Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/12088/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/12088/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Коханій О.В. в режимі відеоконференції

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 (повне судове рішення складено 04.12.2023)

у справі № 910/12088/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Майстер"

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Майстер" (відповідача) про витребування у відповідача шляхом примусового вилучення та передачі позивачу крану монтажного МКГ-25БР, заводський номер № НОМЕР_2, реєстраційний номер № НОМЕР_1 (далі - кран).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 31.12.2019 строк дії договору закінчився і відповідно до п.п. 8.2 та 8.3 договору відповідач 03.01.2020 мав підготувати техніку до передачі (повернення) позивачу (власнику), однак відповідач взяті на себе зобов`язання в цій частині не виконав та продовжував уникати виконання повернення об`єкта оренди позивачу.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/12088/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Витрати зі сплати судового збору покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант".

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/12088/23, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. А також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу сумі 15 000,00 гривень.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що предметом договору № 0025 є саме оренда будівельного механізму (п. 1.1 договору № 0025), яким є кран монтажний МКГ-25БР, заводський № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1 (п.п. б), п. 1 додатку № 1).

При цьому, позивач вказує на те, що буквальний зміст п. 1 додатку № 1 від 06.08.2018 до договору № 0025 свідчить про передачу та прийняття техніки в орендне користування, що слідує із вживаного формулювання: орендодавець передає орендарю, а орендар приймає наступне орендоване майно: б) кран монтажний МКГ-25БР, заводський номер № НОМЕР_2, реєстраційний номер № НОМЕР_1 з кваліфікованим екіпажем.

Враховуючи, що акти, які підписані між сторонами саме на виконання договору № 0025 від 06.08.2018, предметом якого, з урахуванням додатку № 1, є саме оренда крану монтажного МКГ-25БР, а в самому акті вказано, що він складений у зв`язку з орендою будівельних механізмів (графа акту "найменування робіт, послуги") та з урахуванням стандарту доказування "вірогідності доказів", позивач вважає, що у зв`язку з орендними відносинами між сторонами, факт передачі крану мав місце, а відсутність акту приймання-передачі, на переконання позивача, не може бути єдиним та безумовним свідченням зворотного, а лише свідчить про недобросовісну поведінку відповідача.

Також у апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що понесені витрати на професійну правничу допомогу у даній справі складають 15 000,00 грн, та які визначені договором правничої допомоги № 13/2023.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що позивав не надав до суду доказів передачі техніки відповідачу.

Враховуючи, що техніка фактично не була передана у володіння та користування відповідача за актом приймання-передачі, як передбачено умовами п. 3.1, п. 3.3 договору, тому відповідач по закінченню договору - 31.12.2019 не вживав ніяких заходів по її поверненню позивачу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/12088/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12088/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/12088/23; апеляційну скаргу призначено на 28.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; вирішено провести судове засідання у справі № 910/12088/23 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та від 17.04.2024 розгляд справи № 910/12088/23 відкладено на 17.04.2024 та на 12.06.2024.

В судове засідання, яке відбулося 12.06.2024, з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в його електронну адресу в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 17.04.2024).

Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

06.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" (орендодавцем, позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Майстер" (орендарем, відповідачем) було укладено договір (надалі - договір), за умовами п. 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в тимчасове (строкове) оплатне користування будівельні механізми, визначені в додатках до договору, які є його невід`ємними частинами (далі - техніка), разом з кваліфікованим екіпажем або без такого, що погоджується у додатку до договору.

Технічний стан техніки, що передається в оренду, а також її особливі характеристики, визначаються в акті приймання-передачі, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору.

В пункті 1.3 договору орендодавець підтверджує, що техніка, яка передається в орендарю за договором у тимчасове (строкове) оплатне користування, на момент її передачі є власністю орендодавця, вона не перебуває у заставі (в тому числі у податковій), не знаходиться в арешті, не є об`єктом користування третіх осіб, не є предметом цивільних, господарських та інших судових спорів, а також не є обтяженою будь-яким іншим чином.

Для цілей договору вважаються тотожними та взаємно замінними поняття: техніка, будівельні механізми, об`єкт, що орендується, орендоване майно та об`єкт оренди (п. 1.4 договору).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору сторонами погоджено, що будівельні механізми, що орендуються, будуть використовуватися орендарем у своїй господарській (статутній) діяльності відповідно до їх цільових призначень, визначених заводом-виробником, в межах територіальної цілісності України (п. 2.1 договору). На строк договору будівельні механізми будуть використовуватись на об`єктах виконання робіт орендарем в Київській області. У випадку переміщення будівельних механізмів в інше місце, ніж зазначене в пункті 2.2 договору, орендар зобов`язаний отримати попередню письмову згоду від орендодавця.

Приймання-передача техніки здійснюється двосторонньою комісією, що складається з повноважних представників сторін та оформлюється актом приймання-передачі; сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію та приступити до передачі техніки протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору (п. 3.1 договору).

Протягом строку, визначеного п. 3.1 договору, орендодавець повинен підготувати та передати, а орендар прийняти техніку, визначену договором (п. 3.2 договору).

Техніка вважається переданою в оренду з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі; сторони зобов`язані під час передачі об`єкта, що орендується, провести його огляд та перевірити йога стан; виявлені недоліки зазначаються сторонами в акті приймання-передачі; у разі, якщо будь-якаю стороною не буде здійснено відповідного огляду техніки, в подальшому, при виявленні недоліків (пошкоджень) або у разі встановлення некомплектності, сторона, яка знехтувала своїм обов`язком, не буде мати права посилатися на обставини неналежно проведеної передачі об`єкта оренди, а так само на неналежно виконані договірні зобов`язання (п. 3.3 договору).

Місцем приймання-передачі техніки згідно з умовами договору є м. Київ, місце знаходження орендодавця, якщо інше не визначено у відповідному додатку до договору (п. 3.5 договору).

Орендна плата за техніку є договірною та зазначається у погодженому сторонами додатку на кожен місяць оренди до договору, який є його невід`ємною частиною (п. 4.1 договору).

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 5 числа наступного місяця на підставі актів приймання-передачі робіт (надання послуг) (п. 4.2 договору).

Орендодавець щомісячно надає орендарю оригінал акта наданих послуг в двох примірниках; орендар зобов`язаний підписати i повернути орендодавцю один підписаний та пропечатаний оригінал акта наданих послуг до п`ятого числа наступного місяця; у випадку якщо орендар у вказані в даному пунктi договору строки не підпише акт та не надасть обґрунтовану вiдмову вiд підписання, передані орендарю акти приймання-передачі робiт (надання послуг) вважаються підписаними у повному обсязі та без зауважень i підлягають оплаті (п. 4.3 договору).

Початок строку оренди обчислюється з моменту прийняття техніки за актом приймання-передачі та закінчується моментом підписання акта приймання-передачі техніки від орендаря орендодавцю (п. 7.1 договору).

Повернення орендодавцю техніки, що орендується, здійснюється за участю уповноважених представників сторін (п. 8.1 договору).

Протягом трьох днів з моменту закінчення строку оренди або у випадку дострокового розірвання договору сторони повинні приступити до передачі техніки в місці приймання-передачі, зазначеному в п. 3.5 договору (п. 8.2 договору).

Протягом строку, встановленого п. 8.2 договору, орендар зобов`язаний підготувати техніку до її передачі орендодавцю (п. 8.3 договору).

Під час передачі техніки складається акт приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін (п. 8.4 договору).

Техніка вважається фактично переданою орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі (п. 8.7 договору).

Строк дії договору - до 31.12.2019 (п. 11.4 договору).

Також 06.08.2018 сторонами було укладено додаток № 1 до договору, згідно з яким:

- орендодавець передає орендарю, а орендар приймає таке орендоване майно: дізельелектростанція ДЕА-100, заводський № 890; кран з кваліфікованим екіпажем (п. 1);

- розмір орендної плати за обумовлений додатком механізм становить 20 000,00 грн, в тому числі ПДВ, в місяць; фактичний розмір орендної плати за оренду майна становить суму всіх актів надання послуг за кожен місяць фактичного часу перебування майна в орендному користуванні орендаря, що визначається відповідно до актів приймання-передачі майна в оренду та актів приймання-передачі (повернення) майна з оренди (п. 2).

На виконання умов договору, протягом серпня - листопада 2018 сторонами було підписано та скріплено печатками юридичних осіб акти надання послуг на загальну суму 80 000,00 грн, а саме: від 31.08.2018 № 5 на суму 20 000,00 грн, від 30.09.2018 № 6 на суму 20 000,00 грн, від 31.10.2018 № 7 на суму 20 000,00 грн і від 30.11.2018 № 8 на суму на суму 20 000,00 грн (найменування робіт, послуг - "Оренда будівельних механізмів").

Відповідачем в свою чергу протягом серпня - листопад 2018 було сплачено позивачу за договором 100 000,00 грн (06.08.2018 - 40 000,00 грн; 21.09.2018 - 20 000,00 грн; 06.11.2018 - 20 000,00 грн; 22.11.2018 - 20 000,00 грн).

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивач просив витребувати у відповідача шляхом примусового вилучення та передачі позивачу кран, зазначаючи про те, що укладений сторонами додаток № 1 до договору є належним доказом фактичної передачі та отримання відповідачем крану в оренду. Проте відповідачем кран з оренди не повернуто, що підтверджується відсутністю підписаного сторонами акта приймання-передачі повернення з оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/12088/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Витрати зі сплати судового збору покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Частиною першою ст. 805 Цивільного кодексу України передбачено, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Судова колегія констатує, що саме зміст п. 1 додатку № 1 від 06.08.2015 до договору № 0025 свідчить про передачу позивачем та прийняття відповідачем техніки в орендне користування крану з кваліфікованим екіпажем.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов посилкових висновків про те, що позивачем кран відповідачу не було передано.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до аналогічних положень . ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин, враховуючи, що предметом позову у цій справі є повернення об`єкту оренди, на позивача фактично покладається обов`язок довести наявність не повернення йому об`єкта оренди. Водночас, на відповідача покладається обов`язок довести суду, що об`єкт оренди відповідачем не було отримано у користування і що між сторонами відсутні орендні правовідносини.

Отже заперечуючи проти позову відповідачу необхідно було подати суду документи, які відображають ведення господарської діяльності відповідача та підтверджують/не підтверджують проведення господарської операції між сторонами. Тоді як відповідачем не було надано відповідних доказів суду.

Разом з цим, господарські суди, розглядаючи спір, повинні оцінювати доводи сторін та подані на їх підтвердження докази з урахуванням вимог Глави 5 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо їх достовірності та вірогідності.

Колегія суддів зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, яке в свою чергу унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, за визначеними позивачем підставами та предметом позову.

Наведені позивачем у апеляційній скарзі доводи стосовно витребування орендованого майна є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

В свою чергу, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/12088/23 - скасувати.

Прийняти нове рішення:

"Позов задовольнити повністю.

Витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Майстер" (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 12, офіс 213; код ЄДРПОУ 41562963) шляхом примусового вилучення та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" (02094, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 2/37; код ЄДРПОУ 40797428) крану монтажного МКГ-25БР, заводський номер № НОМЕР_2, реєстраційний номер № НОМЕР_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Майстер" (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 12, офіс 213; код ЄДРПОУ 41562963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" (02094, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 2/37; код ЄДРПОУ 40797428) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн 20 коп), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн 00 коп.)".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Майстер" (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 12, офіс 213; код ЄДРПОУ 41562963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - Атлант" (02094, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 2/37; код ЄДРПОУ 40797428) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2576,64 грн (дві тисячі п`ятост сімдесят шість грн 64 коп).

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/12088/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.09.2024 після виходу колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська