Ухвала
від 29.08.2024 по справі 295/10753/24
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/10753/24 Головуючий у 1-й інст.

ОСОБА_1 провадження №11-сс/4805/482/24

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю : секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 18.07.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу у повному обсязі. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги описову частину її скарги, в якій викладено обставини кримінального правопорушення, та не врахував вимог ст.214 КПК України. Вважає, що бездіяльність службових осіб РУП ГУНП в Житомирській області спрямована на приховування кримінальних правопорушень, про які зазначено у її заяві.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 18.07.2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ст.135, 189, 190, 194 ч.1, 270 ч.1, 355, 356, 358, 422 КК України, до ЄРДР, за її повідомленням від 24.06.2024 року на службу 102 (талон повідомлення №27035).

В обгрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що вказана заява ОСОБА_6 від 24.06.2024 року за своїм змістом й суттю не є повідомленням про кримінальне правопорушення, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.11 КК України, а тому відсутні підстави для внесення таких відомостей до ЄРДР.

Сторони провадження належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. Прокурор подав заяву, в якій просив проводити апеляційний розгляд у його відсутності у зв`язку із зайнятістю в інших процесах. Від ОСОБА_6 клопотань про відкладення апеляційного розгляду не надходило.

Особа, яка з`явилася до апеляційного суду та представилася Оленою на підтвердження своєї особи не надала жодного документу, які б підтверджували її особу, та пояснила, що не має паспорта громадянина України та будь якого іншого встановленого офіційного документу для підтвердження особи, уточнила, що є людиною Оленою.

Враховуючи, що участь апелянта не є обов`язковою в апеляційному розгляді ОСОБА_6 належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду у відсутності апелянта.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий,дізнавач,прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об`єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.

При цьому згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об`єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Такими вагомими обставинами є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.

Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.

Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об`ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.

Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22.

Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.

Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Отже, в повідомленні від 24.06.2024 року на службу 102 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області, ОСОБА_6 просила направити наряд поліції за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки бажає написати заяву, що працівники РЕСу незаконно відключили її квартиру від електрики та залишили без життєво необхідного ресурсу. При цьому надала квитанцію про наявність заборгованості за послуги з постачання електричної енергії у розмірі 4555,16 грн. (а.п.2).

У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України дане повідомлення ОСОБА_6 було зареєстроване в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» Житомирського РУПГУНП уЖитомирській області за №27035, що спростовує доводи апелянта про порушення вимог ст.214 КПК України, оскільки відповідає положенням ч.4 ст.214 КПК України.

Письмової заяви про кримінальне правопорушення, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення в розумінні вимог ст.11 КК України, ОСОБА_6 не подавала.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_6 не містить об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність складу злочину та підтверджують реальні конкретні події кримінального правопорушення, тобто відсутні вагомі обставини, які можуть свідчити про вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому підстав вважати відомості такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не має.

Доводи апелянта про те, що слідчим суддею не враховано зміст її заяви про кримінальне правопорушення від 24.06.2024 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею надано оцінку змісту вказаної заяви ОСОБА_6 та зазначено, що вона не є повідомленням про вчинення злочину в розумінні вимог ст.11 КК України.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що заявник не позбавлений права повторно звернутися з заявою-повідомленням про кримінальне правопорушення, виклавши обставини, які свідчать про вчинення злочину.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 18.07.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

СудЖитомирський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення29.08.2024
Оприлюднено04.09.2024
Номер документу121340410
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Судовий реєстр по справі —295/10753/24

Ухвала від 29.08.2024

Кримінальне

Житомирський апеляційний суд

Кіянова С. В.

Ухвала від 29.08.2024

Кримінальне

Житомирський апеляційний суд

Кіянова С. В.

Ухвала від 18.07.2024

Кримінальне

Богунський районний суд м. Житомира

Перекупка І. Г.

Ухвала від 18.07.2024

Кримінальне

Богунський районний суд м. Житомира

Перекупка І. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні