Ухвала

від 30.08.2024 по справі 320/31863/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31863/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки подана після закінчення строків апеляційного оскарження.

Частиною 6 статті 287 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на судове рішення у справі з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року подається Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до апеляційного адміністративного суду вже вдруге. Вперше подана 25 березня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга була повернута апелянту 14 серпня 2024 року з підстави несплати судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, поданої наразі до суду востаннє 28 серпня 2024 року, апелянтом оскаржується рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року.

Таким чином апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, визначений в статті 295 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку із великим навантаженням роботи на працівників Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) .

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 810/1685/17, законодавством покладено обов`язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до норм статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01 січня 2023 року приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн. ((2684, 00 грн. * 150%) *0,8). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Разом з апеляційною скаргою представником апелянта подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку із майновим станом сторони.

Однак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обов`язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, покладено на Кабінет Міністрів України.

Тобто, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Встановлюючи наявність майнового критерію для відстрочення від сплати судового збору, суд зауважує, що відповідач, не надав відповідних доказів, які б підтверджували наявність перешкод для сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 286, 296, 298, 299, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху та встановити апелянту п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для зазначення підстав поновлення пропущеного строку та надання доказів сплати судового збору.

В разі невиконання вимог суду до строку, встановленого судом, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Файдюк В.В.