Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/2811/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/2811/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024

у справі № 910/2811/24 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив"

про стягнення 89 965,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" про стягнення пені за прострочення поставки товару в розмірі 89 965,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки з супутніми послугами № 77/11-22 від 12.03.2022.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2811/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню у розмірі 44 002,75 грн, судовий збір у розмірі 2962,04 грн. Відмовлено у частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 45962,35 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2811/24, в частині відмови у стягненні пені в розмірі 45 962,35 грн та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що заборона ввезення на митну територію України товарів з російської федерації не є підставою для звільнення від відповідальності відповідача за договором поставки № 77/11-22 від 12.03.2022, оскільки станом на дату укладення вищезгаданого договору вже діяла заборона щодо ввезення окремих товарів на митну територію України.

При цьому, позивач зазначає, що товар по договору не входив в перелік товарів визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 за № 147, разом з цим з урахуванням підписання договору вже після введення на всій територій України воєнного стану, відповідач повинен був оцінити ризики поставки товару виробництва російської федерації і відповідно не брати на себе зобов`язання щодо поставки товару у визначені договором строки для уникнення в подальшому відповідальності за порушення його умов.

Також, позивач наголошує на тому, що відповідачем не було надано відповідного сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), отриманого в порядку, встановленому регламентом, а також відповідачем не було дотримано строку, в межах якого відповідно до умов п. 8.2 договору відповідач мав письмово повідомити позивача про неможливість виконання договірних зобов`язань.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на відсутності його вини у неналежному виконанні ним договору, оскільки існують об`єктивні обставини, що унеможливили відповідачу поставити товар виробництва рф.

Також відповідач зазначає, що розмір нарахованої пені є надмірним для відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2811/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2811/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2811/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12.03.2022 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (покупцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (постачальником, відповідачем) укладено договір поставки № 75/11-22 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві лічильні прилади (товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2. договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід`ємною частиною.

За умовами п. 3.2. договору загальна ціна договору визначається загального вартістю товару, вказаного в специфікації да цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.

В п. 5.2. договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання - передачі товару або видаткової накладної.

За змістом п. 7.9. договору у разі невиконання постачальником взятих па себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилалися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо постачальник надає документи, що е доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, постачальник зобов`язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу (п. 8.2., 8.3. договору).

Відповідно до п. 10.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору і діє до 31.08.2022.

Додатком №1 до договору сторони погодили специфікацію товару на загальну суму до 1 427 772,00 грн та його кількість.

Крім того, в додатку № 1 до договору сторони погодили умови та місце поставки товару DDP - станція (склад) вантажоотримувача: Філія Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (Полтавська область, Машівський район, с. Базилівшина, вул. Польова, 6, 39420).

Додатком № 3 до договору сторони погодили графік поставки товару, а саме строк поставки товару протягом 250 днів з дати підписання договору, але не пізніше 31.08.2022.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 75/11-22 від 10.03.2022 в частині своєчасної поставки товару, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" штрафу у розмірі 78 001,98 грн та пені у розмірі 122 574,54 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 року у справі № 910/4967/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 року, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню у розмірі 122 574,54 грн, штраф у розмірі 78 001,98 грн та судовий збір у розмірі 3008,65 грн.

Судом першої інстанції заначено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі № 910/4967/23 встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки № 75/11-22 від 10.03.2022.

Враховуючи те, що у справі № 910/4967/23 та у даній справі № 910/413/24 беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 року у справі № 910/4967/23 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

Звертаючись з даним позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що відповідачем порушено строки поставки товару, обумовленого договором, в наслідок чого позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 89 965,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2811/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню у розмірі 44 002,75 грн, судовий збір у розмірі 2962,04 грн. Відмовлено у частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 45962,35 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з наступних підстав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вже зазначалось, сторони у договорі передбачили відповідальність, а саме у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у договорі, останній сплачує покупцю пеню розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

У зв`язку з порушенням строків поставки товару, позивач нарахував пеню у сумі 89 965,10 грн.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Слід враховувати, що сторони, укладаючи договір, погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну та строки поставленого товару. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із відповідними зобов`язаннями, які взяв на себе підписанням договору.

Відповідно до п. 8.1 укладеного договору поставки, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Частина 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання зобов`язання в цілому.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду і у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Проте, відповідачем не було надано до суду першої інстанції належних та допустимих, у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки станом на момент прийняття оскаржуваного судового рішення.

Перевіривши наведені позивачем в позовній заяві розрахунок пені, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що такі розрахунок є арифметично вірним та виконаний відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що, зазначені в клопотанні відповідача про зменшення пені підстави доводять обставин непереборної сили для звільнення/зменшення розміру пені за відповідальність передбачену нормами закону та п. 7.9 Договору поставки.

У цьому контексті судова колегія зазначає, що відповідач в силу положень пункту 8.4 Договору поставки у разі, якщо період дії обставини непереборної сили перевищить 60 днів, мав можливість розірвати цей Договір шляхом направлення повідомлення (цінним описом з описом вкладенням) про відмову від Договору в односторонньому порядку.

Суд апеляційної інстанції у цій справі реалізувавши свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу та ст. 233 Господарського кодексу України та, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пені в загальній сумі 89 965,10 грн.

Таким чином, наведені аргументи відповідачем у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Висновки за результатами апеляційної скарги

Доводи ж апеляційної скарги позивача підтвердились частково - в частині висновків суду першої інстанції щодо позовної вимоги про стягнення пені за прострочення поставки товару, які зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, відтак, зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі встановлених обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2811/24 підлягає зміні в частині позовної вимоги про стягнення пені та судового збору шляхом викладення мотивувальної частини зазначеного рішення в редакції цієї постанови та першого і другого абзацу резолютивної частини рішення в іншій редакції.

Судові витрати

Згідно із ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги позивача покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від від 06.06.2024 у справі № 910/2811/24 змінити в частині стягнення пені та судового збору та викласти у наступній редакції:

"Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 57/3, код ЄДРПОУ 23522853) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) пеню у розмірі 89 965,10 грн (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн 10 коп.), судовий збір за подання позову в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп)".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 57/3, код ЄДРПОУ 23522853) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві грн 00 коп).

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/2811/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська