Рішення

від 20.08.2024 по справі 380/9854/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 рокусправа №380/9854/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Тварковської Я.А.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представників: позивача Лебідько Ю.І.,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи Ящинського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореста» про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування дозволу на виконання будівельних робіт,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі відповідач, Інспекція ДАБК, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореста» (далі третя особа, ТзОВ «Ореста»), в якому просить визнати протиправними дії відповідача та визнати протиправним і скасувати Дозвіл №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірній дозвіл порушує публічні права позивача як громадянина і як члена ГО «Народна дія Львів» на охорону культурної спадщини, на безпечне довкілля та екологічно безпечне середовище, оскільки забудова здійснюється на території об`єкта природно-заповідного фонду (Регіонального ландшафтного парку «Знесіння»), на території Державного історико - архітектурного заповідника (об`єкта світової спадщини ЮНЕСКО «Історичний ансамбль центру Львова»), великої кількості пам`яток археології та культури, цінність яких буде пошкоджена або знищена планованим будівництвом, що підтверджується залученням його до участі у справі №1340/4977/18 за позовом ГО «Народна дія Львів» про оскарження містобудівних умов та обмежень, виданих ТзОВ «Ореста». Вказує, що замовник будівництва ТзОВ «Ореста» не вчиняв жодних дій, спрямованих на погодження проектної документації та отримання дозволу у відповідного органу культурної спадщини та не інформував Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Протиправність дій відповідача при видачі Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 полягає у порушенні вимог чинного законодавства. Всупереч вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація не була погоджена у Міністерстві культури та інформаційної політики України. Стверджує, що за відсутності погодженої з Мінкультом проектної документації та дозволу на виконання земляних робіт, а також повідомлення Комітету всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити архітектурні перетворення в буферній зоні об`єкта культурної спадщини «Львів-ансамбль історичного центру», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Інспекція ДАБК повинна була відмовити ТзОВ «Ореста» у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на підставі пункту 2 частини 4 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки проектна документація «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд» не відповідає вимогам законодавства. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, суть яких полягає у дотриманні Інспекцією ДАБК вимог законодавства при видачі ТзОВ «Ореста» Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд». Зазначає, що Дозвіл №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 є актом індивідуальної дії та породжує публічно-правові відносини між обмеженим колом суб`єктів, до яких позивач не належить. Перелік документів, які подаються для видачі дозволу на виконання будівельних робіт визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», серед яких відсутні такі документи як дозвіл відповідного органу охорони культурної спадщини і повідомлення Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Комплекс робіт, який виконується для створення об`єкта архітектури, визначений статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», приписи якої кореспондуються з нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та передбачають проведення експертизи проектів, яка здійснюється відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 з наступними змінами. Позитивний експертний висновок, поданий замовнику експертною організацією за результатами проведеної експертизи та складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво об`єктів (ДСТУ 8907), свідчить про відповідність проекту будівництва вимогам містобудівного законодавства, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням, технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.01.2022 у справі № 826/6833/17, експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва і саме на етапі експертизи проекту і його затвердження замовником перевіряється відповідність проекту будівництва законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. ДП «Західний ЕТЦ» видано експертний звіт (позитивний) № ЕХ01:2082-0836-1042-8746 від 24.02.2020 за результатами розгляду проектної документації «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд», яка була затверджена наказом директора ТзОВ «Ореста» від 17.07.202 №17/7-20. Експертний звіт (позитивний) № ЕХ01:2082-0836-1042-8746 від 24.02.2020 є чинним. Тому вважає безпідставними твердження позивача про наявність порушень в проектній документації та заперечує протиправність дій Інспекції ДАБК при видачі Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021, який виданий повній відповідності до вимог чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа ТзОВ «Ореста» заперечила проти позовних вимог, вважаючи такі безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими жодними належними доказами. Посилаючись на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт», стверджує про одержання Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 у встановленому чинним законодавством порядку на підставі заяви та повного пакету документів, поданих до Інспекції ДАБК. Зазначає, що вказаними нормативно-правовими актами не передбачено погодження проектної документації на будівництво об`єктів державними органами, в т.ч. центральним органом культурної спадщини, яким є Міністерство культури та інформаційної політики. ТзОВ «Ореста» зверталося до Міністерства культури та інформаційної політики України у 2022 році із запитом щодо затвердження історико-архітектурного опорного плану м. Львова та отримало відповідь від 11.11.2022 про те, що станом на дату підготовки листа науково-практична документація перебуває на доопрацюванні згідно до рекомендацій Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини МКП та після коригування буде погоджена у встановленому порядку. За відсутності затвердженого у встановленому чинним законодавством порядку Міністерством культури та інформаційної політики України історико-архітектурного опорного плану м. Львова, вказує про відсутність необхідності затверджувати проектну документації та повідомляти Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зазначає, що при розгляді справи №1340/4977/18 за позовом ГО «Народна дія Львів», на яку посилається позивач та у якій 19.04.2024 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову, суд дав оцінку доводам позивача щодо порушень законодавства про охорону культурної спадщини при видачі містобудівних умов та обмежень, а також дослідив питання розташування належних ТзОВ «Ореста» земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво, дозвіл на початок виконання якого є предметом оскарження у цій справі. Заперечує порушення Інспекцією ДАБК законодавства при видачі Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021, який жодних прав позивача ОСОБА_1 не порушує. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 10.05.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статями 123 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), залишена без руху.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 03.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореста».

Позивачем 14.07.2023 (вх. №53443) подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 19.07.2023 (вх. №54713) клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем 24.07.2023 (вх. №55798) подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 24.07.2023 заяву позивача про перехід в загальне позовне провадження задоволено повністю. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засідання. Підготовче засідання призначено на 15.08.2023.

Громадська організація «Народна дія Львів» 11.08.2023 (вх. №61987) подала заяву про вступ до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 15.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 15.08.2023.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «Ореста» 15.08.2023 (вх. №62732) подано письмові пояснення щодо позовної заяви.

Позивачем 15.08.2023 (вх. №62818) подано клопотання про витребування доказів.

Підготовче засідання, що призначено на 15.08.2023, відкладено до 12.09.2023 для з`ясування додаткових обставин справи.

Відповідачем 23.08.2023 (вх. №64697) подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 01.09.2023 (вх. №66964) подано повідомлення про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 12.09.2023 (вх. №69340) подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд у підготовчому засіданні 12.09.2023 оголосив перерву до 10.10.2023.

Позивачем 09.10.2023 (вх. №76271) та представником позивача 10.10.2023 (вх. №19776ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Хоми О.П. на лікарняному, розгляд справи, призначений на 10.10.2023, не відбувся.

Підготовче засідання призначено на 14.11.2023.

Представником позивача 09.11.2023 (вх. №21683ел) подано клопотання про долучення його до електронного кабінету у справі.

Позивачем 13.11.2023 (вх. №86971) подано заяву про долучення доказів до справи, 14.11.2023 заяви про розширення підстав позову (вх. №8697 ) (вх. №21857ел) та заяву про долучення доказів до справи (вх. №21858ел).

Підготовче засідання, призначене на 14.11.2023, відкладено до 30.11.2023 для ознайомлення представника третьої особи із заявленими клопотаннями.

Відповідачем 27.11.2023 (вх. №91132) подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді через ЄСІТС.

Відповідачем 29.11.2023 (вх. №92298) подано відзив на позовну заяву.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 30.11.2023 (вх. №92464) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 30.11.2023, відкладено до 09.01.2024.

Представником позивача 08.01.2024 (вх. №406ел) подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Підготовче засідання, призначене на 09.01.2024, відкладено до 06.02.2024 для ознайомлення представника третьої особи із клопотанням.

Позивачем 05.02.2024 (вх. №9165) подано заяву про забезпечення позову та 06.02.2024 (вх. №2298ел) клопотання про долучення доказів до справи.

Підготовче засідання, призначене на 06.02.2024, відкладено до 07.02.2024.

Позивачем 07.02.2024 (вх. №2474ел) подано клопотання про долучення доказів до заяви про забезпечення позову.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 07.02.2024 (вх. №10383) подано заперечення щодо заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 07.02.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено повністю.

Підготовче засідання, призначене на 07.02.2024, відкладено до 22.02.2024.

Позивачем 08.02.2024 (вх. №10528) подано заяву про надання копій протоколів судових засідань та (вх. №10529) клопотання про надання копій технічних записів судових засідань.

Підготовче засідання, призначене на 22.02.2024, відкладено до 26.03.2024.

Позивачем 13.03.2024 (вх. №19525) подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та 20.03.2024 (вх. №21549) подано уточнену заяву про витребування доказів.

Ухвалою від 26.03.2024 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 26.03.2024, відкладено до 23.04.2024.

Відповідачем 04.04.2024 (вх. №25807) подано клопотання про долучення доказів.

Позивачем 11.04.2024 (вх. №7529ел) подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

Підготовче засідання, призначене на 23.04.2024, відкладено до 21.05.2024.

Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 23.04.2024 (вх. №31475) подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

Представником позивача 23.04.2024 (вх. №8733ел) подано клопотання про зобов`язання відповідача надати додаткові докази.

Позивачем 17.05.2024 (вх. №37995) подано клопотання про огляд в підготовчому засіданні карт генерального плану та 20.05.2024 (вх. №38566) подано пояснення по справі.

Ухвалою від 21.05.2024 закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Судове засідання призначено на 18.06.2024.

Позивачем18.06.2024 (вх. № 46141) подано клопотання про відкладення судового засідання, у в`язку з чим судове засідання, призначене на 18.06.2024, відкладено на 30.07.2024.

Представником позивача 18.06.204 подано заяву щодо порушеного права позивача (вх.46262), 09.08.2024 (вх.№61035) та 12.08.2024 (вх.№61570) заяви щодо пояснень сторін з посиланням на практику Верховного Суду.

Суд в судовому засіданні 30.07.2024 заслухав вступні промови сторін та третьої особи та оголосив перерву до 13.08.2024, в якому дослідив письмові докази та оголосив перерву до 20.08.2024, в якому дослідив електронні докази.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони та третя особа посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Ореста» на праві приватної власності належать земельні ділянки, а саме: земельна ділянка пл. 0,1 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0102, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607533812018 від 14.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2018 року, індексний номер витягу: 134307340; земельна ділянка пл. 0,0429 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0123, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607534072018 від 14.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 134321666; земельна ділянка пл. 0,05 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0096, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607503762018 від 08.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133862835; земельна ділянка пл. 0,05 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0097, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607503652018 від 08.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133866392; земельна ділянка пл. 0,065 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0105, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607512712018 від 08.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133867826; земельна ділянка пл. 0,065 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0106, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607512452018 від 09.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133865893; земельна ділянка пл. 0,1 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0099, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607503572018 від 08.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133867080; земельна ділянка пл. 0,1 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0101, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607513332018 від 09.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133867605; земельна ділянка пл. 0,1 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0098, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607503672018 від 08.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133866768; земельна ділянка пл. 0,1 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0100, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607513162018 від 09.08.2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року, індексний номер витягу: 133867353; земельна ділянка пл. 0,3596 га, кадастровий номер: 4610137200:08:011:0037, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, місце розташування: АДРЕСА_2 , що посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №530370 від 15.05.2012 року.

ТзОВ «Ореста» на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на вищевказаних земельних ділянках, а саме: житловий будинок загальною площею 140,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.08.2018 року, індексний номер витягу: 133892336; житловий будинок загальною площею 40,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2016 року, індексний номер витягу: 53275948; житловий будинок загальною площею 30,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2016 року, індексний номер витягу: 53273924; житловий будинок загальною площею 49,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2016 року, індексний номер витягу: 53263494; житловий будинок загальною площею 53,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2016 року, індексний номер витягу: 53264190; житловий будинок загальною площею 104,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.02.2016 року, індексний номер витягу: 53584328; житловий будинок загальною площею 122,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2016 року, індексний номер витягу: 53262178; будівля готельного комплексу загальною площею 2386,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2018 року, індексний номер витягу: 133375516.

Виконавчий комітет Львівської міської ради за результатами розгляду звернення ТОВ «Ореста» прийняв рішення № 305 від 13.04.2017 «Про розроблення детального плану території, обмеженої вул. Старознесенською, регіональним ландшафтним парком «Знесіння».

ДП ДІМП «Містопроект» на виконання завдання управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради та замовлення ТОВ «Ореста» розробило «Детальний план території, обмеженої вул. Старознесенською, регіональним ландшафтним парком «Знесіння» у м. Львові» (далі ДПТ), який 21.02.2018 за результатами розгляду проекту ДПТ повернуто на доопрацювання у зв`язку із висловленими зауваженнями та пропозиціями членів архітектурно-містобудівної ради.

Результати розгляду проекту ДПТ на засіданні архітектурно-містобудівної ради управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради 16.03.2018 відображено в протоколі засідання № 5. Доповідач, серед іншого повідомив, що на означеній території проектується комплекс, функціонально та планувально розділений на два блоки: - добудова готелю з інфраструктурою ділового, спортивного, культурно-відпочинкового призначення; - житловий будинок формату апарт-готель: по типу планування - це готель, по формі оформлення нерухомості - квартирне житло, що використовується власниками як друге житло переважно для тимчасового проживання. Після завершення обговорення проблемних питань за наслідками голосування прийнято рішення погодити ДПТ, обмежений вул. Старознесенською, РЛП «Знесіння» у м. Львові.

Виконавчий комітет Львівської міської ради 10.04.2018 прийняв рішення № 395 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Старознесенською, регіональним ландшафтним парком «Знесіння», відповідно до якого затверджено детальний план території, обмеженої вул. Старознесенською, регіональним ландшафтним парком «Знесіння», у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

Виконавчий комітет Львівської міської ради 22.08.2018 прийняв рішення №933 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Ореста» багатофункціонального об`єкту та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 зі знесенням існуючих будівель та споруд».

Зі змісту містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатофункціонального об`єкту та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 зі знесенням існуючих будівель та споруд, які є додатком до рішення від 22.08.2018 №933, слідує, що:

- такі видані на нове будівництво на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (п.1.1.), замовником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Ореста, 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 10, офіс 324 (п.1.2.);

- у графі «Відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні» зазначено, що цільове призначення земельних ділянок площею 0,0429 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0123), площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0102), площею 0,0500 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0096), площею 0,0500 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0097), площею 0,0650 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0105), площею 0,0650 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0106), площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0099), площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0101), площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0098), площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0100) 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, земельної ділянки площею 0,3596 га (кадастровий номер 4610137200:08:011:0037) 03.15 для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель землі житлової та громадської забудови;

- вид використання для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2018 № НВ-4607533862018, від 14.08.2018 № НВ-4607534072018, від 08.08.2018 № НВ-4607503762018, від 08.08.2018 № НВ-4607503652018, від 09.08.2018 № НВ-4607512712018, від 09.08.2018 № НВ-4607512452018, від 08.08.2018 № НВ-4607503572018, від 09.08.2018 № НВ-4607513332018, від 08.08.2018 № НВ-4607503672018, від 09.08.2018 № НВ-4607513162018 та від 11.12.2017 № НВ-4606118712017;

- функціональне призначення земельних ділянок зона Ж-3-імо зона квартирної житлової забудови з обмеженням висоти забудови згідно з історико-містобудівним обґрунтування (ІМО); зона Р-1-1С зона стаціонарної рекреації регіонального ландшафтного парку відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 10.04.2018 № 395.

Містобудівні умови та обмеження від 22.08.2018 містять вимоги щодо гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення, мінімально допустимих відстаней від проектованого об`єкта до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження, відповідно до яких проектним рішенням слід врахувати вимоги детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 10.04.2018 № 395.

Вказано, що земельні ділянки на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 розміщені у межах господарської зони Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» об`єкта природно-заповідного фонду України (ухвала Львівської обласної ради народних депутатів від 02.12.1993 № 327), проектування необхідно здійснювати з дотриманням вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (зі змінами) та вимог управління охорони історичного середовища (лист від 13.10.2017 № 0004-2308), проектну документацію виготовити на підставі розробленого та погодженого у встановленому порядку історико-містобудівного обґрунтування.

Містобудівними умовами та обмеженнями від 22.08.2018 встановлено обов`язок забезпечити пропорційність та співвідношення архітектурного об`єму з висотою існуючої забудови, що визначає масштаб проектованої споруди та вирішення архітектурного вистрою фасадів; опрацювати паспорт кольорового опорядження фасадів та узгодити його у встановленому порядку.

Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатофункціонального об`єкту та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 зі знесенням існуючих будівель та споруд, затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.08.2018 №933 є предметом оскарження у справі №1340/4977/18.

ТзОВ «Ореста» через Реєстр будівельної діяльності 26.05.2021 подало до Інспекції ДАБК заяву про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд», код об`єкта 1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови, клас наслідків СС2, заповнивши при цьому всі передбачені обов`язкові поля та вказавши місцезнаходження об`єкта, містобудівні умови та обмеження, відомості про 11 земельних ділянок, відомості про проектну документацію, відомості про проектувальника, експертизу проекту, технічний нагляд, авторський нагляд, відомості про підрядника та відповідальних виконавців будівельних робіт.

До заяви долучено:

1.Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявного права власності або землекористування земельними ділянками

2.Наказ про призначення відповідальної особи

3.Технічні умови щодо теплопостачання або лист розробника проекту про відсутність потреби

4.Технічні умови щодо водопостачання та водовідведення або лист розробника проекту про відсутність потреби

5.Технічні умови щодо електропостачання або лист розробника проекту про відсутність потреби

6.Технічні умови щодо газопостачання або лист розробника проекту про відсутність потреби

7.Генеральний план на топографічній основі масштабом 1:500 або 1:1000

8.Плани поверхів, фасадів масштабом 1:50, 1:100 або 1:200 (для будівель)

9.Розрахунок класу наслідків

10.План трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій масштабом 1:2000

11.Фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про затвердження проектної документації, завірена замовником, або лист фізичної особи-замовника

12.Експертний звіт

13.Фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про призначення осіб, які здійснюють технічний нагляд, завірена замовником

14.Фотокопія договору підряду на здійснення технічного нагляду, завірена замовником

15.Фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірена замовником

16.Ліцензія, що дає право на виконання будівельних робіт

17.Документи про призначення відповідального виконавця будівельних робіт.

Інспекцією ДАБК на підставі поданих 26.05.2021 в електронному виді заяви та вище вказаного пакету документів 02.06.2021 видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВО12210526566 на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд», який зареєстрований у Реєстрі будівельної діяльності та є чинним.

Дозвіл №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 та дії Інспекції ДАБК при його видачі є предметом оскарження з підстав порушення відповідачем вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про охорону культурної спадщини».

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад відповідно частини 3 статті 6 Закону №3038-VI належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначено статтею 7 Закону №3038-VI, відповідно до пункту 7 частини 1 якої таке здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 34 Закону №3038-VI видача замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (частина 2 статті 34 Закону №3038-VI).

Стаття 37 Закону №3038-VI регулює питання, пов`язані із отриманням дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною другою цієї статті визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Згідно до частини 3 статті 37 Закону №3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

5-1) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності;

4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;

5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання заяви);

6) відомості про складові частини об`єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна).

У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва.

Порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт ( далі Порядок №466).

Відповідно до пункту 28 Порядку №466 замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку.

Визначений пунктом 28 Порядку №466 перелік документів, які подаються для отримання дозволу є аналогічним переліку, визначеному частиною 3 статті 37 Закону №3038-VI.

Судом встановлено, що ТзОВ «Ореста» через Реєстр будівельної діяльності 26.05.2021 подало заяву на видачу дозволу на виконання будівельних робіт, до якої долучило повний пакет документів, передбачений частиною 3 статті 37 Закону №3038-VI та пунктом 28 Порядку №466.

Аналіз визначених частиною 3 статті 37 Закону №3038-VI та пунктом 28 Порядку №466 документів, свідчить, що серед переліку документів, обов`язкових для подання замовником будівництва в органи державного архітектурно-будівельного контролю для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відсутня вимога про погодження у встановленому порядку проектної документації Міністерством культури та інформаційної політики України та дозволу на виконання земляних робіт.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що за відсутності погодженої з Міністерством культури та інформаційної політики України проектної документації та дозволу на виконання земляних робіт, Інспекція ДАБК повинна була відмовити ТзОВ «Ореста» у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на підставі пункту 2 частини 4 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки проектна документація «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд» не відповідає вимогам законодавства, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Перевіряючи вказані доводи позивача, суд керується таким.

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону №3038-VI підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Відповідно до пункту 29 Порядку №466 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Під час розгляду заяви орган державного архітектурно-будівельного контролю на основі чек-листа, поданого за формою згідно з додатком 9-3 до цього Порядку (для об`єктів нового будівництва, капітального ремонту та реконструкції) або додатком 9-4 до цього Порядку (для об`єктів реставрації), встановлює:

відповідність цільового призначення земельної ділянки;

відсутність зауважень за результатами проведеної експертизи проектної документації;

відповідність проектних рішень містобудівним умовам і обмеженням, а саме дотримання вимог щодо відсотка забудови земельної ділянки, висотності;

дотримання вимог щодо збереження охоронних зон (у разі потреби):

- зони приаеродромної території;

- зон потенційно небезпечних об`єктів лінійної частини магістральних продуктопроводів;

- заборонних зон електромереж;

- санітарно-захисної зони;

- природоохоронної зони;

- зон потенційно небезпечних об`єктів 2 класу;

- зони охорони пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій;

- історичних ареалів населених місць;

- охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;

забезпеченість об`єктами благоустрою:

- дитячими майданчиками;

- зонами відпочинку;

- паркувальними майданчиками;

достовірність поданих документів (у тій частині, що об`єктивно може бути документально перевірена):

- чинність ліцензії/сертифіката відповідального виконавця робіт та її/його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва;

- чинність сертифіката архітектора та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби);

- чинність сертифіката інженера-проектувальника та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби);

- чинність сертифіката інженера технічного нагляду та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає на адресу електронної пошти замовника будівництва скановану копію виданого дозволу не пізніше одного робочого дня з дати прийняття такого рішення.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує архівування та зберігання поданого пакета документів, а територіальні органи Держсервісбуду - зберігання поданого пакета документів до передачі до відповідного територіального органу ДІМ.

Згідно з пунктом 30 Порядку №466 підставою для відмови у видачі дозволу є:

невідповідність цільового призначення земельної ділянки;

наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема дотримання вимог висотності (блакитна лінія), щільності населення, планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), дотримання охоронних зон об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об`єктів підвищеної небезпеки (червоні та жовті лінії), а також зелених насаджень (зелена лінія).

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону №3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі Закон № 687-XIV )в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Комплекс робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури визначений статтею 4 Закону № 687-XIV та включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування;

прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Приписи статті 4 Закону № 687-XIV кореспондуються з частиною п`ятою статті 26 Закону №3038-VI, відповідно до якої проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних відповідно до частини першої статті 29 Закону №3038-VI є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 7 Закону № 687-XIV проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об`єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза.

Згідно до частини першої статті 8 Закону № 687-XIV робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до норм і правил на підставі затвердженого проекту.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (частина перша статті 9 Закону № 687-XIV).

Права архітектора визначені статтею 22 Закону № 687-XIV, відповідно до якої архітектор під час проектування і будівництва об`єктів архітектури, зокрема має право:

без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об`єкта архітектури;

за дорученням замовника одержувати в установленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури;

вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення;

за погодженням із замовником вносити в межах містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зміни до затвердженого проекту.

Права замовників на проектування і будівництво об`єктів архітектури визначає стаття 23 Закону № 687-XIV, відповідно до якої такі мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки; здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об`єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва.

Відповідно до абзаців першого, третього та четвертого частини першої статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Згідно до частини 6 статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389, затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, пунктом 9 якого визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, … нормативних документів, обов`язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (проектні рішення щодо врахування вимог зі створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом), вимог з питань інженерно-технічних заходів цивільного захисту, відповідно до частини десятої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналіз положень статей 4 та 7 Закону № 687-XIV у взаємозв`язку з приписами частини першої статті 29 Закону №3038-VI свідчить, що затвердженню проектної документації передує отримання замовником або проектувальником вихідних даних, однією із складових яких є містобудівні умови та обмеження.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Львівської міської раді №933 від 22.08.2018 затверджено містобудівельні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд».

Вказані містобудівельні умови та обмеження, попри оскарження таких в судовому порядку ГО «Народна дія Львів» у справі №1340/4977/18, були чинними як на час видачі спірного Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021, так і на дату прийняття рішення у цій справі.

Проектна документація «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд» розроблена генеральним проектувальником Товариством з обмеженою відповідальністю «АХРОГРУП».

За змістом статей 4 і 7 Закону № 687-XIV та статей 26 і 31 Закону №3038-VI проектування об`єктів включає: пошук архітектурного рішення; отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації; погодження і проведення експертизи проектної документації у визначених законом випадках, затвердження проекту замовником.

З системного аналізу положень статей 7 і 23 Закону № 687-XIV слідує, що право замовника затверджувати проект може бути реалізовано лише після проведення експертизи проекту та за умови відповідності проекту законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Згідно з пунктом 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 ( в редакції постанови КМУ від 27.08.2020) (далі Порядок №560), метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Пунктом 15 Порядку №560 визначено, що експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові експертний звіт:

позитивний - щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;

негативний - щодо допущення помилок, необхідності їх доопрацювання та/або недотримання зазначених вимог.

Пунктом 15 Порядку №560 (в редакції постанови КМУ № 681 від 23.06.2021) визначено, що експертна організація за результатами проведеної експертизи подає її замовникові експертний звіт, складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво об`єктів (ДСТУ 8907):

позитивний - про відповідність проекту будівництва вимогам містобудівного законодавства України, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням (зокрема щодо відповідності містобудівних умов і обмежень містобудівній документації на місцевому рівні, дотримання вимог щодо допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення), технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини, правильність визначення техніко-економічних (технічних) показників, дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;

негативний - про допущення помилок, необхідність їх виправлення та/або недотримання (порушення, відхилення) у проекті будівництва вимог, зазначених в абзаці другому цього пункту, та неготовність такого проекту будівництва до затвердження замовником.

Отже, позитивний експертний висновок свідчить про відповідність проекту будівництва вимогам містобудівного законодавства України, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням, технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.01.2022 у справі № 826/6833/17, відповідно до яких: «За змістом статей 4 і 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статей 26 і 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування об`єктів включає: пошук архітектурного рішення; отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації6 погодження і проведення експертизи проектної документації у визначених законом випадках; передача матеріалів стадій П та Р замовнику генпроектувальником: затвердження проекту замовником. … Як вбачається з положень статей 7 і 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» право замовника затверджувати проект може бути реалізовано лише після проведення експертизи проекту та за умови, якщо проект не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. При цьому, згідно з пунктом 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Тобто, відповідність проекту будівництва законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки перевіряється саме на етапі експертизи проекту і його затвердження замовником».

Судом встановлено, що ДП «Західний ЕТЦ» за результатами розгляду проектної документації «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд» видано експертний звіт (позитивний) № ЕХ01:2082-0836-1042-8746 від 24.02.2020.

Експертний звіт (позитивний) № ЕХ01:2082-0836-1042-8746 від 24.02.2020 був чинним як на час видачі Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021, так і на дату прийняття рішення у цій справі.

Наказом директора ТзОВ «Ореста» від 17.07.202 №17/7-20 затверджено проектну документацію «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд».

Сукупність встановлених судом на підставі належних та допустимих доказів фактичних обставин справи свідчить, що подані ТзОВ «Ореста» до Інспекції ДАБК документи та проектна документація відповідали всім вищенаведеним вимогам Закону № 687-XIV, Закону №3038-VI та Порядку №560 до такого роду документів, необхідних та достатніх для одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

За відсутності у Законі № 687-XIV, Законі №3038-VI та Порядку №560 норми про подання на стадії одержання дозволу на виконання будівельних робіт погодженої з Міністерством культури та інформаційної політики України проектної документації та дозволу на виконання земляних робіт, суд виснує, що видача Інспекцією ДАБК 02.06.2021 за результатами розгляду заяви від 26.05.2021 та поданих ТзОВ «Ореста» документів дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВО12210526566 на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд» відповідає вимогам Закону № 687-XIV, Закону №3038-VI та Порядку №560.

Тобто, відсутність у визначених частиною 3 статті 37 Закону №3038-VI та пунктом 28 Порядку №466 переліках документів, необхідних для одержання дозволу на виконання будівельних робіт, вимоги про подання замовником дозволу на виконання будівельних робіт та проектної документації, погодженої з Міністерством культури та інформаційної політики України проектної документації та дозволу МКІП на виконання земляних робіт , за наявності належних документів, передбачених цими нормами, унеможливлювала прийняття Інспекцією ДАБК рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Судом не встановлено порушень Інспекцією ДАБК при розгляді заяви ТзОВ «Ореста» вимог чинного законодавства, аналіз якого наведено судом по тексту рішення вище, Дозвіл №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 видано відповідачем у законодавчо визначених порядку та строки.

Щодо доводів позивача недотримання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», суд зазначає таке.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі Закон № 1805-III).

Згідно до частини 3 статті 17 Закону №3038-VI для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

За наведеним у статті 1 Закону № 1805-III визначенням історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Постановою Кабінету Міністрів України №878 від 26.07.2001 затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), до якого включено м.Львів.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, визначені частиною 2 статті 5 Закону № 1805-III.

Спеціально уповноваженим органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 №885 Положення, є Міністерство культури та інформаційної політики України, до повноважень якого відноситься встановлення режиму використання пам`яток національного значення, їх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць.

Зони охорони пам`яток, буферні зони об`єктів всесвітньої спадщини, історичні ареали населених місць визначено статтею 32 Закону № 1805-III, у відповідності до частини першої якої з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що з метою забезпечення збереження видатної універсальної цінності об`єктів всесвітньої спадщини навколо них встановлюються буферні зони, про затвердження яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, в установленому порядку інформує Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Межі та режими використання буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно до частини 3 статті 32 Закону № 1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (частина 4 статті 32 Закону № 1805-III).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі Порядок №318).

За змістом пунктів 1, 4, 5, 10 та 12 Порядку №318 історичні ареали визначаються тільки в населених пунктах, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених пунктів.

Історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися у всіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультом.

Таким чином, межі історичного ареалу м.Львова як історичного населеного міста України визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультом.

З наявних у матеріалах справи листів Мінкульта судом встановлено:

- станом на квітень 2019 року Міністерство культури України повідомило Департамент містобудування Львівської міської ради історико-архітектурний опорний план м.Львова з Мінкультури не погоджувався; межі історичного ареалу, а також території та буферні зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у визначеному порядку не затверджені (лист від 22.04.2019 №646/10-2/15-19);

- науково-проектна документація «Історико-архітектурний опорний план м.Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», розроблена ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ на замовлення Львівської міської ради та подана на розгляд МКІП листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 05.11.2021 №0004-вих-103020, була опрацьована профільним структурним підрозділом МКІП, двічі розглянута на засіданнях профільного консультативно-дорадчого органу МКІП та станом на листопад 2022 року перебуває на доопрацюванні, після коригування науково-проектної документації з урахуванням рекомендацій Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини вона буде погоджена МКІП у встановленому порядку (лист від 11.11.2022 №08/35/41-22);

- межі історичного ареалу міста Львова, погоджені рішенням Львівської міської ради від 22.10.2021 №924 «Про погодження меж історичного ареалу м. Львова» МКІП наразі не затверджені, оскільки вони були визначені науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м.Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», яка перебуває на доопрацюванні. Діюча дотепер містобудівна документація щодо меж історичного ареалу та зони регулювання забудови м. Львова була затверджена рішенням Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови м. Львова» (лист від 11.11.2022 №08/35/41-22);

- згідно з абзацом 6 частини 3 статі 32 «Про охорону культурної спадщини» до визначення меж буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини у встановленому порядку межі буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини встановлюються відповідно до меж, зазначених у номінаційному досьє (номінаційне досьє об`єкта всесвітньої спадщини «Ісоричний ансамбль міста Львова» (лист від 11.11.2022 №08/35/41-22).

Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин (розгляд поданих ТзОВ «Ореста» 21.05.2021 заяви та документів видача Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021) історико-архітектурний опорний план м.Львова, а також науково-проектна документація щодо визначення меж та режимів використання історичних ареалів та/або буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у м. Львові на розгляд та погодження центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не подавався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №813/4993/15 сформулювала правовий висновок, суть якого полягає в тому, за відсутності затвердженої Мінкультом як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, у відповідності до частини другої статті 32 Закону № 1805-III науково-проектної документації щодо меж історичного ареалу м. Львова, погодженої відповідним органом місцевого самоврядування, доводи позивача про знаходження будинку в межах історичного ареалу міста Львова не можна визнати обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/13557/21 відступив від висновків, сформованих у постанові від 27.07.2022 у справі №813/3269/17 та низці інших постанов, суть яких полягала у тому, що незатвердження Мінкультури меж історичного ареалу м.Львова у порядку, встановленому статтею 32 Закону №1805-ІІІ свідчить про відсутність таких меж та нівелює обов`язок суб`єктів містобудування отримувати дозвіл на проведення будівельних робіт в історичній частині міста Львова, та дійшов до таких правових висновків щодо застосування положень статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР у сукупності з положеннями Закону №1805-ІІІ та Пункту 318:

- межі історичного ареалу міста Львова закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Львова, який входить до складу містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», затвердженої ухвалою Львівської міськради 18-ї сесії 5-го скликання № 3924 від 30 вересня 2010 року, що була розроблена відповідно до чинного на час розробки законодавства, а саме - законів України «Про основи містобудування», «Про планування та забудову територій», ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України 25 вересня 1997 року № 164;

- оскільки історико-містобудівний опорний план міста Львова, яким визначені, зокрема території, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО та історичний ареал м. Львова, ґрунтується на розробленому інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році історико-архітектурному плані м. Львова, що також покладений в основу рішення виконкому Львівської міськради № 1311 від 9 грудня 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», то відповідно території, що визначені такими, що входять до меж історичного ареалу міста Львова згідно з рішенням виконкому Львівської міськради № 1311, знаходяться у межах історичного ареалу міста Львова або його буферної зони на підставі такого історико-містобудівного опорного плану як складової Генерального плану міста Львова;

- з огляду на обов`язковість Генерального плану міста Львова як нормативно-правового акта та з метою забезпечення захисту суб`єктів культурної спадщини на території м.Львова, занесених до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою КМУ від 26.07.2001 №878, а також для збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини ЮГЕСКО, «»Ансамбль історичного центру Львова (об`єкт №865), суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися обмежень і вимог, установлених Законом №1805-ІІІ, під час здійснення містобудівної діяльності на території, що належить до історичного ареалу та його буферної зони відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста Львова;

- незатвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу м.Львова відповідно до статті 32 Закону №1805-ІІІ не впливає на правовий режим території як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, не виходить з-під державної охорони;

- оскільки за законом правовий статус відповідної території як об`єкта культурної спадщини пов`язаний з фактом її перебування у визначених межах історичного ареалу населеного місця України, наявність або відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи центрального органу виконавчої влади не змінює цього факту.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що на час виникнення спірних правовідносин, тобто як на час розробки замовником проектної документації, так і на час звернення до Інспекції ДАБК для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, практика Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, на яку орієнтувалися суб`єкти містобудування та суди при розгляді справ з їх участю, була іншою.

Жоден із учасників спірних правовідносин цієї справи не міг передбачити відступу Верховного Суду від раніше сформованої ним судової практики та керуватися правовою позицією, яка буде сформованою через два з половиною роки після видачи Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021.

Оскільки зміна правої позиції Верховного Суду відбулася у грудні 2023 року, то така повинна ураховуватися і застосовуватися до правовідносин, що виникли після 12.12.2023.

Відповідно до статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Частиною 4 статті 19 Закону №3038-VI передбачено, що детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Згідно з частиною 8 статті 19 Закону №3038-VI детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Ухвалою Львівської міської ради №1283 від 01.12.2016 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг) Том І. Частина 6 Зонування Личаківського району» затверджено містобудівну документацію «План зонування території м. Львова (зонінг) Том І. Частина 6 Зонування Личаківського району».

Львівська міська рада 25.01.2018 прийняла ухвалу № 2914 «Про затвердження змін до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)»: Том 1 Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка; Том 1 Частина 2. Зонування Сихівського району; Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району», на підставі якої затвердила зміни до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)» Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка, виклавши його у новій редакції, далі - Базове зонування.

Пункт 1.7.1. Базового зонування м. Львова визначає, що зміни до плану зонування можуть розроблятись як окремий документ або вноситись шляхом розроблення детального плану території (далі -ДПТ). Зміни до плану зонування, що вносяться шляхом розроблення ДПТ, затверджуються виконавчим комітетом міської ради. Уточнення плану зонування території здійснюється при розробленні ДПТ. При наявності зонінгу детальні плани розробляються з метою уточнення для конкретних ділянок єдиних містобудівних умов та обмежень їх забудови, визначених планом зонування узагальнено, для зони в цілому. В процесі розроблення ДПТ, може виникати необхідність уточнення рішень, в т.ч і генплану міста відповідно до п.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Необхідність внесення змін або уточнень в «зонінг» обумовлюється в рішенні ради (виконкому) та завданні на розроблення детального плану території. Уточнені матеріали зонування території та містобудівних регламентів у складі ДПТ проходять процедуру громадських слухань, погоджуються у випадку необхідності із відповідними органами і затверджуються виконавчим комітетом міської ради.

Затверджений в установленому порядку ДПТ з матеріалами зміни або уточнення зонування та містобудівних регламентів стає невід`ємною частиною містобудівної документації (зонінгу), реєструється як зміна або уточнення зонінгу і вноситься в установленому порядку в містобудівний кадастр (п.1.7.3. Базового зонування м. Львова).

Судом встановлено, що ДП ДІМП «Містопроект» на виконання завдання управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради та замовлення ТзОВ «Ореста» розробило «Детальний план території, обмеженої вул. Старознесенською, регіональним ландшафтним парком «Знесіння» у м. Львові», який пройшов громадські слуханні та рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради 10.04.2018 № 395 був затверджений у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

Як слідує з цього Детального плану території, земельні ділянки на вул. Старознесенській, 58, 60, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 знаходяться в межах історичного ареалу м. Львова.

Детальним планом території уточнено функціональне використання території, на яку такий розроблявся; серед іншого визначено, що територія, до якої входять земельні ділянки на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , віднесена до функціональних зон Ж-3-імо та Р-1-1С (розділ 15).

Згідно з розділом 2 Базового зонування та розділу 16 Детального плану території зона Ж-3-імо - це зона квартирної житлової забудови, що виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків з обмеженням висоти забудови згідно історико-містобудівного обґрунтування, інших видів діяльності, скверів, ігрових та спортивних майданчиків. Для даної зони передбачено за переважним видом використання будівництво багатоквартирних житлових будинків, гранично допустима висота яких приймається відповідно до висновків історико-містобудівного обґрунтування (ІМО).

Інша частина території визначена як функціональна зона Р-1-1-С - підзона стаціонарної рекреації зони регіонального ландшафтного парку, що призначається для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об`єктів обслуговування відвідувачів парку. За переважним видом використання цієї функціональної зони допускається будівництво готелів, будівель для прийому гостей, центрів обслуговування туристів.

Історико-містобудівне обґрунтування, на яке є посилання в Детальним планом території, яке обґрунтовує розміщення відповідних об`єктів на земельних ділянках на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та містить планувальні обмеження при розробленні проектної документації.

Зокрема, історико-містобудівне обґрунтування містить вимоги щодо гранично допустимої висоти і поверховості забудови: верхня відмітка стіни будинку № 66 вздовж червоної лінії вулиці становить 8,3 м, верхня відмітка від рівня землі найвищої точки об`єму будинку - 12,4 м (абсолютна відмітка землі в цьому місці 292,24 м). Тому висота стіни головного фасаду проектованої споруди розташованої вздовж червоної лінії вул. Старознесенської не повинна перевищувати абсолютної відмітки 300,6 м, а висота найвищої відмітки інших будівель вздовж вулиці не повинні перевищувати абсолютної відмітки 304,4 м.

Також в історико-містобудівному обґрунтуванні зазначено, що на протилежній від ділянки обґрунтування стороні вулиці знаходиться пам`ятка архітектури церква Вознесіння Господнього, яка є просторовою домінантою серед навколишньої забудови.

З огляду на це, проектована забудова повинна бути узгоджена з габаритами церкви і не порушувати її ролі домінанти. Тому верхні відмітки споруд, розташованих вглибині ділянки можуть поступово збільшуватись, але і в найвіддаленішій її частині не повинні перевищувати абсолютної відмітки підкупольного поясу церкви 311,1 м.

Отже, територія, до якої входять земельні ділянки на вул. Старознесенській, 58, 60, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , 64, 66, АДРЕСА_7 , відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні за своїм функціональним призначенням віднесена до функціональної зони Ж-3-імо (зона квартирної житлової забудови) та Р-1-1-С (підзона стаціонарної рекреації зони регіонального ландшафтного парку).

З огляду на це, наміри ТзОВ «Ореста» щодо забудови вищевказаних земельних ділянок житловим будинком типу апарт-готель (Ж-3-імо) та розширенням готелю (Р-1-1-С) відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. А визначена висота багатоквартирного житлового будинку (будівля № 1 на генплані) - не вище 24,20 м (абсолютна відмітка 311,10), багатофункціонального готелю (будівлі № 2 на генплані) не вище 15,50 м, відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 10.04.2018 № 395, відповідає історико-містобудівному обґрунтуванню.

Відповідно до пояснювальної записки, територія, на яку розроблявся Детальній план території, обмеженої вулицею Старознесенською та РЛП «Знесіння», знаходиться в межах регіонального ландшафтного парку «Знесіння» - об`єкту природно-заповідного фонду України, статус якого затверджений ухвалою Львівської обласної ради народних депутатів №327 від 02.12.1993.

Згідно з проектом організації регіонального ландшафтного парку «Знесіння», розробленого ПКО «Політехнік» ДУ «Львівська політехніка» у 1995 році, за функціональним призначенням територія забудови в межах проектування ДПТ віднесена до господарської зони парку і межує із зонами регульованої та стаціонарної рекреації.

Розпорядженням представника Президента України «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» від 12.02.1993 №101 Церкву Вознесіння Господнього на вул. Старознесенській, 23 у м.Львові віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення.

Відповідно до розпорядження голови Львівської обласної ради народних депутатів «Про взяття під охорону держави пам`яток історії та культури Львівської області» від 19.07.1995 №528 до переліку пам`яток археології внесено поселення X-XIII ст.ст. на західному підніжжі гори Рота на вулиці Старознесенській у м. Львові та городище-капище X-XIII ст.ст. на горі Рота на вулиці Старознесенській у м. Львові.

В історико-містобуівних обґрунтуваннях враховано відомості про те, що на протилежній від ділянки обґрунтування стороні вулиці знаходиться пам`ятка архітектури - церква Вознесіння Господнього (щодо якої відсутні документально підтверджені охоронні зони), яка є просторовою домінантою серед навколишньої забудови, з огляду на це, проектована забудова повинна бути узгоджена з габаритами церкви і не порушувати її ролі домінанти. Тому верхні відмітки споруд, розташованих вглибині ділянки можуть поступово збільшуватись, але і в найвіддаленішій її частині не повинні перевищувати абсолютної відмітки підкупольного поясу церкви - 311,1 м.

В подальшому Виконавчий комітет Львівської міської ради 22.08.2018 прийняв рішення №933 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Ореста» багатофункціонального об`єкту та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 зі знесенням існуючих будівель та споруд».

Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі №380/4498/20 дійшов висновку, що отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов є найпершою стадією забудови територі1 і створення об`єкта архітектури, передує стадії проектування, а створення проектної документації для об`єктів будівництва передбачає обов`язкове врахування, у тому числі, таких вихідних даних. Містобудівні умови отримуються саме для проектування об`єкта будівництва, що визначено у абзаці першому частини другої статті 29 Закону №3038-VI.

Ураховуючи вказану позицію, суд виснує, що проектна документація базується саме отриманих вихідних даних у вигляді містобудівних умов.

Як вже зазначав суд, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатофункціонального об`єкту та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 зі знесенням існуючих будівель та споруд, затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.08.2018 №933 є предметом оскарження у справі №1340/4977/18.

Рішенням від 19.04.2024 у справі №1340/4977/18, яке на час прийняття рішення у цій справі не набрало законної сили, суд відмовив у позові ГО «Народна дія Львів».

В силу приписів частини четвертої статті 78 КАС України суд не може посилатися на обставини, встановлені судовим рішенням від 19.04.2024 у справі №1340/4977/18, однак вказує, що при наданні оцінки виданим ТзОВ «Ореста» містобудівним умовам та обмеженням, суд давав оцінку відповідності розташування земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво на підставі Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021, на предмет дотримання Детального плану території та Генерального плану міста Львова (які є чинними), цільового та функціонального призначення, вимогам до зонування території відповідно до вимог історико-містобудівного обґрунтування, в тому числі з урахуванням розміщеної на території парку «Знесіння» церкви Вознесіння Господнього, розташованої на вул.Старознесенській, 23 у м.Львові та пам`яток археології, тощо.

Рішення від 19.04.2024 у справі №1340/4977/18 про відмову у задоволенні позову дає підстави стверджувати про те, що суд не встановив порушень, які б зумовили скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.08.2018 №933 про затвердження таких містобудівних умов та обмежень.

Наказом Міністерства культури України від 20.04.2018 № 345, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 р. за № 786/32238 затверджено Порядок інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони (далі - Порядок №345).

Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає процедуру інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини (далі - Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО) про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта всесвітньої спадщини та/або в межах його буферної зони з метою збереження його видатної універсальної цінності.

Позивач посилається на те, що Інспекція ДАБК при видачи Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 не звернула увагу на відсутність повідомлення Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про наміри здійснити архітектурні перетворення в буферній зоні об`єкта культурної спадщини «Львів ансамбль історичного центру», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Суд вважає такі доводи безпідставними та керується при цьому правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.2023 у справі №380/4498/20 з приводу необхідності отримання рекомендацій Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на стадії надання замовнику містобудівних умов та обмежень, суть яких полягає у тому, що « … на підставі аналізу норми статті 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку інформування ЮНЕСКО, які є спеціальними для регулювання спірних у цій справі правовідносин, суд виснує, що інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про намір здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта всесвітньої спадщини передує проведенню на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, зокрема, містобудівних перетворень, якими охоплюється й нове будівництво.

Верховний Суд акцентує увагу на тому, що Порядок інформування ЮНЕСКО, до якого відсилає частина третя статті 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», як і сама ця стаття, закріплюють за замовником обов`язок повідомити Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про намір здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта всесвітньої спадщини, отримати рекомендації цього Комітету щодо проекту такого перетворення, виконати ці рекомендації при проведенні таких робіт та наголошує на тому, що норми частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про надання містобудівних умов та обмежень. Нормами цієї статті не передбачено подання разом з заявою вищезгаданих рекомендацій Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як не визначено й обов`язку органу, який за законом уповноважений видавати містобудівні умови та обмеження, перевіряти вказаний замовником намір забудови на відповідність цим рекомендаціям, які, до того ж, не є містобудівною документацією на місцевому рівні.

Аналіз вищевикладених норм законодавства засвідчує, що рішення уповноваженого органу у сфері містобудування про видачу містобудівних умов та обмежень не підлягає погодженню органом управління об`єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Тому Суд констатує, що у спірних відносинах у відповідача не виникло передбачених законом підстав для відмови у наданні замовнику містобудівних умов та обмежень у зв`язку з непогодженням таких умов Мінкультури та органом управління об`єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, недоданням до заяви про їх видання рекомендацій Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проекту запланованого містобудівного перетворення.

Вчинення таких дій замовником на стадії отримання ним містобудівних умов та обмежень законом не вимагається».

Суд вважає правозастосовними до спірних правовідносин зазначені висновки Верховного Суду з огляду на те, що частина 3 статті 37 Закону №3038-VI також містить вичерпний перелік документів, які подаються разом з заявою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Нормами цієї статті теж не передбачено подання разом з заявою вищезгаданих рекомендацій Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як не визначено й обов`язку органу ДАБК, який за законом уповноважений видавати дозволи на виконання будівельних робіт, перевіряти вказаний замовником намір забудови на відповідність цим рекомендаціям, які, до того ж, не є містобудівною документацією на місцевому рівні.

Таким чином, у органу ДАБК відсутній обов`язок перевіряти наявність у поданих замовником у відповідності до вимог статті 37 Закону №3038-VI документах повідомлення Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Щодо інших доводів позивача, то суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

З приводу тверджень позивача про порушення його публічних прав позивача як громадянина і як члена ГО «Народна дія Львів» на охорону культурної спадщини, на безпечне довкілля та екологічно безпечне середовище, оскільки забудова здійснюється на території об`єкта природно-заповідного фонду (Регіонального ландшафтного парку «Знесіння»), на території Державного історико - архітектурного заповідника (об`єкта світової спадщини ЮНЕСКО «Історичний ансамбль центру Львова»), з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №914/582/17, суд зазначає таке.

Доводи позивача про порушення спірним Дозволом його прав, що нібито підтверджується залученням його до участі в справі №1340/4977/18 за позовом ГО «Народна дія Львів» про оскарження містобудівних умов та обмежень, виданих ТзОВ «Ореста», не відповідають фактичним обставинам.

Судовим рішенням від 19.04.2024 у справі №1340/4977/18 за позовом ГО «Народна дія Львів» не встановлено порушення прав позивача, зокрема при видачі ТзОВ «Ореста» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60,60-А,62,62-А,64,66,70 зі знесенням існуючих будівель та споруд» та відмовлено у скасуванні таких, свідченням чого є рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд зауважує, що наявність у особи права на оскарження виданих третім особам дозвільних документів на будівництво, не свідчить про порушення будь-яких прав позивача такими дозволами, оскільки наявність чи відсутність порушень такими рішеннями, діями, бездіяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю встановлюється судом через призму законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 5 КАС України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Звідси, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає чи припускає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище.

Верховний Суд у постанові від 19.12.2018 у справі №826/37/17 висловив загальні підходи до захисту законного інтересу. Законний інтерес, якщо його порушує суб`єкт владних повноважень, може бути предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства. Під час розгляду справи суд з`ясовує, які саме фактичні обставини зумовлюють існування інтересу, відносини, що існують з приводу об`єкту інтересу, а також інші індивідуальні особливості, що відображають законність інтересу та необхідність судового захисту прагнень позивача.

Надання уповноваженим органом дозвільних документів дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після їх отримання вона матиме право розпочати будівництво на земельній ділянці, якщо для цього не буде законних перешкод.

Не виключено, що й інші особи теж можуть мати законний інтерес щодо цієї земельної ділянки. Для цього суди мали з`ясувати про який інтерес особи, що звернулась до суду, йдеться. З`ясування цього питання передує наданню судом правової оцінки оскаржуваному рішенню.

У контексті завдань адміністративного судочинства (стаття 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Для відкриття провадження у справі недостатньо лише суб`єктивного твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Аналогічні висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №461/2132/17.

Позивач не є стороною правовідносин з Інспекцією ДБК у публічно-правовій сфері, оскільки така не здійснювала щодо позивача жодних управлінських функцій, пов`язаних із видачею спірного Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021.

Доводи позивача про порушення його прав є неконкретними і зводяться до цитування норм законодавства та правових позицій Верховного Суду. Позивач не вказує на будь-які негативні наслідки оскаржуваного Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 на конкретно визначені його індивідуальні права, свободи чи інтереси, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді.

Встановлені судом фактичні обставини справи обставини свідчать про те, що позивач не є потерпілим від Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021, яким не спричинено негативного впливу конкретно на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди, що дає підставі стверджувати про відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості у даному спорі іє самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем вимоги щодо обов`язку довести правомірність своїх дій при видачи Дозволу №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи Дозвіл №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 та дії Інспекції ДАБК при його видачі на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що відповідач в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому спірні Дозвіл та дії є правомірними.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «Ореста», заява про що була подана 12.09.2023 (вх. №69340) та оголошена представником третьої особи до закінчення судових дебатів у справі, буде вирішено судом у разі подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореста» про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування дозволу на виконання будівельних робіт, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2024 року.

Суддя О. П. Хома