Рішення

від 02.02.2012 по справі 2-920/11

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-920/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Живоглядова А.М.

при секретарі Нестер М.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 21 жовтня 2000 року він уклав шлюб з відповідачем у виконкомі Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, про що зроблено актовий запис № 31. Від спільного життя з відповідачем у них є неповнолітня дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалося, по причині несумісності характерів. Шлюб існує лише формально, стосунки припинені з 2001р.

У судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позову.

Відповідач у наданій письмовій заяві позов визнав, прохав розглядати справу без його участі через зайнятість на роботі.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 21 жовтня 2000 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області того ж дня зроблено запис за № 31. (а.с. 5).

Від спільного сімейного життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_3 (а.с. 4).

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини, спільно не проживають, сумісного господарства не ведуть та фактично не спілкуються між собою. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, сторони не мають наміру зберегти сім`ю.

Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю додаткового строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , збереження їх сім`ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заяви відповідають дійсній волі дружини та чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 21 жовтня 2000 року у виконкомі Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 31, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя А.М. Живоглядов