Рішення

від 20.08.2024 по справі 905/1664/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.2024 Справа №905/1664/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Марченко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Прилепи Віталія Петровича

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Павлова Сергія Олександровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Транс Груп»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Приватне підприємство «Експертиза ПРМ»

про стягнення штрафних санкцій в сумі 21 863,10 грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з?явився

від відповідача: не з?явився

третя особа 1: не з?явився

третя особа 2: не з?явився

третя особа3: не з?явився

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

20.12.2023 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Фізична особа - підприємець Прилепа Віталій Петрович (далі - ФОП Прилепа В.П.) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Павлова Сергія Олександровича (далі - ФОП Павлов С.О.) про стягнення штрафних санкцій в сумі 21 863,10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, на неналежне виконання відповідачем умов Договору №К121023 транспортного експедирування від 12.10.2023, заявки №12102023 від 12.10.2023 в частині строків доставки вантажу, що стало підставою для нарахування штрафних санкції в сумі 21 863,10грн.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст.ст. 6, 11, 509, 526, 530, 549, 626,628, 629, 909,920, 929,932 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173,174, 193, 216,217, 230, 306,313,316 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 123,126,162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 25.12.2023 Господарським судом Донецької області позовну заяву ФОП Прилепи В.П. залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/1664/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» (далі - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Транс Груп» (далі - ТОВ «Альянс Транс Груп»).

Ухвалою від 12.03.2024 суд вирішив подальший розгляд справи №905/1664/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомлення сторін. Судове засідання призначено на 20.03.2024 року о 16:00 год.

Ухвалою від 20.03.2024 відкладено судове засідання на 04.04.2023 року о 13:00 год.

Ухвалою від 04.04.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Приватне підприємство «Експертиза ПРМ» (далі - ПП «Експертиза ПРМ»). Відкладено судове засідання 01.05.2024 року о 16:00 год.

Ухвалою від 01.05.2024 відкладено судове засідання на 23.05.2024 року о 15:00 год.

Ухвалою від 23.05.2024 відкладено судове засідання на 20.06.2024 року о 13:00 год.

У зв`язку з знаходженням судді Устимової А.М. на дату розгляду заяви на лікарняному, судове засідання призначене на 20.06.2024 року о 13:00 год. не відбулось, про що сторони повідомлені листом від 18.06.2024 та телефонограмою.

Ухвалою від 25.06.2024 підготовче засідання призначене на 18.07.2024 о 15:00 год.

Ухвалою від 18.07.2024 відкладено судове засідання на 20.08.2024 о 13:15 год.

13.08.2024 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника ФОП Прилепа В.П. надійшло клопотання, в якому останній просить суд в зв`язку з необхідністю прийняття ним участі у іншому судовому провадженні, яке було призначене до розгляду раніше та неможливістю з поважних причин (відпусткою) участі позивача у судовому засіданні здійснювати розгляд призначеної на 13 год. 15 хв. 20.08.2024 справи за наявними у розпорядженні суду доказами та із врахуванням наданих суду представником позивача пояснень, а також врахувати введення відповідачем суду в оману та його недобропорядну поведінку у відносинах сторін при виконанні умов Договору №К121023. Окрім того, зазначено, що докази розміру фактичних витрат понесених позивачем в зв`язку із наданою професійною правничою допомогою позивачеві у даній справі, які підлягають стягненню з відповідача будуть надані суду після прийняття рішення по справі у строки визначені ГПК України для ухвалення відповідного додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

15.08.2024 та 16.08.2024 аналогічним шляхом на адресу суду направлені клопотання ПП «Експертиза ПРМ» та особисто ФОП Прилепа В.П. щодо розгляду справи за їх відсутності.

Представник позивача у судове засідання 20.08.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду на офіційну поштову адресу останнього, конверт повернувся на адресу суду без вручення.

Представник відповідача у судове засідання 20.08.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду на офіційну поштову адресу останнього, конверт повернувся на адресу суду без вручення; ухвала також направлена на адресу електронної пошти відповідача, є врученою 22.07.2023, про що свідчить довідка про вручення електронного документу, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Представники третіх осіб у судове засідання 20.08.2024 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені шляхом направлення копії ухвали суду до електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд", дата отримання 22.07.2024.

Клопотання щодо здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача та позивача особисто, а також представника третьої особи 3 судом задовольняються.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст. 202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 11234 від 08.05.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

За об?єктивних обставин особливостей діяльності суду під час воєнного стану (дистанційна робота працівників суду, постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії) розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

Консолідована позиція позивача міститься у позовній заяві, відповіді на відзив та заявах по суті справи, відповідно до яких позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №К121023 транспортного експедирування від 12.10.2023 та заявки №12102023 від 12.10.2023 в частині перевищення строків доставки вантажу на 6 днів. Так, строк доставки вантажу - до 24.10.2023 погоджений Сторонами в заявці №12102023 від 12.10.2023, разом з тим, вантаж Перевізником вантажним автомобілем/напівпричепом д.н.знак НОМЕР_1 /НОМЕР_4 (ОСОБА_1) по CMR А№811170 від 20.10.2023 фактично доставлено у пункт розвантаження 31.10.2023 та 01.11.2023 передано Вантажоодержувачу ТОВ «СІЛЬПО-ФУД». Внаслідок порушення відповідачем встановлених строків доставки, позивачем нараховано штрафні санкції в сумі 21 863,10грн за період з 25.10.2023 по 30.10.2023. На заперечення відповідача щодо змісту заявки, позивач вказує, що вона за своєю правовою природою є договором перевезення, а внесення інформації щодо штрафних санкцій є «додатковими умовами» передбаченими п.п.2.1.1 Договору. Позивач наполягає, що заявкою №12102023 від 12.10.2023 Сторони погодили строк кінцевий доставки « 24.10.2023», підписавши її і проставивши відтиски печаток підприємств. Одночасно, заявка яка містить вказання «дата приблизної доставки вантажу», на яку посилається відповідач, була тільки проєктом, не є погодженою, адже не містить підпису і відтиску печатки відповідача, і була відправлена йому 30.10.2023 внаслідок протиправної вимоги щодо збільшення вартості послуг і відмови доставити вантаж у пункт розвантаження.

Консолідована позиція відповідача міститься у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, відповідно до яких він заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, внаслідок відсутності у позивача повноважень для подання позову за відсутності претензій щодо строку доставки вантажу у Клієнта (ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»); відсутності порушення строку доставки вантажу, адже в первинній заявці від 12.10.2023, відправленої засобами електронного зв?язку (Viber) 12.10.2023 строк доставки 24.10.2023 вказаний як «приблизний». В подальшому внаслідок виникнення несприятливих стосунків між сторонами, позивачем вже після виконання зобов?язань за договором введено відповідача в оману та направлено 31.10.2023 на електронну пошту повторно заявку від 12.10.2023, однак без вказання у строчці доставки слова «приблизний», яку відповідач підписав, не помітивши змін. Таким чином, ФОП Павлов С.О. наполягає, що правильним є перше замовлення надіслане 12.10.2023, що передувало виконанню договору, а не те що надіслано після надання послуг 31.10.2023; неправомірності нарахування штрафних санкцій на підставі заявки №12102023 від 12.10.2023, з огляду на те, що п.п.2.1.1 Договору не передбачено внесення до неї розміру штрафних санкцій за порушення зобов?язань. Крім того, умовами п.6.8 Договору передбачений розмір штрафу відмінний від вказаного в заявці, а сама заявка за своєю правовою природою не є додатковою угодою до договору, та не може змінювати його умови.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПП«Експертиза ПРМ» міститься у письмових поясненнях, відповідно до якої підприємство підтримало заявлені позивачем позовні вимоги та просило їх задовільнити в повному обсязі. У своїх письмових пояснення третя особа підтвердила наявність господарсько-правових відносин між ним та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022; наявність господарсько-правових відносин між ним та ФОП Прилепою В.П. на підставі договору транспортного експедирування №В250119 від 25.01.2019 та погодження заявки №121023 від 12.10.2023 на надання транспортних послуг щодо перевезення вантажу (горіхи на палетах), вагою 12 тон за маршрутом:Сакарья (Туреччина) - Квітневе, Київська область (Україна) із погодженою сторонами датою доставки вантажу до місця розвантаження та передачу його вантажоодержувачу - 24 жовтня 2023 року; факт доставки вантажу у пункт розвантаження та передання вантажоодержувачу ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» 01 листопада 2023 року, а отже із запізненням на 6 (шість) діб. Окремо третя особа вказує, що перенесення ФОП Прилепою В.П. строків доставки вантажу з ним не узгоджувалися та про настання будь-яких форс-мажорних обставин не повідомлялося. Разом з тим, ПП «Експертиза ПРМ» обізнанне про факти незаконного притримання вантажу ФОП Павловим С.О. та протиправної, всупереч домовленостей між ФОП Прилепа В.П. та ФОП Павлов С.О., вимоги щодо оплати завищеного розміру наданих ним послуг, порушення умов розрахунків між ними та доставку ФОП Павловим С.О. вантажу із порушенням строків доставки вантажу.

Інші треті особи ані усно, ані письмово своєї позиції щодо заявлених позовних вимог не висловили.

Виклад обставин справи, встановлених судом

15.09.2022 між ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (Замовник) та ПП «Експертиза ПРМ» (Виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг №ЛОГ/МТ-473 (далі - Договір №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022), предметом якого відповідно до п.3 є надання транспортно-експедиційних послуг. Виконавець зобов?язується за плату та за рахунок Замовника надати послуги з організації та забезпечення перевезення вантажів Замовника, а також за погодженням Сторін в Заявці інші додаткові послуги, які необхідні для доставки вантажу, а Замовник зобов?язується прийняти та оплатити надані послуги.

Дoговір набирає чинності з 00:00 годин з дати йоrо підписання. Дата підписання Договору засвідчує момент досягнення Сторонами згоди щодо істотних умов Договору (п.4.2.3 Договору №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022).

Відповідно до п.4.1.1. Договору ціна Договору складається із суми актів прийому-передачі наданих послуг, які підписані Сторонами.

Крiм прав та обов?язкiв, передбачених цим Договором, Виконавець додатково зобов?язуеться, зокрема, здійснювати вчасну доставку вантажу відповідно до встановленого строку та запланованого маршруту. (п.8.3 Договору №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022)

Відповідно до п.6.2 Договору, Виконавець має право залучити до виконання Договору третiх осiб за дiї чи бездiяльнiсть яких несе вiдповiдальнiсть у повному обсязi, як за свої власнi. Виконавець повинен проявити належну обачнiсть при виборi третiх осiб, в тому числi, враховувати їх дiлову репутацiю на ринку послуг. Виконавець повинен отримати попередньо згоду Замовника, якщо залучення третiх осiб може збiльшити ранiше узгоджену вартiсть послуг.

Для перевезення вантажу Сторони оформляють Заявку. Замовник зобов?язується не пiзнiше нiж за три доби до планованої дати завантаження направляти Виконавцю Заявку електронною поштою. (п.7.1 Договору №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022)

На виконання умов договору №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022 Сторони погодили заявку №60771 від 12.10.2023 на перевезення вантажу «горіхи» на 17 палетах, вагою 12 тон автомобільним транспортом в/м НОМЕР_1/НОМЕР_4 (водій - ОСОБА_1) за маршрутом: Туреччина - Україна. Одночасно Сторонами погоджено такі дати виконання операцій: відгрузка - 16.10.2023 (Hendek/Sakarya), замитнення - 16.10.2023, в?їзд на територію України - 19.10.2023 (UKR Порубне), розмитнення - 23.10.2023 (Квітневе (РЛЦ), вивантаження - 24.10.2023 (Квітневе).

Договір №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022 та заявка до нього підписані представниками Сторін та скріплені відтисками печаток підприємств без зауважень та заперечень.

25.01.2019 між ПП «Експертиза-ПРМ» (Експедитор-1) та ФОП Прилепою В.П. (Експедитор-2) укладено договір транспортного експедирування №В250119 (далі - Договір №В250119 від 25.01.2019), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах визначених даним Договором Експедитор-1 замовляє, а Експедитор-2 зобов`язується надати послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - ТЗ) у міжміському та міжнародному сполученні з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на його одержання особі Експедитора - 1 (або іншій уповноваженій на одержання вантажу особі)

Відповідно до п.1.2 Договору №В250119 від 25.01.2019 Експедитор-1 виступає від імені, за дорученням та за рахунок свого Клієнта. Експедитор-2 для виконання своїх зобов`язань по Договору надає експедиційні послуги та організовує виконання перевезення за замовленням Експедитора-1.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2020. Якщо жодна із Сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору не попередить іншу сторону про свій намір розірвати Договір, то такий Договір вважається пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний рік. (п.8.2 Договору №В250119 від 25.01.2019)

Експедитор-2 зобов`язується подати ТЗ під завантаження/розвантаження за адресою і в терміни, вказані в узгодженій Заявці. (п. 2.2.4 Договору №В250119 від 25.01.2019)

Згідно п.п.3.2.1 Договору №В250119 від 25.01.2019 Експедитор-2 має право з метою повного та якісного взятих на себе зобов`язань по Договору та заявці залучити безпосередніх перевізників вантажу чи додаткового експедитора.

У разі залучення Експедитором-2 третіх осіб до виконання своїх зобов`язань за Договором Експедитор-2 несе відповідальність перед Експедитором-1 за їх дії як за свої власні. (п.6.3 Договору №В250119 від 25.01.2019)

На виконання умов договору №В250119 від 25.01.2019 Сторони погодили заявку №121023 від 12.10.2023 на перевезення вантажу «горіхи на палетах, 17 палет», вагою до 12 тон автомобільним транспортом НОМЕР_1/НОМЕР_4 (водій - ОСОБА_1), за маршрутом: Hendek/Sakarya - Квітневе/Київська область. Одночасно Сторонами погоджено: завантаження - 16.10.2023; строк надання послуг - 24.10.2023 (дата доставки вантажу); назва митного переходу на кордонi з Україною - п/п Порубне; місце митного очищення - UKR-07443 (РЛЦ) Квітневе (РЛЦ).

Договір №В250119 від 25.01.2019 та заявка до нього підписані представниками Сторін та скріплені відтисками печаток підприємств без зауважень та заперечень.

12.10.2023 ФОП Прилепою В.П. (Експедитор-1) та ФОП Павловим С.О. (Експедитор-2) укладено договір транспортного експедирування №К121023 (далі - Договір №К121023 від 12.10.2023), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах визначених даним Договором Експедитор -1 замовляє, а Експедитор-2 зобов?язується надати послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - ТЗ) у міжміському та міжнародному сполученні з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на його одержання особі Експедитора - 1 (або іншій уповноваженій на одержання вантажу особі)

Відповідно до п.1.2 Договору №К121023 від 12.10.2023 Експедитор-1 виступає від імені, за дорученням та за рахунок свого Клієнта. Експедитор-2 для виконання своїх зобов`язань по Договору надає експедиційні послуги та організовує виконання перевезення за замовленням Експедитора-1.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2025. Якщо жодна із Сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору не попередить іншу сторону про свій намір розірвати Договір, то такий Договір вважається пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний рік. (п.8.2 Договору №К121023 від 12.10.2023) Договір, зміни та доповнення до нього, Заявка на перевезення, отримані від Експедитора-1/Експедитора-2 за допомогою факсимільного електронного зв`язку мають юридичну силу до обміну Сторонами оригіналами. Сторони зобов`язуються, не пізніше ніж на протязі 5 днів після ознайомлення та підписання даного Договору, отриманого за допомогою факсимільного/електронного зв`язку, обмінятися оригінальними примірниками останнього. (п.8.6, п.8.7 Договору №К121023 від 12.10.2023)

Відповідно до п.п.2.1.1 Договору №К121023 від 12.10.2023 Експедитор-1 зобов`язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженої сторонами Заявки на перевезення (далі - Заявка), що є невід`ємною частиною цього Договору, в якій вказані: маршрут перевезення, державний номер ТЗ, прізвище, контакти водія, адреса завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, назва вантажовідправника, контактні особи та їх телефони, місце митного оформлення вантажу в країні відправлення та призначення і митні переходи (у разі потреби), адреса та дата розвантаження, назва вантажоодержувача, контактні особи та їх телефони, назва та характер вантажу, об?єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги до ТЗ.

Експедитор-2 зобов`язується у випадку досягнення згоди Сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти Експедитору- 1 не пізніше ніж за 12 год. до дати завантаження підтверджену мастичною печаткою Експедитора-2 Заявку з вказівкою ПІБ водія та державного номера (-ів) автомобиля (-ів) та одночасним підтвердженням факсимільного електронного зв`язку (п.2.2.1); подати ТЗ під завантаження/розвантаження за адресою і в терміни, вказані в узгодженій Заявці. (п.п. 2.2.4 Договору №К121023 від 12.10.2023).

Відповідно до умов підпункту 2.2.11 вищевказаного Договору Експедитор-2 зобов`язаний забезпечити вчасну доставку вантажу в пункт призначення і здати його із супровідними до нього документами вантажоодержувачу вказаному у ТТН/СМR, ЕЕ/ЕА та Заявці.

Згідно положень п.5.1 Договору №К121023 від 12.10.2023 розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Експедитора-1 на розрахунковий рахунок Експедитора-2, на підставі оригіналу даного Договору з мастичними відтисками печаток, протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання правильно оформлених оригіналів рахунка-фактури Експедитора-2, оригіналу товарно-транспортної накладної/CMR/TIR-camet з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, митних органів, вантажовідправника та Перевізника, акту виконаних робіт та податкової накладної, якщо в Заявці не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення додатково, якщо були складені - акту про нестачу/пошкодження вантажу, акту огляду вантажу, маршрутного листа. Рахунок-фактура та інші вищезазначені документи вважаються отриманими Експедитором-1 в разі направлення їх поштовим способом із повідомленням про вручення.

Санкції та репарації погоджені Сторонами у розділі 6 Договору №К121023 від 12.10.2023, зокрема, у випадку збільшення терміну, вказаного у пункті 2.1.5. Експедитор-1 за простій Т3 на завантажені /розвантажені або на прикордонній митниці у зв`язку з неналежним оформленням документів сплачує неустойку (штраф) у розмірі 50 (п`ятдесят) СЄВРО в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на території України і 50 (п`ятдесят)- ЄВРО в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на території інших держав, за кожну розпочату добу простою після 24-х годин понад сумарно встановленого нормативу в п. 2.1.5. Договору, крім вихідних та святкових днів на основі листа простою, якщо інше не вказано в Заявці.

За умовами п.6.7 якого за неподания Т3 в пункт завантаження/розвантаження в узгоджені з Експедитором-1 терміни Експедитор-2 виплачує неустойку (штраф) у розмірі: - 50 (п?ятдесят) Євро за кожну розпочату добу неподачі на території країн Європейського Союзу, 50 (п?ятдесят) Євро за кожну розпочату добу неподачі на території країн СНД, 50 (п?ятдесят) Євро за кожну розпочату добу неподачі на території України.

Крім того, відповідно до п.6.8 Договору №К121023 від 12.10.2023 у випадку невчасної доставки вантажу Експедитор-2 виплачує Експедитору-1 штраф у розмірі: - 1000 (одна тисяча) грн. за кожну розпочату добу недоставки на території країн Європейського Союзу, 700 (сімсот) грн. за кожну розпочату добу недоставки на території краї СНГ, 500 (п?ятсот) грн. за кожну розпочату добу недоставки на території України.

На підставі умов договору №К121023 від 12.10.2023 Сторони погодили заявку №121023 від 12.10.2023 на перевезення вантажу «горіхи на палетах, 17 палет», вагою 12 тон автомобільним транспортом НОМЕР_1/НОМЕР_4 (водій - ОСОБА_1), за маршрутом: Hendek/Sakarya(TUR) - Квітневе/Київська область (UА). Одночасно Сторонами, зокрема, погоджено: завантаження - 16.10.2023; строк надання послуг - 24.10.2023 (дата доставки вантажу); назва митного переходу на кордонi з Україною - п/п Порубне; місце митного очищення - UKR-07443 (РЛЦ) Квітневе (РЛЦ); вартість послуг - 116549,12грн, по безготівковому рахунку після розвантаження (по скан копіях: рахунок, акт виконаних робіт, CMR з відміткою вантажоодержувача).

Заявка містить додаткові умови: нормативний простій становить 48 год. (в порту 72 год). Понаднормовий простій = 100 дол. США за кожну наступну розпочату добу простою на території ЄС, та 50 дол. США на території України. У випадку порушення термінів надання автомобіля під завантаження / розвантаження, «Експедитор 2» сплачує штраф у розмірі 100 дол США за кожну розпочату добу запізнення. Штрафні санкції по даному договору, нараховуються і сплачуються у гривнях, виходячи з офіційного курсу гривні до доллара США, встановленого Національним банком України на момент підписання даної заявки.

Договір №К121023 від 12.10.2023 та зазначена вище заявка до нього підписані представниками Сторін та скріплені відтисками печаток підприємств без зауважень та заперечень у формі письмових документів.

До виконання вищевказаного перевезення вантажу Експедитором-2 залучено Перевізника в особі ТОВ «Альянс Транс Груп».

ФОП Павловим С.О. виставлено ФОП Прилепі В.П. рахунок №251 від 31.10.2023 за транспортно-експедиторські послуги у напрямку Сакарья, Туреччина - Квітневе, Україна, в тому числі експедиторські послуги, автомобіль НОМЕР_1/НОМЕР_4, Договір №К121023 від 12.10.2023, заявка №121023 від 12.10.2023 у сумі 116549,12грн.

Вказаний рахунок сплачений ФОП Прилепою В.П. 31.10.2023 на суму 116549,12грн.

Відповідно до CMR №811170 товар масою 12220,00 кг на 17 палетах, найменуванням «blanched almond powder, blanched cliced, roasted blanched vacuumed hazelnuts» перевезений за маршрутом Sakarya/Turkie - Kvitneve/Kyiv/Ukraine перевізником Alians Trans Group LTD автомобільним транспортом НОМЕР_1 /НОМЕР_4 доставлений отримувачу ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» 01.11.2023, що підтверджується підписом приймальника та відтиском печатки підприємства. Одночасно накладна містить відтиск печатки Чернівецької митниці ДФС (275) із зазначенням дати - 26.10.2023. Факт прибуття транспортного засобу на митний термінал ТОВ «РЛЦ» 28.10.2023 для здійснення митного оформлення вантажу підтверджено у відповіді Замовника на адвокатський запит.

ПП «Експертиза ПРМ» звернулось до ФОП Прилепи В.П. із претензією від 09.11.2023 №1/ФОП Прил/В250119, за змістом якої просило сплатити штраф за договором №В250119 від 25.01.2019 (заявка №121023 від 12.10.2023) за порушення термінів доставки вантажу (надання автомобіля під розвантаження) в сумі 21863,10грн.

ФОП Прилепа В.П. звернувся до ФОП Павлова С.О. із претензією від 09.11.2023 №1/3ПВП/ЮО/10.2023, за змістом якої просив сплатити штраф за договором №К121023 від 12.10.2023 (заявка №121023 від 12.10.2023) за порушення термінів доставки вантажу (надання автомобіля під розвантаження) в сумі 21863,10грн.

Як зазначає позивач, претензія надіслана на юридичну адресу ФОП Павлова С.О. засобами поштового зв?язку АТ «Укрпошта» згідно накладної №2902701570740 (з описом вкладення) від 09.11.2023, однак не була вручена ФОП Павлову С.О., повернута на адресу позивача органами поштового зв`язку з відміткою «у зв?язку із закінченням встановленого терміну зберігання». Також документ направлено на вказану ФОП Павловим С.О. електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 20.11.2023 та 11.11.2023 на вказану ФОП Павловим С.О. поштову адресу для листування, а саме, м. Київ, відділення АТ «Нова Пошта» №176 відповідно до експрес-накладної ТОВ «Нова пошта» №59001051282927.

Відповідь на претензію відсутня, однак відповідач факт отримання претензії підтверджує, остання є додатком до відзиву.

Матеріали справи також містять скріншоти та текстову розшифровку листування сторін Договору №К121023 від 12.10.2023 у месенджері для смартфонів Viber, з якої вбачається процес організації сторонами перевезення вантажу, місцезнаходження транспортного засобу під час виконання маршруту, порядок обміну документами. Крім того, матеріали справи містять запис екрану такого листування у реальному часі з демонстрацією відправлених сторонами один-одному файлів.

Судом досліджено зміст переписки у вигляді електронних доказів, відеозапис листування з екрану телефону та встановлено ідентичність її змісту скріншотам вказаної переписки, що містяться в матеріалах справи.

Сторони підтверджують, що особи, які її вели, діяли від імені фізичних осіб-підприємців, зміст переписки та порядок обміну документами не оспорюється.

За наслідками листування Сторін суд встановив наступне:

11.10.2023 - Сторони розпочали ділове листування з організації перевезення вантажу, представник позивача наполягає на завантаженні автомобіля у понеділок (16.10.2023);

12.10.2023 - Сторони погодили умови Договору та Заявки, надіславши один-одному відповідні файли - позивач о 14:25 первісно направив документ «Договір…ocx pdf» та документ «Заявка ПВП ФОП Павлов С.А.pdf» у вигляді файлів, о 15.03 файл «Заявка ПВП ФОП Павлов С.А.pdf» повторно направлено відповідачу для підписання. Зворотнє направлення відповідачем позивачу файлу «Договір…ocx pdf» мало місце о 21.58, «Заявка … в С.А.pdf» о 22.01.

17.10.2023 - автомобіль завантажений;

20.10.2023 - автомобіль перебував на митниці, сторони узгоджують супровідні документи, зокрема, сертифікат, та встановлюють наявність помилки в його змісті.

23.10.2023 - автомобіль рухався по території Болгарії;

25.10.2023 - автомобіль рухався по території Румунії, представник відповідача інформує представника позивача про наявність значної черги при перетинанні кордону;

26.10.2023 - автомобіль в?їхав на територію України;

27.10.2023 - представник відповідача констатує затримку автомобіля у м.Чернівці внаслідок необхідності заїзду на термінал для здійснення перевірки вантажу, який також перевозиться цим автомобілем та належить іншій особі; сторонами узгоджується порядок розмитнення та розвантаження, його спосіб та черговість, констатуються неможливість вивантаження у спосіб, який влаштовує позивача, без часткового вивантаження іншого вантажу; також позивач вказує на наявність додаткових витрат, які він несе, за кожен день затримки розмитнення;

28.10.2023 - авто прибуло у с.Квітневе; документи передані для розмитнення товару; сторони продовжують узгоджувати порядок розвантаження; представник ФОП Павлова С.О. повідомляє представника ФОП Прилепи В.П., що вантаж не розмитнений через «проблеми з грошима» у Замовника, розмитнення відбудеться у понеділок, представник ФОП ПрилепиВ.П. погоджується;

30.10.2023 - відбулось розмитнення товару, представник ФОП Павлова С.О. висуває вимогу представнику ФОП Прилепи В.П. щодо зміни заявки в частині вартості послуг, включення у вартість відшкодування оплати послуг брокера та простій автомобіля; ФОП Прилепа В.П. направляє змінену заявку у вигляді зображення, збільшуючи вартість послуг у її змісті до 112956,32грн, однак сторони не доходять згоди щодо вартості послуг та вказана заявка відповідачем не підписана; представник ФОП Павлова С.О. вказує на недобросовісну поведінку Експедитора 1 та Замовника та вимагає оплати в сумі 116549,12 грн з урахуванням вартості відшкодування послуг брокера та строку простою автомобіля; представник позивача вказує на порушення відповідачем встановленого строку доставки вантажу - 24.10.2023, представник відповідача вказує, що дата є приблизною; представник позивача вимагає здійснення розвантаження;

31.10.2023 - представник ФОП Павлова С.О. вимагає направлення заявки на іншу суму, представник ФОП Прилепи В.П. вказує, що направляє заявку на адресу електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначає, що оплата буде здійснена після розвантаження автомобіля; представник ФОП Павлова С.О. надсилає представнику ФОП Прилепи В.П. рахунок на оплату, на що останній вказує, що документ є недійсним внаслідок відсутності належних реквізитів та зазначає, що оплата буде здійснена згідно умов договору та заявки після розвантаження та надання документів, а не на умовах попередньої оплати; представник ФОП Павлова С.О. наполягає на оплаті рахунку та вказує, що автомобіль буде направлений на розвантаження виключно після її проведення; рахунок сплачений, на підтвердження чого представнику ФОП Павлову С.О. направлено платіжну інструкцію; транспортний засіб прибув на розвантаження;

01.11.2023 - представник ФОП Прилепи В.П. вимагає підписання заявки, що направлена 31.10.2023, проставлення на рахунку відтиску печатки, складання акту та направлення оригіналів документів на адресу позивача, направляє адресу, на яку слід відправити; представник ФОП Павлова С.О. погоджується, направляє фото документа CMR №811170 та файл, що містить відповідний акт;

06.11.2023 - представник ФОП Прилепи В.П. вимагає надання інформації щодо направлення оригіналів документів, представник ФОП Павлова С.О. вказує, що документи будуть направлені 06.11.2023;

08.11.2023 - представник ФОП Прилепи В.П. просить представника ФОП Павлова С.О. надати адресу для направлення оригіналів документів, інформація надана;

14.11.2023 - представник ФОП Прилепи В.П. просить представника ФОП Павлова С.О. забрати документи, що надійшли на відділення ТОВ «Нова пошта» на адресу, яка зазначена останнім.

З огляду на зміст вказаної переписки сторін та відеозапис листування, під час якого файли відкривались як документи, судом відповідно встановлено, що за допомогою пропрієтарного месенджера для смартфонів Viber представник позивача первісно направив документ «Договір…ocx pdf», який містив сканкопію Договору №К121023 від 12.10.2023 з підписом та відтиском печатки з боку позивача 12.10.2023. Зворотнє направлення відповідачем позивачу вказаного файлу було здійснено також 12.10.2023. Відтворити файл, який направлено відповідачем, неможливо, оскільки під час його відкриття месенджер повідомляє, що файл більше не є доступним на серверах Viber.

Факт укладання договору сторонами підтверджено, у останніх відсутні будь-які заперечення щодо відповідності змісту документу, який містився у файлі, договору, що підписаний сторонами у формі письмового документу, копія якого міститься в матеріалах справи.

Одночасно суд вказує, що причиною виникнення спору стали, серед іншого, розбіжності у змісті заявки №121023 від 12.10.2023.

А саме, за допомогою пропрієтарного месенджера для смартфонів Viber первісно документ «Заявка ПВП ФОП Павлов С.А.pdf» у вигляді файлу направлений представником позивача також 12.10.2023. Файл містив сканкопію Заявки №121023 від 12.10.2023 з підписом та відтиском печатки з боку позивача. Відправлення файлу відбулось з боку представника позивача двічі (о 14:25 та о 15.03). Суд зі змісту документу, що відтворено під час перегляду відеозапису листування, вбачає, що вказаний документ містив зазначення строку надання послуг «до 24.10.2023 - дата приблизної доставки вантажу». Зворотнє направлення відповідачем позивачу файлу «Заявка ПВП ФОП Павлов С.А.pdf» також мало місце 12.10.2023. Зміст вказаного файлу встановити неможливо, оскільки під час його відкриття месенджер повідомляє, що файл більше не є доступним на серверах Viber.

ФОП Павлов С.О. надав суду у формі електронного документу Заявку №121023 від 12.10.2023 з підписом та відтиском печатки як з боку позивача, так і з боку відповідача, яка містить аналогічне зазначення строку надання послуг «до 24.10.2023 - дата приблизної доставки вантажу», вартість послуг визначена як « 105 672грн по перерахунку. (термін 10-14 банківських днів по сканкопіям документів)».

В процесі виконання договору на вимогу представника відповідача, за його ініціативою представником позивача складено та відправлено за допомогою пропрієтарного месенджера для смартфонів Viber заявку №121023 від 12.10.2023 до договору №К121023 від 12.10.2023, зміст якої відрізняється від зазначеної вище в частині вартості послуг - 112956,32 грн по перерахунку(термін 3 банківських дні по сканкопіям документів, 5000 по оригіналам документів). При цьому, строку надання послуг визначено аналогічно - до 24.10.2023 - дата приблизної доставки вантажу. Означена заявка підписана та скріплена печаткою тільки ФОП Прилепи В.П., зі сторони ФОП Павлова С.О. не підписана, оскільки сторони не дійшли згоди щодо вартості послуг.

Внаслідок того, що відповідач вимагав збільшення вартості послуг, врахувавши в їх вартість простій автомобілю та необхідність відшкодування вартості послуг брокеру, та без здійснення повної оплати відмовився розвантажувати транспортний засіб, позивачем електронною поштою 31.10.2023 направлена заявка №121023 від 12.10.2023 до договору №К121023 від 12.10.2023, в якій строк надання послуг зазначено як « 24.10.2023 - дата доставки вантажу», вартість послуг визначена як 116 549,12 грн по безготівковому рахунку після розвантаження (по сканкопіях: рахунок, акт виконаних робіт, СМР з відміткою вантажоодержувача).

Факт направлення документу електронною поштою підтверджено скріншотом з електронної скриньки sergey@pavlovlogistics.com, що надано відповідачем.

Як вбачається з переписки сторін, договір №К121023 від 12.10.2023 та заявка №121023 від 12.10.2023 (направлена 31.10.2023) у письмовій формі як оригінали документів підписані, скріплені відтисками печатки відповідачем та направлені для підписання позивачу. Позивач документи підписав, скріпив відтиском печатки та екземпляр відповідача повернув йому органами поштового зв`язку. Сторонами не висловлені будь-які заперечення стосовно встановленого судом порядку обміну оригіналами документів.

Доказів на підтвердження направлення оригіналу заявки №121023 від 12.10.2023 (узгодженої сканкопіями у Viber 12.10.2023) для підписання матеріали справи не містять, будь-якої інформації з цього приводу сторони суду не надали.

Вважаючи, що має місце протермінування поставки транспортного засобу під розвантаження позивач нарахував відповідачу штраф із розрахунку за 1 добу протермінування виходячи з розміру штрафу у 100 дол. США (згідно з офіційним курсом гривні до долара США встановленим НБУ станом на 12.10.2023 року 36,4385 грн. за 1 дол. США), що становить 100 X 36,4385 = 3 643 грн. 85 коп. В зв`язку з тим, що кількість діб протермінування поставки транспортного засобу ФОП Павлов С.О. під розвантаження складає 6 діб (період з 25.10.2024 по 30.10.2023) загальний розмір штрафу розраховується 6 Х 3643 грн. 85 коп. та становить 21 863,10грн.

Несплата відповідачем заявленої в претензії суми штрафу в розмірі 21863,10грн, стала підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення його у судовому порядку.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Виходячи з наведеного, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частини перша та сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частини перша, третя статті 626 ЦК України).

За приписами ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ( стаття наведена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» № 738-IX від 19.06.2020, що набув чинності 19.06.2020).

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.( ч.1 ст.640 ЦК України).

Частина 1 ст. 641 вказаного Кодексу передбачає, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як встановлено у ч.ч. 1-2 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.(ст. 646 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.(ч.1 ст. 639 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено у статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.1-ч.3 ст.180 ГК України).

Статтею 929 ЦК України, що кореспондується зі ст. 316 ГК України, визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. (ч.1 ст.930 ЦК України).

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов?язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов?язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов?язання, пов?язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положенням частини третьої статті 929 ЦК України встановлено, що умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», дія якого згідно ст. 2 останнього поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного, передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладені між ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» та ПП «Експертиза ПРМ» договір №ЛОГ/МТ-473 від 15.09.2022, між ПП «Експертиза ПРМ» та ФОП Прилепою Віталієм Петровичем договір №В250119 від 25.01.2019, між ФОП Прилепою Віталієм Петровичем та ФОП Павловим Сергієм Олександровичем договір №К121023 від 12.10.2023 за своєю правовою природою є договорами транспортного експедирування.

Зазначені договори укладені у письмовій формі, підписані представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплені відтисками печаток підприємств, не є розірваними, на час розгляду справи у судовому порядку недійсними не визнані.

Відповідач під час розгляду справи наполягав на відсутності у позивача повноважень для подання позову з підстав відсутності претензій щодо строку доставки вантажу у Клієнта - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

В цьому контексті суд зазначає, що відповідно до п.1.2 Договору №К121023 від 12.10.2023 Експедитор 1 (ФОП Прилепою В.П.) виступає від імені, за дорученням та за рахунок свого Клієнта, яким, в свою чергу, є ПП «Експертиза ПРМ» на підставі договору №В250119 від 25.01.2019, а не первісний Замовник ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Таким чином, Клієнтом для ФОП Прилепи В.П. є ПП «Експертиза ПРМ», яка заявила до нього претензію від 09.11.2023 №1/ФОП Прил/В250119 про сплату штрафу за договором №В250119 від 25.01.2019 (заявка №121023 від 12.10.2023) в сумі 21863,10грн.

У письмових поясненнях ПП «Експертиза ПРМ» підтвердила свою позицію з цього приводу та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Також посилався на положення ст.923 ЦК України, зазначаючи, що експедитор виступає від імені, за дорученням та за рахунок свого Клієнта (ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»), то саме збитки Клієнта, у разі наявності повинні бути предметом спору про стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст.923 ЦК України у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов?язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Таким чином, законодавець закріпив право стягнення нанесених другій стороні збитків внаслідок порушення строку перевезення у разі, якщо договором або законом не встановлені інші форми відповідальності за вказане порушення зобов?язань.

Положеннями розділу 6 укладеного між Сторонами Договору №К121023 від 12.10.2023 погоджено нарахування неустойки (штрафу) за неподання Експедитором-2 (ФОП Павловим С.О.) транспортного засобу в пункт заванаження/розвантаження в узгоджені з Експедитором-1 (ФОП Прилепою В.П.) терміни (п.6.7), а також нарахування штрафу у випадку невчасної доставки вантажу (п.6.8), у додаткових умовах заявки визначено відповідальність за порушення термінів надання автомобіля під завантаження/розвантаження тощо.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафу за неналежне виконання відповідачем своїх зобов?язань з надання автомобіля під розвантаження (дотримання термінів доставки вантажу), що не є стягненням завданих збитків у розумінні ст.923 ЦК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір ( п.6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов?язання, необхідним є встановлення саме факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе у п.п. 2.2.4, 2.2.11 Договору №К121023 від 12.10.2023 обов?язків: подання ТЗ під розвантаження за адресою і в терміни, вказані в узгодженій Заявці та вчасної доставки вантажу в пункт призначення і здачі його із супровідними до нього документами вантажоодержувачу вказаному у ТТН/СМR, ЕЕ/ЕА та Заявці.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно з частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.1.1 Договору №К121023 від 12.10.2023 сторонами встановлено, що адреса та дата розвантаження мають бути узгоджені сторонами у Заявці на перевезення, яка є невід?ємною частиною Договору.

У випадку досягнення згоди Сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, згідно п.2.2.1 вказаного Договору обов`язок направляти Експедитору- 1 не пізніше ніж за 12 год. до дати завантаження підтверджену мастичною печаткою Експедитора-2 Заявку з вказівкою ПІБ водія та державного номера (-ів) автомобиля (-ів) та одночасним підтвердженням факсимільного електронного зв`язку покладено на Експедитора-2.

Однак під час організації спірного перевезення означений обов`язок Експедитором-2 - ФОП Павловим С.О. виконано не було, примірники заявок готував, підписував зі свого боку та направляв йому для підписання Експедитор -1 - ФОП Прилепа В.П.

Сторонами погодження у заявці №121023 від 12.10.2023 дати розвантаження вантажу, сформульовано як графа «строк надання послуг».

Як встановлено судом, відповідна заявка №121023 від 12.10.2023, що складена на виконання Договору №К121023 від 12.10.2023, узгоджувалась сторонами двічі та містить відмінності в графі «строк надання послуг» та в графі «вартість послуг».

Зокрема, у первісно узгодженій за допомогою пропрієтарного месенджера для смартфонів Viber 12.10.2023 заявці у вигляді обміну сканкопіями документу, сторонами визначено «строк надання послуг» як «до 24.10.2023 - дата приблизної доставки вантажу», одночасно у заявці, що направлена позивачем на електронну пошту відповідача 31.10.2023 та в подальшому підписана сторонами у письмовій формі, «строк надання послуг» визначено як « 24.10.2023 - дата доставки вантажу».

Позивач з цього приводу вказує, що наявність відмінностей в частині визначення строку є недоведеною, вказує у відповіді на відзив, що й у первісній заявці «строк надання послуг» визначено сторонами як « 24.10.2023 - дата доставки вантажу»

Відповідач, в свою чергу, з цього приводу зазначає, що узгодженим строком надання послуг є «до 24.10.2023 - дата приблизної доставки вантажу», оскільки заявка направлена позивачем електронною поштою 31.10.2023 з метою впорядкування документації та уточнення ціни в валюті гривні та відповідач її підписав, не помітивши зміни у графі «строк надання послуг», а відповідно помилково.

Відповідно до частин 1-3 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2022 у cправі № 910/5408/21 висловив такий правовий висновок: " 70. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19)".

Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Дослідивши відеозапис екрану листування, який знаходиться в матеріалах справи, в якості електронного доказу, суд встановив, що вказаний файл «Заявка ПВП ФОП Павлов С.А.pdf» є заявкою на перевезення №121023 від 12.10.2023 до Договору №К121023 від 12.10.2023. Заявка направлена у вигляді сканкопії документа у письмовій формі з підписом та відтиском печатки позивача, що останнім не заперечується, та в якій в графі «строк надання послуг» зазначений як «до 24.10.2023 - дата приблизної доставки вантажу».

Зі змісту листування у пропрієтарному месенджері для смартфонів Viber також вбачається зворотнє направлення 12.10.2023 відповідачем позивачу файлу «Заявка ПВП ФОП Павлов С.А.pdf».

Підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств заявка аналогічного змісту надана до матеріалів справи відповідачем у вигляді електронного доказу, однак у пропрієтарному месенджері для смартфонів Viber вказаний файл переглянути суд не має можливості внаслідок його відсутності на серверах Viber. Разом з тим, у суду відсутні підстави вважати, що вона не підписана зі сторони відповідача у тому вигляді, в якому її направив позивач 12.10.2023, у зв?язку із початком виконання зобов?язань сторонами та відсутності у листуванні будь-яких застережень з цього приводу.

Крім того, у заявці, що складалась позивачем на суму послуг 112956,32грн за вимогою відповідача та направлена позивачем 30.10.2023 у пропрієтарному месенджері для смартфонів Viber у вигляді зображення та не є узгодженою сторонами, також містить зазначення строку надання послуг «до 24.10.2023 - дата приблизної доставки вантажу».

Відтак, суд відхиляє твердження позивача про первісне направлення ним заявки із зазначенням строку надання послуг « 24.10.2023 - дата доставки вантажу», як таке що не відповідає матеріалам справи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у первісно узгодженій заявці №121023 від 12.10.2023 у пропрієтарному месенджері для смартфонів Viber вартість послуг визначена як 105 672грн по перерахунку (термін 10-14 банківських днів по сканкопіям документів). У формі письмового документу після 12.10.2023 заявка такого змісту, як первісний, сторонами не підписувалась.

У подальшому, в процесі виконання договору сторонами узгоджена заявка №121023 від 12.10.2023 до Договору №К121023 від 12.10.2023 іншого змісту, в якій строк надання послуг визначено як « 24.10.2023 - дата доставки вантажу», а вартість послуг - 116 549,12 грн по безготівковому рахунку після розвантаження (по сканкопіях: рахунок, акт виконаних робіт, СМР з відміткою вантажоодержувача). Заявка направлена на адресу електронної пошти відповідача 31.10.2023 та у подальшому підписана сторонами договору у формі письмового документу та скріплена відтисками печаток сторін договору. Факт підписання заявки у письмовій формі саме в означеній редакції сторонами не заперечується.

Таким чином, змінені умови щодо строку виконання зобов`язання, вартості послуг та порядку здійснення оплати послуг.

Необхідність направлення означеного документа в новій редакції обумовлювалась вимогою відповідача щодо збільшення вартості послуг, шляхом врахування в їх вартість простою автомобілю внаслідок затримання автомобіля у період 28.10.2023-29.10.2023 при розмитненні (100доларів США на підставі заявки), та відшкодування вартості послуг брокеру (200 доларів США). Зокрема, відповідач без здійснення повної оплати суми з урахуванням вказаного збільшення відмовився розвантажувати автомобіль після здійснення розмитнення 30.10.2023 та здійснив розвантаження та передачу вантажу ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» тільки 01.11.2023, тобто після отримання заявки у новій редакції, на підставі якої був виставлений рахунок та виключно після того, як позивачем була здійснена повна оплата послуг в сумі 116 549,12 грн.

При цьому, відповідач у відзиві вказує, що позивач вже після виконання перевезення, мотивуючи впорядкуванням документації та уточненням ціни в валюті гривні, маючи на меті ввести в оману відповідача, надіслав 31.10.2023 на електронну пошту відповідача повторно. Відповідач не побачив, що з заявки видалено слово «приблизний», її підписав. Відповідач наполягає, що невід`ємною частиною договору є первісно узгоджена сторонами заявка, яка узгоджена сторонами безпосередньо 12.10.2023.

Суд зазначає, що сторони при укладанні та виконанні договору повинні дотримуватись принципу добросовісності при здійсненні господарської діяльності.

Поняття добросовісності наведено Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 у справі №449/1154/14.

Добросовісність визначено як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Враховуючи означений принцип, особа, яка вбачає недобросовісну поведінку контрагента, не може вважатися такою, що сама дотримується принципу добросовісності, оскільки сприяє продовженню такої поведінки. Уникнення від необхідності бути обізнаним в законності або незаконності діяльності контрагента, не звільняє особу від відповідальності за свідоме сприяння вчиненню протиправної діяльності контрагента, у разі встановлення факту такої діяльності.

Аналіз практики Верховного Суду також показує, що, окрім принципів цивільного права - справедливості, добросовісності та розумності, суд повинен також керуватись аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В цьому контексті суд вказує, що по-перше, направлення заявки в новій редакції здійснено на вимогу відповідача, до моменту розвантаження та передачі вантажу власнику та було його умовою, що суперечить первісно узгодженим умовам договору; по-друге, сума оплати, яка сплачена позивачем на виконання умов договору в розмірі 116 549,12 грн, передбачена саме в редакції заявки, що направлена 31.10.2023, оплата прийнята відповідачем без заперечень. Іншого не доведено.

За висновком суду поведінка відповідача є взаємносуперечливою, оскільки в частині встановленої вартості послуг він вважає вірною заявку, направлену 31.10.2023, а в частині встановлення строків виконання зобов`язання - заявку, яка узгоджена первісно 12.10.2023.

Виходячи з порядку, що встановлений сторонами в п.8.6, п.8.7 Договору №К121023 від 12.10.2023, останній, зміни та доповнення до нього, Заявка на перевезення, отримані від Експедитора-1/Експедитора-2 за допомогою факсимільного/електронного зв`язку мають юридичну силу до обміну Сторонами оригіналами. Сторони зобов`язуються, не пізніше ніж на протязі 5 днів після ознайомлення та підписання даного Договору, отриманого за допомогою факсимільного/електронного зв`язку, обмінятися оригінальними примірниками останнього.

На відповідача також п. 2.2.1 Договору покладений обов`язок направити Експедитору-1 не пізніше ніж за 12 год. до дати завантаження підтверджену мастичною печаткою Експедитора-2 Заявку з вказівкою ПІБ водія та державного номера (-ів) автомобиля (-ів) та одночасним підтвердженням факсимільного електронного зв`язку.

Як встановлено судом вище, заявка №121023 від 12.10.2023 первісно узгоджувалась шляхом обміну сканованими примірниками заявки з відповідними підписаними та відтисками печатки сторін договору у пропрієтарному месенджері для смартфонів Viber, у письмовій формі вона не підписувалась. Відповідач, у порушення п. 2.2.1 Договору не ініціював ані у встановленому порядку за 12 год. до дати завантаження, ані у наступному направлення узгодженої безпосередньо 12.10.2023 в формі письмового документу з підписом та відтиском печатки позивачу.

Тоді як, в письмовій формі як оригінал документу підписана заявка №121023 від 12.10.2023, що направлена 31.10.2023, та Договір №К121023 від 12.10.2023. Обмін оригіналами документів відбувся 06.-14.11.2023, що сторонами не оспорюється та з цього моменту документи отримані за допомогою факсимільного/електронного зв`язку втратили юридичну силу.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована,зокрема, на підставі рішення суду. яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18).

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). (Постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №759/24061/19).

Якщо відповідач вважає, що правочин укладено під впливом обману, внаслідок помилки або що якщо його зміст не відповідав внутрішній волі сторони правочину він мав право звернутись до суду з зустрічним позовом про визнання правочину недійсним з цих підстав в межах цього провадження або в межах окремого судового провадження з аналогічним позовом. Відповідач таким правом не скористався, у судовому порядку Договір №К121023 від 12.10.2023 та заявка №121023 від 12.10.2023, як його невід`ємна частина, недійсними не визнані. Судом не встановлено наявності правових підстав нікчемності вказаного правочину.

Частина 2 статті 237 ГПК України передбачає, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З огляду на наведене, строк виконання зобов`язання з доставки вантажу - 24.10.2023.

Даний строк відповідачем порушено, оскільки відповідно до CMR №811170 вантаж доставлений отримувачу ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» 01.11.2023.

Стосовно посилання відповідача на той факт, що розмір штрафних санкцій не може бути узгоджено сторонами саме в заявці, оскільки умовами п. 2.1.1 Договору №К121023 від 12.10.2023 чітко визначений перелік питань, які можуть бути в ній обумовлені, суд виходить з наступного.

Дійсно згідно п.п.2.1.1 Договору №К121023 від 12.10.2023 унормовані вимоги до змісту Заявки на перевезення, яка невід?ємною частиною Договору, а саме в заявці вказуються такі відомості: маршрут перевезення, державний номер ТЗ, прізвище, контакти водія, адреса завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, назва вантажовідправника, контактні особи та їх телефони, місце митного оформлення вантажу в країні відправлення та призначення і митні переходи (у разі потреби), адреса та дата розвантаження, назва вантажоодержувача, контактні особи та їх телефони, назва та характер вантажу, об?єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги до ТЗ.

Тоді як, заявка на перевезення №121023 від 12.10.2023 до Договору №К121023 від 12.10.2023 містить додаткові умови, зокрема, нормативний простій становить 48 год. (в порту 72 год). Понаднормовий простій = 100 дол. США за кожну наступну розпочату добу простою на території ЄС, та 50 дол. США на території України. У випадку порушення термінів надання автомобіля під завантаження / розвантаження, «Експедитор 2» сплачує штраф у розмірі 100 дол США за кожну розпочату добу запізнення. Штрафні санкції по даному договору, нараховуються і сплачуються у гривнях, виходячи з офіційного курсу гривні до доллара США, встановленого Національним банком України на момент підписання даної заявки.

Виходячи з змісті п. 2.1.5. договору також визначено, що у випадку збільшення терміну, вказаного у пункті Експедитор-1 за простій Т3 на завантажені /розвантажені або на прикордонній митниці у зв`язку з неналежним оформленням документів сплачує неустойку (штраф) у розмірі 50 (п`ятдесят) євро в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на території України і 50 (п`ятдесят)- євро в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на території інших держав, за кожну розпочату добу простою після 24-х годин понад сумарно встановленого нормативу в п. 2.1.5. Договору, крім вихідних та святкових днів на основі листа простою, якщо інше не вказано в Заявці.

З цього витікає, що перелік відомостей, що зазначені у п. 2.1.1, як такі, що мають бути у заявці, за згодою сторін не є вичерпним.

В цьому сенсі ствердження відповідача щодо неможливості узгодження розміру штрафних санкцій у такий спосіб також є таким, що суперечить його поведінці в процесі виконання договору, оскільки останній скориставшись правом на нарахування нормативного простою автомобіля під час розмитнення нарахував за 28.10.2023 та 29.10.2023 простій саме виходячи з розміру 100доларів США за добу, як було передбачено у заявці, та ця сума була включена у вартість послуг, а не в розмірі 50 євро як передбачено договором.

Тобто, підписавши заявку з наявністю додаткових умов сторони правочину усвідомлювали, що встановлюють в ній штрафні санкції за неналежне виконання умов договору та дійшли згоди про це. Іншого не доведено. Знову ж таки, в цій частині відповідач не звертався до суду з позовом щодо визнання недійсним означеного пункту заявки з відповідних підстав.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо того, що позивач втратив право на звернення з вимогою щодо стягнення штрафу, оскільки при прийнятті вантажу Замовник (ТОВ «СІЛЬПО-ФУД») у CMR №811170 не вказав, що має будь-які претензії, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач не наводить будь-якого правового обґрунтування наведеного як слушне.

Згідно статті 19 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що підписана 19.05.1956, до якої України приєдналась 01.08.2006, вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін або, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового

завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження,

перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику.

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо

втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались

внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій

позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника,

внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких

перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (ч.1 ст.18).

Суд, дослідивши фактичні обставинами справи, вважає, що позивач має право на нарахування відповідного штрафу за період з 25.10.2023 по 27.10.2023 та за 30.10.2023, оскільки у період 28.10.2023-29.10.2023 підстави для його нарахування відсутні.

Зокрема, як свідчить переписка сторін, 28.10.2023 після прибуття автомобіля для проведення розмитнення вантажу у UKR-07443 (РЛЦ) Квітневе (РЛЦ), такі дії не відбулись внаслідок наявності «проблем з грошима у Клієнта» (повідомлення о 14:08). Про цей факт та те, що розмитнення відбудеться 30.10.2023, оскільки 29.10.2023 є вихідним днем, Експедитор-1 був повідомлений Експедитором-2, Експедитор-2 вимагав подальших інструкцій з боку Експедитор -1, внаслідок чого, після перевірки інформації, Експедитор - 1 погодився з вказаним, написавши повідомлення «так, до понеділка» (о 15:12).

Доказів на підтвердження того, що розмитнення своєчасно не було проведено 28.10.2023 з вини Експедитора -2 суду не надано.

У подальшому позивач погодився з вимогою відповідача включити до вартості послуг вартість простою за автомобілю за період 28.10.2023-29.10.2023. Вартість послуг була сплачена повністю.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд наголошує, що передбачений статтею 79 ГПК України стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на наведене, використовуючи принцип вірогідності доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності вини відповідача у затримці та безпідставності нарахування штрафу за період 28.10.2023-29.10.2023.

Розрахунок штрафу за 4 дні порушення, здійснений судом: 100 X 36,4385грн(офіційний курс гривні до долара США встановленим НБУ станом на 12.10.2023, за посиланням https://index.minfin.com.ua/ua/exchange/archive/nbu/curr/2023-10-12/)Х4 =14575,40грн.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 14575,40грн,у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені приписи процесуального закону, внаслідок часткового задоволення позовних вимог, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1789,42грн.

Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу не вирішується у рішенні суду з огляду на наявність клопотання представника позивача про застосування ч.1 ст.221 ГПК України.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

З огляду на роботу суду у дистанційному режимі, постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, повний текст рішення суду підписано поза межами строку, що визначений у ст. 233 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Прилепи Віталія Петровича до Фізичної особи підприємця Павлова Сергія Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД», Приватного підприємства «Експертиза ПРМ», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Транс Груп» про стягнення штрафних санкцій в сумі 21 863,10 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Павлова Сергія Олександровича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Прилепи Віталія Петровича (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) штраф в сумі 14575,40грн, судовий збір в сумі 1789,42грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини складено та підписано 20.08.2024.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова