Постанова

від 02.09.2024 по справі 300/5546/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5546/23 пров. № А/857/15036/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій,

суддя у І інстанції Главач І.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 03 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ) зарахувати до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком, періоди її роботи з 01 січня 1991 року по 30 червня 1993 року та з 01 липня 1993 року по 29 серпня 2000 року та провести перерахунок пенсії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №300/1808/23 позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ зарахувати до страхового стажу позивачки, який дає право на пенсію за віком, період роботи з 01 липня 1993 року по 29 серпня 2000 року та провести перерахунок її пенсії. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

22 травня 2024 року позивачка подала заяву про роз`яснення судового рішення, у якій просила роз`яснити рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та зазначити з якого часу відповідач має здійснити перерахунок її пенсії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року вказану заяву задоволено та роз`яснено, що при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 024 року у справі №300/5546/23 відповідачу слід перерахувати пенсію ОСОБА_1 із врахуванням періоду роботи з 01 липня 1993 року по 29 серпня 2000 року, починаючи з дня призначення пенсії 03 червня 2012 року.

У апеляційній скарзі ГУ ПФУ просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та у задоволенні заяви позивачки відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції фактично роз`яснив порядок виконання судового рішення та таке не було предметом спору.

Звертає увагу на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

При цьому рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №300/5546/23, на думку скаржника, є чітким, логічним, вжиті терміни відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України.Такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Відповідно до частини 3 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, за загальним правилом, роз`ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.

Як слідує з роз`яснень, що містяться у пункті 19 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання (пункт 6 постанови).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Як слідує з рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, для повного захисту порушеного права ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення суд у мотивувальній частині свого рішення зобов`язав «Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу період роботи з 01 липня 1993 року по 29 серпня 2000 року до страхового стажу.

Водночас, право позивача на отримання належних їй пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, та таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17.

За таких обставин, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням періоду роботи з 01.07.1993 по 29.08.2000, починаючи з дня призначення пенсії 03.06.2012."

Отже, апеляційний суд зазначає, що вказаною ухвалою суд першої інстанції підставно роз`яснив своє рішення від 05 лютого 2024 року, оскільки його резолютивна частина зумовила труднощі в частині розуміння позивачкою дати, з якої має здійснюватися нарахування та виплата її пенсії за таким рішенням суду.

Таким чином, наведені скаржником доводи апеляційної скарги не спростовують правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального закону.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи зазначене процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 300/5546/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк