Ухвала

від 03.09.2024 по справі 910/11896/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"03" вересня 2024 р. Справа №910/11896/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Андрієнка В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Деркач В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "УХЛ-МАШ"

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 (повний текст складено 25.06.2024)

у справі №910/11896/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "УХЛ-МАШ"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1 712 490,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "УХЛ-МАШ" (далі - ПАТ "УХЛ-МАШ") про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - НАЕК "Енергоатом") на користь ПАТ "УХЛ-МАШ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 667,32 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, НАЕК "Енергоатом" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/11896/23 та ухвалити нове додаткове рішення, яким переглянути питання розподілу витрат на правничу допомогу до розміру, який відповідає вимогам частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу НАЕК "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/11896/23 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/11896/23 залишено без змін.

09.08.2024, через систему "Електронний суд", ПАТ "УХЛ-МАШ" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить суд ухвалити додаткову постанову у справі №910/11896/23 щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи за апеляційною скаргою на додаткове рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 розгляд заяви ПАТ "УХЛ-МАШ" про ухвалення додаткового рішення призначено на 03.09.2024.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024, у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. з 19.08.2024 до 13.09.2024 та Шапрана В.В. з 26.08.2024 до 13.09.2024 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 справу №910/11896/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 прийнято до свого провадження заяву ПАТ "УХЛ-МАШ" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11896/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.

02.09.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №910/11896/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 задоволено заяву представника НАЕК "Енергоатом" Шолома Сергія Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

03.09.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2024 заперечив проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та просив суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору про надання правової допомоги від 25.01.2018 №ЮО-08/2018, у зв`язку з розглядом справи №910/11896/23 за позовом ПАТ "УХЛ-МАШ" до НАЕК "Енергоатом" про стягнення 2 097 044,60 грн, адвокатом Андрієнком С.В. позивачу в суді апеляційної інстанції надана професійна правнича (правова) допомога, така як вивчення та аналізування матеріалів апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, складання тексту відзиву на апеляційну скаргу, надсилання відзиву з доданими матеріалами учаснику спору та до суду засобами підсистеми "Електронний Суд" ЄСІТС, вивчення та формування правової позиції позивача стосовно клопотання відповідача (апелянта) про відкладання розгляду скарги, підготовка до розгляду справи в судовому засіданні, представництво інтересів Позивача та надання пояснень в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 05.08.2024, в цілому, на визначену умовами договору про надання правничої допомоги фіксовану суму гонорару у розмірі 18 283,00 грн.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/11896/23, є самостійним актом правосуддя, яким вирішене окреме процесуальне питання, однак таке судове рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимоги, не досліджені у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі, на підставі положень статей 129 ГПК України.

Аналіз положень статті 244 ГПК України свідчить про те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 1 статті 246 ЦПК України). Подібне право має сторона в господарському судочинстві, згідно з частиною 1 статті 221 ГПК України.

Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення. Проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема пов`язані з необхідністю розподілу судових витрат.

Частина 1 статті 244 ГПК України містить диспозитивну норму щодо права суду з власної ініціативи, або за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 ГПК України). Водночас, ГПК України під поняттям "порядок ухвалення судового рішення" розуміє: ухвалення рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду; прийняття рішень та постанов, складення та їх підписання в нарадчій кімнаті тим складом суду, який розглянув справу; можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті; оформлення окремим документом ухвал, які постановляються в нарадчій кімнаті, а інших ухвал, що постановляються без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання; особливості оформлення судових рішень (ухвал) що містять вступну та резолютивну частину, а також складення повного рішення (постанови, ухвали) у певні строки; можливість внесення виправлень в рішеннях чи ухвалах із застереженням перед підписом судді; викладення усіх судових рішень письмово у паперовій та електронній формі та вимоги їх викладення у Єдиній судово-інформаційно-телекомунікаційній системі (стаття 233 ГПК України).

Отже, ГПК України не включає до поняття "порядок ухвалення судового рішення" "процедуру розгляду справи по суті в загальному чи письмовому провадженні", яка виділена в окремі глави процесуальних кодексів (глава 6 ГПК України).

Колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, відповідно до якого термін "ухвалення" додаткового судового рішення, а не термін "розгляд" законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття, відповідно до статті 233 ГПК України. Таке тлумачення є релевантним для з`ясування змісту положення другого речення частини 3 статті 244 ГПК України, коли йдеться про усунення неповноти судового рішення, тобто відсутності у резолютивній частині рішення висновків щодо результатів розгляду справи. Водночас презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами статей 201-221 ГПК України, а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення.

Таким чином, оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №925/790/17 (925/580/20).

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з представництвом інтересів клієнта у судовій справі №910/11896/23 щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024, оскільки таке суперечило б змісту ГПК України.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України, розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "УХЛ-МАШ" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11896/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Андрієнко

Б.О. Ткаченко