Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/2275/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/2275/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024

у справі № 910/2275/24 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат"

про стягнення 49 936,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (відповідача) про стягнення 49 936,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем подано відомості про працівників, в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, в свою чергу на підставі договору № 203 від 18.05.2020, укладеного між сторонами, позивач надано відповідачу кошти для виплати коштів допомоги по частковому безробіттю у період дії карантину та перераховано відповідачем кошти у розмірі 49 936,35 грн на рахунки працівників, які не перебували в трудових відносинах з відповідачем у зв`язку зі звільненням вищевказаних працівників.

За таких обставин, на думку позивача, виплачені відповідачу по частковому безробіттю на період карантину кошти у розмірі 49 936,35 грн підлягають поверненню на рахунок позивача.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/2275/24 відмовлено у позові.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київський міський центр зайнятості звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/2275/24 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що судом першої інстанції помилково не враховано того, що відповідачем подано відомості про нарахування коштів допомоги по частковому безробіттю та перераховано кошти в сумі 49 936,35 грн на рахунки працівників, які не перебували в трудових відносинах з відповідачем, у зв`язку зі з їх звільненням, а тому на думку відповідача, відбулося порушення ч. 3 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та п. 6 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (надалі - Порядок).

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що здійснення перерахування коштів працівникам за періоди, коли вони перебували у трудових відносинах з відповідачем, датами після їх звільнення не є порушенням законодавства зі сторони відповідача та не є підставою для стягнення з останнього відповідних коштів, оскільки саме позивачем кошти були перераховані відповідачу після закінчення відповідних місяців.

Зокрема, за твердженням відповідача, котища квітень 2020 були перераховані позивачем відповідачу у червні 2020, кошти за серпень - у жовтні 2020, кошти за жовтень - у грудні 2020. У зв`язку з чим, відповідач не мав можливості сплати кошти свої працівникам за відпрацьовані дні до дати їх звільнення, оскільки на той момент кошти були відсутні у відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024, апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/2275/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2275/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/2275/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (відповідач) звернулось до Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості (до філії позивача) із заявою про надання роботодавцю коштів, для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину. До заяви відповідачем було додано належним чином засвідчені копії документів, а саме: копія наказу від 01.04.2020 № 52 "Про оголошення скорочення тривалості робочого часу на період карантину"; відомість про осіб щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" за квітень 2020; баланс (форма -1) за 2019; звіт про фінансові результати (форма 2) за 2019; звіт про виробництво пром. Продукції за 2019; звіт про умови праці за 2019; лист ДПС про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В подальшому наказом Київського міського центру зайнятості (позивачем) № 335 від 13.05.2020 прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на строк зупинення (скорочення) діяльності відповідача.

На вимогу п. 12 Порядку № 306 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) між Оболонською районної філією Київського міського центру зайнятості (філією позивача) та відповідачем 18.05.2020 укладено договір № 203 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі - договір).

Предметом даного договору є надання центром зайнятості роботодавцю коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонду) для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до Порядку № 306, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності.

Відповідно до пункту 2 договору центр зайнятості має право: 1) перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду; 2) перевіряти цільове використання коштів Фонду, наданих роботодавцем для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину; 3) отримувати від роботодавця необхідні документи та пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем відомостей про виплату працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Пунктом 3 договору передбачено, що центр зайнятості зобов`язаний: 1) надавати роботодавцю кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідно до Порядку та цього договору; 2) перераховувати роботодавцю кошти для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину після отримання відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - відомості про осіб), щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості; 3) повідомляти роботодавцю про зміни у законодавстві, що регулює відносини у сфері надання допомоги по частковому безробіттю.

Згідно п. 5 договору роботодавець зобов`язаний: 1) забезпечувати цільове використання коштів Фонду, наданих як допомога по частковому безробіттю на період карантину; 2) подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про осіб відповідно до пункту 15 Порядку, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п`яти календарних днів; 3) виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину;4) подавати щомісяця не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центру зайнятості копії платіжних відомостей для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину з підтвердженням перерахування коштів на рахунки працівників; 5) письмово інформувати центр зайнятості про звільнення працівника (працівників) протягом шести місяців або протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (якщо допомога по частковому безробіттю на період карантину виплачувалася менше ніж 180 календарних днів) з підстав, зазначених у пункті 6 цього договору; 6) повернути центру зайнятості за наявності підстав, передбачених пунктом 20 Порядку та п. 6 цього договору, кошти в повному обсязі, надані роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину; 7) допускати представників центру зайнятості до проведення перевірок даних, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Згідно з п. 8 договору роботодавець в установленому законодавством порядку відповідає за достовірність документів і відомостей, що є підставою для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням установленого порядку, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду заподіяну шкоду.

До позову позивачем долучено платіжні доручення в підтвердження обставин перерахування позивачем відповідачу грошових коштів за договором в період з червня 2020 - по грудень 2020 у сумі 259 8015,62 грн.

Повідомленням № 278.2-518/21 від 03.02.2021 позивачем проінформовано відповідача, про проведення планової перевірки за період з 01.04.2020 - по 26.02.2021. Предметом перевірки є: достовірність відомостей поданих роботодавцем та цільове використання коштів спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Актами перевірки цільового використання коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину № 59 та № 59/1 від 26.02.2021 встановлено: кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, перераховано в повному обсязі на рахунки працівникам. Виявлено порушення п. 3, абз. 1 п. 6, абз. 1 п. 4 Порядку № 306.

Зокрема перевіркою встановлено, перерахування допомоги по частковому безробіттю на період карантину на рахунки працівників на загальну суму 49 936,35 грн, які на момент перерахування допомоги не перебували у трудових відносинах з відповідачем, у зв`язку зі звільненням, а саме:

- ОСОБА_1 звільнена 03.07.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 192-к від 02.07.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за червень 2020 у сумі 2187,50 грн виплачена згідно відомості № 128 від 23.07.2020;

- ОСОБА_2 звільнений 15.06.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 161-к від 11.06.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за червень 2020 у сумі 1429,17 грн виплачена згідно відомості № 128 від 23.07.2020, сума допомоги по частковому безробіттю за травень 2020 у розмірі 4067,11 грн виплачена згідно відомості № 97 від 30.06.2020;

- ОСОБА_3 звільнений 29.09.2020, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 295-к від 28.09.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за вересень 2020 у розмірі 4420,74 грн виплачена згідно відомості № 215 від 22.10.2020;

- ОСОБА_4 звільнений 17.08.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 255-к від 14.08.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за серпень 2020 виплачена у розмірі 2110,83 грн згідно відомості № 210 від 13.10.2020, сума допомоги по частковому безробіттю за липень 2020 виплачена у розмірі 3120,36 грн згідно відомості № 152 від 19.08.2020;

- ОСОБА_5 звільнений 25.06.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 174-к від 23.06.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за червень 2020 виплачена у розмірі 1440,00 грн згідно відомості № 128 від 23.07.2020; сума допомоги по частковому безробіттю за травень 2020 виплачена у розмірі 233,11 грн згідно відомості № 97 від 30.06.2020;

- ОСОБА_6 звільнений 30.10.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 317-к від 29.10.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за жовтень 2020 виплачена у розмірі 1972,06 грн згідно відомості № 231 від 08.12.2020;

- ОСОБА_7 звільнений 05.10.2020 на підставі ст. 38 ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 300-к від 01.10.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за жовтень 2020 виплачена у розмірі 339,32 грн згідно відомості № 231 від 08.12.2020, сума допомоги по частковому безробіттю за вересень 2020 виплачена у розмірі 2500,00 грн згідно відомості № 215 від 22.10.2020;

- ОСОБА_8 звільнений 11.09.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 280-к від 10.09.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за вересень 2020 виплачена у розмірі 1151,36 грн згідно відомості № 215 від 22.10.2020, сума допомоги по частковому безробіттю за серпень 2020 виплачена у розмірі 4723,00 грн згідно відомості № 210 від 13.10.2020;

- ОСОБА_9 звільнений 11.09.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 277-к від 03.09.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за серпень 2020 виплачена у розмірі 1193,18 грн згідно відомості № 215 від 22.10.2020, сума допомоги по частковому безробіттю за серпень 2020 виплачена у розмірі 2916,67 грн згідно відомості № 210 від 13.10.2020;

- ОСОБА_10 звільнений 30.09.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 298-к від 29.10.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за вересень 2020 виплачена у розмірі 2518,94 грн згідно відомості № 215 від 22.10.2020;

- ОСОБА_11 звільнена 13.11.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 341-к від 12.11.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за жовтень 2020 виплачена у розмірі 2556,97 грн згідно відомості № 231 від 08.12.2020;

- ОСОБА_12 звільнений 10.07.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 203-к від 09.07.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за червень 2020 виплачена у розмірі 3785,00 грн згідно відомості № 128 від 23.07.2020;

- ОСОБА_13 звільнений 13.10.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 304-к від 12.10.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за жовтень 2020 виплачена у розмірі 762,46 грн згідно відомості № 231 від 08.12.2020, сума допомоги по частковому безробіттю за вересень 2020 виплачена у розмірі 1659,72 грн згідно відомості № 215 від 22.10.2020;

- ОСОБА_14 звільнений 07.08.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 240-к від 06.08.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за липень 2020 виплачена у розмірі 3331,88 грн згідно відомості № 152 від 19.08.2020;

- ОСОБА_15 звільнений 18.05.2020 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ № 142-к від 15.05.2020), сума допомоги по частковому безробіттю за квітень 2020 виплачена у розмірі 1516,97 грн згідно відомості № 75 від 09.06.2020.

Відповідачем вищезазначені акти підписані із зауваженнями.

Позивачем направлено відповідачу претензію № 278.5-964/21 від 05.03.2021, в якій зазначено, що за результатами перевірки складено акти, згідно висновків яких поверненню підлягає сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 59909,37 грн.

Відповідачем надано відповідь на претензію № 10/10/21 від 25.03.2021 в якій зазначено, що підстави для задоволення вимог претензії на суму 49936,36 грн відсутні.

Звертаючись з даним позовом суду першої інстанції, позивач посилався на те, що відповідачем подано відомості та перераховано кошти в сумі 49936,36 грн на рахунки працівників які не перебували в трудових відносинах з відповідачем, у зв`язку зі їхнім звільненням, а тому на переконання позивача, відповідачем порушено норми ч. 3 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та п. 6 Порядку в редакціях які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/2275/24 відмовлено у позові.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни, зокрема до Закону України "Про зайнятість населення" та передбачено надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" (у редакції чинній на момент звернення відповідачем з заявою про призначення допомоги по частковому безробіттю на період карантину) визначено підстави надання такої допомоги та коло осіб, які мають право на її отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 47-1 цього Закону допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

За ч. 3 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначено Порядком № 306.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), в разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу в зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.

Відповідно до пункту 6 Порядку виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

Отже, наведеними вище нормами чинного законодавства встановлено право застрахованої особи, з якою роботодавцем оформлено трудові відносини, на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, на підставі звернення роботодавця для її виплати. Головною умовою виплати працівникам допомоги по безробіттю на період карантину, в разі втрати ними частини заробітної плати, є наявність трудових відносин між роботодавцем та працівником.

При цьому, колегія зауважує на тому, що жодна з вказаних норм не містить імперативного припису щодо наявності трудових відносин між роботодавцем, що подає звітність, та найманими працівниками саме станом на дату здійснення виплати. Як випливає з вказаних норм, наявність або відсутність гарантованих державою виплат залежить виключно від наявності або відсутності трудових відносин у звітному періоді.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наймані відповідачем працівники ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ) були звільнені з роботи відповідно до наказів на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, що в свою чергу не порушує умов договору.

Відомість про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" на найманих працівників подана до центру зайнятості за звітні періоди, коли вказані працівники перебували у трудових відносинах з позивачем і звільнені не були.

Таким чином, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що виплата допомоги по частковому безробіттю на період карантину найманим працівникам відповідача у сумі 49 936,35 грн була здійснена за період, коли вказані працівники не були звільнені та перебували у трудових відносинах з відповідачем, а, отже, кошти відповідачем використані за цільовим призначенням, оскільки зазначені особи були звільнені після закінчення періодів, за які позивач нарахував їм допомогу по частковому безробіттю, і фактично отримали допомогу за періоди карантину, за які вони мали право її отримувати відповідно до вимог ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення".

Тобто здійснення перерахування коштів працівникам за періоди, коли вони перебували у трудових відносинах з відповідачем, датами після їх звільнення не є порушенням законодавства з боку відповідача та не є підставою для стягнення з нього відповідних коштів. Суд зауважує, що самим позивачем кошти були перераховані відповідачу після закінчення відповідних місяців. А зокрема кошти за квітень 2020 перераховані відповідачу у червні 2020, кошти за серпень - у жовтні, кошти за жовтень - у грудні. В зв`язку з чим відповідач не мав можливості сплатити кошти своїм працівникам за відпрацьовані дні до дати їх звільнення, оскільки, кошти були відсутні у відповідача.

При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виплати відповідачем переліченим вище фізичним особам здійснювались виключно за періоди, коли ці особи перебували з відповідачем у трудових відносинах та мали право на відповідні виплати. Доказів зворотного ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Зважаючи на те, що трудові договори з найманими працівниками відповідача розірвано 28.09.2020, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про дотримання відповідачем взятих на себе згідно договору гарантій зайнятості працівників та відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 49 936,35 грн у розмірі наданої суми допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Таким чином, посилання скаржника на те, що відповідачем допущено порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину та порушено умови Порядку та договору, та ч. 3 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" спростовуються матеріалами справи.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими.

Підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/2275/24 - без змін.

Матеріали справи № 910/2275/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко