Постанова

від 18.09.2024 по справі 280/5807/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5807/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В. суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/5807/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський Пух Україна до Запорізької митниці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови у підготовці у строк, передбачений чинним законодавством України, висновків про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Слов`янський пух Україна з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 69 456,11 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський Пух Україна за вих. №0305/23-01 від 03 травня 2023 року (вх. №2446/14-24 від 04 травня 2023 року відповідно до даних Запорізької митниці). Зобов`язано Запорізьку митницю підготувати висновки про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Слов`янський пух Україна з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 69456,11 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський Пух Україна за вих. №0305/23-01 від 03 травня 2023 року (вх. №2446/14-24 від 04 травня 2023 року відповідно до даних Запорізької митниці).

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року. Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення та відмовити позивачу у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу професійну допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим з урахуванням складності справи. Також, заявлена сума правничої допомоги не підтверджується належними доказами, а розрахунок витрат на правничу допомогу є сумнівним, а тому підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №16/31102019 від 31.10.2019 року.

Також було укладено додаткову угоду №3 до договору про надання правової допомоги №16/31102019 від 31.10.2019 року.

На підтвердження витрат на правничу допомогу надано рахунок №27/16/31102019 від 16.06.2023 року та платіжну інструкцію №2254 від 21.06.2023 року на суму 5000,00грн., акт про надання адвокатських послу №18.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, стосовно доводів відповідача, що витрати на професійну правничу допомогу є недоведеними, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання правничої допомоги позивачу.

Відсутність детального опису робіт не може бути підставою для відмови у задоволені стягнення витрат на правничу допомогу, за наявності інших документів, які у своїй сукупності підтверджують надання правничої допомоги.

Доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу неспівмірні з урахуванням складністю справи, є хибними, оскільки складність справи не є єдиним критерієм для визначення співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00грн.

Враховуючи викладене підстави для скасування додаткового судового рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року в адміністративній справі №280/5807/23 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року в адміністративній справі №280/5807/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко