Ухвала

від 28.08.2024 по справі 136/1541/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/1541/24

Провадження №11-сс/801/653/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шпортун

Доповідач: ОСОБА_1

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 09.08.2024 про відмову у задоволенні клопотання старшого дізнавача ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 09.08.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023022240000121 від 06.12.2023 за ч.1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого дізнавача ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 09.08.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023022240000121 від 06.12.2023 за ч.1 ст. 197-1 КК України, в саме трактора марки «New Holland Т6090» д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2020, власником якого являється ФГ «Ліз-Агро».

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що за встановлених обставин в ході судового розгляду клопотання потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні та застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження будуть порушені права власника та правомірних користувачів майна на мирне володіння майном.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно. Прокурор вказує, що трактор є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. За його допомогою проводились сільськогосподарські роботи на захопленій земельній ділянці.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ВП №4Вінницького РУПГУНП уВінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42023022240000121 від 06.12.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактами незаконного використання земельних ділянок (вирощування сільськогосподарських культур) на території Погребищенської міської ради у межах прибережних захисних смуг, зокрема з кадастровими номерами 0523487200:02:000:0117 на площі 22, 87 га, 0523486400:06:000:0068 на площі 5,76 га; 0523484100:01:003:0292 на площі 3,471 га; а також які мають географічні координати 49,396354 та 29,172526 на площі 3,28 га; 49,397726 та 29,171739 на площі 0,98 га.

08.08.2024 в ході проведення огляду місця події на земельній ділянці з кадастровим номером 0523487200:02:000:0117 було виявлено трактор марки «New Holland Т6090» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору з плугом марки ПНН-5.

Постановою старшого дізнавача СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 08.08.2024 трактор марки «New Holland Т6090» д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2020, власником якого являється ФГ «Ліз-Агро», було визнано речовим доказом.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт трактора з метою збереження речових доказів.

Аналізуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про відсутність підстав для накладення арешту на майно є обґрунтованими.

В ході розгляду клопотання судом першої інстанції дізнавач підтвердив використання суміжних земельних ділянок, прилеглих до земельної ділянки з кадастровим номером 0523487200:02:000:0117, яка знаходиться в с. Булаї, належність їх іншим власникам, відсутність будь-яких межових знаків щодо відмежування та ідентифікації земельних ділянок та відсутність проведених слідчих чи розшукових дій, звернень до державних органів чи інших суб`єктів, у порядку ст. 93 КПК України з даного приводу (відновлення межових знаків) з моменту внесення відомостей 06.12.2023 до ЄРДР про кримінальне правопорушення. Не зібрано та не перевірено обставин на спростування правомірності (неправомірності) використання земельних ділянок СФГ «Конкурент» (оренда, тощо).

З пояснень представників власника майна адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що належний ФГ «Ліз-Агро» транспортний засіб марки «New Holland Т6090» д.н.з. НОМЕР_1 , з плугом марки ПНН-5, перебував у законному користуванні СФГ «Конкурент» на підставі укладеного між ФГ « ОСОБА_10 » та СФГ «Конкурент» договору від 01.08.2024 та використовувався для обробітки належних цьому господарству земель. Накладення арешту на майно завдасть шкоди власнику, оскільки вказаний транспортний засіб у власності господарства один, був придбаний у лізинг та виплачений нещодавно, тоді як з урахуванням основного виду діяльності господарства щодо обробітку та вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур є неспівмірним та буде обмеженням власника на використання його власності та здійснення господарської діяльності, призведе до неможливості виконання договірних зобов`язань у подальшому, що потягне відповідальність.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Беручи до уваги вказані правові норми, якими регулюється порядок застосування інституту забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, наведені органом досудового розслідування в клопотанні про арешт майна є необґрунтованими, а підстави для накладення арешту на майно, визначеніст. 170 КПК України, в даному провадженні відсутні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у порядку статей 170 - 173 КПК України, з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про арешт транспортного засобу, оскільки надані матеріали не доводять наявність правових підстав для накладення арешту на це майно.

На переконання колегії суддів, в клопотанні не доведено необхідності обмеження права власника майна, яке б сприяло ефективності досудового розслідування.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Підстави для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 09.08.2024, якою відмовлено в клопотанні старшого дізнавача ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3