Рішення від 03.09.2024 по справі 274/2586/24

справа № 274/2586/24

провадження № 2-і/274/102/24

Ухвала

Іменем України

03.09.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про стягнення компенсації витрат на правничу допомогу пов"язаних з розглядом справи в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та 3% річних -

в с т а н о в и в :

21.08.2024 року представник відповідача - адвокат Сачок А.В. повторно звернувся до Бердичівського міськрайонного суду із заявою про стягнення компенсації витрат на правничу допомогу пов"язаних з розглядом справи.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі №274/2586/24 за клопотанням представника позивача - адвоката Лунегова О.О. позовну заяву позивача ОСОБА_3 залишено без розгляду.

В зв`язку з розглядом справи №274/2586/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та 3% річних, відповідач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн.Внаслідок необґрунтованих дій позивача, просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу, які поніс відповідач.

29.08.2024 представником позивача - адвокатом Лунеговим О.О. подано заперечення на заяву про компенсацію позивачем витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Вважає вимоги відповідача необґрунтованими, понесення витрат в розмірі 13000 грн. не підтвердженими належними доказами.

Представник відповідача - адвокат Сачок А.Л. в судове засідання не з"явився, на адресу направив заяву про розгляд заяви без його участі та участі відповідача, вимоги заяви підтримав, просив її задоволити.

Представник позивача- адвокат Лунегов О.О., також в судове засідання не з"явився.На адресу суду скерував заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечив проти вимог заяви, вказавши на їх безпідставність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та 3% річних залишено без розгляду ( а.с. 202-203).

16.08.2024 року представник відповідача - ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу в порядку ст. 141 ЦПК України ( а.с. 209-210).

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду від 19.08.2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 , - адвоката Сачка А.Л. - повернуто заявнику без розгляду ( а.с. 213-214).

В судовому засіданні встановлено, що представник відповідача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді надав:

- копію Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Сачком А.В.;

-копію Акту №1 виконаних робіт по наданню правничої допомоги від 15.08.2024 згідно якого вартість виконаних робіт складає 13000 грн.( а.с. 219- зворот, 220).

За змістом ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України випливає, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

У заяві про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в сумі 13000 грн, заявник не зазначив, які дії позивача ОСОБА_3 у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 01.06.2020 р. у справі № 607/8664/19 та від 26.09.2018 р. у справі № 148/312/16-ц.

Як вбачається з роз`яснень, що містяться в п. 38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Таким чином, залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Таким чином, для стягнення компенсації наданих представником відповідача послуг, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги відповідачу, згідно з процесуальним обов`язком доказування, необхідно було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи мав позивач на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Згідно частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно звернення за отриманням правової допомоги у справі є правом відповідача, а не обов`язком.

Виходячи з викладеного вище, суд уважає, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також її дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на професійну правову допомогу.

Залишення позову без розгляду не свідчить про його безпідставність і необґрунтованість. Представником відповідача не доведено відповідними належними доказами існування необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача у даній справі, зловживання ним процесуальними правами. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача, відтак суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем судових витрат.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 142, 258,263-265,354 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про стягнення компенсації витрат на правничу допомогу пов"язаних з розглядом справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Т.М. Вдовиченко