Постанова

від 20.08.2024 по справі 1313/1446/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1313/1446/2012 Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновський Ю. Г.

Провадження № 22-ц/811/3735/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Назар Х.Б.

за участю: представника Львівської міської ради Гринихи Х.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ТзОВ «ВТБ і Ко» до ОСОБА_3 про розірвання договору та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТзОВ «ВТБ і Ко» про визнання права власності на нежитлове приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 12.11.2012 скасовано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 , ТзОВ «ВТБ і Ко» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , за якою визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення під літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та визнано за ТзОВ «ВТБ і Ко» право власності на будівлю під літ. «Г-1» загальною площею 55,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; зобов`язано ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» здійснити державну реєстрацію права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення під літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язано ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» здійснити державну реєстрацію права власності нерухомого майна ТзОВ «ВТБ і Ко» на будівлю під літ. «Г-1» загальною площею 55,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Провадження по даній справі закрито.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .

Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає,що на підставі посилань однієї зі сторін мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 10.05.2012, суд оскаржуваним рішенням незаконно та необґрунтовано скасував свою попередню ухвалу про затвердження мирової угоди і закрив провадження по справі.

У зв`язкуіз останнім,оскаржуване судоверішення,впливає направове становищеапелянта,оскільки вонопотягло засобою: підстави дляневизнання заапелянтом прававласності надобросовісно набутеним завідплатним договоромнежитлове приміщення(оскількиспірним рішеннямбула «ліквідована»підстава длянабуття прававласності натаке приміщення ОСОБА_2 (відчужувачем)); звернення Львівськоїміської радидо апелянтаіз позовомпро демонтаждобросовісно придбаногоним нежитловогоприміщення,не зважаючина те,що апелянт протягомтривалого часу(2014-2019роки)орендував уЛьвівської міськоїради земельнуділянку дляобслуговування нежитловогоприміщення тасплачував оренднуплату. У Львівськійміській радітриває розглядчергового зверненняапелянта щодопродовження орендиземлі піднежитловим приміщенням. Апелянт отримуваввід податковихорганів повідомленняпро необхідністьсплачувати занежитлове приміщенняподаток нанерухоме майнота сплачувавтакий податокза нежитловеприміщення. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, постановляючи оскаржувану ухвалу від 12.11.2012, суд першої інстанції вирішив питання про права апелянта, а саме, питання про наявність підстав для переходу до апелянта права власності на вищевказане нежитлове приміщення.

Щодо переглядуухвали судупершої інстанціїпро затвердженнямирової угоди,ЦПК України(начас постановленняспірної ухваливід 12.11.2012),передбачав,що такаухвала можебути предметомперегляду вапеляційному порядкуабо жу разіперегляду справиза нововиявленими обставинами.Таким чином, можливість скасування судом першої інстанції власної ухвали про затвердження мирової угоди інакше, аніж за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами, нормами діючого станом на 12.11.2012 ЦПК України не була передбачена. З огляду на це суд першої інстанції не мав права переглядати свою ж ухвалу від 10.05.2012 про затвердження мирової угоди інакше, аніж у зв`язку із переглядом справи за нововиявленими обставинами. Водночас як свідчить зміст оскаржуваної ухвали, підставами для скасування судом своєї ж попередньої ухвали від 10.05.2012 про затвердження мирової угоди по справі були посилання однієї зі сторін справи та мирової угоди в адресованій суду заяві на те, що попередньо затверджену судом мирову угоду вона насправді не підписувала. Тобто, переглядаючи ухвалу суду від 10.05.2012 суд фактично здійснив перегляд справи за нововиявленими обставинами у зв`язку із фальшивістю документу, на підставі якого була прийнята ухвала від 10.05.2012 - мирової угоди, яка, нібито, насправді не підписувалась однією з її сторін (є фальшивою через підробку підпису сторони). При цьому, відповідно до положень частини 5 статті 21 ЦПК Україні в чинній станом на 12.11.2012 редакції, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі. Водночас як свідчить зміст оскаржуваної ухвали, суд постановив її у складі судді Дем`яновського Ю.Г., який і прийняв рішення від 10.05.2012, що фактично переглядалося у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зазначене є грубим порушенням заборони, встановленої частиною 5 статті 21 ЦПК України, на участь судді у перегляді за нововиявленими обставинами попередньо прийнятого ним же судового рішення, та є самостійною обов`язковою підставою для визнання незаконним і скасування спірного рішення, оскільки справа у порушення процесуальних норм була розглянута неуповноваженим складом суду. Суд встановивпідробку підписусторони мировоїугоди напідставі припущень.З огляду на все вищенаведене, оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим.

Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 10.05.2012 у справі №1313/1446/2012 відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Львівської міської ради Гриниха Х.А. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , та ТзОВ «ВТБ і Ко» до ОСОБА_3 про розірвання договору простого товариства про спільну діяльність від 15.12.2011 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлове приміщення.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 10.05.2012 затверджено мирову угоду від 10.05.2012, укладену між ОСОБА_2 , ТзОВ «ВТБ і Ко» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , згідно якої:

- сторони даної мирової угоди дійшли згоди про розірвання договору простого товариства про спільну діяльність , що укладений 15.12.2011 між ОСОБА_2 ТзОВ «ВТБ і Ко» та ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_2 та ТзОВ «ВТБ і Ко» відмовляються від будь-яких майнових претензій до ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_3 відмовляється від будь-яких майнових претензій до ОСОБА_2 та ТзОВ «ВТБ і Ко»;

-визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення під літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-визнано за ТзОВ «ВТБ і Ко» право власності на будівлю під літ. «Г-12 загальною площею 55,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

-зобов`язано ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» здійснити державну реєстрацію права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення під літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-зобов`язано ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» здійснити державну реєстрацію права власності нерухомого майна ТзОВ «ВТБ і Ко» на будівлю під літ. «Г-1» загальною площею 55,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Провадження у справі закрито.

Встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2012, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній набув у власність нежитлові приміщення під літ. «Б-1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 76-77).

10.11.2012 на адресу районного суду надійшла письмова заява від ОСОБА_3 про скасування мирової угоди від 10.05.2012. Заява обґрунтована тим, що жодної мирової угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ТзОВ «ВТБ і Ко» не було укладено, між ними була лише попередня домовленість в усній формі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 12.11.2012 про скасування мирової угоди від 10.05.2012 та закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не підписувала мирової угоди від 10.05.2012.

Погодитись з цим висновком колегія суддів не може, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На час постановлення судом першої інстанції ухвали про затвердження мирової угоди та ухвали про скасування такої порядок укладення та затвердження мирової угоди було врегулювало ст. 175 ЦПК України.

Однак, норми ст. 175 ЦПК України не передбачали право суду скасувати затверджену ним мирову угоду.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Звертаючись до суду із заявою від 10.11.2012 про скасування мирової угоди від 10.05.2012, ОСОБА_3 посилалася на те, що не укладала такої. Зазначена заява не містить посилань на те, що ці обставини є нововиявленими.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, районний суд не з`ясував правової природи вказаної заяви ОСОБА_3 , а обмежився лише посиланням на те, що ОСОБА_3 не укладала і не підписувала мирової угоди.

Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам процесуального закону, тому залишатись в силі не може.

Ураховуючи наведене,оскаржувана ухвалапідлягає скасуваннюз направленнямсправи досуду першоїінстанції для вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_3 про скасування мирової угоди.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2012 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_3 про скасування мирової угоди.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст ухвали складено: 30.08.2024

Головуючий

Судді