Постанова

від 02.09.2024 по справі 420/12385/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12385/24

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В. Дата і місце ухвалення: 05.07.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного університету «Одеська політехніка» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вичинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2024 року заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з адміністративним позовом до Національного університету «Одеська політехніка», в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Національного університету «Одеська політехніка» щодо невжиття заходів щодо приведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту -протирадіаційного укриття №56936, розташованої по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі;

-зобов`язати Національний університет «Одеська політехніка» вжити заходів з метою приведення в належний технічний стан та готовність для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56936, розташованої по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану Приморською окружною прокуратурою міста Одеси, за наслідками вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), встановлено, що на балансі Національного університету «Одеська політехніка» знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56936, розташоване за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8), дата прийняття в експлуатацію - серпень 1959 року. Згідно даних паспорту захисної споруди №56936 вона відноситься до класу сховищ - ПРУ, вбудована в 4-х поверхову будівлю загальною площею 77,7 кв.м. та розрахована на 120 осіб. Однак, на теперішній час протирадіаційне укриття №56936 не придатне для укриття населення, починаючи з 2016 року знаходиться в незадовільному стані. Стан вказаної споруди цивільного захисту, встановлений комісійними актами ДСНС від 15.12.2023р., від 14.02.2024р. та від 15.03.2024р. Таким чином, вбачається, бездіяльність балансоутримувача щодо приведення у придатний стан протирадіаційного укриття №56936. Фактично балансоутримувачем не виконуються покладені на нього законодавством обов`язки щодо утримання споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням. Така бездіяльність в умовах воєнної агресії проти України, введення воєнного стану, ракетних ударів по м.Одесі та Одеській області, використання дронів-камікадзе утворює загрозу, так як сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення, що зумовило прокурора звернутися до суду із даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Національного університету «Одеська політехніка» щодо невжиття заходів щодо приведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту-протирадіаційного укриття №56936, розташованої по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі.

Зобов`язано Національний університет «Одеська політехніка» привести у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення) споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56936, розташовану по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Національний університет «Одеська політехніка» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 05.07.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що Національний університет «Одеська політехніка» не є суб`єктом владних повноважень, не виконує публічно-управлінських функцій, йому не делеговані повноваження у сфері забезпечення готовності системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема, у воєнний час. Фактично заступник керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси за рахунок рішення в адміністративній справі намагається вирішити питання кримінального провадження №42023163030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України за фактом порушення вимог законодавства щодо утримання захисних споруд цивільного захисту.

Також, апелянт посилається на те, що прокурор, при поданні позову в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, фактично підмінює собою функції цього органу. В позовній заяві відсутнє обґрунтування того, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави; які саме права ГУ ДСНС в Одеській області порушено; чому суб`єкт владних повноважень (у даному випадку ГУ ДСНС в Одеській області), до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, не ініціює звернення до суду. Апелянт стверджує, що у заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси немає підстав для представництва інтересів ГУ ДСНС в Одеській області. До подачі позовної заяви заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси повинен був отримати від суду документ, що підтверджує наявність підстав для представництва.

Посилається апелянт і на те, що позовна заява подана позивачем із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, оскільки акт, на підставі якого висуваються позовні вимоги, був складений у 2015 році. ГУ ДСНС в Одеській області було обізнане про такий акт і мало можливість звернутися до суду у встановлений процесуальним законом строк.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що на адресу Національного університету «Одеська політехніка» не надходило від ГУ ДСНС в Одеській області будь-якого припису, що стосується споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56936, розташованого по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі, яким би встановлювалися строки та види робіт щодо приведення укриття до придатного стану. До того ж, рішення суду не направлено на реальний захист порушених прав, оскільки не може бути виконане без покладення на Міністерство освіти та науки України обов`язку щодо виділення коштів на відновлення захисної споруди.

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Національного університету «Одеська політехніка» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, сховище за адресою: м.Одеса, Приморський район, проспект Гагаріна, 8, належало Одеському національному політехнічному університету. Захисна споруда відноситься до класу сховищ - ПРУ, вбудована в 4-х поверхову будівлю загальною площею 77,7 кв.м. та розрахована на 120 осіб.

Пунктом 1.4 Статуту Національного університету «Одеська політехніка», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1419 від 23.12.2021р. визначено, що Національний університет «Одеська політехніка» є правонаступником Одеського національного політехнічного університету.

Приморською окружною прокуратурою міста Одеси 29.06.2023 внесені відомості до ЄРДР №42023163030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України за фактом порушення вимог законодавства щодо утримання захисних споруд цивільного захисту.

Встановлено, що на території Приморського району міста Одеси на балансі Національного університету «Одеська політехніка», крім іншого, знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56936, розташоване за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8).

Стан готовності споруди цивільного захисту був предметом комплексної перевірки у липні 2016 року. Відповідно до акту комплексної перевірки протирадіаційного укриття №56936 від 22.07.2016р. укриття за адресою: м.Одеса, проспект Гагаріна, 8, оцінюється як «обмежено готове» до прийняття осіб, що укриваються. Рекомендовано балансоутримувачу привести системи вентиляції, водопостачання та каналізації у робочий стан, встановити таблички означення сховища та покажчики маршруту руху до нього, евакуаційний вихід утримувати вільним та нічим не захаращувати.

Наказом Національного університету «Одеська політехніка» від 12.02.2024р. №220-а створено комісію для оцінки стану захисту захисних споруд цивільного захисту у 2024 році.

Членами комісії складено акт від 14.02.2024р. оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища, протирадіаційного укриття №56936, відповідно до якого станом на 14.02.2024р. протирадіаційне укриття №56936 оцінюється як не готове до використання за призначенням. Рекомендовано скласти план усунення недоліків з обов`язковим включенням заходів, передбачених наказ МВС України від 09.07.2018р. №579.

Аналогічним є попередній акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища, протирадіаційного укриття №56936, складений 15.12.2023р.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023163030000043 від 29.06.2023р. встановлено, що незважаючи на комплексну перевірку захисної споруди до введення воєнного стану на теперішній час ПРУ №56936 все ж таки не придатне для укриття населення.

Приморська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Головного управління ДСНС України в Одеській області із листом від 23.02.2024р. №52-2142ВИХ-24 про надання інформації стосовно того, чи зверталось ГУ ДСНС України в Одеській області до суду з позовом до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Головне управління ДСНС України в Одеській області листом від 11.03.2024р. №6001.1-1705/6009/1 повідомило прокуратуру, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022. Також, Головне управління зазначило, що воно не зверталось до суду з позовом щодо застосування заходів реагування стосовно Національного університету «Одеська політехніка».

Згідно протоколу огляду місця події від 15.03.2024р. ПРУ №56936 у приміщенні споруди цивільного захисту система вентиляції та фільтрації перебуває у непридатному стані (відсутні електроручний вентилятор, фільтри), система водовідведення та водопостачання знаходиться в аварійному стан (відсутній унітаз, доступ до води). Зафіксовано відсутність гумових ущільнювачів дверей, недостатня кількість лавок для сидіння. До цього протоколу долучено фототаблиці, які відображають фактичний стан протирадіаційного укриття, яке не можливо визначити як придатне для використання за його цільовим призначенням.

19.03.2024р. Приморська окружна прокуратура міста Одеси скерувала до Головного управління ДСНС України в Одеській області повідомлення про те, що прокуратурою підготовлено позовну заяву до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС в Одеській області до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття захисної споруди №56936.

Зважаючи на вищевикладене та на те, що посадові особи Національного університету «Одеська політехніка» не виконали вимоги, які зазначені у вищевказаному акті оцінки стану готовності споруди цивільного захисту і на даний час не усунули виявлені під час перевірки порушення та не привели споруду цивільного захисту №56936, розташовану по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі у належний стан, заступник керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС в Одеській області.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів того, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56936 приведена у готовність до використання за призначенням та здатна забезпечити захист цивільного населення. За висновками суду, відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність Національного університету «Одеська політехніка». Зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту відповідна бездіяльність балансоутримувача може призвести до незворотних наслідків. Суд зазначив, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси та їх задоволення виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі Національний університет «Одеська політехніка», у якості основного доводу щодо непогодження з рішенням суду першої інстанції, зазначає про відсутність законних підстав у заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку таким доводам апелянта колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Отже, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до ч. 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 2 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частина 1 статті 24 Закону №1697-VII визначає право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Приписами частини 3, 4 статті 5 КАС України зазначено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Положення частини 3 та 4 статті 53 КАС України передбачають, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання.

За змістом частини 2 статті 65 Кодексу цивільного захисту України у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Стаття 68 Кодексу цивільного захисту України встановлює санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частина 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України визначає, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, у випадках передбачених цією статтею.

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що прокуратура має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може здійснювати за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017р. «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» затверджений Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі - Порядок №138).

Положення пункту 9 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку №138, передбачають, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється ix балансоутримувачами. Балансоутримувачами захисної споруди є власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 розділу 9 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Положення пункту 11 розділу 9 Порядку №138 визначають, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно пункту 1 Розділу II «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018р., споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Як вбачається з висновків актів оцінки стану готовності захисної споруди з обліковим номером 56936, захисна споруда знаходиться у неналежному стані та не готова до використання за призначенням, через що нездатна забезпечити належний захист цивільного населення та не можлива для використання за призначенням, що створює загрозу для життя та здоров`я людей.

З матеріалів справи вбачається, що Приморська окружна прокуратура м.Одеси звернулась до Головного управління ДСНС України в Одеській області із листом від 23.02.2024р. №52-2142ВИХ-24 про надання інформації стосовно того, чи зверталось ГУ ДСНС України в Одеській області до суду з позовом до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Головне управління ДСНС України в Одеській області листом від 11.03.2024р. №6001.1-1705/6009/1 повідомило прокуратуру, що воно не зверталось до суду з позовом щодо застосування заходів реагування стосовно Національного університету «Одеська політехніка».

З урахуванням викладеного, а також встановлення того факту, що ГУ ДСНС в Одеській області було обізнане про стан захисної споруди, проте не вживало необхідних заходів, можна дійти висновку про те, що відповідно до положень статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону №1697-VII наведені обставини є підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу.

Що ж до наявності повноважень безпосередньо у ГУ ДСНС в Одеській області для звернення до суду з таким позовом, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», який набрав чинності 29.10.2022р., внесені зміни до статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, має право звертається до адміністративного суду, крім позовів про застосування заходів реагування, також з інших підстав, визначених законом.

Зокрема, пункт 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними згідно із Законом №2655-IX від 06.10.2022р., передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Тобто, у розумінні статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та відповідно до наділених повноважень. Таким органом є ГУ ДСНС в Одеській області.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що саме до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень, віднесене завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин.

Таким чином, ГУ ДСНС України в Одеській області, маючи повноваження на звернення до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу, незважаючи на те, що захисна споруда з обліковим номером 56936 не приведена у стан готовності, що унеможливлює розміщення в ній осіб, не звернулося до суду із позовною заявою про зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення.

Колегія суддів враховує, що у зв`язку із введенням воєнного стану існують об`єктивні причини неможливістю виконання підрозділами ДСНС своїх функцій.

Втім, відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Колегія суддів зауважує, що в умовах військової агресії Російської Федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

При цьому, колегія суддів враховує, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку прокурор належним чином обґрунтував наявність правових підстав для представництва інтересів держави в особі ГУ ДСНС в Одеській області.

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.

Щодо суті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку підставою для звернення позивача до суду стало невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №56936 до стану готовності, шо суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Згідно ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, до захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, укриттю підлягають у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

Частиною 4 статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Отже, основним завданням сховища та/або протирадіаційного укриття є захист людей, а тому такі безумовно повинні перебувати у належному стані, придатному для їх використання за їх цільовим призначенням.

Відповідно до ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ч.ч.7 та 8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №138, балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно пункту 9 Порядку №138, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Пунктом 10 Порядку №138 передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Відповідно до пункту 11 Порядку №138, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, якими внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

Пунктом 1 розділу ІІ Вимог №579 передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно пункту 7 розділу ІІ Вимог №579, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.

Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Згідно пункту 1 глави 2 розділу VI Вимог №579, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI Вимог №579, оцінка стану готовності захисних споруд здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Згідно пункту 3 глави 2 розділу VI Вимог №579, за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Пунктом 9 глави 2 розділу VI Вимог №579 передбачено, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

В матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту №56936, розташована по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі приведена у готовність до використання за призначенням та здатна забезпечити захист цивільного населення.

Оскільки матеріалами справи доведено факт знаходження укриття №56936 у непридатному до використання за призначенням стані, то колегія суддів вважає, що відповідач порушує приписи ст.32 КЦЗ України, що створює реальні ризики для життя і здоров`я жителів м. Одеси в умовах військової агресії проти України держави, яка володіє ядерною зброєю.

Апелянт зазначає, що на адресу Національного університету «Одеська політехніка» не надходило від ГУ ДСНС в Одеській області будь-якого припису, що стосується споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56936, розташованого по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі, яким би встановлювалися строки та види робіт щодо приведення укриття до придатного стану.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки пунктами 9, 10 Порядку №138 на відповідача, як балансоутримувача споруди цивільного захисту, покладено обов`язок забезпечення утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Тобто, Національний університет «Одеська політехніка» в силу вимог чинного законодавства повинен утримувати захисту споруду в стані, який дає змогу використовувати її за призначенням, незалежно від наявності/відсутності щодо цього відповідних припису уповноваженого органу.

Пунктом 2 частини першої статті 21 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст.43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що держава зобов`язана забезпечувати громадян засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, особливо під час ведення на території України бойових дій та загрози ракетних обстрілів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що має місце протиправна бездіяльність Національного університету «Одеська політехніка», як балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту №56936, у вигляді забезпечення готовності до використання цієї захисної споруди за призначенням, що в свою чергу надає суду підстави для задоволення позову прокурора шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту з метою використання її за призначенням у відповідність до Наказу №579.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на звернення прокурором з даним позовом до суду з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, оскільки ігнорування законодавства у сфері цивільного захисту щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний стан для експлуатації за призначенням має триваючий характер.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2018р. по справі №464/2638/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), порушуючи закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час, протягом якого винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

При цьому Суд зауважив, що встановлені строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими, правильності висновку суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Національного університету «Одеська політехніка» та скасування рішення від 05.07.2024р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Національного університету «Одеська політехніка» залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 вересня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук