Рішення

від 02.09.2024 по справі 440/18995/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18995/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" (надалі - позивач; ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ") до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (надалі - ДПС України), у якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви /том 1 а.с. 117-122/, просить визнати протиправним та скасувати рішення №9901329/41185391 від 09.11.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в реєстрі податкову накладну №4 від 09.01.2022 датою її направлення на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна №4 від 09.01.2022 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ця податкова накладна виписана ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" по факту виникнення першої події - відвантаження товару, у зв`язку з чим у позивача виник обов`язок виписати податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Вказує, що позивачем надано контролюючому органу відповідні пояснення та підтверджуючі документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, однак, оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 09.01.2022. Вказує, що рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 27.01.2022 №4697, яке слугувало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 09.01.2022, визнано протиправним та скасовано судовим рішенням у справі №440/7329/22, що набрало законної сили, тому вважає, що у контролюючого органу взагалі не було законних підстав для зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 09.01.2022.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/18995/23. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від відповідача ГУ ДПС у Полтавській області докази.

17 січня 2024 року до суду надійшла заява позивача про стягнення на користь ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на правову допомогу в розмірі 25000 грн. /том 1 а.с. 149-152/.

05 лютого 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідачів /том 1 а.с. 172-179/, у якому представник відповідачів просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 09.01.2022 здійснено у відповідності до вимоги Порядку №1165, оскільки ТОВ «ШЛЯХБУДПОСТАЧ», внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8 Критеріїв ризиковості платі податку згідно постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» (додаток 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку па додану вартість критеріям ризиковості платника податку» № 4697 від 27.01.2022). Вказує, що при опрацюванні копій первинних документів, поданих ТОВ «ШЛЯХБУДПОСТАЧ» (41185391) до податкової накладної від 02.01.2022 № 4, виписаної на адресу ТОВ «ТОП-ТРАНСБУД» (32738512) на реалізацію мазуту паливного 100 зольного, встановлено, що ТОВ «ШЛЯХБУДПОСТАЧ» станом на 06.11.2023 не здійснив оплату постачальнику за товар, який було придбано 09.01.2022, так як платником не надано платіжний документ, який підтверджує взаєморозрахунки з контрагентом - постачальником, які повинні настати відповідно до п.п.2.2 договору поставки від 24.12.2021 №2412/1-2021 протягом 2-х днів з моменту поставки товару покупцю. Зазначає про безпідставність, необґрунтованість та неспівмірність заявленої позивачем до стягнення суми витрат на правову допомогу в розмірі 25000 грн. У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року залишено без задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №440/18995/23 /том 2 а.с. 1-2/.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" (ідентифікаційний код 41185391) зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 96-97/.

ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" складено податкову накладну №4 від 09.01.2022 (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТРАНСБУД") на загальну суму 474240,00 грн., в тому числі ПДВ - 79040,00 грн., на товар мазут паливний 100 зольний малосірчистий низькопарафіністий, код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710196400, кількістю 24,7 т, за ціною постачання одиниці товару без урахування ПДВ 16000 грн. /том 1 а.с. 46-47/, яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.01.2022 /том 1 а.с. 48, 245/.

31.01.2022 за результатами розгляду податкової накладної №4 від 09.01.2022 контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.29" направив ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 09.01.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." /том 1 а.с. 245/.

ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 06.11.2023 №3 /том 1 зворот а.с. 244/, у якому зазначило, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023 визнано невідповідність ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області №4697 від 27.01.22 та рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області №28467 від 27.06.2022 скасовані з дати прийняття. Підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 09.01.22 відсутні.

До цього повідомлення позивачем додано письмові пояснення та документи, копії яких містяться у матеріалах справи.

09.11.2023 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №9901329/41185391 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.01.2022 №4 /том 1 а.с. 53-54/.

За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства". Додаткова інформація: "при розгляді наданих до повідомлення копій документів встановлено, що ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" станом на 06.11.2023 не здійснив оплату постачальнику за товар, який було придбано 09.01.2022 року, так як платником не надано платіжний документ, який підтверджує взаєморозрахунки з контрагентом-постачальником, які повинні настати відповідно до п.п. 2.2 договору поставки від 24.12.2021 №2412/1-2021 протягом 2-х днів з моменту поставки товару покупцю".

Позивач не погодився з рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 09.11.2023 №9901329/41185391 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 09.11.2023 №9901329/41185391, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункт 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165, у редакції чинній на час виникнення спірних правовдіносин).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.01.2022 за результатами розгляду податкової накладної №4 від 09.01.2022 контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.29" направив ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 09.01.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." /том 1 а.с. 245/.

На підтвердження наявності підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 09.01.2022 відповідачами надано до суду копію рішення від 27.01.2022 №4697 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /том 1 а.с. 185/.

Однак, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №440/7329/22 /том 1 а.с. 62-70, 235-243/, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023 /том 1 а.с. 71-76, 229-234/, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудпостач" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.01.2022 №4697 та від 27.06.2022 №28467. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудпостач" (вул. В.Великого, 60, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ 41185391) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №440/7329/23, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.01.2022 №4697, яке у свою чергу, було підставою для зупинення реєстрації 31.01.2022 податкової накладної №4 від 09.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, за відсутності законних підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у контролюючого органу відсутня компетенція вимагати від платника податків пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації. Порушення процедури прийняття рішення не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Вказана позиція відповідає доктрині під умовною назвою плоди отруйного дерева, сформульованій Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини, Нечипорук і Йонкало проти України, Яременко проти України, відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до плодів отруєного дерева є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Суд також зазначає, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованої позивачем операції.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. (пункт 4 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Вжите у цій нормі словосполучення може включати свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. (пункт 11 Порядку № 520).

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим (фіскальним) органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні саме суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 30 вересня 2022 року у справі № 600/332/21-а (адміністративне провадження №К/990/16015/22).

У постанові від 21 грудня 2022 року у справі №420/3835/20 Верховним Судом викладені зазначено: "З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості".

Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі №300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати податковому органу, ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 06.11.2023 №3 /том 1 зворот а.с. 244/, у якому зазначило, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023 визнано невідповідність ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області №4697 від 27.01.22 та рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області №28467 від 27.06.2022 скасовані з дати прийняття. Підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 09.01.22 відсутні.

До цього повідомлення позивачем також додано письмові пояснення /том 1 зворот а.с. 211, а.с. 212-213/, за змістом яких зазначено, що відповідно до договору поставки №03/12/2021-1 від 03.12.2021 згідно заявки №06/01-1 від 06.01.2022 ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" 09.01.2022 здійснило реалізацію мазуту паливного 100 зольного малосірчистого низькопарафінистого (УКТ ЗЕД 2710196400) на адресу ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД" в кількості 24,7 тон на суму 474240,00 грн., в тому числі ПДВ - 79040,00 грн. Зазначений товар отриманий 09.01.2022 представником ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД" Тертичним Ю.Г. на підставі довіреності №6 від 10.12.2021 згідно видаткової накладної №4 та додаткової угоди №13 від 09.01.2022. На підставі виставленого рахунку - фактури №4 від 09.01.2022 ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД" здійснило оплату за мазут платіжним дорученням №2770 від 28.01.2022 в сумі 474240,00 грн. з урахуванням ПДВ. Транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника автоперевізником ФОП ОСОБА_1 згідно договору №23/07/2020-1 від 23.07.2020, що підтверджується рахунок 34 від 09.01.2022, актом надання послуг №4 від 09.01.2022 та товарно-транспортною накладною №09/01/2022-1 від 09.01.2022. Вартість перевезення склала 14820,00 грн. і сплачена ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" в повному обсязі 28.01.2022 платіжним дорученням №2013. Реалізований мазут був придбаний у ТОВ "ТД УБТС" згідно договору поставки №2412/1-2021 від 24.12.2021, що підтверджується заявкою на поставку №06/01/22-1 від 06.01.2022, рахунком №7 від 09.01.2022, товарно-транспортною накладною №7 від 09.01.2022. Крім того, позивачем у своєму поясненні зазначено про відсутність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з посиланням на судові рішення у справі №440/7329/22.

До вказаного повідомлення позивачем додано копії таких документів:

- договору поставки №03/12/2021-1 від 03.12.2021, укладеного між ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" (постачальник) та ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД" (покупець), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти (бітум, мазут, залишок важкий, залишок кубовий тощо), далі за текстом - товар у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього. Поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін і скріплюються печатками сторін та є невід`ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджується ціна та загальна вартість, кількість, асортимент, умови поставки, терміни поставки та оплати товару й інші умови. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами відповідної додаткової угоди. Товар поставляється покупцеві автомобільним транспортом партіями в межах об`єму, в кількості і за ціною, визначених додатковими угодами на умовах ЕХW, FCA, СРТ, DDР у відповідності із Офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати - "ІНКОТЕРМС" у діючій на момент укладення додаткової угоди редакції, в частині, що не суперечать умовам договору та відповідної додаткової угоди. Згідно з пунктом 5.2 договору оплата здійснюється покупцем за умовами, які визначені у відповідній додатковій угоді до договору. /том 1 а.с. 197-199/;

- додаткової угоди №13 від 09.01.2022 до договору поставки №03/12/2021-1 від 03.12.2021, якою сторони договору узгодили, що постачальник зобов`язується відвантажити, а покупець - прийняти та сплатити за відвантажені наступні нафтопродукти: мазут паливний 100 зольний малосірчистий назькопарафіністий кількістю 24,7 т ціною одиниці без ПДВ 16000,00 грн. загальною вартістю 474240,00 грн., у тому числі ПДВ - 79040,00 грн. з умовами постачання: DDР ДП "Жовтневий спиртовий завод", вул. Полтавська, буд. 3, м. Карлівка, Полтавська обл. згідно "ІНКОТЕРМС-2010", строк поставки: до 10 січня 2022 року, вантажоодержувач: ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД", умови оплати: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах передплати або оплати протягом 2-х робочих днів з моменту відвантаження /том 1 зворот а.с. 195/;

- заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТРАНСБУД" №06/01-1 від 06.01.2022 на відвантаження 09.01.2022 мазуту паливного 100 зольного малосірчистого низькопарафіністого у кількості 25 т на адресу: 39501, м. Карлівка Полатвської області, вул. Полтавська, 3 /том 1 а.с. 194/;

- видаткової накладної №4 від 09.01.2022 (постачальник - ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ"; покупець - ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД"), складеної на підставі договору поставки №03/12/2021-1 від 03.12.2021 на мазут паливний 100 зольний малосірчистий назькопарафіністий кількістю 24,7 т за ціною одиниці без ПДВ 16000,00 грн. загальною вартістю 474240,00 грн., у тому числі ПДВ - 79040,00 грн. /том 1 а.с. 195/;

- товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №09/01/2022-1 від 09.01.2022 на мазут паливний 100 зольний малосірчистий низькопарафіністий UN3082.з ІІІ, у якій автопідприємством зазначено ФОП ОСОБА_1 , замовником - ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ", вантажоодержувачем - ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД" /том 1 зворот а.с. 204/;

- довіреності №6, виданої 10.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТРАНСБУД" директору ОСОБА_2 на отримання від ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" цінностей за договором поставки №03/12/2021-1 від 03.12.2021 /том 1 зворот а.с. 194/;

- рахунку на оплату №4 від 09.01.2022, виписаного постачальником ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТРАНСБУД" на підставі договору поставки №03/12/2021-1 від 03.12.2021 на загальну суму 474240,00 грн., у тому числі ПДВ - 79040,00 грн. /том 1 а.с. 196/;

- платіжного доручення №2770 від 28.01.2022 на суму 474240,00 грн., у тому числі ПДВ 20%-79040,00 грн., у якому зазначено платником ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД", отримувачем - ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ", призначення платежу: оплата мазуту паливного 100 зольного згідно договору №03/12/2021-1 від 03.12.2021 /том 1 зворот а.с. 196/;

- сертифікату відповідності на мазут паливний 100 зольний малосірчистий низькопарафіністий /том 1 а.с. 203/;

- договору поставки №2412/1-2021 від 24.12.2021, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД УБТС" /том 1 а.с. 187-189/;

- заявки ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" до ТОВ "ТД УБТС" на поставку товару №06/01/22-1 від 06.01.2022 до договору поставки №2412/1-2021 від 24.12.2021 /том 1 зворот а.с. 220/;

- рахунку на оплату №7 від 09.01.2022, виписаного постачальником ТОВ "ТД УБТС" покупцю ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" на підставі договору поставки №2412/1-2021 від 24.12.2021 /том 1 а.с. 221/;

- видаткової накладної №7 від 09.01.2022 (постачальник - ТОВ "ТД УБТС"; покупець - ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ"), складеної на підставі договору поставки №2412/1-2021 від 24.12.2021 на мазут паливний 100 зольний малосірчистий назькопарафіністий кількістю 24,7 т ціною одиниці без ПДВ 15166,67 грн. загальною вартістю 449540,10 грн., у тому числі ПДВ - 74923,35 грн. /том 1 зворот а.с. 221/;

- податкової накладної №7 від 09.01.2022, складеної постачальником (продавцем) ТОВ "ТД УБТС" /том 1 а.с. 207/ з квитанцією /том 1 а.с. 208/;

- товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №7 від 09.01.2022 /том 1 а.с. 222/;

- договору №23/07/2020-1 про надання транспортних послуг від 23.07.2020, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" (замовник) /том 1 зворот а.с. 215. а.с. 216-220/;

- рахунку на оплату №4 від 09.01.2022, виписаного ФОП ОСОБА_1 замовнику ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" /том 1 зворот а.с. 203/, акту надання послуг №4 від 09.01.2022, складного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" /том 1 а.с. 204/, платіжного доручення №32013 від 28.01.2022 на суму 14820,00 грн. /том 1 а.с. 205/, податкової накладної №4 від 09.01.2022, складеної ОСОБА_1 /том 1 зворот а.с. 205, а.с. 206/ з квитанцією /том 1 зворот а.с. 206/;

- карток рахунку 631 за січень 2022 року та рахунку 361 за січень 2022 року /том 1 зворот а.с. 224, а.с. 225, 227-228/, заключної виписки АТ "ПриватБанк" по рахунку позивача за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 /том 1 зворот а.с. 225, а.с. 226-227/;

- судових рішень у справі №440/7329/23 /том 1 а.с. 229-243/.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав до контролюючого органу платіжне доручення №2770 від 28.01.2022 на суму 474240,00 грн., у тому числі ПДВ 20%-79040,00 грн., у якому зазначено платником ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД", отримувачем - ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ", призначення платежу: оплата мазуту паливного 100 зольного згідно договору №03/12/2021-1 від 03.12.2021 /том 1 зворот а.с. 196/.

Відтак, доводи відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" станом на 06.11.2023 не здійснив оплату постачальнику за товар, який було придбано 09.01.2022, так як платником не надано платіжний документ, який підтверджує взаєморозрахунки з контрагентом-постачальником, є помилковими.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій повинен підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції. При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У спірному випадку першою подією, з якою пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення податкових зобов`язань платника податків, є дата відвантаження товару та позивачем було надано до контролюючого органу належні та необхідні документи на підтвердження цієї події по податковій накладній №4 від 09.01.2022, зокрема, видаткову накладну №4 від 09.01.2022 (постачальник - ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ"; покупець - ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД"), складену на підставі договору поставки №03/12/2021-1 від 03.12.2021 на мазут паливний 100 зольний малосірчистий назькопарафіністий кількістю 24,7 т за ціною одиниці без ПДВ 16000,00 грн. загальною вартістю 474240,00 грн., у тому числі ПДВ - 79040,00 грн. /том 1 а.с. 195/, та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №09/01/2022-1 від 09.01.2022 на мазут паливний 100 зольний малосірчистий низькопарафіністий UN3082.з ІІІ, у якій автопідприємством зазначено ФОП ОСОБА_1 , замовником - ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ", вантажоодержувачем - ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД" /том 1 зворот а.с. 204/.

Отже, в описаному вище випадку позивач після настання першої з подій виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України (дата відвантаження товару), що підтверджена видатковою накладною та товарно-транспортною накладною, відповідно до вимог пунктів 201.7, 201.10 статті 201 ПК України був зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо аналізу господарських операцій між ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" та ТОВ "ТОП-ТРАНСБУД", а також між позивачем та іншими його контрагентами, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки ці питання повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної №4 від 09.01.2022, беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9901329/41185391 від 09.11.2023 прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

Підсумовуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9901329/41185391 від 09 листопада 2023 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 09 січня 2022 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" (ідентифікаційний код 41185391) 31 січня 2022 року.

Отже, адміністративний позов ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" обґрунтований та підлягає задоволенню.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №2147 від 14.11.2023 /том 1 а.с. 103/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /том 1 а.с. 107/.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн. (2684 грн./2) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн. (2684 грн./2).

Позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №1740/1900/18.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Представництво інтересів позивача ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" у цій справі здійснювалося адвокатом Чижовою О.С. на підставі ордеру серії ВІ №1187860 про надання правової допомоги ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" /том 1 а.с. 98/.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 01.11.2023 /том 1 а.с. 99-202, 153-156/, додаткової угоди від 01.11.2023 до договору про надання правничої допомоги від 01.11.2023 /том 1 а.с. 158/; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого гр. ОСОБА_3 21.12.2022 /том 1 а.с. 103-104, 160-161/; акту приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2024 на суму 25000 грн. /том 1 а.с. 157/.

За змістом акту приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2024 /том 1 а.с. 157/ адвокатом Чижовою О.С. надано позивачу такі послуги (виконано роботи) на загальну суму 25000 грн.:

- ознайомлення з документами (вивчення документів) для підготовки позовної заяви про захист прав свобод та інтересів клієнта - 01 листопада 2023 року, 02 листопада 2023 року;

- моніторинг судової практики по аналогічним справам, формування правової позиції - 06 листопада 2023 року;

- підготовка позовної заяви - 25 грудня 2023 року;

- підготовка клопотання про витребування доказів - 26 грудня 2023 року.

Разом з тим, ця справа є справою незначної складності, яка призначена до розгляду та розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Тому суд критично оцінює твердження позивача про те, що для вчинення дій з ознайомлення з документами (вивчення документів) для підготовки позовної заяви, моніторингу судової практики по аналогічним справам, формування правової позиції та підготовки позовної заяви адвокату необхідно було витратити чотири робочі дні (01.11.2023, 02.11.2023, 06.11.2023, 25.12.2023), а для підготовки клопотання про витребування доказів на одному аркуші /том 1 а.с. 7/ - один робочий день 26 грудня 2023 року.

Сума витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 25000 грн., є завищеною щодо інших сторін спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони.

Зважаючи на викладене вище, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, а також враховуючи час необхідний для виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг), суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення до 2500 грн. загалом за всі виконані роботи (надані послуги) та, враховуючи задоволення позову ТОВ "ШЛЯХБУДПОСТАЧ", стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1250 грн. (2500 грн./2) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1250 грн. (2500 грн./2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 132, 134, 139, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" (вул. Володимира Великого, будинок 60, кімната 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, ідентифікаційний код 41185391) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9901329/41185391 від 09 листопада 2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 09 січня 2022 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" (ідентифікаційний код 41185391) 31 січня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі в розмірі 1250 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУДПОСТАЧ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1250 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Суддя С.С. Сич