Ухвала

від 02.09.2024 по справі 500/4418/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/4418/24

02 вересня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Хоміцької С.О., представника позивача - Зінька О.М., представника відповідача - Шутової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбус.нет" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.06.2024 №11212/6/19-00-04-05-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 1 липня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбус.нет" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.06.2024 №11212/6/19-00-04-05-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 1 липня 2024 року.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 02.09.2024.

Від позивача 30.08.2024 поступило клопотання про забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Головного управління ДПС в Тернопільській області від 28.06.2024 №11212/6/19-00-04-05-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 1 липня 2024 року, до набрання законної чинності рішення по судовій справі.

В обґрунтування поданого клопотання позивач вказав, що у підприємства у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення не залишиться іншої можливості, ніж зупинити застосування єдиного податку та перейти до сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (ПДВ). Початок сплати ПДВ, враховуючи те, що більшість Абонентів Підприємства не є платниками ПДВ, а основні витрати Підприємства полягають у сплаті послуг контрагентам - неплатникам ПДВ та виплаті заробітної плати співробітникам, що не надає права на отримання податкового кредиту з ПДВ, приведе до прямого навантаження ПДВ у розмірі 20 відсотків від всієї суми доходу, що порівняно із сплатою єдиного податку у розмірі 5 відсотків від суми доходу, викликає у підприємства додаткове навантаження у розмірі 15 відсотків від всієї суми доходів.

Оскільки заява про забезпечення позову передана головуючому 02.09.2024 (наступний робочий день після 30.08.2024) то розгляд даної заяви суд здійснює в судовому засілданні.

Представник позивача заяву про забезпечення підтримав повністю.

Представник відповідача просила відмовити в забезпеченні позову з мотивів викладених у письмових запереченнях.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.154 КАС України).

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.

Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При цьому, використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати діям органів влади.

Суд вважає, що заявник не довів існування реальної загрози завдання шкоди його правам, внаслідок невжиття заходів для забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі. Дійсно анулювання контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку передбачає собою перехід такого платника на загальну систему оподаткування, а тому на час судового оскарження рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку підстави для застосування спрощеної системи оподаткування у позивача відсутні. Разом з тим, таке анулювання призводить не до зупиненя роботи підприємства, як то може бути у випадку анулювання ліцензій на певний вид діяльності, а тільки до певних негативних наслідків для позивача.

Верховний Суд у постанові від 04.08.2022 по справі №420/21952/21 сформував наступний правовий висновок: "підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення податкових витрат та інше".

Суд вважає, що зупинення дії оспорюваного рішення фактично призвиде до вирішення спору по суті, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Таким чином, суд висновує, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі №500/4418/24 шляхом зупинення дії рішення від 28.06.2024 №11212/6/19-00-04-05-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 1 липня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.09.2024.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбус.нет" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Київська, 2,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46014 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

Головуючий суддяОсташ А.В.