проекті відомості і індексної кадастрової карти, яка в свою чергу на містить відомостей щодо передачі у власність даної земельної ділянки.

Як наслідок, наказом №2069-г від 06.09.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області, який підписано ОСОБА_4 та відтиском скріплено печаткою Управління, затверджено та передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 2121981600:03:001:0070 громадянину ОСОБА_7 .

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні №5417-Е від 09.05.2024 земельна ділянка за кадастровим номером 2121981600:03:001:0070 частково площею 0,6955 га накладається на землі лісогосподарського призначення, а саме на землі 23 виділу 23 кварталу Річанського лісництва ДП «Довжанського ЛМГ».

В результаті чого ОСОБА_4 , будучи службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, поверхово, у протиріччі з установленим порядком, проявила необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, усупереч вимог ст. ст. 83, 84, ч.1 ч.4 ст. 122, 141, 143 та 186-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про землеустрій», Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, не виконала основну функцію територіального органу виконавчої влади, а саме здійснила неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них здійснючи реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям наказу №2069-г від 06.09.2019 щодо розпорядження земельною ділянкою, чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Довжанського ЛМГ» на загальну суму 618155,20 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти встановленим під час досудового розслідування ризикам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просив відмовити у його задоволенні у зв`язку з відсутністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, Вручене їй повідомлення про підозру ґрунтується виключно на припущеннях і не підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, а також іншими наявними у провадженні документами, що вказують на фактичні обставини подій, що відбулися.

Вказав, що слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу не наводяться докази, які би вказували на наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із вищезазначених ризиків, а також на це не вказують дані, що відображені у матеріалах долучених до клопотання. Крім того, стверджував, що слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу не обґрунтовується неможливість запобігання вказаним у клопотанні ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів,

Також зазначив, що підзахисна ОСОБА_4 раніше не судима, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, має сім`ю та утриманців. При цьому, підзахисна ОСОБА_4 здійснює постійний догляд за мамою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та батьком чоловіка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є особами похилого віку з інвалідністю внаслідок діагностованих важких хронічних захворювань, що передбачає їх відвідування у різний час доби, а зокрема у разі нагальної потреби і у нічний час.

Просив суд звернути увагу на ту обставину, що протягом тривалого періоду часу (майже двох років), протягом якого триває досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, до підзахисної ОСОБА_4 не застосовано будь-якого запобіжного заходу, і ця обставина не вплинула будь-яким негативним чином на поведінку останньої. Підозрювана ОСОБА_4 повністю виконує покладені на неї процесуальні обов`язки та не чинила будь-яких спроб переховуватися від слідства та суду; не чинила спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; не чинила будь-яких спроб незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; не перешкоджала кримінальному провадженню іншим чином, а також не чинила будь-яких спроб вчинити інше кримінальне правопорушення. Вищезазначені обставини вказують, що належна процесуальна поведінка підозрюваної ОСОБА_4 може бути забезпечена і без застосування до неї будь-якого запобіжного заходу.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора з приводу внесеного клопотання, підозрюваного та його захисника, суд приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42022072180000037 від 14.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

22.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме: у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.367КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантованіст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Також слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння та його суспільну небезпечність.

В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також при обранні виду запобіжного заходу враховуються й вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як встановлено слідчим суддею, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя бере до уваги дані щодо особи підозрюваної ОСОБА_4 в їх сукупності, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків з урахуванням стадії досудового розслідування, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладення на ОСОБА_4 наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 193, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022072180000037 від 14.11.2022 відносно ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрювану в межах строку досудового розслідування -до 13жовтня2024 року.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала можебутиоскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1