Рішення

від 21.08.2024 по справі 910/1005/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2024Справа № 910/1005/24Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" (02091, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 1, приміщення 19, 20, ідентифікаційний код 45121986)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрний портал" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 12-А, офіс 1/12, ідентифікаційний код 40377357)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня" (код ЄДРПОУ: 40817035; адреса: 20731, Черкаська обл., Смілянський р-н, селище Холоднянське, вулиця Ржевська, будинок 24-б).

про стягнення 1 000 000,00 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Іорданов К.І.

Від відповідача: Колосар М.Є.

Від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" про розірвання договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 з 31.01.2024 та стягнення штрафу за даним договором у розмірі 1 000 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.02.2024 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

07.02.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/1005/24 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.03.2024.

04.03.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній, серед іншого, просить суд залучити до участі у справі № 910/1005/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" оригінал договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 та оригінал акту передання-приймання обладнання від 01.11.2023.

Позивач та відповідач участь своїх представників у засідання суду 11.03.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня"; витребувано у строк до 29.03.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" оригінал договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 та оригінал акту передання-приймання обладнання від 01.11.2023; відкладено підготовче засідання на 08.04.2024.

14.03.2024 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду.

04.04.2024 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, заяву про вступ у справу представника та залишення без розгляду частини позовних вимог, зокрема, про розірвання договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 з 31.01.2024.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 08.04.2024 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" про залишення без розгляду частини позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення останнього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" про залишення позовних вимог без розгляду задоволено, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" про розірвання договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 з 31.01.2024 та визнання договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 розірваним з 31.01.2024 - залишено без розгляду; ухвалено подальший розгляд у справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрний портал" здійснювати про стягнення штрафу у розмірі 1 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відкладено підготовче засідання на 15.04.2024.

10.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 15.04.2024 о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрний портал", Колосаря М.Є. про участь у судовому засіданні по справі № 910/1005/24 в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

У підготовчому засіданні 15.04.2024 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 15.04.2024 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2024.

У засіданні суду 20.05.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову у повному обсязі.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 20.05.2024 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Під час судового засідання виникла необхідність подачі позивачем оригіналу договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 для його дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 відкладено судове засідання на 10.06.2024.

У засіданні суду 10.06.2024 представник позивача надав суду оригінал договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023.

Судом здійснено огляд оригіналу примірника оригіналу договору та співставлення його з наявною в матеріалах справи його копією.

Представник відповідача заявив усне клопотання про залишення оригіналу даного договору в матеріалах справи, повідомив, що 07.06.2024 ним подано через підсистему "Електронний суд" клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Суд протокольною ухвалою від 10.06.2024 повернувся до розгляду справи № 910/1005/24 у підготовчому провадженні.

Представник позивача повідомив, що має намір подати заперечення, доводи, міркування щодо поданого відповідачем клопотання щодо проведення судової експертизи.

Суд на місці ухвалив залишити в матеріалах справи оригінал договору оренди обладнання № 01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 разом з доданими до нього документами (додаток № 1 до договору н 4-х арк., акт передання-приймання обладнання на 4-х арк.), для його дослідження, оскільки судом встановлено, що розташування відтисків печаток на кожному аркуші оригіналу договору відрізняється від розташування відтисків печаток на наявній в матеріалах справи копії, яку було додано позивачем до позовної заяви, також суттєво відрізняються підписи підписантів зазначеного договору. Відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 10.06.2024 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 відкладено підготовче засідання на 15.07.2024, викликано ОСОБА_1 у судове засідання 15.07.2024 о 11:20 для відбору експериментальних зразків підписів.

У підготовче засідання 15.07.2024 відповідачем не забезпечено явку ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків підписів.

Представник відповідача у засіданні суду повідомив, що 15.07.2024 через підсистему "Електронний суд" ним подано письмові пояснення щодо неможливості забезпечення явки ОСОБА_1 у судове засідання.

Представник позивача повідомив, що 14.07.2024 ним подано через підсистему "Електронний суд" заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, пояснив, що призначення експертизи у даній справі є не доцільними.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем не забезпечено явку ОСОБА_1 у судове засідання для відібрання експериментальних зразків підписів, а також те, що клопотання про призначення судової експертизи втратило свою актуальність, суд вважає за доцільне залишити клопотання про призначення судової експертизи без розгляду.

У підготовчому засіданні 15.07.2024 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 15.07.2024 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.08.2024.

У судовому засіданні 21.08.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.08.2024 проти позовних вимог заперечив.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 21.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український аграрний портал" (далі - відповідач) було укладено договір оренди обладнання №01/11/2023-ОБ.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування майна, що орендується, та вартість його оренди визначається переліком орендованого майна, що є додатком №1 до цього договору.

Вказане нерухоме майно було передано орендарю, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.11.2023 (копія додається).

Відповідно до умов п 4.1.4. договору орендодавець зобов`язується не втручатися в господарську діяльність орендаря. Повідомляти завчасно (не пізніше 30 днів) письмово орендаря про відповідні рішення кінцевих бенефіціарів, учасників орендодавця, про рішення або дії, які прийнято або планується приймати, вчинити і які можуть вплинути на користування предметом оренди орендарем або виконання цього договору його сторонами.

Відповідно до умов п. 4.1.8. договору без письмового узгодження з уповноваженою особою орендаря не використовувати самому, а також не допускати використовувати іншим особам майно в період дії цього договору.

Відповідно до умов п. 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору оренди, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та передбачену чинним в Україні законодавством.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що за неналежне виконання умов цього договору орендодавцем, орендодавець сплачує орендарю штраф у розмірі, 500 000, 00 грн.

Пунктом 6.7. договору передбачено, що за здійснення з боку орендодавця або за його дорученням, вказівкою третіми особами, перешкоджання орендарю у користуванні орендованим Майном, орендодавець сплачує орендарю штраф у розмірі 1000000,00 гривень та відшкодовує завдані такими діями збитки.

Відповідно до умов п. 7.5. договору дострокове розірвання договору може мати місце:

за взаємною згодою сторін; за ініціативою орендодавця, якщо орендар не сплачує орендну плату більше трьох місяців підряд. в цьому випадку, на вимогу орендодавця в односторонньому порядку з визначених у цьому договорі підстав, цей договір оренди може бути розірваний виключно у судовому порядку, на підставі рішення суду, яке набуло чинності.

Так, позивач зазначає, що виконуючий обов`язки директора ТОВ "Завод "Смілянська Хлодня" ОСОБА_2 вчинив дії, які містять ознаки перешкоджання господарській діяльності позивача та інших суб`єктів господарювання, за адресою: АДРЕСА_1 , що полягали у блокуванні в`їзду/виїзду з території, на якій розташовано орендоване нерухоме майно, шляхом постановки автомобіля під воротами, в намаганні потрапити на територію, без будь-яких правових підстав, без надання будь-яких документів які надають вказаним особам право перебування на території та в будівлях, що орендуються.

Таким чином, позивач зазначає, що у сукупності майже три дні діяльність суб`єктів господарювання, які орендують та здійснюють діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , була зірвана, що потягло за собою порушення договірних зобов`язань суб`єктів господарювання, зокрема, позивача, через дії ОСОБА_2 та осіб, які спільно з ним діють, та наслідки у вигляді виникнення підстав для застосування штрафних санкцій з боку різних контрагентів, є усі підстави для визнання позивача потерпілим від самоправних дій ОСОБА_2 та осіб, які спільно з ним діють та які пов`язані із відповідачем, було завдано матеріальної шкоди.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що фактично дії відповідача спрямовані на перешкоджання діяльності останнього та інших суб`єктів господарювання, мають на меті припинити або розірвати договори оренди нерухомого майна не в порядку та у спосіб визначений законом, що є неприпустимим та незаконним.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача штраф за договором оренди обладнання №01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 у розмірі 1 000 000,00 грн, з урахуванням заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з наступних підстав

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Відповідно до п. 6.7. договору оренди обладнання №01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 за здійснення з боку орендодавця або за його дорученням, вказівкою третіми особами, перешкоджання орендарю у користуванні орендованим Майном, орендодавець сплачує орендарю штраф у розмірі 1000000,00 гривень та відшкодовує завдані такими діями збитки.

За процесуально-правовими приписами частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною другою статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно, у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" мало прямий процесуальний обов`язок у перш за все довести суду належними доказами факт вчинення саме відповідачем господарського правопорушення, за яке пунктом 6.7 договору №01/11/2023-ОБ від 01.11.2023 встановлена відповідна санкція.

Так, позивач у позовній заяві стверджує, що блокування в`їзду на територію здійснювалось громадянином ОСОБА_2 , який надав документи виконуючого обов`язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня" (третя особа у даній справі).

Неодноразові твердження позовної заяви, що інші невстановлені фізичні особи, що діяли в інтересах відповідача, по суті є лише припущенням, яке не може бути покладено в основу судового рішення.

Більше того, додані до позовної заяви фотографічні зображення автомобілів та людей не можуть достеменно підтвердити наведені у позовній заяві обставини, оскільки не надають вичерпної інформації про місце і час їх створення, а також не визначають прізвища зображених на них людей та їх юридичні повноваження діяти від імені саме відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодного доказу, що поза розумним сумнівом може довести факт вчинення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня" цих дій за дорученням чи прямою вказівкою відповідача.

Частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, судом залишено поза увагою доводи обох сторін у справі в частині можливої наявності корпоративних спорів, оскільки ці доводи не стосуються предмета доказування у межах даного судового розгляду і не можуть вплинути на вирішення питання наявності або відсутності у позивача права на отримання штрафу у розмірі 1 000 000,00 грн.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Враховуючи наведене, судом встановлено не доведеність позивачем належними доказами покладеного в основу даного позову твердження про наявність факту господарського правопорушення саме в діях відповідача.

Не доведеність складу господарського правопорушення в діях відповідача унеможливлює задоволення позову про примусове стягнення штрафної санкції.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст".

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" відмовити повністю.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Логіст" (02091, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 1, приміщення 19, 20, ідентифікаційний код 45121986)

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрний портал" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 12-А, офіс 1/12, ідентифікаційний код 40377357)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.09.2024

Суддя І.О. Андреїшина