Постанова

від 20.01.2025 по справі 440/6016/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р. Справа № 440/6016/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.09.24 по справі № 440/6016/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю І 53

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «І 53» (далі по тексту ТОВ «І 53», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту ГУ ДПС в Полтавській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку №7382 від 05.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 15760 від 25.03.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити ТОВ «І 53» з переліку платників податків податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І 53» понесені судові витрати сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позову послався на протиправність оскаржуваних рішень ГУ ДПС в Полтавській області про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, як таких, що суперечать загальним вимогам, що встановлюються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, зокрема щодо обґрунтованості та вмотивованості, оскільки ГУ ДПС в Полтавській області не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто не наведено конкретних фактичних та юридичних підстав для їх прийняття.

Наполягав, що поширення на позивача поняття ризикового через стосунки з іншими ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства щодо того, що настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватись у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

До того ж, 16.02.2024 контролюючим органом було прийнято рішення про невідповідність ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖИ» критеріям ризиковості (з підстав взаємовідносин із яким було прийняті рішення про ризиковість позивача), що додатково підтверджує абсурдність доводів контролюючого органу.

Додатково звернув увагу на порушення контролюючим органом порядку прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оскільки всупереч положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок № 1165) їх прийняттю не передувало подання платником податку на реєстрацію податкових накладних.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі № 440/6016/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю І 53 (вул. Маршала Бірюзова, б. 47б, кімната, 4, м. Полтава,36009, код ЄДРПОУ 44406805) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 лютого 2024 року № 7382 та від 25 березня 2024 року № 15760 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "І 53" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "І 53" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І 53" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір в сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, з викладенням висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі № 440/6016/24 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; розглянути справу за участі представника ГУ ДПС у Полтавській області.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про відсутність в діях контролюючого органу ознак протиправності, оскільки дії щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання комісії про визнання платника податку таким, що відповідає критеріям ризиковості, не породжують для останнього правових наслідків та не порушують його прав, а розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Позовну вимогу про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, вважає протиправною, оскільки суд в даному випадку перебирає дискреційну функцію органу ДПС та, як наслідок, підміняє собою контролюючий орган.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "І 53" є юридичною особою приватного права, яка зареєстрована в ЄДР за № 1005881020000019556 від 09.11.2021, перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України, ІПН 44406805. Основним видом діяльності платника податків є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з питань розгляду питання щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ "І 53", прийнято рішення від 05 лютого 2024 року № 7382, згідно з яким ТОВ І 53 визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку / а.с. 34-35/.

У графі податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано : 03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковій накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди мiсць зберiгання паливно-мастильних матерiалiв тощо, вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi); 12 - постачання товару (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- Тип операції постачання, період здійснення господарської операції з 17.01.2024 по 26.01.2024, код згідно УКТЗЕД 1001, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41896055; дата включення платника податку, заподіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 01.02.2024.

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з питань розгляду питання щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ "І 53", прийнято рішення від 25 березня 2024 року № 15760, згідно з яким ТОВ І 53 визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку / а.с. 36-37/.

У графі податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано: 03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди мiсць зберiгання паливно- мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- Тип операції постачання, період здійснення господарської операції з 01.11.2023 по 25.03.2024, код згідно ДКПП 46,21, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44406805; дата включення платника податку, заподіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 05.02.2024.

Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також в оскарженому рішенні контролюючий орган зазначає, що платником податку не надано договiр з додатками до нього; первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; первиннi документи щодо зберiгання; первиннi документи щодо транспортування; первиннi документи щодо навантаження продукцiї; первиннi документи щодо розвантаження продукцiї; складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банкiвська виписка з особових рахункiв; платником не надані первинні документи на придбання та реалізацію товарів/послуг.

Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності рішень Комісії від 05 лютого 2024 року № 7382 та від 25 березня 2024 року № 15760, оскільки відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню.

Судом враховано, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а тому враховуючи, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, на ТОВ І 53 покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації приймається лише після надання таких пояснень та документів, а відтак, такі рішення носять для ТОВ І 53 виключно негативний характер.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення, за висновком суду полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Також, судом зазначено, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, проголошеному статтею 61 Конституції України принципу індивідуальної відповідальності, положення якої є нормами прямої дії.

З огляду на визнання судом протиправними рішень Комісії від 05 лютого 2024 року № 7382 та від 25 березня 2024 року № 15760 про відповідність ТОВ І 53 пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважав, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема : відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Отже, саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормампідпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 таабзацу першогопункту 49.2 іпункту 49.18статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимогпідпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормампідпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 тапункту 46.2статті 46 Кодексу, з урахуванням вимогпідпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що лише після подання платником податку на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування та встановлення за результатами автоматизованого моніторингу відповідність такого платнику критерію ризиковості відбувається зупинення реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з цим, у спірних відносинах прийняттю оскаржуваних рішень № 7382 від 05.02.2024 та № 15760 від 25.03.2024 не передувало подання позивачем на реєстрацію податкових накладних.

Відповідачем не заперечується, що оскаржувані рішення прийняті за відсутності висновку контролюючого органу про те, що ТОВ І 53, як платником податку, складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, а відтак перевірка щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2) відносно ТОВ І 53 була розпочата незаконно та з перевищенням повноважень, наданих контролюючим органом положеннями Порядку № 1165.

Також, колегія суддів враховує, що на виконання абзацу 6 пункту 6 Порядку № 1165 у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (абзац 7 пункту 6 Порядку № 1165).

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено (абзац 8 пункту 6 Порядку № 1165).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів наголошує, що за відсутності у рішенні про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку підстави та детальної інформації (тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку), за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, після подання останнім на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття рішень про відповідність/невідповідність ТОВ «І 53», як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 05.02.2024 № 7382 та від 25.03.2024 № 15760 слугувало визнання позивачем таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

Дослідивши зміст спірного рішення № 7382 від 05.02.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено зокрема, що при віднесенні позивача до ризикових платників, Комісією у вказаному рішенні зазначено, що «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

В рядку «податкова інформація» зазначено:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В рядку «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

Тип операції придбання/постачання постачання;

Період здійснення господарської операції з 17.01.2024 по 26.01.2024;

Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 1001;

Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41896055;

Дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 01.02.2024.

Разом з цим, у вказаному рішенні не розкрито деталі (суть та характер) наявної податкової інформації, яка стала підставою для такого висновку та не зазначено, в чому саме полягає ризиковість та нереальність здійснених/отриманих господарських операцій.

Твердження контролюючого органу про ризиковість здійснених позивачем господарських операцій на адресу вказаного контрагенту, без зазначення належного мотивування та причини віднесення позивача до ризикових є таким, що не відповідає принципу правової визначеності.

Також, на підтвердження своїх доводів відповідачем надано витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2024 № 26, зі змісту якого вбачається, що позивачем не подано повідомлень за формою № 20-ОПП та фінансової звітності за 2021-2022 роки. Відповідно до звіту за формою 4ДФ у грудні 2023 року кількість найманих працівників 1 особа, заробітна плата 7000 грн. сплата податків із заробітної плати у 2023 році відсутня, у 2024 році сплачено ПДФО 1,3 тис.грн., ЄСВ 1,5 тис. грн. За даними податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року обсяги постачання відсутні, за грудень 2023 обсяг постачання на митній території склав 1,0 млн.грн.. задекларовано від`ємне значення 20,2 тис.грн. Ліміт в СЕА ПДВ становить 53,1 тис.грн., грошовими коштами не поповнювався.

Згідно ЄРПН, ТОВ «І 53» здійснювало придбання пшениці у ФГ ШВЕЦЬ Г.Ф. (36762148, 1323) в кількості 205,3 тони на суму ПДВ 117 тис. грн; сої у ТОВ «ВОЛОДАРСЬК ІНАГРО» (605, 41864793) та у ТОВ «ІНАРТ ТОРГ» (1601, 43485734) в кількості 86,1 тон на суму ПДВ 164,9 тис. грн.; транспортні послуги у суб`єктів господарювання, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Волинській, Одеській областях та ГУ ДПС у м. Києві на суму ПДВ 25,0 тис. грн.

ТОВ «І 53» реалізовано сою ТОВ «ЄВРОМЕД» (228, 30958103) в кількості 69,7 тон на суму ПДВ 144,7 тис. грн.; пшеницю ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» (41896055, 3500, перебуває в переліку ризикових платників податків з 01.02.2024) в кількості 123,9 тон на суму ПДВ 109,6 тис. грн.

Разом з цим, дана інформація не була зазначена в оскаржуваному рішенні від 05.02.2024 № 7382, як підстава, що мала наслідком висновок про відповідність позивача критеріям ризиковості. Більше того, стверджуючи про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування відповідач, в свою чергу, не зазначає, яка саме податкова накладна чи розрахунок коригування до неї, та по якій конкретно господарській операції мали місце такі обставини.

Крім того, із вказаного витягу вбачається, що підставою для визнання позивача ризиковим, слугувало придбання у ризикових контрагентів.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що посилання на наявність у контрагентів позивача ризикових ознак або віднесення їх до переліку ризикових не може беззаперечно свідчити про ризиковість ТОВ «І 53» без надання відповідних доказів.

Крім того, вказані твердження колегія суддів вважає такими, що суперечать правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97).

При цьому, колегія суддів враховує, що матеріали справи містять рішення від 16.02.2024 № 1136 про невідповідність ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» критеріям ризиковості платника податку (а.с. 32), що спростовує доводи контролюючого органу про здійснення ТОВ «І 53» господарських операцій на адресу вказаного Товариства, як ризикового контрагента.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку № 1165).

Положеннями абзацу 36 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абзацу 31 пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН та з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірні рішення Комісії регіонального рівня породжують для ТОВ І 53 певні негативні наслідки та відповідно порушують його права на ведення господарської діяльності.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою КМ України від 21.02.2018 № 117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апелянта про не створення оскаржуваними рішеннями правових наслідків для платників податків та не порушення їх прав, оскільки розміщена інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, є неприйнятними та підлягають відхиленню.

Слід зазначити, що пунктом 6 Порядку № 1165 серед іншого передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, скориставшись передбаченим пунктом 6 Порядку № 1165 правом надання пояснень внаслідок прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2024 № 5248, подав повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями для прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та копіями документів на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості (а.с. 23), в якому зазначив, зокрема, що ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» згідно із рішенням № 1136 від 16.02.2024 виведено з ризикових та на підтвердження вказаних обставин надано таке рішення.

Разом з цим, у відповідь на вказане повідомлення, за наслідками розгляду отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, відповідачем прийнято рішення № 15760 від 25.03.2024 про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 36) з підстав ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

В графі «документи» зазначено, що не надано договір з додатками до нього, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, первинні документи на придбання та реалізацію товарів/послуг.

Також, відповідачем на підтвердження своїх доводів надано витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.03.2024 № 61 (79), зі змісту якого вбачається, що останній за змістом частково дублює доводи, викладені контролюючим органом у протоколі від 05.02.2024 № 26, містить перелік контрагентів позивача, без викладення фактичних обставин, які є свідченням ризиковості здійснення операції, що зумовило включення платника податку до переліку ризикових. При цьому, контролюючим органом жодним чином не описано та не доведено ризиковість здійснених позивачем операцій.

Посилання відповідача на ненадання позивачем певних документів, враховуючи, що первинно при прийнятті рішення від 05.02.2024 такі не вимагались, на переконання колегії суддів вказує на неналежну вмотивованість оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності платника податку в частині окреслення, що саме розумілося під ненаданням платником вказаних документів.

До того ж, вказуючи про не надання договору з додатками до нього, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинних документів щодо зберігання, транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), акту приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладної, розрахункового документу, банківської виписки з особових рахунків, первинних документв на придбання та реалізацію товарів/послуг, контролюючий орган взагалі не конкретизує, який саме договір та первинні документи повинні бути надані платником податку, по якій саме господарській операції та який період вона охоплює, що унеможливлює надання оцінки наявності чи відсутності порушень, на які послався контролюючий орган, як на підставу для визнання платника податку ризиковим.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для внесення платника податку до реєстру ризикових, за умови, якщо контролюючим органом не визначався конкретний перелік таких.

Разом з цим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на спростування сумнівів податкового органу щодо його ризиковості залежить від чіткого визначення податковим органом документів, необхідних для прийняття позитивного рішення. Слід зазначити, що п. 6 Порядку 1165 не містить вичерпного та обов`язкового переліку документів, необхідних для подання контролюючому органу, а вказує орієнтовний перелік документів, які платник податків на власний розсуд може надати на розгляд Комісії.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Отже, контролюючий орган може посилатись на ненадання платником конкретних документів, як на підставу для не виключення платника з переліку ризикових, лише у випадку чіткого зазначення таких документів у попередньому рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості, або у випадку зазначення контрагента платника, конкретної господарської операції та податкової накладної, яка слугувала підставою для виникнення сумнівів у податкового органу.

Однак, у даній справі, спірні рішення не містять жодних вказівок на конкретні документи, які необхідно було надати позивачу на розгляд Комісії, з метою прийняття контролюючим органом рішення про невідповідність ТОВ «І 53» п. 8 Критеріїв ризиковості.

Крім того, відповідач мотивував перше рішення недостатністю матеріальних ресурсів, а отримавши додатково пояснення від ТОВ «І 53» вже вказував про недостатність інших документів, про які в первісному рішенні взагалі не йшла мова. Зі змісту оскаржуваних рішень, як і протоколів засідань Комісії ГУ ДПС в Полтавській області, неможливо встановити по яким господарським операціям та в який період була визначена ризиковість ТОВ «І 53».

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності платника податків Критеріям ризиковості, як превентивний захід, не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Тобто, фактично, відповідачем було просто перераховано господарські операції позивача, без визначення жодної конкретної по якій у контролюючого органу виникли сумніви з приводу її реальності. Натомість, отримавши документи від платника, ГУ ДПС в Полтавській області надало їм оцінку та зробило висновки щодо всієї господарської діяльності позивача, тим самим діючи з перевищенням наданих повноважень в межах проведення автоматизованого моніторингу.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Так, комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 160/2840/20.

Під час розгляду справи відповідачем не подано ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Отже, обидва оскаржувані рішення ГУ ДПС в Полтавській області були прийняті за відсутності подання позивачем на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, невмотивовано, непослідовно, без належного дослідження отриманих від позивача документів та за недоведеністю для цього підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що не виклавши у спірних рішеннях конкретних ризикових операцій, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, а лише пославшись на категорію «ймовірності», не надаючи жодних доказів, відповідач діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та не у спосіб, встановлений законом, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

У справіРисовський проти УкраїниЄвропейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з пунктом 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскаржених рішень (діяння) закону за критеріями п. 2 ч.2КАС України, який покладено відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українисаме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, контролюючий орган не виконав.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішень ГУ ДПС у Полтавській області №7382 від 05.02.2024 та № 15760 від 25.03.2024 про відповідність критеріям ризиковості ТОВ «І 53», як таких, що прийняті без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, щостаттею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «І 53» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковостіплатника податку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі № 440/6016/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій