Рішення

від 22.08.2024 по справі 520/17013/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 р. Справа № 520/17013/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Трунові М.В.,

за участі представників:

позивача - Смагіна В.В., відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРА» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРА», з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2024 року № 00152440702.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ГЕРА" зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, встановлені Національним банком України, порушені позивачем за наявності форс-мажорних обставин, як це передбачено ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Вказує, що оскільки форс-мажорні обставини підтверджені позивачем у передбаченому чинним законодавством порядку та почалися раніше, ніж настали граничні строки розрахунків за контрактом від 9 лютого 2021 року № 4GH2210 та за контрактом від 27 серпня 2021 року № 5GH2210, у відповідача відсутні підстави для нарахування пені за порушення строку розрахунків в іноземній валюті за операціями з експорту товарів відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів (а.с. 105, 107).

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що доказування настання форс-мажорних обставин покладено на позивача, водночас, позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які контрагент не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які позивач посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання, оскільки документи,надані позивачем на підтвердження настання форс-мажорних обставин, не містять доказів настання обставин, що не дають можливості HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) розрахуватися за контрактом від 9 лютого 2021 року № 4GH2210 та за контрактом від 27 серпня 2021 року № 5GH2210. Вказує, що подані позивачем письмові докази настання форс-мажорних обставин не відповідають вимогам Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року № 40(3).

Вказане в сукупності, на думку податкового органу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він доводить, що існування форс-мажорних обставин підтверджено позивачем належними доказами, до настання граничних строків розрахунків за контрактами, а тому застосування до позивача приписів ч. 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» відповідачем є необґрунтованим. На думку позивача ним вжито всіх належних від нього заходів та отримано всі достатні та достовірні докази, які вимагають необхідності застосування до спірних правовідносин приписів ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Також позивачем подано до суду письмові пояснення у справі з процесуальних питань.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу ГУ ДПС області від 19.01.2024 за № 250-п, виданого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1 та пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ГЕРА» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 за період діяльності з09.02.2021по 31.12.2023 та за зовнішньоекономічним контрактом від 27.08.2021 за №5/GH2210заперіоддіяльності з27.08.2021по 31.12.2023, відповідно до затвердженого переліку питань документальної позапланової виїзної перевірки (додаток з переліченими питаннями додано до акту перевірки).

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки № 3966/20-40-07-02-05/23756901 від 02.02.2024 (далі акт перевірки) (а.с. 14 33).

Згідно з актом перевірки ТОВ «ГЕРА» у періоді, за який здійснювалась перевірка,на виконання умов контракту від 09.02.2021 за № 4/GH22102, укладеного з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща), поставлено товар: мед натуральний бджолиний український, квітковий, розлитий у металеві бочки на суму 394 621,50 євро (13 171 102,59 гривень). HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) на виконання умов контракту від 09.02.2021 за № 4/GH2210 здійснено оплату товару ТОВ «ГЕРА» на суму 297 099,50 євро (9 907 139,47 гривень).

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» станом на 31.12.2023 за контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 обліковується дебіторська заборгованість за взаєморозрахунками між HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) та ТОВ «ГЕРА» в сумі 97 522 євро, що відповідає первинним документам.

На виконання умов контракту від 27.08.2021 за № 5/GH2210, який укладено з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща), поставлено товар: мед натуральний бджолиний український, квітковий, розлитий у металеві бочки на суму 180 481,00 євро (5 637 269,36 гривень). HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) на виконання умов контракту від 27.08.2021 за № 5/GH2210 здійснено оплату товару ТОВ «ГЕРА» на суму 87 556 євро (2 768 870,94,29 гривень).

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» станом на 31.12.2023 за контрактом від 27.08.2021 за № 5/GH2210 обліковується дебіторська заборгованість за взаєморозрахунками між HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) та ТОВ «ГЕРА» в сумі 92 925 євро, що відповідає первинним документам.

Так, відповідачем під час перевірки встановлено, що позивач допустив порушення строків розрахунків:

за контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 в розмірі 12 237,50 євро з граничним строком розрахунків до 08 квітня 2022 року; в розмірі 85 284,50 євро з граничним строком розрахунків до 12 травня 2022 року;

за контрактом від 27.08.2021 за № 5/GH2210 в розмірі 92 925,00 євро з граничним строком розрахунків до 24 жовтня 2022 року.

В ході проведення перевірки фахівцями ГУ ДПС області надано ТОВ «ГЕРА» запит від 22.01.2024 про надання документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 за № 5, зі змінами та доповненнями, та пунктом 14-2 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

У відповідь на зазначений запит ТОВ «ГЕРА» листом від 23.01.2024 за № 4/1 надано пояснення та підтвердження обставин, які були спричинені воєнними діями на території України, як обставин непереборної сили/форс-мажору, видане HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) Польсько-Українською господарчою палатою 16.03.2022, постанову МКАС про прийняття до провадження справи від 16.01.2023 за № 26/2023 щодо стягнення заборгованості з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) та лист МКАС від 17.01.2024 за № 75/14-6 щодо необхідності виконання вимог зі сплати арбітражного збору у справі та зазначено, що грошових коштів на сплату арбітражного збору у сумі 9 978,53 доларів США у ТОВ «ГЕРА» немає (а.с. 148-149).

Враховуючи викладене, в акті перевірки зазначено, що висновків Міністерства економіки України щодо подовження строків розрахунків за контрактом, сертифікатів Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони контракту або третьої країни відповідно до контракту, які видано ТОВ «ГЕРА», інших документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення № 5 та пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», за контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 за період з 09.02.2021 по 31.12.2023 та контрактом від 27.08.2021 за № 5/GH2210 за період з 27.08.2021 по 31.12.2023 до перевірки не надано.

За висновками акта перевірки перевіркою встановлено порушення ТОВ «ГЕРА»:

- частини 2 статті 13 Закону № 2473 та пункту 21 розділу ІІ Положення № 5 за зовнішньоекономічним контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 за період з 09.02.2021 по 31.12.2023, який укладено з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща), що призвело до порушення строку надходження валютної виручки з 09.04.2022 по 15.01.2023;

- частини 2 статті 13 Закону № 2473 та пункту 21 розділу ІІ Положення № 5 за зовнішньоекономічним контрактом від 27.08.2021за № 5/GH2210 за період з 27.08.2021 по 31.12.2023,який укладено з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща), що призвело до порушення строку надходження валютної виручки з 25.10.2022 по 15.01.2023.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення № 00152440702від 26 березня 2024 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 3 092 576,64 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 00152440702 від 26 березня 2024 року Державною податковою службою України прийнято рішення від 11.06.2024 за № 17410/6/99-00-06-01-02-06, яким таке податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Скориставшись правом на оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Приписами частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

За приписами частин першої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Підстави звільнення суб`єкта господарювання від застосування санкцій за порушення приписів Закону України № 2473-VIII визначені частинами шостою, сьомою статті 13 Закону та передбачають, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції", Правління Національного банку України Постановою № 5 від 02.01.2019, затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Пунктом 1 встановлено, що це Положення визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно із пунктом 21 та пунктом 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Судовим розглядом установлено, що між ТОВ «ГЕРА» (як продавцем) укладено з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) контракт від 09.02.2021 за № 4/GH2210 та контракт від 27.08.2021 за № 5/GH2210.

У періоді, за який здійснювалася перевірка, на виконання зазначених контрактів ТОВ «ГЕРА» поставлено товар: мед натуральний бджолиний, український, квітковий, розлитий у металеві бочки за митними деклараціями, інформація щодо яких наведена в додатку 4 до акта перевірки.

В зв`язку із тим, що ГУ ДПС у Харківській області при проведенні перевірки встановило порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів-365 календарних днів за експортними контрактами від 09.02.2021 за № 4/GH2210 та від 27.08.2021 за № 5/GH2210, укладеним між ТОВ "ГЕРА" із HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща), про поставку останньому продукції, ГУ ДПС у Харківській області провело нарахування пені та прийняло податкове повідомлення рішення № 00152440702від 26 березня 2024 року, яким ТОВ "ГЕРА" за порушення вимог пункту 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 за № 2473-VIII, із врахуванням пункту 21 розділу II "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті", затвердженого Постановою правління НБУ від 02.02.2019 за № 5, нарахована пеня за порушення граничних строків розрахунків в сумі 3 092 576,64 грн згідно з розрахунком, доданим до такого податкового повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що позивач не заперечує вказаного порушення, але із податковим повідомленням-рішенням не погоджується з тих підстав,що при вирішенні питання щодо наявності достатніх умов для нарахування пені за порушення резидентом строків розрахунків за експортною операцією слід виходити з наявності форс-мажорних обставин, зокрема у зв`язку із воєнними діями на території Україні.

Так, позивач вважає, що невиконання зовнішньоекономічних контрактів обумовлено форс-мажорними обставинами - військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні та призвело до неможливості виконання HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) зобов`язань з оплати товару за зовнішньоекономічними контрактами, й існування обставин непереборної сили виключає можливість для нарахування підприємству пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Так, ТОВ «ГЕРА» посилається на виникнення під час виконання зовнішньоекономічних операцій форс-мажорних обставин, на підтвердження чого надало копії:

- підтвердження від 16.03.2022 - документу, виданого нерезиденту HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща), за змістом якого Польсько-українська господарча палата підтверджує, що обставини, які були спричинені воєнними діями на території Україні, описані компанією HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O., мають ознаки непереборної сили/форс-мажору;

- листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, із зазначенням того, що указаний лист має загальний інформаційний характер (адресований всім, кого це стосується).

Суд зазначає, що за змістом частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно із частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатам, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для ненарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5).

Відповідно до пункту 3.3 вказаного Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не відповідає правилам засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які містяться у зазначених нормативних актах, оскільки форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) мають засвідчуватися відповідним сертифікатом. Разом з тим, такий лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Суд звертає увагу на усталену практику Верховного Суду, що указаний лист має загальний інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку без доведення причинно-наслідкового зв`язку, тоді як наявність форс-мажорних обставин у конкретному випадку має підтверджуватися відповідним сертифікатом, який має іншу юридичну силу в контексті підтвердження обставин непереборної сили.

Так, Закон № 2473-VIIІ вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції).Подання такого сертифікату є обов`язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.

Такі висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23, від 15 серпня 2024 року у справі № 580/4079/23.

Відповідного сертифікату позивач ні під час перевірки, ні під час оскарження спірного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку не надав.

Суд також ураховує висновки Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, сформовані у постанові від 23 липня 2024 року у справа №240/25642/22, згідно з якими введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Щодо підтвердження від 16.03.2022, виданого нерезиденту HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) Польсько-українською господарчою палатою, на яке посилається позивач як на документ, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин на момент проведення контролюючим органом перевірки, то суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів документів на підтвердження того, що Польсько-українська господарча палата є організацією країни розташування сторони зовнішньоекономічних контрактів (Польщі), до повноважень якої віднесено засвідчення виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин.

За посиланням на офіційний сайт (https://www.pol-ukr.com/uk/), зазначений у підтвердженні від 16.03.2022, PUIG - Польсько-українська господарська палата, є бізнес-організацією, яка здійснює представництво українських інвесторів у Польщі та польських в Україні, підтримує та просуває діяльність компаній, що входять до PUIG.

Крім того, документ, виданий нерезиденту HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща), не містить жодної інформації щодо ТОВ «ГЕРА», обставин виконання та виникнення заборгованості за контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH22102 та контрактом від 27.08.2021 за № 5/GH2210, доказів настання обставин, які не дають можливості HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) розрахуватися за вказаними контрактами, а також періоду настання та закінчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили їх виконання.

Отже, позивач не надав ні контролюючому органу, ні суду копії документів уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (Польща) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків з оплати товару за зовнішньоекономічними контрактами компанією HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща).

При дослідженні матеріалів справи судом також встановлено, що ТОВ «ГЕРА» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України із відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів за поставлений товар з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) у розмірі 373 535,89 євро за контрактами від 09.02.2021 за № 4/GH22102 та від 27.08.2021 за № 5/GH2210.

Ухвалою від 16.01.2023 арбітражний суд прийняв до провадження справу № 26/2023, запропонувавши ТОВ «ГЕРА» сплатити арбітражний збір у сумі 9 978,53 доларів США (а.с. 156).

Додатково, зокрема листом від 17.01.2024 за № 75/14-6, МКАС повідомив щодо необхідності виконання ТОВ «ГЕРА» вимог зі сплати арбітражного збору у справі № 26/2023 та зазначив, що матеріали за позовом залишено без розгляду і у випадку несплати судового збору у 10-денний терміні з часу отримання цього листа провадження у справі № 26/2023 буде закрито.

Під час проведення перевірки на запит контролюючого органу ТОВ «ГЕРА» листом від 23.01.2024 за № 4/1 надало відповідні пояснення, постанову МКАС про прийняття до провадження справи № 26/2023 від 16.01.2023 щодо стягнення заборгованості з HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща).

Вказані позивачем обставини ураховані під час складення акта перевірки, нарахування пені за порушення строку розрахунків за контрактами від 09.02.2021 за № 4/GH22102 та від 27.08.2021 за № 5/GH2210 контролюючим органом зупинено, що підтверджується розрахунком пені, доданим до акта перевірки та розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2024 року № 00152440702.

Разом з цим, доказів сплати арбітражного збору у сумі 9 978,53 доларів США,ухвалення Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України рішення про задоволення позову у справі № 26/2023,до матеріалів справи ТОВ «ГЕРА» не надано. В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що на даний час арбітражний збір не сплачено.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на те, що позивач не спростував встановлених актом перевірки порушень та не довів неможливості застосування контролюючим органом фінансових санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРА».

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРА» (вул. Велика Гончарівська, буд. 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 23756901) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 02 вересня 2024 року.

Суддя О.В.Шевченко