Постанова

від 02.09.2024 по справі 280/5807/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5807/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці (як відокремлений підрозділ Держмитслужби України) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року в адміністративній справі №280/5807/23 (головуючий суддя першої інстанції Стрельнікова Н.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» до Запорізької митниці (як відокремлений підрозділ Держмитслужби України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Запорізької митниці (як відокремлений підрозділ Держмитслужби України), в якому просив:

- визнати протиправними дії Запорізької митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби України, які полягали у відмові в підготовці у строк, передбачений чинним законодавством України, висновків про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 69 456, 11 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» за вих. №0305/23-01 від 03 травня 2023 року (вх. №2446/14-24 від 04 травня 2023 року відповідно до даних Запорізької митниці);

- зобов`язати Запорізьку митницю підготувати висновки про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 69 456,11 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» за вих. №0305/23-01 від 03 травня 2023 року (вх. №2446/14-24 від 04 травня 2023 року відповідно до даних Запорізької митниці).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови у підготовці у строк, передбачений чинним законодавством України, висновків про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 69 456,11 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» за вих. №0305/23-01 від 03 травня 2023 року (вх. №2446/14-24 від 04 травня 2023 року відповідно до даних Запорізької митниці).

Зобов`язано Запорізьку митницю підготувати висновки про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 69456,11 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» за вих. №0305/23-01 від 03 травня 2023 року (вх. №2446/14-24 від 04 травня 2023 року відповідно до даних Запорізької митниці).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (а.с.81-83).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька митниця (як відокремлений підрозділ Держмитслужби України) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, оскільки процедура повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів буде можлива виключно після зміни податкової адреси позивача на підконтрольну територію України. Вважає, що співпраця митних органів з суб`єктами господарювання з окупованої території може бути розцінена як сприяння розвитку економіки країни агресора, адже не має стовідсоткової гарантії відсутності взаємодії суб`єкта господарювання зареєстрованого на окупованій території з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, зокрема окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» (далі ТОВ «Слов`янський Пух Україна»), є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ №31964537), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

Відповідач - Запорізька митниця є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 24.12.2021 року митним органом, за результатами митного оформлення поданої позивачем митної декларації, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000005/2.

Для випуску імпортованого товару у вільний обіг позивачем було додатково сплачено митні платежі на суму 69456,11 грн.

При цьому, судом встановлено, що позивачем в судовому порядку було оскаржено до Запорізького окружного адміністративного суду рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2021 року №UA112020/2022/000005/2.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року по справі №280/3379/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 року, позовні вимоги ТОВ «Слов`янський Пух Україна» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000005/2 від 24.12.2021 року.

У зв`язку із набранням законної сили вищезазначеним рішенням суду, позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення коштів з бюджету.

За результатами розгляду звернення позивача було відмовлено у поверненні коштів з посиланням на те, що повернення коштів буде можливо за відповідною заявою виключно після зміни податкової адреси позивача на підконтрольну територію України.

Не погодившись з прийнятим рішенням та відмовою у поверненні коштів, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, між сторонами фактично відсутній спір щодо наявності/відсутності надмірно сплачених коштів, їх розміру, тощо.

Разом з тим, відмова у поверненні коштів фактично обґрунтована тим, що підприємство має зареєстроване місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, а відповідно повернення коштів можливо лише після перереєстрації підприємства на територію України, що підконтрольна Україні.

Позивач, в свою чергу, вважає, що територія Василівської територіальної громади не була у встановленому порядку віднесена до тимчасово окупованих територій України, а відповідно відсутні підстави для відмови у поверненні коштів.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі Порядок №643), який визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Розділом ІІІ Порядку №643 врегульовано порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Згідно пункту 3 розділу ІІІ Порядку №643, у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) напрям перерахування суми коштів:

на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби;

на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються:

документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені;

виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №643 визначено, що якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку №643, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Отже, пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №643 передбачено такі випадки за яких митний орган має право відмовити у поверненні коштів, а саме:

-заявник не виконав вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ Порядку №643;

-надав недостовірні дані;

-має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу).

Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за результатами розгляду заяви позивача, митним органом не було встановлено обставин, які б могли бути підставою для відмови у поверненні коштів, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку №643, доказів протилежного суду не надано.

Стосовно посилань представника відповідача на положення Закону №1207, суд зазначає, що господарська операція за якою було надмірно сплачено митні платежі відбувалась до тимчасової окупації міста Василівка Запорізької області, а тому посилання на ч.2 ст.13 Закону №1207 є безпідставним.

Також, є безпідставними посилання представника митного органу на положення ч.6 ст.13 Закону №1207, оскільки відповідно до зазначеної норми забороняється переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України.

В свою чергу, суд зазначає, що по-перше суду не надано доказів на підтвердження того, що позивач просив перевести кошти на тимчасово окуповану територію України, а по-друге, суд зазначає, що митний орган не є органом, який здійснює операції з переведення коштів.

До повноважень митного органу належить лише формування або відмова у формуванні висновків про повернення коштів, а питання переведення коштів платнику податків є компетенцією органів Казначейства, які і мають встановлювати наявність заборон та обмежень щодо переведення коштів на розрахунковий рахунок платника податків, який зазначений у заяві про повернення коштів.

Так, само є безпідставними посилання відповідача на відсутність інформації про те, що позивач не співпрацює з окупантами, оскільки дослідження зазначених обставин відноситься до компетенції правоохоронних органів, а не митних.

Враховуючи вищевикладене, оскільки у відповідача не було підстав для відмови у формуванні висновку про повернення коштів, в силу положень розділу ІІІ Порядку №643, то відповідно відмова у поверненні коштів позивачу є протиправною.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці (як відокремлений підрозділ Держмитслужби України) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року в адміністративній справі №280/5807/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року в адміністративній справі №280/5807/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко