Справа № 716/1866/24
У х в а л а
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
"02" вересня 2024 р. місто Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Вайновська О.Є., вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Іжук Богдан Володимирович, до Тернопільського обласного комунального підприємства «Профілактична дезінфекція» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ВСТАНОВИВ:
26.08.2024 року позивачка ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Іжука Б.В., звернулася до Заставнівського районного суду Чернівецької області із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 21939,87 грн, яка існувала на час їх звільнення 31.03.2022 року з Тернопільського обласного комунального підприємства «Профілактична дезінфекція» в Заліщицькому районі; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2022 року по 26.08.2024 в розмірі 214282,62 грн.
Ознайомившись з матеріалами позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачка не сплатила судовий збір при зверненні до суду із вказаною позовною заявою за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку .
Так, згідно із пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У даному випадку позивачка звернулася до суду із вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно достатті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Виходячи з викладених норм, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», а є спеціальним видом відповідальності роботодавця.
Відповідно, на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, від 8 лютого 2022 року у справі №755/12623/19.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
Відтак, позивачці слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Виходячи із вищевикладеного, позивачці необхідно додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1% від суми ціни позову, що в даному випадку складає 2142,82 грн, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,185 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Іжук Богдан Володимирович, до Тернопільського обласного комунального підприємства «Профілактична дезінфекція» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - залишити без руху.
Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивачку про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві. Водночас, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя ВайновськаО.
Суд | Заставнівський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 04.09.2024 |
Номер документу | 121342271 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Заставнівський районний суд Чернівецької області
Вайновська О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні