Ухвала
від 29.08.2024 по справі 308/504/20
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/504/20

1-кс/308/4838/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, вжитого за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №308/4692/20 (провадження №1-кс/308/2239/20) від 05.06.2020,

встановив:

14.08.2024 представник власника арештованого майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із вищевказаним клопотання, в якому просить скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа 308/4692/20) на земельну ділянку кадастровий номер 2123687500:09:001:0005 площею 2,0 га, розташованої на полонині Кричунеска Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявленого посилається на те, що 05 червня 2020 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа 308/4692/20) розглянув клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області, наклав арешт на об?єкт нерухомого майна земельну ділянку кадастровий номер 2123687500:09:001:0005 площею 2,0 га, розташованої на полонині Кричунеска Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Накладений у даному кримінальному провадженні арешт на майно грубо порушує право власності ОСОБА_3 , оскільки накладений без наявності підстав, передбачених кримінально-процесуальним законодавством. Неповідомлення власника майна про дату і час розгляду клопотання про накладення арешту позбавило ОСОБА_3 можливості довести безпідставність заявленого слідчим клопотання. Земельна ділянка була придбана в 2019 році. На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу по ринковій вартості. Вказаний договір не визнавався судом недійсними та ніким за 5 річний період не оспорювався. Перебування земельної ділянки у власності ОСОБА_3 підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем відносно арештованої земельної ділянки. 3 часу накладення арешту на об`єкт нерухомого майна органом досудового розслідування (05.06.2020) минуло 4 (чотири) роки, а отже розслідування у справі триває вже значний час, у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення необхідних слідчих дій. В даному кримінальному провадженні абсолютно відсутні підстави для арешту земельної ділянки ОСОБА_3 як заходу забезпечення можливої спеціальної конфіскації або конфіскації немає. А арешт з метою збереження речових доказів стосується виключно збереження певних властивостей речових доказів, які допоможуть встановленню істини в кримінальному провадженні.

Заявник в судове засідання не з`явився.

Представник заявника, адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала

Представники органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019070140001001 в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду клопотання повідомлялися своєчасно і належним чином. Неявка останніх не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2020 у справі №308/4692/20 (провадження №1-кс/308/2239/20) накладено арешт у кримінальному провадженні №12019070140001001 на об`єкти нерухомого майна земельну ділянку кадастровий номер 2123687500:09:001:0005 площею 2,0 га, розташованої на полонині Кричунєска Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження та розпорядження будь - яким чином вказаним майном.

Задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя виходив з того, що земельна ділянка має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За даними АСДС «Д-3» слідчим суддею постановлено ухвалу від 25.07.2022, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019070140001001 від 23.11.2019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

Частиною 9 ст. 295 КК України регламентовано, що у разі відмови у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбаченихчастиною другоюстатті 283 цього Кодексу.

Відомостей про вчинення прокурором однієї з дій, передбаченихчастиною другоюстатті 283 КК України, зокрема закриття кримінального провадження (п. 1 ч. 2 ст. 283 КК України) не надано, так як орган досудового розслідування проявив індиферентне ставлення до розгляду клопотання.

Однак, враховуючи, що з часу постановлення ухвали про арешт майна минуло чотири роки, а з часу постановлення ухвали про відмову у продовження строків досудового розслідування 2 роки, слідчий суддя вбачає, що потреби і цілі арешту вказаної земельної ділянки відпали і наразі не існують, завдання та мета застосування арешту майна досягнуті, протилежного стороною обвинувачення не доведено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з протоколом Першим Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що потреба у подальшому застосуванні обмеження права власності на майно у вигляді арешту земельної ділянки відсутня, тому таке втручання у здійснення права власності особи безпідставне і вже не відповідає потребам досудового розслідування.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у разі скасування арешту.

Керуючись ст. ст. 174, 309, 376, 394, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2020 у справі №308/4692/20 (провадження №1-кс/308/2239/20) на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку кадастровий номер 2123687500:09:001:0005, площею 2,0 га, розташовану на полонині Кричунєска Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, шляхом заборони відчуження та розпорядження будь - яким чином вказаним майном.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення29.08.2024
Оприлюднено04.09.2024
Номер документу121331721
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —308/504/20

Ухвала від 11.12.2024

Кримінальне

Закарпатський апеляційний суд

Феєр І. С.

Ухвала від 29.08.2024

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 29.08.2024

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 30.12.2022

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 25.07.2022

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 28.12.2021

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 21.05.2021

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 22.01.2020

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 22.01.2020

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні