Постанова

від 05.12.2007 по справі 17/508

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/508

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "05" грудня 2007 р.       Справа №  17/508

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 05.12.2007 року о 12:00 год. при секретарі Патлаченко А.Л. матеріали адміністративної справи №17/508

за адміністративним позовом: Державної інспекції з карантину рослин по Кіровоградській області, м. Кіровоград  

до відповідача: Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, м. Кіровоград

про визнання незаконними вимог   

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Іванова І.А., довіреність №418/01-22  від 17.09.07р., представник;

від відповідача - Казначей М.Є., довіреність №52  від 10.01.07р., завідуючий сектору правової роботи;

від відповідача - Бевзушенко Н.М., довіреність №53  від 10.01.07р., головний контролер-ревізор.

Державною інспекцією з карантину рослин по Кіровоградській області подано позов  про визнання незаконними вимог контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, викладених в листі-вимозі №07-14/1821 від 10.05.2006р. в частині незаконності виплати матеріальної допомоги на суму 338,06 тис. грн., незаконності нарахування і сплати внесків до державних цільових фондів на суму 121,2 тис. грн., незаконності виплати коштів на навчання в сумі 0,74 тис. грн. та використання коштів не за цільовим призначенням в сумі 4,4 тис. грн.

Відповідач позов заперечив, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваного листа-вимоги, при цьому він наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог в тому числі з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду (том ІІ а.с.72-75).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статей 4, 7 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" державна контрольно-ревізійна  служба  діє  при  Міністерстві фінансів  України  і  підпорядковується   Міністерству    фінансів України.  Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим,  областях, містах  Києві   і    Севастополі    підпорядковуються    Головному контрольно-ревізійному  управлінню  України. До  складу   обласних контрольно-ревізійних  управлінь   входять    контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах.  Головне    контрольно-ревізійне    управління        України, контрольно-ревізійні  управління  в  Республіці  Крим,   областях, містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають  самостійні кошториси,  поточні  та  вкладні  (депозитні)  рахунки  в  банках, печатки   із  зображенням  Державного  герба  України  і  з  своїм найменуванням  (частина  перша  статті  7 із змінами, внесеними згідно із Законом N2921-III від 10.01.2002 р.).   Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи)  в  районах, містах  і  районах   у    містах    як    структурні    підрозділи контрольно-ревізійних  управлінь  в  Республіці  Крим,   областях, містах Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за  використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та  інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти  з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне   майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (стаття 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні").

Статтею 10 вищезазначеного Закону визначено, що органи державної контрольно-ревізійної служби мають право:

-   перевіряти   у   підконтрольних   установах  грошові  та бухгалтерські  документи,  звіти,  кошториси  й інші документи, що підтверджують  надходження  і  витрачання  коштів  та матеріальних цінностей,   проводити  перевірки  фактичної  наявності  цінностей (п.1 ст.10);

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (п. 7 ст. 10);

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10) та інші.

Контрольно-ревізійним управлінням в  Кіровоградської області відповідно плану роботи на І квартал 2006 року на підставі направлення №109 від 13.03.2006 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державної інспекції з карантину рослин по Кіровоградській області за період 2002-2005 роки, за результатами якої складено акт ревізії №07-21/144 від 06.05.2006 р. (том І а.с.14-37).

В даному акті зафіксовано, що в результаті ревізії встановлено ряд порушень та недоліків, серед яких наступні: незаконно виплачено  матеріальну допомогу на суму 338,06 тис.грн., незаконно нараховано і сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 121,2 тис. грн., незаконно виплачено коштів на навчання в сумі 0,74 тис. грн. та використано коштів не за цільовим призначенням в сумі 4,4 тис. грн.

З метою усунення порушень, керуючись статтею 10 Закону України "Про державну контрольно-ревзійну службу в Україні" контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області направлено позивачеві лист-вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією №07-14/821 від 10.05.2007 р. Вказану вимогу було отримано позивачем 17.05.2006 р. (том І а.с.13).

Державна інспекція з карантину рослин по Кіровоградській області  частково не погодившись з вказаною вимогою, звернулась до суду 26.10.2007 р. з позовом про визнання її незаконною  в частині незаконності виплати матеріальної допомоги на суму 338,06 тис.грн., незаконності нарахування і сплати внесків до державних цільових фондів на суму 121,2 тис. грн., незаконності виплати коштів на навчання в сумі 0,74 тис. грн. та використання коштів не за цільовим призначенням в сумі 4,4 тис. грн.

Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інакше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду є процесуальним строком.

Процесуальні строки-це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Як вбачається із матеріалів справи (том І а.с.11, 13) позивачем пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк для звернення до адміністративного суду. При цьому, відповідач заперечує позовні вимоги в тому числі і з підстав пропуску  державною інспекцією з карантину рослин по Кіровоградській області строку звернення до суду.

Позивачем відхилялось припущення відповідача про пропуск Державною інспекцією з карантину рослин по Кіровоградській області строку звернення до адміністративного суду, тому клопотання про його поновлення останнім не заявлялось.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність заяви про поновлення пропущеного строку, позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 162, 163, 167, 254, пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                            ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2007р.  

Суддя

  С.В. Таран