Ухвала

від 02.09.2024 по справі 360/955/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

02 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/955/24 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: вул. Новікова, 1-Б, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецький район, Луганська область) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява представника Дзундзи Юрія Романовича в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач) до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі відповідач) в якій, з урахування уточнених вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо не проведення ОСОБА_2 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення в сумі 23196,06 гривень;

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_2 , яку утримано з індексації грошового забезпечення в сумі 23196,06 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу у 12 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, яка відповідно до наказу (з основної діяльності) Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 325 від 17.05.2021 перейменована на 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі відповідач).

Наказом від 28.12.2018 № 421 позивача було звільнено із служби цивільного захисту.

У період проходження служби нарахування індексації грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Так, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 360/7243/21 відповідачем було виплачено належне позивачу грошове забезпечення в розмірі 103737,95 грн (з одночасним утримання військового збору 1,5% - 1933,01 грн та податку на доходи фізичних осіб 18% - 23196,06 грн), що підтверджено випискою з банку.

Нарахована сума індексації складає 128867,02 грн. Відповідачем утримано військовий збір у розмірі 1,5% (відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України) 128867,02 грн * 1,5% = 1 933,01 грн; податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% (відповідно до п. 162.1 Податкового кодексу України) 128867,02 грн * 18% = 23 196,06 грн.

Таким чином відповідачем не проведено компенсацію податку на доходи фізичних осіб у сумі 128867,02 грн * 18% = 23196,06 грн.

Вважає бездіяльність протиправною.

Ухвалою суду від 21.08.2024 позов залишено без руху.

На виконання ухвали суду позивачем надано уточнену позовну заяву та заяву про поновлення строків звернення до суду.

Відповідно до частини другоїстатті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна відповідає вимогам статей160,161 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому суд вважає за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 161 КАС Україниу разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Водночас частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (в редакції до 18.07.2022 включно).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.07.2024 (справа № 990/156/23) чергове підтвердила висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Законом № 2352-IX від 01.07.2022 (чинний з 19.07.2022) внесено зміни до статті 233 КЗпП України щодо строку звернення до суду для вирішення спору щодо виплат, зокрема, частиною другої статті визначено тримісячний строк такого звернення, станом на дату подання позову.

Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, зокрема, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

Таким чином, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Предметом цього спору є бездіяльність відповідача у не проведенні грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення в сумі 23196,06 гривень.

В аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що поняття «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, тому спір у справі, охоплюється застосованим у частині другійстатті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.

Так, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України у Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

У Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп і від 05.04.2001 № 3-рп/2001 зроблено аналогічні висновки про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Водночас Конституційний Суд України звернув увагу на те, що частина перша статті 58 Конституції України передбачає винятки із конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05.04.2001 № 3-рп/2001).

Крім того, у своїх рішеннях Конституційний Суд України постійно наголошує на тому, що ключовим у питанні розуміння гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2-р/2017).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005).

Отже, державні установи повинні бути послідовними щодо прийнятих ними нормативних актів, а також дотримуватися розумної рівноваги між передбачуваністю (довірою, законними очікуваннями, впевненістю) особи і тими інтересами, заради забезпечення яких у регулювання вносяться зміни. Повага до такої впевненості, як зазначав Європейський суд з прав людини, має бути мірою правового захисту у внутрішньому праві проти свавільного втручання державних органів у гарантовані права (пункт 156 Рішення у справі "Kopecky проти Словаччини" від 28.09.2004, заява № 44912/98).

Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.

Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.

При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про поширення дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, тобто з 19.07.2022.

Верховний Суд у Постановах від 19.06.2019 (справа № 825/1987/17), від 20.11.2019 (справа № 620/1892/19), від 05.02.2020 (справа № 825/565/17), вказав, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті разом з компенсацією ПДФО відповідно до Порядку № 44 від 15.01.2004, що на думку суду є складовою грошового забезпечення.

З наведеного суд вважає безпідставними посилання представника позивача на відсутність строків звернення з даним позовом до суду.

Суд звертає увагу, що позивачем пропущено установлений строк на 5 днів (з позовною заявою позивач звернувся 18.08.2024 при нарахуванні та виплаті 13.05.2024 індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі № 360/7243/21).

Разом з цим, суд враховує, що в рішенні суду у справі № 360/7243/21 не було визначено конкретної суми індексації грошового забезпечення, яка повинна була виплачена.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 КонституціїУкраїни та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом Українивід 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому Указами Президента України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, які затверджені Законами.

На моменту звернення позивача з даним позовом військовий стан в Україні триває.

Суд звертає увагу, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Водночас, враховуючи приписи пункту 1статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 47 Хартії основних прав Європейського Союзу, з метою забезпечення доступу до правосуддя, підставу звернення до суду порушення відповідачем законодавства про оплату праці, суд дійшов висновку про поновлення строків звернення до суду.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, суд зазначає.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятоїстатті 171 КАС Українипро прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС Українивизначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом пункту 1 частини шостоїстатті 12 КАС Українидля цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. До публічної служби належить також і державна служба, в тому числі проходження військової служби (стаття 2 Закону УкраїниПро військовий обов`язок і військову службу).

Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку з проходженням служби на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з частиною першоюстатті 260 КАС Українипитання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятоюстатті 262 КАС Українипередбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи положення статей12,262 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Керуючись статтями 5, 9, 12, 77, 80, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у даній справі.

Клопотання про розгляд справи за відсутності позивача задовольнити.

Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС Українинеподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачу подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Зобов`язати 1 Державни пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у строк до 16.09.2024 надати суду, у завірених належним чином копіях, докази:

- інформацію про суму нарахованої індексації грошового забезпечення позивачу на виконання рішенні суду у справі № 360/7243/21;

- інформацію про суму виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу на виконання рішенні суду у справі № 360/7243/21;

- документи на підставі яких здійснено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу на виконання рішенні суду у справі № 360/7243/21;

- відомості із зазначенням підстав утримання ПДФО при виплаті позивачу індексації грошового забезпечення.

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п`ятоюстатті 94 КАС Україниписьмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС Україникопії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Смішливою Т.В. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями44,47 КАС України.

Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива