Постанова

від 13.08.2024 по справі 295/12386/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/12386/23 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 76 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/12386/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліцею №17 м. Житомира, третя особа Житомирська міська рада, про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, за апеляційноюскаргою Ліцею №17м.Житомира на рішення Богунськогорайонного суду м.Житомира від29лютого 2024року, ухвалене під головуванням судді Зосименка О. М..,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що з 15 жовтня 2012 року його прийнято на посаду вчителя навчальної дисципліни «Захист Вітчизни» до Житомирської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 17, згідно з наказом Управління освіти № 833-к від 12 жовтня 2012 року (наказ директора школи № 41-к від 15 жовтня 2012 року). З 26 вересня 2022 року Житомирська загальноосвітня школа I-III ступенів № 17 перейменована на ліцей № 17 м. Житомира згідно з рішенням Житомирської міської ради від 2 вересня 2022 року № 557.

Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 17 березня 2022 року № 325 він з 14 березня 2022 року призваний під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 30 серпня № 871/кп він проходить службу у цій частині від 14 березня 2022 року та по теперішній час.

Наказом Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 від 19 липня 2022 року №127/к/т «Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_2 » йому як вчителю навчальної дисципліни «Захист України» припинено нарахування та виплату середнього заробітку із 19 липня 2022 року.

Вважає, що він як військовослужбовець ЗСУ, що призваний під час мобілізації, на особливий період, має право на збереження попереднього середнього заробітку як за педагогічними та науково-педагогічними працівниками на період проходження військової служби під час мобілізації на період проходження військової служби за призовом на підставі ст. 57 Закону України «Про освіту».

Таким чином, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 від 19 липня 2022 року №127/к/т «Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_2 », яким йому як вчителю навчальної дисципліни «Захист України» припинено нарахування та виплату середнього заробітку із 19 липня 2022 року. Крім того, просив зобов`язати відповідача поновити йому нарахування середнього заробітку з 19 липня 2022 року, провести нарахування та виплатити йому середній заробіток з 19 липня 2022 року.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Скасовано наказ Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 від 19 липня 2022 року №127/к/т «Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_2 ».

Зобов`язано Ліцей №17 м. Житомира поновити нарахування і виплату попереднього середнього заробітку ОСОБА_1 , який проходить військову службу з моменту припинення таких виплат.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, зазначає, що судом порушено норми матеріального права та не враховано положення Закону України № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набув чинності 24 грудня 2023 року.

Даний Закон свідчить про те, що із ст. 57 Закону України «Про освіту» виключено ч. 2, а із ст. 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту» виключено ч. 3, які закріплювали право на збереження середнього заробітку за педагогічними і науково-педагогічними працівниками, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Отже, на момент розгляду судом даної справи позивач втратив право на збереження середнього заробітку на час мобілізації, а тому поновити нарахування і виплату попереднього середнього заробітку ОСОБА_1 , який проходить військову службу у зв`язку з мобілізацією, неможливо.

Окрім того, суд не звернув уваги на те, що заробітна плата педагогічним працівникам, які були мобілізованими на час дії воєнного стану, нараховувалася з коштів освітньої субвенції та здійснювалася з бюджетів сільських, селищних і міських територіальних громад (згідно зі статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 89 й частиною першою статті 1032 Бюджетного кодексу України, а також пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 6 від 14.01.2015 року). Основним джерелом видатків на освіту є державний і місцевий бюджети. Заробітна плата педагогічного персоналу Ліцею № 17 м. Житомира фінансується за рахунок освітньої субвенції загального бюджету. Вказані кошти перераховуються із рахунку Житомирської міської територіальної громади на рахунок ліцею. Свого окремо сформованого бюджету чи будь-яких коштів Ліцей № 17 м. Житомира не має.

Враховуючи обмежений ресурс освітньої субвенції під час дії воєнного стану, у формулі розподілу між місцевими бюджетами, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року №1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами», не враховані видатки на виплату середньої заробітної плати педагогічним працівникам, які проходять військову службу. Однак відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати й здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних і капітальних видатків закладів та установ освіти (стаття 1032 Бюджетного кодексу України), зокрема, і нарахування заробітних плат.

Таким чином та враховуючи, що Ліцей № 17 м. Житомира є об`єктом комунальної власності - майном Житомирської міської територіальної громади, представником якої є Житомирська міська рада, і саме вона є розпорядником коштів освітньої субвенції, з якої здійснюється нарахування та виплата заробітної плати працівникам Ліцею № 17 м. Житомира, останній не є належним відповідачем по справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , серія НОМЕР_2 , з 15 жовтня 2012 року позивача прийнято на посаду вчителя навчальної дисципліни «Захист Вітчизни» до Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17.

Згідно з рішенням Житомирської міської ради від 2 вересня 2022 року №557 Житомирську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №17 перейменовано на Ліцей №17 м. Житомира.

Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 17 березня 2022 року № 325 ОСОБА_1 14 березня 2022 року призваний під час загальної мобілізації у військову частину НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 30 серпня 2023 року №871/кп, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 від 14 березня 2022 року і по теперішній час.

Наказом Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 від 19 липня 2022 року №127/к/т «Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_2 » ОСОБА_1 припинено нарахування та виплату середнього заробітку із 19 липня 2022 року. У наказі «Про увільнення ОСОБА_3 від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації» від 21 березня 2022 року №20/к/т слова «середньої заробітної плати» вилучено.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України (в редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

19 липня 2022 року набрав чинності Закон №2352-ІХ, яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема, у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

За змістом частини першої статті 2 Закону 2145-VІІІ законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

В силу частини другої статті 57 Закону 2145-VІІІ (в редакції на час вступу позивача на військову службу) у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2023року №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», яким внесено зміни у частину другу статті 57 Закону 2145-VІІІ. Зокрема, із цієї норми виключені слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період».

Згідно з частиною другою статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 жовтня 2023 року (справа №718/209/23) зауважив, що на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України про пріоритетність його норм над приватноправовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується; у частині другій статті 39 «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»).

Законом №2352-ІХ не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації і встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників), призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, збережено таку гарантію як попередній середній заробіток; в частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників; спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП України) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП України) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali).

Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток.

З 19 липня 2022 року Законом №2352-ІХ змінено регулювання трудових відносин осіб, які призвані на військову службу. Зокрема, за такими особами до дня фактичного звільнення з військової служби зберігається місце роботи і посада, у той час, як до внесення цих змін за особами, призваними на військову службу, зберігався ще і середній заробіток.

Вищевказані законодавчі норми не були враховані Ліцеєм № 17 м. Житомира при винесенні наказу про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_1 з 19 липня 2022 року.

Отже, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що цей наказ є незаконним і підлягає скасуванню, а позивачу має бути нараховано і виплачено попередній середній заробіток.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що Ліцей №17 є неналежним відповідачем, оскільки ліцей є юридичною особою, має відповідний (самостійний) баланс, рахунки в Державній казначейській службі України, має печатку та штамп зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом в ЄДРПОУ та самостійним учасником правовідносин.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують рішення суду.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ліцею №17 м. Житомира залишити беззадоволення,а рішенняБогунськогорайонного суду м.Житомира від29лютого 2024року, -беззмін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді :