Постанова

від 05.11.2024 по справі 520/17013/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 р.Справа № 520/17013/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Гера" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024, (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 02.09.24 року) по справі № 520/17013/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Гера"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гера» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 № 00152440702.

В обґрунтування позову зазначило, що граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, встановлені Національним банком України, порушені ТОВ «Гера» через форс-мажорні обставини, які підтверджені у передбаченому законом порядку та почалися раніше, ніж настали граничні строки розрахунків за контрактом від 9 лютого 2021 року № 4GH2210 та за контрактом від 27 серпня 2021 року № 5GH2210.

З урахуванням наведеного, вважало, що у відповідача відсутні підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті за операціями з експорту товарів відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що строки розрахунків в іноземній валюті по операціям продажу ним товару порушені через форс-мажорні обставини, які підтверджені висновком (довідкою) від 16.03.2022, виданою Польсько-українською господарчою палатою нерезиденту України - компанії Honey Bee Trade Sp. Z.O.O (Республіка Польща), листом Торгово-Промислової палати.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Польсько-української господарчої палати, до сфери повноважень цієї організації входить засвідчення форс-мажорних обставин згідно Закону про Торгові Палати Республіки Польща від 30 травня 1989 року та статуту Польсько-української господарчої Палати.

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги вказані докази, що призвело до невірного вирішення справи.

Вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи мав застосовувати ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», а не Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Зауважує, що контрактами від 09.02.2021 та від 27.08.2021 передбачена можливість зупинення їх виконання за взаємною згодою сторін, зокрема, у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин.

Дотримуючись досягнутих домовленостей, компанія Honey Bee Trade Sp. Z.O.O надіслала позивачу лист від 09.03.2022 № 34 про неможливість виконання грошових зобов`язань у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та в подальшому довідку від 16.03.2022, в якому уповноважений орган на території Республіки Польща (Польсько-української господарча палата) підтвердив існування форс-мажорних обставин щодо контрактів від 09.02.2021 та від 27.08.2021, які не дозволяють Honey Bee Trade Sp. Z.O.O своєчасно виконати власні грошові зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару.

Вказані обставини слугували підставами для зупинення виконання контрактів від 09.02.2021 та від 27.08.2021, починаючи з 16.03.2022.

Вважає, докази, подані на підтвердження факту зупинення виконання контрактів у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин належними, допустимими та достовірними, оскільки стосуються предмету спору, отримані у законний спосіб та містять правдиву інформацію.

Отже, на думку апелянта, податковий орган безпідставно нарахував ТОВ «Гера» пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті за операціями з експорту товарів відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

ГУ ДПС у Полтавській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області в період з 22.01.2024 до 26.01.2024 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Гера» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 за період діяльності з 09.02.2021 по 31.12.2023 та за зовнішньоекономічним контрактом від 27.08.2021 за №5/GH2210 за період діяльності з 27.08.2021 по 31.12.2023, за наслідками якої складено акт № 3966/20-40-07-02-05/23756901 від 02.02.2024 (т. 1 а.с. 14 - 33).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Гера»:

- ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 за зовнішньоекономічним контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 за період з 09.02.2021 по 31.12.2023, який укладено з Honey Bee Trade Sp. Z.O.O. (Польща), що призвело до порушення строку надходження валютної виручки з 09.04.2022 по 15.01.2023;

- ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 за зовнішньоекономічним контрактом від 27.08.2021 за № 5/GH2210 за період з 27.08.2021 по 31.12.2023,який укладено з Honey Bee Trade Sp. Z.O.O. (Польща), що призвело до порушення строку надходження валютної виручки з 25.10.2022 по 15.01.2023.

26.03.2024 податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 00152440702, яким ТОВ «Гера» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 3 092 576,64 грн (т. 1 а.с.10-11).

За наслідками адміністративного оскарження позивачем спірного податкового повідомлення-рішення, ДПС України прийняла рішення від 11.06.2024, яким податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу позивача без задоволення (т. 1 а.с. 48-52).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, встановлений податковим законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту та валютні операції" (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин 1, 3, 5, 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Судом встановлено, що в перевіряємий період ТОВ «Гера» мало взаємовідносини з компанією Honey Bee Trade Sp.Z.O.O. (Польща).

Так, 09.02.2021 та 27.08.2021 між ТОВ «Гера» (продавець) та компанією Honey Bee Trade Sp.Z.O.O. (Польща) (покупець) укладено контракти № 4/GH22102 та № 5/GH2210 відповідно, за умовами яких покупець зобов`язується сплатити та прийняти, а продавець продати та відвантажити мед натуральний бджолиний, збір урожаю 2020 р., розлитий у металеві бочки з харчовим покриттям.

На виконання умов контракту № 4/GH22102, ТОВ «Гера» поставило покупцю мед натуральний бджолиний український, квітковий, розлитий у металеві бочки на суму 394 621,50 євро (13 171 102,59 гривень).

Honey Bee Trade Sp. Z.O.O. (Польща) на виконання умов контракту здійснено оплату товару ТОВ «Гера» на суму 297 099,50 євро (9 907 139,47 гривень).

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» станом на 31.12.2023 за контрактом від 09.02.2021 за № 4/GH2210 обліковується дебіторська заборгованість за взаєморозрахунками між HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) та ТОВ «ГЕРА» в сумі 97 522 євро, що відповідає первинним документам.

На виконання умов контракту № 5/GH2210, позивач поставив Honey Bee Trade Sp. Z.O.O. мед натуральний бджолиний український, квітковий, розлитий у металеві бочки на суму 180 481,00 євро (5 637 269,36 гривень).

Honey Bee Trade Sp. Z.O.O. (Польща) на виконання умов контракту від 27.08.2021 за № 5/GH2210 здійснено оплату товару ТОВ «Гера» на суму 87 556 євро (2 768 870,94,29 гривень).

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» станом на 31.12.2023 за контрактом від 27.08.2021 за № 5/GH2210 обліковується дебіторська заборгованість за взаєморозрахунками між HONEY BEE TRADE SP.Z.O.O. (Польща) та ТОВ «ГЕРА» в сумі 92 925 євро, що відповідає первинним документам.

Враховуючи наведене, відповідач встановив порушення позивачем строків розрахунків за контрактами:

- від 09.02.2021 за № 4/GH2210:

в розмірі 12 237,50 євро за період з 09.04.2022 до 15.01.2023 (кількість днів прострочення - 282);

в загальному розмірі 85 284,50 євро за період з 13.05.2022 до 15.01.2023 (кількість днів прострочення - 248);

- від 27.08.2021 за № 5/GH2210 в загальному розмірі 92 925,00 євро за період з 25.10.2022 до 15.01.2023 (кількість днів прострочення - 83), про що зазначено у акті перевірки та розрахунку до спірного податкового повідомлення рішення.

Позивач, як податковому органу, так і судам зазначав про наявність форс-мажорних обставин, що стали підставою порушення контрагентом строків розрахунків за експортною операцією, на підтвердження чого надав лист Honey Bee Trade Sp.Z.O.O. від 09.03.2022, підтвердження (висновок) від 16.03.2022, виданий нерезиденту Honey Bee Trade SP.Z.O.O. (Польща), лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення.

Листом Польсько-українська господарча палата підтверджує, що обставини, які були спричинені воєнними діями на території Україні, описані компанією Honey Bee Trade SP.Z.O.O., мають ознаки непереборної сили/форс-мажору.

Колегія суддів погоджується із оцінкою, наданою судом першої інстанції, що вказані докази не є належними в підтвердження наявності форс-мажорних обставин, оскільки підтвердження від 16.03.2022 не містить викладення обставин, які не дають можливості Honey Bee Trade Sp. Z.O.O. (Польща) розрахуватися за контрактами, а також періоду настання та закінчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили їх виконання .

Крім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів підтвердження наявності у Польсько-української господарчої палати як організації країни розташування сторони зовнішньоекономічних контрактів (Польщі) повноважень на засвідчення виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин.

Натомість, з офіційного сайту Польсько-української господарчої палати - https://www.pol-ukr.com/uk судом встановлено, що PUIG - Польсько-українська господарська палата, є бізнес-організацією, яка здійснює представництво українських інвесторів у Польщі та польських в Україні, підтримує та просуває діяльність компаній, що входять до PUIG.

Наданий позивачем лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 , яким засвідчено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що унеможливлюють суб`єктів господарської діяльності у встановлений термін виконати, зокрема, податкові обов`язки (т. 1 а.с. 36) не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини.

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 19.04.2024 у справі № 580/5283/23 зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України № 671/97-ВР від 02.12.1997 «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Доказів звернення ТОВ «Гера» до Торгово-промислової палати України для отримання відповідного сертифікату, що засвідчує обставини непереборної сили (форс-мажор) саме у позивача матеріали справи не містять і судом не встановлено.

Лист від 09.03.2022, складений Honey Bee Trade Sp.Z.O.O. про неможливість своєчасно виконати зобов`язання з поставок товарів за контрактами через форс-мажорні обставини також не є достатнім доказом на підтвердження неможливості проведення своєчасних розрахунків за контрактами.

Доводи апелянта щодо невірного застосування судом Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а не ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», колегія суддів вважає помилковими.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової Палати від 18 грудня 2014 року № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження Торгово-промислової палати України № 3 від 25 лютого 2022 року «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Верховний Суд у постанові від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.

Тобто, ч.6 ст. 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

З огляду на зазначене , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо не доведення позивачем факту неможливості проведення розрахунків за експортною операцією, у строки, встановлені податковим законодавством.

Колегія суддів враховує, що ТОВ «Гера» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України із позовними вимогами щодо стягнення коштів за поставлений товар з Honey Bee Trade SP.Z.O.O. (Польща) у розмірі 373 535,89 євро за контрактами від 09.02.2021 за № 4/GH22102 та від 27.08.2021 за № 5/GH2210.

Ухвалою від 16.01.2023 арбітражний суд прийняв до провадження справу № 26/2023, запропонувавши ТОВ «ГЕРА» сплатити арбітражний збір у сумі 9 978,53 доларів США (т. 1 а.с. 156).

Разом з тим, як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, податковим органом враховано період прострочення розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам до 15.01.2023, тобто до прийняття арбітражним судом справи № 26/2023 до свого провадження.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Гера" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 520/17013/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 08.11.2024 року