Рішення

від 02.09.2024 по справі 907/615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/615/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця Деяк Наталії Володимирівни, м. Хуст

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ, в особі філії Хустське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Хуст

про стягнення 150 544,74 грн,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач звернувся з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ, в особі філії Хустське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яким просить стягнути з відповідача 150 544,74 грн в т.ч. 85 569,23 грн основного боргу, 50 110,31 грн пені (неустойки), 10 607,56 грн інфляційних втрат , 4 257,64 3% річних.

Позов заявлено з посиланням на статті 16,104-107, 109-110, 526, 625, 837, 854 ЦК України, ст.ст. 12, 20, 58, 60, 80, 91, 161-164, 171, 247, 249, 252 ГПК України, ст.ст. 8, 13, 173- 174, 179, 193 ГК України.

Ухвалою від 03.07.2024 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з виявленими в ній недоліками, та встановлено позивачу строк для їх усунення не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 15.07.2024 надійшла заява вх. №02.3.1-02/5584/24, за наслідками розгляду якої суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою суду від 16.07.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (згідно з довідкою про доставку електронного листа від 16.07.2024), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив, відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання з своєчасної оплати вартості розроблених позивачем технічних документацій з землеустрою за Договором про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №210 від 26.09.2022 року (з урахуванням додаткових угод до нього), у зв`язку з чим станом на дату оформлення позовної заяви в нього виникла заборгованість в розмірі 150 544,74 грн в т.ч. 85 569,23 грн основного боргу, 50 110,31 грн пені (неустойки), 10 607,56 грн інфляційних втрат , 4 257,64 3% річних.

Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, що стало підставою звернення позивачем до суду з метою захисту порушених прав.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

26.09.2022 між Державним підприємством «Хустське лісове дослідне господарство», як Замовником та Фізичною особою-підприємцем Деяк Наталією Володимирівною, як Виконавцем укладено Договір про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №210 (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується виготовити з дотриманням вимог законодавства технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною орієнтовною площею 1360 га для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг, які знаходяться на території: Хустського, Драгівського, Велятинського, Вишківського лісництва, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 1.2. договору технічні, економічні та інші вимоги до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) викладені у завданні на складання технічної документації із землеустрою, що є невід`ємною частиною договору (Додаток 1).

Згідно з п. 1.3. договору, етапи та строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт (додаток 2)

За умовами п.п. 2.1., 2.2. договору вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3). Загальна вартість робіт за цим договором становить 244 800,00 грн з розрахунку 180 грн. за 1 гектар площі.

За змістом п. 2.3., 2.7. договору, розрахунки за надані послуги здійснюються в кілька етапів на підставі виставленого рахунку-фактури та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються сторонами. Замовник вносить грошові кошти в порядку, розмірах та у строк, передбачений п. 2.2. - п. 2.6. договору шляхом їх перерахування на поточний рахунок виконавця та на підставі виставлення рахунку-фактури виконавцем замовнику.

Всього п. 2.4.-2.6. договору передбачено три етапи сплати наданих послуг (робіт) за договором: 1) протягом 10-ти робочих днів після укладення договору Замовник сплачує Виконавцю 40 % (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни; 2) протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою Замовник сплачує Виконавцю 40% (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни; 3) протягом 10-робочих днів після оформлення та надання Замовнику витягів з Державного земельного кадастру Замовник сплачує виконавцю 20% (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни.

У відповідності до п. 3.1. договору приймання виконаних робіт за цим договором провадиться шляхом укладення та підписання про це акту приймання-передачі відповідних робіт (далі-акт) обома сторонами.

Пунктом 3.2. договору роботи вважаються виконаними (на кожному етапі окремо аж до укладення остаточного акту) та прийнятими належним чином лише у випадку підписання про це відповідного акту обома Сторонами.

Пунктом 3.3. договору при остаточному прийнятті виконаних робіт (останній етап виконання робіт) Замовник зобов`язаний відписати відповідний акт протягом 10 календарних днів з дня отримання такого акту від виконавця або надіслати акт розбіжностей чи іншим чином оформлені претензії виконавцю у разі виникнення таких.

Згідно з п. 6.6. договору за порушення Замовником строків оплати вартості робіт, встановлених умовами договору, Замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення.

Крім цього, сторонами погоджено та підписано: додаток 1 до договору № 210 від 26.09.2022 року - технічне завдання на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державного підприємства «Хустське ЛДГ», додаток 2 до договору № 210 від 26.09.2022 року - календарний план виконання робіт, додаток 3 до договору № 210 від 26.09.2022 року - протокол погодження договірної ціни на виконання робіт.

01 грудня 2022 року сторони підписали додаткову угоду до договору про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою № 210 від 26 вересня 2022 року. Згідно якої «Замовник» та «Виконавець» дійшли згоди внести зміни до договору № 210 від « 26» вересня 2022 р. Пунктом 2 Додаткової угоди, визначено, що згідно Додатку № 1 до договору (технічного завдання) "розмір земельних ділянок - орієнтовна площа 1360 га, остаточна площа встановлюється за матеріалами технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)", відповідно до переданих актів приймання-передачі виконаних робіт загальна площа земельних ділянок сформованих згідно договору становить 1392,0513 га. Сторони домовилися внести відповідні зміни до договору про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою № 210 від « 26» вересня 2022р викласти п. 1.1 у наступній редакції: 1.1 Виконавець зобов`язується виготовити з дотриманням вимог законодавства технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1392,0513 (одна тисяча триста дев`яносто дві цілик п`ятсот тринадцять десятитисячних) га для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг, які знаходяться на території: Хустського, Драгівського, Велятинського, Вишківського лісництва, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Додатковою угоду № 1 до договору від 26.09.2022 року за № 210 про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою від 23 січня 2023 року визначено, що на підставі п. 8 наказу державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 року № 876 «Про припинення державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» та затвердження складу комісії», наказу державного агентства лісових ресурсів України від 16.01.2023 року № 133 Про затвердження передавального акту державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство».

Відповідно до п. 3.1 Положення про філію «Хустське лісове дослідне господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» філія діє від імені ДСГП «Ліси України» та в його інтересах.

У зв`язку із наведеним запропоновано внести зміни в Договір, а саме змінити преамбулу договору та внести відповідні зміни в розділ 9 Договору «Місце знаходження та реквізити сторін». Всі інші умови Договору залишити без змін.

28 листопада 2022 року виконавець ФОП Деяк Н.В. та замовник Державне підприємство «Хустське лісове дослідне господарство» підписали акт приймання - передачі частково виконаних робіт за договором № 210 від 26.09.2022 року, згідно з яким Виконавець частково виконав і здав роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Хустського лісництва, а саме: земельних ділянок № 1,2 та 5 загальною площею 965,9076 га, в сумі 173 863 грн. 37 коп. без ПДВ, а Замовник прийняв вище вказану роботу. Зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання даного акту у сторін немає.

20 грудня 2022 року виконавець ФОП Деяк Н.В. та замовник Державне підприємство «Хустське лісове дослідне господарство» підписали акт приймання - передачі частково виконаних робіт за договором № 210 від 26.09.2022 року, згідно з яким Виконавець частково виконав і здав роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Хустського та Велятинського лісництва загальною площею 142.5867 га, в сумі 25 665 грн. 61 коп., без ПДВ, а Замовник прийняв вище вказану роботу. Зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання даного акту у сторін немає.

21 грудня 2022 року виконавець ФОП Деяк Н.В., та замовник Державне підприємство «Хустське лісове дослідне господарство» підписали акт приймання - передачі частково виконаних робіт за договором № 210 від 26.09.2022 року, згідно з яким Виконавець частково виконав і здав роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Велятинського та Драгівського лісництва загальною площею 78.2012 га, в сумі 14 076 грн. 22 коп. без ПДВ, а Замовник прийняв вище вказану роботу. Зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання даного акту у сторін немає.

23 грудня 2022 року виконавець ФОП Деяк Н.В. та замовник Державне підприємство «Хустське лісове дослідне господарство» підписали акт приймання - передачі частково виконаних робіт за договором № 210 від 26.09.2022 року, згідно з яким Виконавець частково виконав і здав роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Хустського та Драгівського лісництва загальною площею 160.7640 га, в сумі 28 937 грн. 52 коп. без ПДВ, а Замовник прийняв вище вказану роботу. Зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання даного акту у сторін немає.

23 грудня 2022 року виконавець ФОП Деяк Н.В., та замовник Державне підприємство «Хустське лісове дослідне господарство» підписали акт приймання - передачі частково виконаних робіт за договором № 210 від 26.09.2022 року, згідно з яким Виконавець частково виконав і здав роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Велятинського лісництва загальною площею 44.5918 га, в сумі 8 026 грн. 52 коп., без ПДВ, а Замовник прийняв вище вказану роботу. Зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання даного акту у сторін немає.

02 жовтня 2023 року виконавець ФОП Деяк Н.В. та ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі директора філії «Хустське лісове дослідне господарство», підписали акт приймання - передачі технічних документацій. Згідно якого Виконавець виконав і здав: 1 (одну) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території Драгівської територіальної громади, Хустського району, Закарпатської області (частина Драгівського лісництва) загальною площею 9,1244 га, на 42 аркушах, розроблена згідно договору № 210 від 26.09.2022 р., 1 (одну) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), щодо земельних ділянок, які розташовані в с. Рокосово та за межами населених пунктів на території Хустської міської територіальної громади, Хустського району, Закарпатської області (частина Хустського лісництва) загальною площею 1238,8745 га, на 61 аркушах, розроблена згідно договору № 210 від 26.09.2022 р., 1 (одну технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), щодо земельних ділянок, які розташовані в с. Сокирниця та за межами населених пунктів на території Хустської територіальної громади, Вишківської територіальної громади, Хустського району, Закарпатської області (частина Велятинського лісництва) загальною площею 144,0524 га, на 68 аркушах, розроблена згідно договору № 210 від 26.09.2022 р.

Згідно доданого до позовної заяви рахунку на оплату №4/1-23 від 23 січня 2023 року, загальна сума, що підлягає оплаті за виконані роботи згідно договору №210 від 26.09.2022 року становить 250 569,23 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій, що містяться в матеріалах справи, відповідачем здійснено виплату на загальну суму 165 000 грн. 00 коп. (сто шістдесят п`ять тисяч грн. 00 коп.), а саме:

- 03 лютого 2023 року оплачено 50 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 86 від 03 лютого 2023 року.

- 12 травня 2023 року оплачено 40 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 416 від 12 травня 2023 року.

- 26 липня 2023 року оплачено 75 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 25/07/2023 від 26 липня 2023 року.

Водночас позивач стверджує, що замовник взяті на себе зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт за Договором в повній мірі не виконав, оскільки на день подання позову заборгованість за виконанні роботи згідно договору становить 85 569,23 грн. Отже, замовником (відповідачем) порушено розділ 2 договору № 210 від 26 вересня 2022 року та не сплачено вартість робіт, виконаних за договором, що і зумовило звернення Позивача до суду за захистом своїх прав та стягненні в примусовому порядку з відповідача 150 544,74 грн в т.ч. 85 569,23 грн основного боргу, 50 110,31 грн пені (неустойки), 10 607,56 грн інфляційних втрат, 4 257,64 3% річних.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

Укладений між сторонами Договір №210 від 26.09.2022 року (із змінами до нього) за своєю правовою природою є договором підряду, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором підряду на проектні та пошукові регулювання, правове регулювання якого визначено §4 Глави 61 ЦК України.

У відповідності до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Приписами статті 888 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Загальними положеннями ЦК України про підряд визначено обов`язок Замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору Виконавцем розроблено та передано Замовнику технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною орієнтовною площею 1360 га для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг, які знаходяться на території: Хустського, Драгівського, Велятинського, Вишківського лісництва, а Замовником прийнято без будь-яких зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання актів виконані роботи на загальну суму 250 569,23 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі від 28 листопада 2022 року , 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 02 жовтня 2023 року та не заперечується відповідачем у справі.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом, сторонами в п.п. 2.4.-2.6. Договору встановлено строк оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт в три етапи:

- протягом 10-ти робочих днів після укладення договору - 40% від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни;

- протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою - 40% від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни;

- протягом 10-робочих днів з після оформлення та надання Замовнику витягів з Державного земельного кадастру - 20% від вартості робіт визначеної протоколом погодження договірної ціни.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим, з урахуванням часткової сплати вартості виконаних позивачем робіт в розмірі 165 000,00 грн (платіжні інструкції № 86 від 03 лютого 2023 року, № 416 від 12 травня 2023 року, № 25/07/2023 від 26 липня 2023 року) заборгованість відповідача на час розгляду справи в суді становить 85 569,23 грн, що відповідачем по суті не спростовується.

Суд встановив, що за умовами п.п. 2.1., 2.2. договору вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3). Загальна вартість робіт за цим договором становить 244 800,00 грн з розрахунку 180 грн. за 1 гектар площі.

Пунктами 2.4.-2.6. договору передбачено три етапи сплати наданих послуг (робіт) за договором: 1) протягом 10-ти робочих днів після укладення договору Замовник сплачує Виконавцю 40 % (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни; 2) протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою Замовник сплачує Виконавцю 40% (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни; 3) протягом 10-робочих днів після оформлення та надання Замовнику витягів з Державного земельного кадастру Замовник сплачує виконавцю 20% (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни.

Відповідно до додатку 3 до договору № 210 від 26.09.2022 року - протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, загальна вартість робіт за цим договором становить 244 800,00 грн з розрахунку 180 грн. за 1 гектар площі.

При підписанні договору сторони узгодили, що Виконавець зобов`язується виготовити з дотриманням вимог законодавства технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною орієнтовною площею 1360 га для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг, які знаходяться на території: Хустського, Драгівського, Велятинського, Вишківського лісництва, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Водночас згідно з підписаною між сторонами 01 грудня 2022 року додатковою угодою загальна площа земельних ділянок сформованих згідно договору становить 1392,0513 га.

Крім того, суд встановив, що між сторонами підписано акти приймання-передачі від 28 листопада 2022 року , 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року на загальну суму в розмірі 250 569,23 грн.

Таким чином, суд вбачає розбіжність між визначеною вартістю робіт за протоколом погодження договірної ціни (додаток 3 до основного договору) та способом її визначення відповідно до цього ж протоколу та п. 2.2. Договору з врахуванням укладеною між сторонами додатковою угодою від 01 грудня 2022 року та актів приймання-передачі.

Відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Суд, встановивши безрезультатність першого рівню, доходить до висновку про застосування другого рівня тлумачення, порівнюючи різні частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Таким чином, суд керуючись вищенаведеним та зважаючи на фактично надані та отримані згідно з актами приймання-передачі послуги з виготовлення технічної документації із землеустрою, а також враховуючи сплачену відповідачем вартості виконаних позивачем робіт в розмірі 165 000,00 грн погоджується з розрахунком позивача щодо основної суми боргу в розмірі 85 569,23 грн.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак вважає обґрунтовано та правомірно заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 85 569,23 грн.

Крім того, суд зважає, що відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1, 6 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України).

Виходячи з наведених положень законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Діяльність філій та представництв, як відокремлених структурних підрозділів не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах, при цьому всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію (відокремлений структурний підрозділ).

Отже, відповідальність за виконання філією функцій юридичної особи несуть юридичні особи, які створили відповідну філію (відокремлений підрозділ).

З наведеного слідує, що стороною у справі має бути юридична особа, від імені якої діє філія (відокремлений підрозділ), і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 916/1288/19).

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.6. Договору сторони погодили, що за порушення Замовником строків оплати вартості робіт, встановлених умовами Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день простроченого платежу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми пені, остання ФОП Деяк Н.В. обрахована за порушення відповідачем строків сплати по окремо визначених етапах:

-за порушення строків оплати першого етапу відповідно до п. 2.4. Договору (з 07.10.2022 р. по 03.02.2023 р., з 04.02.2023 р. по 26.02.2023 р.);

-за порушення строків оплати другого етапу відповідно до п. 2.5. Договору по кожному акту приймання-передачі технічної документації окремо (Акти приймання-передачі від 28 листопада 2022 року , 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року)

-за порушення строків оплати третього етапу відповідно до п. 2.6. Договору

Щодо першого етапу.

Суд не погоджується із визначеним позивачем початком періоду нарахування пені за порушення строків оплати першого етапу відповідно до п. 2.4. Договору з 07.10.2022 р. по 03.02.2023 р.

Пунктами 2.4. договору передбачено, що протягом 10-ти робочих днів після укладення договору Замовник сплачує Виконавцю 40 % (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни.

Суд встановив, що Договір про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №210 укладений між сторонами 26.09.2022 року. Водночас договором не встановлено порядок обчислення перебігу строків.

Керуючись вищенаведеним, суд вважає, що для розрахунку перебігу строків необхідно керуватися загальними імперативними нормами, зокрема ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зі змісту якої вбачається, що початок перебігу строку рахується з наступного дня після відповідної дати, проте, позивачем було включено відповідну дату у перебіг строку.

Таким чином, крайньою датою оплати першого етапу вважається - 10.10.2022 р.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд вважає, що правильною датою для початку розрахунку пені за порушення строків оплати першого етапу є 11.10.2022 р.

З огляду на це, суд здійснено перерахунок пені (початок розрахункового періоду 11.10.2022 р. по 03.02.2023), тому сума, що підлягає до задоволення за вказаний період складає 15 926,59 грн.

Також, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки з 04.02.2023 р. по 26.02.2023 р. і виявив, що розрахунки заявлені в межах казаного строку правильні, в зв`язку з чим за вказаний період задоволенню підлягає пеня у розмірі 1 582,52 грн.

Отже, за порушення строків оплати першого етапу відповідно до п. 2.4. Договору підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 17 509,11 грн.

Щодо другого етапу.

Як встановлено судом, відповідно до умов п. 2.5. Договору зобов`язання відповідача з оплати другого етапу робіт (40%) повинно мало бути виконано в строк десять робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою, тобто по акту приймання-передачі робіт від 28 листопада 2022 року , 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, а відтак, з урахуванням положень п. 2.5. Договору та приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, право нараховувати штрафні санкції за прострочення відповідачем виконання зобов`язання в цій частині виникає по кожному акту окремо.

Водночас суд не погоджується із визначеним позивачем початком періоду нарахування пені за порушення строків оплати другого етапу відповідно до п. 2.4. Договору з 09.12.2022 р.

Пунктами 2.5. договору встановлено строк для сплати - протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою.

Суд встановив, що перший акт приймання-передачі підписано між сторонами від 28 листопада 2022 року. Водночас договором не встановлено порядок обчислення перебігу строків.

Керуючись вищенаведеним, суд вважає, що для розрахунку перебігу строків необхідно керуватися загальними імперативними нормами, зокрема ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зі змісту якої вбачається, що початок перебігу строку рахується з наступного дня після відповідної дати, проте, позивачем було включено відповідну дату у перебіг строку.

Таким чином, крайньою датою оплати за вказаним актом вважається - 12.12.2022 р.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд вважає, що правильною датою для початку розрахунку пені за порушення строків оплати вказаного етапу є 13.12.2022 р.

З огляду на це, суд здійснено перерахунок пені в межах визначених позивачем строків (початок розрахункового періоду 13.12.2022 р. по 30.12.2022), тому сума, що підлягає до задоволення за вказаний період складає 1 714,82 грн.

Водночас як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми пені за наступними актами приймання-передачі (від 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року), остання нарахована позивачем за прострочення відповідачем виконання зобов`язання по кожному акту окремо однак без рахування строків визначених п.2.5. Договору.

Керуючись наведеним, суд не погоджується із визначеним позивачем періодом нарахування пені, позаяк пунктом 2.5. Договору №210 від 26.09.2022 року сторонами чітко врегулювали домовленості щодо оплати виконаних робіт протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення замовнику розробленої технічної документації із землеустрою, водночас визначені в доданих розрахунках періоди нарахування пені за вказаними актами приймання-передачі (від 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року) не відповідають положенням договору, а отже такі нарахування вважаються судом неправомірними та такими, що не дають можливість суду здійснити перерахунок.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача 343,42 грн пені, суд відмовляє, позаяк вимоги в цій частині розраховані позивачем з порушенням умов Договору в частині строків нарахування.

Крім того, після підписання четвертого і п`ятого акту приймання-передачі від 23.12.2022 року позивач здійснює нарахування пені з 03.01.2023 до 25.02.2023 року, зазначаючи що розрахунок здійснюється до часткової сплати боргу відповідачем у справі на суму 25 000 грн. Однак, матеріали справи не містять платіжної інструкції на загальну суму 25 000 грн сплаченої 25.02.2023, в той же час позивачем до справи додано платіжну інструкцію №86 від 03.02.2023 на загальну суму 50 000 грн.

Таким чином суд встановив, що при здійсненні розрахунку з 03.01.2023 по 07.06.2023 позивачем не враховано оплати за платіжною інструкцією №86 від 03.02.2023, а отже такі нарахування вважаються судом неправомірними. Водночас не додано доказів оплати на загальну суму 25 000 грн. за платіжною інструкцією від 25.02.2023 року, що не дає можливості суду чітко встановити наявну суму боргу за вказаний період та здійснити перерахунок.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача 21 800, 87 грн пені, суд відмовляє.

Отже, за порушення строків оплати другого етапу відповідно до п. 2.5. Договору підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 1 714,82 грн.

Щодо третього етапу.

Суд не погоджується із визначеним позивачем початком періоду нарахування пені за порушення строків оплати третього етапу відповідно до п. 2.6. Договору з 13.10.2023 р.

Пунктами 2.6. договору передбачено, що протягом 10-робочих днів після оформлення та надання Замовнику витягів з Державного земельного кадастру Замовник сплачує виконавцю 20% (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни.

Суд встановив, що Акт прийому передачі технічної документації підписаний сторонами 02.10.2023 року. Водночас договором не встановлено порядок обчислення перебігу строків.

Керуючись вищенаведеним, суд вважає, що для розрахунку перебігу строків необхідно керуватися загальними імперативними нормами, зокрема ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зі змісту якої вбачається, що початок перебігу строку рахується з наступного дня після відповідної дати, проте, позивачем було включено відповідну дату у перебіг строку.

Таким чином, крайньою датою оплати третього етапу вважається - 16.10.2023 р.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд вважає, що правильною датою для початку розрахунку пені за порушення строків оплати третього етапу є 17.10.2023 р.

З огляду на це, суд здійснено перерахунок пені (початок розрахункового періоду 17.10.2023 р. по 26.10.2023), тому сума, що підлягає до задоволення за вказаний період складає 549,19 грн.

Також, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки за інші періоди і виявив, що розрахунки заявлені в межах вказаного строку правильні, в зв`язку з чим за визначені періоди задоволенню підлягає пеня у загальному розмірі 7044,27 грн.

Отже, за порушення строків оплати третього етапу відповідно до п. 2.6. Договору підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 7593,46 грн.

Загалом розмір пені що підлягає до стягненню становить 26 817,39 грн.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми 3% річних, остання ФОП Деяк Н.В. обрахована за порушення відповідачем строків сплати по окремо визначених періодах:

-за порушення строків оплати першого етапу відповідно до п. 2.4. Договору (з 07.10.2022 р. по 31.12.2023 р., з 01.01.2023 р. по 03.02.2023 р., 04.02.2023 р. по 26.02.2023 р.,);

-за порушення строків оплати другого етапу відповідно до п. 2.5. Договору по кожному акту приймання-передачі технічної документації окремо (Акти приймання-передачі від 28 листопада 2022 року , 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року)

-за порушення строків оплати третього етапу відповідно до п. 2.6. Договору

Щодо першого етапу.

Суд не погоджується із визначеним позивачем початком періоду нарахування 3 % річних за порушення строків оплати першого етапу відповідно до п. 2.4. Договору з 07.10.2022 р.

Пунктами 2.4. договору передбачено, що протягом 10-ти робочих днів після укладення договору Замовник сплачує Виконавцю 40 % (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни.

Суд встановив, що Договір про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №210 укладений між сторонами 26.09.2022 року. Водночас договором не встановлено порядок обчислення перебігу строків.

Керуючись вищенаведеним, суд вважає, що для розрахунку перебігу строків необхідно керуватися загальними імперативними нормами, зокрема ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зі змісту якої вбачається, що початок перебігу строку рахується з наступного дня після відповідної дати, проте, позивачем було включено відповідну дату у перебіг строку.

Керуючись вищенаведеним, крайньою датою оплати першого етапу вважається - 10.10.2022 р.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення 3 % річних починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд вважає, що правильною датою для початку розрахунку 3 % річних за порушення строків оплати першого етапу є 11.10.2022 р.

З огляду на це, суд здійснено перерахунок 3 % річних та встановив, що за порушення строків оплати першого етапу відповідно до п. 2.4. Договору підлягають стягненню 3 % річних в загальному розмірі 1050,55 грн.

Щодо другого етапу.

Водночас суд не погоджується із визначеним позивачем початком періоду нарахування 3 % річних за порушення строків оплати другого етапу відповідно до п. 2.4. Договору з 09.12.2022 р.

Пунктами 2.5. договору встановлено строк для сплати - протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою.

Суд встановив, що перший акт приймання-передачі підписано між сторонами від 28 листопада 2022 року. Водночас договором не встановлено порядок обчислення перебігу строків.

Керуючись вищенаведеним, суд вважає, що для розрахунку перебігу строків необхідно керуватися загальними імперативними нормами, зокрема ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зі змісту якої вбачається, що початок перебігу строку рахується з наступного дня після відповідної дати, проте, позивачем було включено відповідну дату у перебіг строку.

Таким чином, крайньою датою оплати за вказаним актом вважається - 12.12.2022 р.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд вважає, що правильною датою для початку розрахунку 3 % річних за порушення строків оплати вказаного етапу є 13.12.2022 р.

З огляду на це, суд здійснено перерахунок 3 % річних та встановив, що за порушення строків оплати за вказаний період відповідно до п. 2.5. Договору підлягають стягненню 3 % річних в загальному розмірі 102,89 грн.

Водночас в нарахуванні 3 % річних за інші періоди другого етапу суд відмовляє, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині строків нарахування та відсутністю можливості суду чітко встановити наявну суму боргу за вказаний період та здійснити перерахунок.

Щодо третього етапу.

Суд не погоджується із визначеним позивачем початком періоду нарахування 3 % річних за порушення строків оплати третього етапу відповідно до п. 2.6. Договору з 13.10.2022 р.

Пунктами 2.6. договору передбачено, що протягом 10-робочих днів після оформлення та надання Замовнику витягів з Державного земельного кадастру Замовник сплачує виконавцю 20% (відсотків) від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни.

Суд встановив, що Акт прийому передачі технічної документації підписаний сторонами 02.10.2023 року. Водночас договором не встановлено порядок обчислення перебігу строків.

Керуючись вищенаведеним, суд вважає, що для розрахунку перебігу строків необхідно керуватися загальними імперативними нормами, зокрема ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зі змісту якої вбачається, що початок перебігу строку рахується з наступного дня після відповідної дати, проте, позивачем було включено відповідну дату у перебіг строку.

Керуючись вищенаведеним, крайньою датою оплати третього етапу вважається - 16.10.2023 р.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення 3 % річних починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд вважає, що правильною датою для початку розрахунку 3 % річних за порушення строків оплати третього етапу є 17.10.2023 р.

З огляду на це, суд здійснено перерахунок 3 % річних та встановив, що за порушення строків оплати третього етапу відповідно до п. 2.6. Договору підлягають стягненню 3 % річних в загальному розмірі 966,16 грн.

Загалом розмір 3 % річних що підлягає до стягнення становить 2119,6 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми інфляційних втрат, остання ФОП Деяк Н.В. обрахована за порушення відповідачем строків сплати по окремо визначених періодах:

-за порушення строків оплати першого етапу відповідно до п. 2.4. Договору (жовтень 2022 січень 2023, лютий 2023);

-за порушення строків оплати другого етапу відповідно до п. 2.5. Договору по кожному акту приймання-передачі технічної документації окремо (Акти приймання-передачі від 28 листопада 2022 року , 20 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року)

-за порушення строків оплати третього етапу відповідно до п. 2.6. Договору

Щодо першого етапу.

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив, що розрахунки заявлені в межах казаного строку правильні, в зв`язку з чим за вказаний період задоволенню підлягають інфляційні втрати у розмірі 5 134,00 грн.

Щодо другого етапу.

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив, що задоволенню підлягає інфляційні втрати у розмірі 486,82 грн, в іншій частині вимог суд відмовляє, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині строків нарахування та відсутністю можливості суду чітко встановити наявну суму боргу за вказаний період та здійснити перерахунок.

Щодо третього етапу.

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив, що розрахунки заявлені в межах казаного строку правильні, в зв`язку з чим за вказаний період задоволенню підлягають інфляційні втрати у розмірі 1060,89 грн.

Загалом розмір інфляційних втрат, що підлягають до стягненню становить 6 681,71 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3 ст. 86 ГПК України).

Також суд зазначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 89 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів" встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач та їх оцінки їх правдивості і переваги доводів протилежної сторони судового процесу. Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (тут суд звертається до правових висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, зокрема, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягненню з відповідача 121 187,93 грн в т.ч. 85 569,23 грн основного боргу, 26 817,39 грн пені, 6 681,71 грн інфляційних втрат , 2119,6 грн 3% річних.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2437,54 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії Хустське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (90400, м. Хуст, вул. Сливова, 34, код ЄДРПОУ 45123915) на користь фізичної особи - підприємця Деяк Наталії Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 121 187,93 грн заборгованості за Договором про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №210 від 26.09.2022 року (з урахуванням додаткових угод до нього) в т.ч. 85 569,23 грн основного боргу, 26 817,39 грн пені, 6 681,71 грн інфляційних втрат, 2119,6 грн 3% річних, а також 2437,54 грн витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 02.09.2024

Суддя Андрейчук Л. В.