Постанова

від 02.09.2024 по справі 904/4806/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4806/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 (суддя Золотарьова Я.С. )

у справі № 904/4806/22

За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 384 048 438 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 389 340 334, 19 грн, з яких: 253 325 333,07 грн - основна заборгованість, 7 588 338,60 грн - подвійна облікова ставка, 17 121 991,36 грн - 3% річних, 111 304 671,16 грн - інфляційні втрати та судові витрати.

04.03.2024 від Акціонерного товариства "Дніпроазот" надійшла заява про забезпечення позову , відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Акціонерному товариству "Дніпроазот" припиняти (зупиняти) використання промислових об`єктів для здійснення його виробничої діяльності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 заяву Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ про забезпечення позову повернуто заявникові.

Не погодившись з вказаною ухвалою Акціонерним товариством "ДніпроАЗОТ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 у справі № 904/4806/22, заяву АТ "Дніпроазот" направити до господарського суду для продовження розгляду.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується з вказаною ухвалою, оскільки господарським судом при постановленні ухвали було порушено норми процесуального права, передбачені Законом України «Про судовий збір», що негативно впливає на права й інтереси відповідача та позбавляє останнього можливості ефективно реалізувати свої процесуальні права. Окрім того апелянт зазначає, що має бажання надати свої усні пояснення та навести додаткові аргументи під час розгляду скарги, з огляду на що існує необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 у справі № 904/4806/22 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно п.6 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Статтею 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зокрема частиною 2 статті 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, оскарження якої передбачено пунктом 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Щодо клопотання апелянта про проведення судового засідання у справі для надання усних пояснень, колегія зазначає, що відповідачем не наведено обгрунтованих підстав для призначення судового засідання. При цьому апелянт не позбавлений можливості подавати письмово свої пояснення та заперечення. З огляду на викладене відсутні підстави для розгляду даної апеляційної скарги в судовому засіданні.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 389 340 334, 19 грн, з яких: 253 325 333,07 грн - основна заборгованість, 7 588 338,60 грн - подвійна облікова ставка, 17 121 991,36 грн - 3% річних, 111 304 671,16 грн - інфляційні втрати та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 зупинено провадження у справі № 904/4806/22 до повернення матеріалів вказаної справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 провадження у справі № 904/4806/22 поновлено. Призначено судове засідання на 13.03.2024.

04.03.2024 від Акціонерного товариства "Дніпроазот" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити Акціонерному товариству "Дніпроазот" припиняти (зупиняти) використання промислових об`єктів для здійснення його виробничої діяльності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 заяву Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ про забезпечення позову повернуто заявникові.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову заявник мав сплати судовий збір у розмірі 1 514,00 грн. Проте в порушення припису ч. 5 ст. 139 ГПК України заявником не додано до заяви документів, що підтверджують сплату судового збору.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову судовий збір сплачується у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 ,00 грн.

Отже за подання заяви про забезпечення позову заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514,00 грн, про що також було зазначено в оскаржуваній ухвалі суду.

Разом з тим в порушення вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником не додано до заяви про забезпечення позову документів, що підтверджують сплату судового збору за подання такої заяви у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином господарський суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову АТ «ДніпроАЗОТ».

Щодо доводів апеляційної скарги що через введення воєнного стану в Україні, активні військові дії, значне падіння національної економіки та фактична ситуація на підприємстві негативно вплинули на матеріальне становище відповідача та останній перебуває в досить скрутному матеріальному становищі, оскільки не може повноцінно здійснювати свою основну господарську діяльність колегія зазначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (стаття 42 та абзац 5 статті 44 Господарського кодексу України).

При цьому колегія звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача, з огляду на що право на подання заяви про забезпечення позову належить саме позивачу, а не відповідачу до якого пред`явлено позовні вимоги.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не навів вмотивованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 у справі № 904/4806/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 у справі № 904/4806/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

СуддяА.Є.Чередко

СуддяО.Г.Іванов