Рішення

від 30.08.2024 по справі 904/2647/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2647/24За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення збору за охорону вантажу

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" збір за охорону вантажу в розмірі 252 691,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2023 року зі станції Радушна за накладними №№45899457, 45899465, 45899655, 45899663, 45899671, 45429826, 45429834, 45489150, 45489143, 45581311, 45581329, 45581345, 45730637, 45730652, 45730645, 45730678, 45730660, 45870110, 45870102, 47778162, 47778170, 45049848, 45049855, 45049871, 45170941, 45170933, 4534698, 45304706 Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" відправляло вантаж - "Олія соняшникова", "Олія рапсова". Завантажені вагони за вищевказаними накладними було доставлено до вихідної прикордонної станції Ізов Львівської залізниці у збереженому стані, чим виконано свій обов`язок по збереженню вантажу, за що і нарахований збір за охорону вантажу в сумі 252691,60 грн.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що застосовуючи норму про нарахування плати за охорону вантажу особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України, та власне нараховуючи таку плату по вказаним тарифам, позивач повинен мати не тільки можливі підстави такого нарахування, але й беззаперечні докази того, що нарахування здійснено обґрунтовано і послуги по охороні вантажу ним були надані. Відповідач звертає увагу, що в долучених позивачем до позову накладних відсутні посилання на те, що даний вантаж був під охороною і відповідачу при відправленні були нараховані платежі за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України при відправленні (код платежу 006). Також відповідач зауважує, що позивач не надає жодного належного доказу, який підтверджував би факт здачі даного вантажу під воєнізовану охорону (час і місце здачі, відповідальну особу, яка прийняла вантаж під охорону) і його передачі від воєнізованої охорони на станції доставки (час і місце передачі вантажу, відповідальну особу, яка прийняла вантаж з охорони). Відповідач вказує, що позивачем не надані ні маршрутні листи щодо охорони спірних вагонів, ні будь-які інші належні та допустимі докази, що можуть підтверджувати факт надання послуг з воєнізованої охорони відповідачу.

У відзиві на позов відповідач просив перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 відмовлено відповідачеві у переході в спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин здійснення залізницею спірного перевезення, наявність/відсутність підстав для стягнення збору за охорону вантажу.

Так, судом встановлено, що 25.02.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" (замовник) укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-42922782/2020-0001, пунктом 1.1 якого встановлено, що предметом цього договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

При виконанні договору сторони керуються у т.ч. такими нормативно-правовими актами: Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут); Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів); Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила перевезення вантажів); Правила планування перевезень вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873; Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення; Конвенція про міжнародні залізничні перевезення; Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.4 договору встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовнику, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору).

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (пункт 1.6 договору).

Згідно з пунктом 1.7 договору договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Відповідно до пункту 1.9 договору перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП: або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення; або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (пункт 1.10 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" у встановленому порядку звернувся до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Акціонерне товариства "Українська залізниця" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "О.С.П. Агро" Повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-42922782/2020-0001 від 24.06.2020 з накладенням електронного цифрового підпису (а.с.57).

У вересні 2023 року зі станції Радушна за накладними №№ 45899457, 45899465, 45899655, 45899663, 45899671, 45429826, 45429834, 45489150, 45489143, 45581311, 45581329, 45581345, 45730637, 45730652, 45730645, 45730678, 45730660, 45870110, 45870102, 47778162, 4777870, 45049848, 45049855, 45049871, 45170941, 45170933, 45304698, 45304706 було відправлено вантаж відповідача "Олія соняшникова", "Олія рапсова" до станції Ізов Експорт Львівської залізниці.

Згідно з Положенням про порядок охорони вантажів і об`єктів на залізницях України, затвердженого наказом Укрзалізниці від 29.12.2008 р. № 570-Ц "Олія соняшникова", "Олія рапсова", входять до коду тарифної групи і позиції 556, підпадають до переліку вантажів, які слід супроводжувати особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті.

Позивач стверджує, що дані вагони були під охороною і тому відповідачу згідно п. 31.1. Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р. № 317 було нараховано плату за охорону вантажу на загальну суму 252 691,60 грн, яку відповідач відмовився оплачувати, повідомивши про це позивача своїм листом № 279 від 27.09.2023.

Позивач зазначає, що завантажені вагони за вищевказаними накладними були доставлені до вихідної прикордонної станції Ізов Львівської залізниці у збереженому стані, що підтверджується відсутністю повідомлень і відміток в накладних про складання комерційних актів щодо недостачі вантажу, тому перевізником виконано свій обов`язок по збереженню вантажу.

Таким чином, залізницею за накладними №№ 45899457, 45899465, 45899655, 45899663, 45899671, 45429826, 45429834, 45489150, 45489143, 45581311, 45581329, 45581345, 45730637, 45730652, 45730645, 45730678, 45730660, 45870110, 45870102, 47778162, 4777870, 45049848, 45049855, 45049871, 45170941, 45170933, 45304698, 45304706 нараховано збір за охорону вантажу в сумі 252 691,60 грн.

Листом №474/ПКОПД від 14.09.2023 позивач запропонував відповідачеві надати гарантійний лист для стягнення вищевказаного збору. Відповідач, в сою чергу, листом №279 від 278.09.2023 повідомив позивача про відсутність підстав для стягнення спірної суми.

Позивач просить стягнути з відповідача збір за охорону вантажу у розмірі 252 691,60 грн, проти чого заперечує відповідач, що і стало причиною виникнення спору.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно частини 2 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт", охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ "Укрзалізниця".

Із матеріалів справи вбачається, що вантаж Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", що знаходився спірних вагонах, це "Олія соняшникова", "Олія рапсова".

Відповідно до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженому Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 № 18 "Олія соняшникова", "Олія рапсова" входять до коду тарифної групи і позиції 556 та підпадають до переліку вантажів, які слід супроводжувати особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту, нагляд за дотриманням вимог пожежної безпеки, ліквідація пожеж на залізничному транспорті загального користування, розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ "Укрзалізниця", працівники якої під час виконання службових обов`язків мають права, які передбачені Положенням про відомчу воєнізовану охорону АТ "Укрзалізниця" та чинним законодавством України, застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, засоби зв`язування, сльозоточиві речовини) у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством України, а також гарантії правового та соціального захисту.

Пунктом 39 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 05 вересня 2023 року № 788) передбачено, що вантажі, зазначені в Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 20 січня 1997 року №18, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1997 року за №36/1840 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27 червня 2012 року №363) (далі - Перелік), перевозяться в супроводі та під охороною відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці, за що відправник сплачує окрему плату, або в супроводженні провідника відправника. Рішення про те, хто буде супроводжувати вантаж, воєнізована охорона залізниці чи провідник відправника, приймається відправником.

У разі супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) плата за охорону не справляється.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 №106 "Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом" установлено, що за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки.

Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 № 18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України" затверджено Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України.

Плата за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України нараховується за тарифами, визначеними у пункті 31 розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів).

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку плати за охорону вантажу на загальну суму 252691,60 грн, порушень не встановлено.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Чинні нормативні акти передбачають обов`язкове перевезення вантажу відповідача під охороною - відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці або у супроводженні провідника відправника.

Отже, у даному спорі відповідачеві недостатньо лише заявити начебто про відсутність воєнізованої охорони залізниці. Відповідачеві необхідно надати докази перевезення вантажу у супроводженні провідника відправника або докази невиконання залізницею вимог законодавчих актів.

Суд не вважає обґрунтованими заперечення відповідача, оскільки фактично відповідач зауважує, що цінний вантаж, який законодавчо підлягає перевезенню з обов`язковою воєнізованою охороною залізниці або у супроводженні провідника відправника - перевозився взагалі без будь-якої охорони. Водночас не надає доказів на підтвердження порушення правил перевезення цінного вантажу, який законодавчо має перевозитися під охороною.

Тобто відповідач стверджує, що він, знаючи, що його цінний вантаж начебто перевозиться без воєнізованої охорони залізниці, протягом всього строку слідування вантажу жодного разу не звернувся до залізниці з вимогою усунути порушення і забезпечити охорону вантажу, чи до правоохоронних органів з вимогою притягнути посадових осіб залізниці до відповідальності.

З урахуванням стандарту доказування "вірогідність доказів" такі пояснення не можуть бути прийняті, оскільки не можуть вважатися обґрунтованими.

Доказів же принаймні звернення відповідача до залізниці чи до правоохоронних органів тощо, чи вчинення інших дій для забезпечення воєнізованої охорони вантажу (враховуючи твердження відповідача про її відсутність) не надано.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п.39 Правил приймання вантажів до перевезення у разі супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) плата за охорону не справляється.

Доказів супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) не надано.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності стягнення з відповідача збору за охорону вантажу у розмірі 252 691,60 грн, є більш вірогідними, ніж заперечення відповідача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3790,37 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про стягнення збору за охорону вантажу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, буд. 19, оф. 102, ідентифікаційний код 42922782) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) збір за охорону вантажу в розмірі 252 691,60 грн та судовий збір у розмірі 3790,37 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.08.2024

Суддя О.М. Крижний