Ухвала

від 03.09.2024 по справі 17-14-01/1494

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" вересня 2024 р. Справа№ 17-14-01/1494(925/1204/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (особа, яка не брала участі у справі)

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 (повний текст складено 09.05.2024)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково

у справі № 17-14-01/1494(925/1204/21) (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 220 066 758,14 грн,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 заяву Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від 24.04.2024 №3337/09-02-01/2024 про визнання наказу Господарського суду Черкаської області 06.06.2023 у справі №17-14-01/1494(925/1204/21) таким, що не підлягає виконанню частково задоволено. Визнано наказ Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі №17-14-01/1494(925/1204/21) таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 86 845 770,21 грн основного боргу.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/1204/21 скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» відмовити повністю. Відстрочити сплату судового збору.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №17-14-01/1494(925/1204/21) та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 до надходження матеріалів справи №17-14-01/1494(925/1204/21).

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1)довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у поданій апеляційній скарзі просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/1204/21 скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» відмовити повністю.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За таких підстав та враховуючи приписи чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо судового збору, за подання апеляційної скарги у цій справі скаржник має сплатити 2 422,40 грн судового збору.

Апелянт при поданні апеляційної скарги судового збору не сплатив, однак в апеляційній скарзі просить відстрочити його.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, враховуючи те, що предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №17-14-01/1494(925/1204/21).

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20, від 28.07.2022 cправа №908/704/21, від 02.10.2023 у cправі № 904/591/23.

Отже, апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином, суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вище вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України вказує, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість до клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник не додав жодних доказів про неможливість сплати судового збору.

Розглянувши клопотання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звільнення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що у даному клопотанні апелянт не навів жодних обставин, які були б зазначені у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" як підстави для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №17-14-01/1494(925/1204/21).

А отже, за відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 6 ГПК України, у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За таких обставин колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України починаючи з 18.10.2023 зобов`язане зареєструвати в обов`язковому порядку свій електронний кабінет.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона подана представницею відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Молчан Оленою Володимирівною та не містить відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, так само як не зазначено таке і щодо відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Крім того в додатках до апеляційної скарги відсутнє посилання на додавання до неї відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України.

Отже, оскільки дана апеляційна скарга подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його та в порушення п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України не вказала відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, наявні підстави для залишення скарги без руху.

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати докази сплати судового збору в установленому законодавством розмірі та докази реєстрації електронного кабінету відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), шляхом подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. У випадку неусунення у встановлений термін вказаних вище недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

У зв`язку з наведеним заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження буде розглянуто після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на увалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №17-14-01/1494(925/1204/21) залишити без руху.

3. Надати відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для:

- надання доказів сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн у встановленому порядку;

- надання доказів реєстрації електронного кабінету відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

4. Роз`яснити відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Північний апеляційний господарський суд повідомляє про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ПІК України ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак