Рішення

від 02.09.2024 по справі 907/476/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/476/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Хустський кар`єр», Закарпатська обл., Хустський р-н, село Рокосово

до відповідача Хустської міської ради, Закарпатська обл., місто Хуст

про визнання укладеною додаткову угоду,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Хустської міської ради з вимогою визнати укладеною між Приватним акціонерним товариством «Хустський кар`єр» (90410, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Рокосово, Промзона, 1, код ЄДРПОУ 05467613) та Хустською міською радою (90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, код ЄДРПОУ 34005221) Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди землі від 21.03.2016 року, кадастровий номер 2125387100:01:014:0053, у запропонованій Позивачем редакції.

Позов заявлено з посиланням на статті 792 ЦК України; ст. 66 Земельного кодексу України, ст. 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі»; ст. 1, 12 Гірничого закону України, ст. 14, 18, ч. 1 ст. 50 Кодексу України про надра; п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України; ст. 1, 2, 4, 7, 12, 20, 24, 27, 162, 171 ГПК України,

Ухвалою суду від 27.05.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 3028,00 грн судового збору.

05.06.2024 Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

20.08.2024 Позивач подав до суду пояснення на відзив.

28.08.2024 Відповідач подав до суду заяву з додатковими поясненнями.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що позивач є гірничодобувним підприємством, основним видом економічної діяльності якого є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11). Видобувна діяльність провадиться Позивачем зокрема на земельній ділянці, яка була надана в оренду на підставі договору оренди землі від 21 березня 2016 року, укладеного між Рокосівською сільською радою і ПрАТ «Хустський кар?єр». (далі - Договір).

Зазначає, що листом від 02.05.2023 року №1289/02-16 Виконавчий комітет Хустської міської ради повідомив, що в порядку ст. 1481 Земельного кодексу України власником вищевказаної земельної ділянки стала Хустська міська рада.

Водночас для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства листом від 29.11.2023 №89 позивач надіслав на адресу відповідача проект додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки від 21.03.2016 року (кадастровий номер 2125387100:01:014:0053), якою запропонував змінити п. 9 вказаного договору з урахуванням п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України.

Всупереч зазначеному, листом від 06.12.2023 року №3169/02-17 відповідач відмовив у внесенні змін до чинного Договору, що стало підставою звернення позивача до суду.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, підстав для внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 21.03.2016 року не вбачає, зазначає, що спір у цій справі стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України та стверджує, що даний договір оренди укладено та погоджено сторонами саме з такими істотними умовами, які випливають з його змісту.

Вважає, що оскільки в приватного акціонерного товариства «ХУСТСЬКИЙ КАР?ЄР» земельні ділянки перебувають в користуванні на умовах оренди, норми статті 284 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані.

Констатує, що у відповідача відсутня заборгованість по договору оренди, що свідчить про визнання та дотримання умов чинного договору та правомірному застосуванні статті 288 Податкового кодексу України до відповідних правовідносин.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Приватне акціонерне товариство «Хустський кар?єр» (надалі - Позивач/Орендар) є юридичною особою за законодавством України, основним видом економічної діяльності якого зареєстровано добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11).

Добування корисних копалин Позивач здійснює на підставі Спеціального дозволу на користування надрами від 20.02.1997 року №801 та Акту про надання гірничого відводу від 22.10.2018 року №3379.

Видобувна діяльність провадиться Позивачем зокрема на земельній ділянці, яка була надана в оренду на підставі договору оренди землі від 21 березня 2016 року, укладеного між Рокосівською сільською радою і ПрАТ «Хустський кар?єр» (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов?язані з користуванням надрами, яка знаходиться в с. Рокосово, Промзона №1, у межах населеного пунку.

Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,00 га, кадастровий номер 2125387100:01:014:0053.

Відповідно до п. 8 Договору строк дії договору становить 49 років.

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 3% від грошової оцінки за 1 рік.

Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься до 30 числа наступного звітного місяця.

Згідно з п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбаченим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 16 Договору цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов?язані з користуванням надрами.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано Хустським районним управлінням юстиції 22.03.2016 року, номер запису про право 13898827.

Рішенням XV сесії VII скликання Рокосівської сільської ради № 547 від 24.12.2019 року було встановлено новий розмір орендної плати для земель промисловості та комерційного використання від одного до п`ятнадцяти гектарів -5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Листом від 02.05.2023 року №1289/02-16 Виконавчий комітет Хустської міської ради повідомив, що в порядку ст. 1481 Земельного кодексу України власником вищевказаної земельної ділянки стала Хустська міська рада.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:014:0053 на 2023 складає 15 259 985,85 грн.

29.11.2023 року Позивач звернувся до Хустської міської ради з пропозицією про внесення змін до Договору стосовно перерахунку розміру орендної плати з урахуванням п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу та надіслав проект відповідної додаткової угоди (вих. №89 від 29.11.2023).

Керуючись наданим законом правом та з метою приведення розміру орендної плати за вказаним Договором у відповідність до вимог чинного законодавства, позивач запропонував укласти між сторонами додаткову угоду, якою внести зміни до п. 9 Договору, у зв?язку з чим викласти його в наступній редакції: Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 15 895,82 грн за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст -18010600, p/p IBAN UA868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МО 899998. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 5% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України. Розрахунок орендної плати наведеного у додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 21.03.2016 року, який є її невід?ємною частиною. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Листом від 06.12.2023 року №3169/02-17 відповідач відмовив у внесенні змін до чинного Договору.

Позивач звернувся з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2016 року.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Причиною виникнення спору між сторонами у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд встановив, що між Приватним акціонерним товариством «Хустський кар`єр» (90410, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Рокосово, Промзона, 1, код ЄДРПОУ 05467613) та Хустською міською радою (90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, код ЄДРПОУ 34005221) договір оренди землі від 21 березня 2016 року.

Підставою для подання даного позову є посилання позивачем на те, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", пунктом 50 якого статтю 284 ПКУ доповнено пунктом 284.4. такого змісту: "п. 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПКУ".

Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Згідно з частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1 статті 188 Господарського кодексу України).

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 13 укладеного між сторонами Договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбаченим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Законом України від 07.12.2017 №2245- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України було доповнено пунктом 284.4 наступного змісту - плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Отже, пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначено розмір плати за землю відповідної категорії.

При цьому положення Податкового кодексу України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати. Вказана позиція узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 19.11.2019 у справі №904/5653/18, від 29.11.2019 у справі № 904/5628/18, від 10.12.2019 у справі № 904/1761/19.

Статтею 1 "Гірничого закону України" від 06.10.1999 №1127-ХІV (з наступними змінами і доповненнями) (надалі - Гірничий закон України) визначено, що гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств. Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра (стаття 12 Гірничого закону України).

Відповідно до ст. 19 Гірничого закону України гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.

Згідно з ст. 24 Гірничого Закону України, документами, що дають право на проведення гірничих робіт зокрема є: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом).

Частиною 1 статті 66 Земельного кодексу України визначено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до статті 18 Кодексу України Про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Таким чином, прийняття змін до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність приписів вказаного кодексу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

За змістом статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: - платники земельного податку (власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування); - платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Отже, умови додаткової угоди, запропоновані позивачем, до договору оренди землі повністю відповідають положенням пункту 284.4. статті 284 та 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

Крім того, судом враховано, що відповідно до пункту 1 Договору від 21.03.2016 оренди землі земельну ділянку надано в строкове платне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами добувної промисловості.

Водночас основною діяльністю позивача є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11), вказані обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Спеціальним дозволом від 20.02.1997 року №801 на користування надрами, Актом про надання гірничого відводу від 22.10.2018 року №3379.

Судом також враховано, що Державною службою геології та надр України видано позивачу спеціальні дозволи на користування надрами від 20.02.1997 року №801 відповідно до змісту яких: за видом користування надрами видобування; мета користування надрами: видобування андезитів, придатних для виробництва щебню будівельного та каменю бутового, відсіви від подрібневня андезитів придатні для дорожнього будівництва, рекультивації, благоустрою та планування, назва родовища: Рокосівське родовище ділянки Центральна та західна, місцезнаходження: Закарпатська обл., Хустський р-н., прив`язка на місцевості: 1,2 км на схід від с. Рокосово.

Враховуючи наведене, а також основний вид діяльності позивача суд доходить висновку про те, що надана в оренду земельна ділянка використовується позивачем для видобування корисних копалин.

Таким чином, використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин, з огляду на фактичні обставини цієї справи, надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 08.08.2019 у справі № 904/3706/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 11.09.2019 у справі №904/5638/18, від 18.09.2019 у справі № 904/3712/18, від 24.09.2019 у справі №904/5636/18, від 15.10.2019 у справі № 904/5630/18, від 22.10.2019 у справі №904/5639/18 та від 29.10.2019 у справі № 904/5628/18.

Відповідно до запропонованої редакції п. 9 розділу Орендна плата, орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 15 895,82 грн. за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст - 18010600, р/р IBAN UА868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 5% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України. Розрахунок орендної плати наведеного у додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 21.03.2016 року, який є її невід`ємною частиною.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що міститься в матеріалах справи, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 2125387100:01:014:0053) становить 15259985,85 гривень.

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні (15259985,85 грн нормативно-грошова оцінка спірної ділянки Х 5% Х 25 % = 190 749,82 (річна орендна плата) / 12 =15 895,82 грн. (місячна орендна плата).

Водночас п. 4 запропонованої редакції Додаткової угоди визначено, що Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, набуває чинності після підписання сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, з огляду на приписи ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, у сторін виникло зобов`язання виконувати договір оренди землі на нових умовах, встановлених Додатковою угодою № 1, лише з дня набрання чинності рішенням суду у даній справі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі після підписання сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки визначення дати укладання спірної додаткової угоди до договору оренди землі таким шляхом суперечить вимогам ч. 3 ст. 653 ЦК України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, побудованого на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону та прийнятих відповідно до закону підзаконних нормативно-правових актів і тим самим істотно звужує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем, на підтвердження своїх заперечень.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір в справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.

Відтак, на відповідача покладається 3028,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Визнати укладеною Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди землі від 21.03.2016 року, кадастровий номер 2125387100:01:014:0053, у наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА №1

про внесення змін до договору оренди землі від 21.03.2016 року

Кадастровий номер 2125387100:01:014:0053

м. Хуст, Закарпатська обл.

Орендодавець: Хустська міська рада, код ЄДРПОУ 34005221, місцезнаходження: 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, в особі

---

діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку та

Орендар: Приватне акціонерне товариство «Хустський кар`єр» (далі - ПрАТ «Хустський кар`єр», код ЄДРПОУ 05467613, місцезнаходження: 90410, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Рокосово, Промзона, 1, в особі директора Васька Юрія Васильовича, що діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 21.03.2016 року, про нижченаведене:

1. У зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» , пунктом 50 якого статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: « 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу» та згідно з пунктом 13 договору оренди землі від 21.03.2016 року, сторони погодили внести зміни до договору оренди землі від 21.03.2016 року, а саме:

- пункт 9 розділу «Орендна плата» викласти в наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 15 895,82 грн. за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст - 18010600, р/р IBAN UА868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 5% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України. Розрахунок орендної плати наведеного у додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 21.03.2016 року, який є її невід`ємною частиною. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. ».

2. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 21.03.2016 року. Додаткова угода укладена та підписана сторонами у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - у Орендаря.

З. Усі інші умови договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Хустська міська рада ПрАТ Хустський кар`єр

Код ЄДРПОУ 34005221 Код ЄДРПОУ 05467613

90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 90410, Закарпатська область,

900-річчя Хуста, буд. 27 Хустський район, с. Рокосово,

Промзона, 1

Підписи сторін

Орендодавець Оренда

---

---

ЮВ. Васько

М.П. М.П.

Додаток №1

до додаткової угоди №1 від 29 листопада 2023 року

до договору оренди землі від 21.03.2016 року

РО3РАХУНОК

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номер 2125387100:01:014:0053 становить 15259985,85 гривень. (п`ятнадцять мільйонів двісті п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 85 коп.).

У зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 роді», пунктом 50 якого статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: « 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу», річний розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку становить 190 749,83 грн.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

---

---

Ю.В. Васько

М.П. М .П..

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Хустської міської ради (90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900- річчя Хуста, буд. 27 код ЄДРПОУ: 34005221) на користь приватного акціонерного товариства «Хустський кар`єр» (90410, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Рокосово, Промзона, 1, код ЄДРПОУ: 05467613) 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 02.09.2024

Суддя Л.В. Андрейчук