Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/2339/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/2339/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024

у справі № 910/2339/24 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк"

про стягнення 243 618,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" (відповідача) про стягнення 158 367,26 грн основного боргу, 17 072,36 грн - 3% річних та 68 159,05 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії за договором на постачання теплової енергії від 03.08.2020 № 1532227-02.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2339/24 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 158 367,26 грн боргу, 68 159,05 грн інфляційних втрат, 17 072,36 грн 3% річних та 3654,28 грн витрат по сплаті судового збору.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2339/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити повністю.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір на теплопостачання відповідач не укладав, тепловою енергією не користувався, і в матеріалах справи відсутні як належні докази теплоспоживання так і розрахунки вартості спожитого тепла.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, позивач наголошує на тому, що відповідачем не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження відключення від теплопостачання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 2, приміщення 126, а тому на переконання позивача у відповідача наявний обов`язок щодо відшкодування вартості спожитої теплової енергії.

При цьому, позивач наголошує на тому, що у будинку №2, по вулиці Госпітальна у місті Києві наявні внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що належать до інженерного-технічного обладнання житлового будинку, які перебувають в обслуговуванні КП "УЕЖВ "Липкижитлосервіс", тому факт надання теплової енергії позивачем до внутрішньо будинкові мережі централізованого оплавлення та централізованого постачання гарячої води будинку № 2 по вулиці Госпітальній у місті Києві свідчать про надання теплової енергії відповідачу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/2891/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2339/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва" від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, отже з 01.05.2018, постачання теплової енергії здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила користування) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" (далі - Закон) основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Приміщенням за адресою м. Київ вул. Госпітальна, 2 (нежитлове приміщення № 126 в літ. А), площею 372, 30 кв.м. володіє на праві приватної власності Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" (відповідач).

03.08.2020 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (позивачем) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" направлено листом № 30/5/3/8559 проект договору № 1532227-02 від 03.08.2020 на постачання теплової енергії (далі - договір), що підтверджуться описом вкладення та поштовою квитанцією від 04.08.2020.

Предметом договору є домовленість сторін щодо постачання, користування та своєчасної сплати в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених даним договором. Договір зі сторони відповідача не підписано.

Водночас, відсутність підписаного сторонами договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21. 08.2019 у справі № 922/4239/16.

Як зазначив позивач у позові, факт постачання на об`єкт споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами прийняття теплового вузла обліку, актами про готовність комерційного обліку споживача до роботи, відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 2.

Враховуючи, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 2 (нежитлове приміщення № 126 в літ. А), площею 372, 30 кв.м., окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно його опалюваній площі здійснюється за особовим рахунком: 1532227-02.

Крім того, позивач наголосив у позов на тому, що система опалення приміщень відповідача не обладнана окремими засобами обліку теплової енергії та є частиною загальнобудинкової системи опалення житлового будинку, кількість тепла для потреб опалення нежитлових приміщень визначена розрахунковим способом згідно приєднаного теплового навантаження.

Обсяг спожитої відповідачем теплової енергії в ГКал., а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в облікових картках споживача за його обліковим записом: 1532227-02.

Позивачем сформовано та було надано суду першої інстанції електронні докази у паперовому вигляді, що містять зазначені відомості, зокрема: облікові картки (табуляграми) по особовому рахунку відповідача; довідку про нарахування за теплову енергію; розрахунок основного боргу за теплову енергію.

Однак відповідач своєчасно не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 - по жовтень 2023 у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви складала 158 387, 26 грн та на яку позивачем було нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат, що і стало причиною виникнення даного спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2339/24 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 158 367,26 грн боргу, 68 159,05 грн інфляційних втрат, 17 072,36 грн 3% річних та 3654,28 грн витрат по сплаті судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв.

Згідно пункту 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частинами 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погогоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов`язок відповідача сплати за спожиту ним теплову енергію виникає в силу Закону.

Положення Закону України "Про теплопостачання" також свідчать про те, що правовідносини між енергопостачальною організацією та споживачем мають ґрунтуватися на договірних засадах.

Згідно частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії, зокрема, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами договір на постачання теплової енергії не укладався, з огляду на не вчинення відповідачем юридично значимих дій по його укладенню. Проте, з огляду на постачання позивачем теплової енергії, у відповідача виник обов`язок по оплаті поставленої позивачем теплової енергії, докази поставки якої наявні у матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 затверджені Правила користування тепловою енергією (надалі - Правила).

Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Пунктом 2 Правил встановлено, що правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі- продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (п. 4 Правил).

Теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше (п. 29 Правил).

Теплопостачальна організація має право; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час споживання теплової енергії (п. 35 Правил).

Споживач має право: вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором; отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором; вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання тощо; перевіряти достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію, згідно з умовами договору; отримувати згідно із законодавством та укладеним договором відшкодування завданих йому збитків; у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо; вимагати проведення по будинках, не обладнаних приладами комерційного обліку теплової енергії, нарахування реально спожитої кількості тепла на потреби опалення відповідно до визначених договором теплових навантажень будинків, реальних температур теплоносія в теплових мережах, температур зовнішнього повітря та тривалості розрахункового періоду; вимагати поновлення теплопостачання будинку після усунення технологічних порушень, якщо теплопостачання було припинено без розірвання договору; звертатися до суду в установленому законодавством порядку для вирішення питань, що стосуються предмета договору (п. 39 Правил).

Споживач теплової енергії зобов`язаний: вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40 Правил).

Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно - правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

Враховуючи вищевикладене, незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Ксаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 11.01.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, від 25.03.2019 у справі № 910/12510/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. А, сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період".

До того ж, згідно з пунктом 36 Правил, виконавець послуг зобов`язаний припинити за письмовою вимогою споживача надання послуг з центрального опалення (за наявності технічної можливості) на період тимчасової відсутності споживача та членів його сім`ї, опломбовуючи запірні вентилі на вводі у квартиру.

Отже, законодавством України у сфері теплопостачання та надання комунальних послуг передбачено обов`язок споживача укласти відповідні договори на постачання теплової енергії, а також встановлено строки і порядок оплати поставленої теплової енергії, відповідно до яких отриманий товар та послуги оплачуються споживачем щомісячно. Такі положення законодавства у сфері теплопостачання свідчать про обов`язковість договорів про теплопостачання та неможливість споживача відмовитись від укладання договорів (за виключенням випадків та у порядку, встановлених законом).

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договорів на постачання теплової енергії.

Як було вищезаначено, що позивачем сформовано та надано суду такі електронні докази у паперовому вигляді, що містять зазначені відомості, а саме: облікові картки (табуляграми) по особовому рахунку Відповідача; довідку про нарахування за теплову енергію; - розрахунок основного боргу за теплову енергію.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 у справі №910/17662/19 зазначено, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі-продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі №910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15).

Згідно зі статтею 20 Закону тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище па ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Отже, за період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію.

Частиною 6 ст, 19 Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 - по жовтень 2023 утворилась заборгованість, яка склала 158 387, 26 грн.

Відповідно до ст. ст, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належним чином поставлялась відповідачу теплова енергія.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку позивача складає 68 159,05 грн.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку становить 17 072, 36 грн.

Враховуючи, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача розміри інфляційних втрат та 3 % річних відповідають вимогам чинного законодавства, положенням договору та не перевищують обраховані місцевим господарським судом суми, останній дійшов обґрунтованого висновку про їх задоволення.

Контррозрахунку заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Зважаючи на доведеність прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем зі сплати заборгованість за спожиту теплову енергію за спірний період, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 158 367,26 грн боргу, 68 159,05 грн інфляційних втрат, 17 072,36 грн 3% річних.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що надававши правову кваліфікацію наданим доказам у даній справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав доведеності та обґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів в аспекті ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання відповідача у апеляційні скарзі про те, що проект договору він не отримував, тепловою енергією не користувався, колегією суддів відхиляються, оскільки неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані послуги.

Інші доводи відповідача по суті його апеляційної скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2339/24 - без змін.

Матеріали справи № 910/2339/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Г.П. Коробенко