Рішення

від 02.09.2024 по справі 440/6016/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6016/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю І 53 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю І 53 (далі - ТОВ І 53) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 05 лютого 2024 року №7382 та від 25 березня 2024 року № 15760.

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «І 53 », з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "І 53" отримано рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2024 року № 7382 та від 25 березня 2024 року № 15760, якими визначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На думку позивача, рішення про відповідність ТОВ І 53 критеріям ризиковості платника податків є необґрунтованими та невмотивованими, натомість, висновки спірного рішення ґрунтуються на тому, що позивача було віднесено до ризикових у зв`язку з здійсненням господарських операцій з ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» . Спірне рішення порушує права та законні інтереси позивача, оскільки не дозволяють йому виконувати обов`язок щодо реєстрації податкових накладних та перешкоджають здійсненню господарської діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що спірні рішення прийняті відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту Порядок №1165). Підставами та передумовами прийняття оскаржуваних рішень слугував аналіз податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даної інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього кодексу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд встановив наступне.

ТОВ "І 53" є юридичною особою приватного права, яка зареєстрована в ЄДР за № 1005881020000019556 від 09.11.2021 року, перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України, ІПН 44406805. Основним видом діяльності платника податків є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з питань розгляду питання щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ "І 53", прийнято рішення від 05 лютого 2024 року № 7382, згідно з яким ТОВ І 53 визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку / а.с. 34-35/.

У графі податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 03- вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах,

вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди мiсць зберiгання паливно- мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi; 12 - постачання товару (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- Тип операції постачання , період здійснення господарської операції з 17.01.2024 по 26.01.2024, код згідно УКТЗЕД 1001, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41896055; дата включення платника податку, заподіяного в ризиковій операіїї, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 01.02.2024.

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з питань розгляду питання щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ "І 53", прийнято рішення від 25 березня 2024 року № 15760, згідно з яким ТОВ І 53 визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку / а.с. 36-37/.

У графі податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 03- вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах,

вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди мiсць зберiгання паливно- мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- Тип операції постачання , період здійснення господарської операції з 01.11.2023 по 25.03.2024, код згідно ДКПП 46,21, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44406805; дата включення платника податку, заподіяного в ризиковій операіїї, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 05.02.2024

Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також в оскарженому рішенні контролюючий орган зазначає, що платником податку не надано договiр з додатками до нього; первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; первиннi документи щодо зберiгання; первиннi документи щодо транспортування; первиннi документи щодо навантаження продукцiї; первиннi документи щодо розвантаження продукцiї; складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банкiвська виписка з особових рахункiв; платником не надані первинні документи на придбання та реалізацію товарів/послуг.

Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як вже зазначалося судом, відповідачем прийнято рішення від 05 лютого 2024 року № 7382, від 25 березня 2024 року №15760 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вказані рішення обґрунтовані ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Зі змісту протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 05 лютого 2024 року № 26 та від 25.03.2024 № 61 неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН/РК Комісія дійшла висновку щодо відповідності ТОВ "І 53 " критеріям ризиковості.

Отже, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ "І 53" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично таке рішення було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з інформаційних ресурсів ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання платником податку податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Суд також звертає увагу на те, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації. За таких обставин платник податків може належним чином реалізувати передбачене пунктом 6 Порядку № 1165 право подати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку).

Також, суд зазначає, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений ст. 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарі ї (2010 рік, заява № 6689/03), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява № 36985/97), Полторацький проти України від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило індивідуальної юридичної відповідальності, тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Термін добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії від 05 лютого 2024 року № 7382 та від 25 березня 2024 року № 15760 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку №1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ І 53 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визнання ТОВ І 53 таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області .

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю І 53 (вул. Маршала Бірюзова, б. 47б, кімната, 4, м. Полтава,36009, код ЄДРПОУ 44406805) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 лютого 2024 року № 7382 та від 25 березня 2024 року № 15760 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "І 53" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "І 53" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І 53" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір в сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко