Рішення

від 02.09.2024 по справі 922/2183/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2183/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Богодухівської окружної прокуратури (62103, Харківська обл., м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6), в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фансідар" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1), про стягнення коштів у розмірі 621 187, 42 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (перший позивач), в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (другий позивач), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фансідар" (відповідач) про стягнення шкоди у розмірі 621 187, 42 грн, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду. Справу № 922/2183/24 визнано малозначною та її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу, відповідно до ст. 251 ГПК України, строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.07.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 61003, м. Харків, пров. Університетський, 1.

Але, судова кореспонденція, адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/2183/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Окрім цього, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом, судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи Господарським судом Харківської області, шляхом здійснення публікації на офіційному вебсайті судової влади України.

Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як вказує прокурор, звертаючись до господарського суду, у провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 12020220000000666 від 10.06.2020 за ч. 2 ст. 240 КПК України.

За результатами досудового розслідування процесуальним керівником 31.08.2023 затверджено обвинувальний акт стосовно директора ТОВ «Фансідар» ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, а саме порушення встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для довкілля.

В ході досудового розслідування 09.10.2020 за участі спеціалістів - інспекторів ГУ Держпраці в Харківській області, ГУ Держгеокадастру проведено огляд відкритої ділянки, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6321288500:04:000:0903, площею 14 га, розташованої на території Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області, що на праві приватної власності належить ТОВ «Фансідар», код ЄДРПОУ 35702156.

Згідно інформації інспектора ГУ Держпраці в Харківській області на зазначеній ділянці розташовано кар`єр по видобутку піску Шарівського родовища, який розробляється ТОВ «Фансідар», яке має для здійснення господарської діяльності:

-Спеціальний дозвіл на користування надрами від 06.06.2014 № 5950 з метою видобування піску, придатного як компонент в`яжучого для одержання силікатних бетонів та для благоустрою, планування і рекультивації, загальною площею 11,8 га, строком дії до 06.06.2034 року наданий Державною службою геології та надр України на підставі протоколу ДКЗ України від 19.04.2013 № 2902 затвердження запасів корисних копалин;

-Акт про надання гірничого відводу від 20.01.2015 № 20 з метою розробки Шарівського родовища, загальною площею 11,8 га, строком дії до 15.01.2035 наданий Харківською обласною радою;

-Земельна ділянка загальною площею 14,0 га на праві приватної власності, кадастровий номер 6321288500:04:000:0903, яка розташована на території Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області з межами населених пунктів;

-Дозвіл від 07.09.2020 по 06.09.2025 № 400.20.63 на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме відкриті гірничі роботи;

-Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме маркшейдерські роботи (зареєстровано 04.09.2020 № 1/166 в Управлінні Держпраці);

-Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці щодо експлуатації машин та механізмів підвищеної небезпеки (зареєстровано 04.09.2020 № 1/167).

Оглядом встановлено, що з північно-західної частини від ділянки зіскладований грунт. По північному бору знятий родючий шар грунту та підготовлена ділянка для розкривних робіт.

Також, під час огляду проведено відповідну геодезичну зймоку.

Станом на момент проведення огляду ТОВ «Фансідар» не погоджено План розвитку гірничих робіт по Шарівському кар`єру будівельного піску на 2020 рік (далі ПРГР) у зв`язку з ненаданням до ПРГР необхідної маркшейдерської документації, яка у повній мірі відображає ситуацію в кар`єрі а саме: план підрахунку запасів по Шарівському родовищу піску;

топографічний план поверхні в проектних межах гірничого відводу та геологічні розрізи до нього; топографічний план поверхні до проекту розробки; зведений план гірничих робіт; погоризонтні плани гірничих робіт; геологічні розрізи; профіль в`їзної траншеї, профіль внутрішньокар`єрних автомобільних доріг; паспорти проведення гірничих робіт, паспорти завантаження автосамоскидів, які розроблені у відповідності до вимог СОУ-Н МПП 73.020- 078-1:2007 «Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом розробки родовищ корисних копалин», що є порушенням вимог статті 51 Кодексу України, ст.ст. 19, 24 Гірничого закону України, пункту 1.4 розділу 1 глави 4 НПАОП 0.00-1.24-10 «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом»; п. 15.1 глави 15 НПАОП 74.2-5.01-85 «Інструкція по виробництву маркшейдерських робіт».

Оглядом встановлено, що у північно-східній частині кар`єру проводяться розкривні роботи, які не відповідають заданим у ПРГР напрямкам і об`ємам проведення розкривних та відвальних робіт, напрямки проведення розкривних робіт не відповідають робочому проекту «Розкриття та відроблення Шарівського родовища будівельних пісків» (далі - проект).

Проектом передбачене внутрішньо кар`єрне відвалоутворення розкривних порід з подальшим проведенням рекультивації земель порушених гірничими роботами, між тим розкривні породи вивозяться за територію кар`єра.

Під час огляду видобувні роботи в кар`єрі не проводились, але застосована в кар`єрі технологічна схема по проведенню видобувних робіт (одним уступом), при наявних геологічних умовах родовища, є значним порушенням допустимих параметрів, які визначають допустимі розміри робочих майданчиків, берм, кутів укосів, висоту уступів, відстань від гірничого та транспортного устаткування до бровок уступу у відповідності до п. 1.4. розділу 1 глави VII НПАОП 0.00-1.24-10 «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», та не відповідає передбаченій у проекті технологічній схемі (двома видобувними уступами).

Границі північно-західного борта кар`єру знаходяться в охоронній зоні ЛЕП (по класу напруги від 35 кВ і вище), що є порушенням п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Згідно абзацу 2 п. 9 «Правила охорони електричних мереж» - у межі охоронної зони повітряної лінії, без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: здійснення усіх видів гірничих, землечерпальних, вантажно- розвантажувальних, днопоглиблювальних робіт.

Також у відповідності до п. 10 додатку п. 3 «Правила охорони електричних мереж» - підприємства, установи, організації, окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт за формами, наведеними у додатках № 1 та 2 до цих Умов.

Поверхня масиву північно-західного борта кар`єру не огороджена нагірною канавою або запобіжним валом, які унеможливлюють зсуви поверхні масиву, що є порушенням вимог п. 2 глави X НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом».

У наданій по ПРГР декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме маркшейдерські роботи, зазначено, що станом на 01.01.2020 проведена повторна геолого-економічна оцінка Шарівського родовища будівельного піску (не зазначено у ПРГР та не надана маркшейдерська та геологічна документація, яка необхідна для вирішення питання стосовно отримання нового акту про надання гірчничого відводу з метою розробки Шарівського родовища).

ТОВ «Фансідар» отримано новий Протокол ДКЗ України від 27.05.2015 № 20 про затвердження запасів корисних копалин Шарівського родовища. Після чого необхідно внести необхідні зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 06.06.2014 № 5950 стосовно затверджених запасів.

Проведена повторна геолого-економічна оцінка Шарівського родовища потребує внесення необхідних змін до проекту стосовно подальшої системи розробки Шарівського родовища.

За результатами проведеного огляду встановлено, що ТОВ «Фансідар» веде виробничу діяльність по розробці Шарівського родовища будівельних пісків з порушенням вимог ст. 19, 24, 32, 38 (абзаци 1, 5) Гірничого закону України; вимог ст. 51, 53 (п. 2,3,1) Кодексу України про надра, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Крім того, відповідно до листа № 10-20-5-1029/90-21 від 17.06.2021 ГУ Держгеокадастру, останніми визначено розмір шкоди, який заподіяно державі ТОВ «Фансідар» внаслідок зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу у сумі 601 757, 55 грн, та внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в сумі 18 429, 87 грн.

Також, у кримінальному провадженні експертами ХНДЕКЦ МВС проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок № СЕ-19/121-21 /20144-ЕК від 13.10.2021, згідно якого розрахунок розміру орієнтовної шкоди заподіяної внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, наведений у листі ГУ Держгеокадастру в Харківській області № 10-20-5-1029/90-21 від 17.06.2021, арифметично підтверджується у сумі 601 757, 55 грн.

Крім того, розрахунок розміру орієнтовної шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, наведений у листі ГУ Держгеокадастру в Харківській області № 10-20-5-1029/90-21 від 17.06.2021, арифметично підтверджується у сумі 19 429, 87 грн.

Також, у кримінальному провадженні отримано висновок експерта ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 14605 від 02.08.2021 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, згідно якого встановлено наступне.

У випадку, що досліджується, внаслідок господарської діяльності ТОВ «Фансідар» по добичі корисних копалин (піску) на Шарівському родовищі будівельних пісків мало місце:

-Розробка кар`єру без погодження гірничих робіт на 2020 рік;

-Відсутність коригування та перезатвердження у встановленому порядку проектів та паспортів у випадку фактичної зміни гірничо-геологічних (виробничих) умов;

-Розробка кар`єру за межами земельної ділянки з кадастровим номером 6321288500:04:000:0903;

-Зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) без отримання спеціального дозволу,

що є недотримання вимог Кодексу України про надра; Земельного кодексу України; Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Гірничого закону України; Закону України «Про охорону земель»;

Екологічна шкода, внаслідок недотримання вимог нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища, у випадку що досліджується, полягає у порушенні грунтово-рослинного покриву, ерозійних явищах, забрудненні атмосферного повітря забруднюючими речовинами, що формує підвищене навантаження на навколишнє природне середовище.

Враховуючи, що дії ТОВ «Фансідар» щодо зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу та самовільного зайняття земельних ділянок спричинило наслідки у формі збитків державним інтересам, внаслідок чого бюджетом недоотримано надходжень, що в подальшому значно ускладнює фінансовий стан отримувача та негативно впливає на ефективність здійснення своїх функцій державою, чим порушується один із пріоритетів діяльності держави, органи прокуратури вбачають у невідшкодуванні шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, порушення загальнодержавних інтересів, що є правовою підставою для звернення прокурора в інтересах держави до суду з позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 - 3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Ч. 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення, прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У цій справі органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція у Харківській області та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Так, окружною прокуратурою відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 17.05.2024 листом № 56-1710вих-24 письмово запропоновано ГУ Держгеокадастру в Харківській області, самостійно звернутися до суду з позовною заявою та повідомлено про намір прокурора звернутися до суду з відповідним позовом з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, в разі не вжиття відповідних заходів останнім.

Згідно відповіді ГУ Депржгеокадастру в Харківській області від 03.06.2024 за № 10-20-14, 1-3897/0/19-24, вбачається, що у ГУ Держгеокадастру в Харківській області відсутня можливість звернутися до суду з позовною заявою.

Аналогічно, окружною прокуратурою відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 17.05.2024 листом № 56-1709вих-24 письмово запропоновано Держекоінспекції в Харківській області, самостійно звернутися до суду з позовною заявою та повідомлено про намір прокурора звернутися до суду з відповідним позовом з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах в разі не вжиття відповідних заходів останньою.

Згідно відповіді Держекоінспекції в Харківській області від 29.05.2024 за № 1788-13-16, вбачається, що Держекоінспекція не вбачає правових підстав для звернення до суду з позовною заявою за вказаними обставинами.

Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до господарського суду в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальними нормами законодавства, положення яких застосовуються до спірних правовідносинах в редакціях відповідних нормативних актів, чинних на момент виникнення спірних правовідносин (пункт 3.1).

Положеннями ст. 6 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що кожний громадянин України має право, в тому числі на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.

При цьому, ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються: обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки.

Крім того, ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено обов`язок громадян компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Також ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до норм статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЗК України грунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Ч. 2 ст. 168 ЗК України передбачає, що власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою. Переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів, здійснюється без розроблення робочого проекту землеустрою.

Згідно ч. З ст. 168 ЗК України при здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема:

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

и) порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару грунту.

Відповідно до ст. 65, 67 Кодексу України про надра особи, винні у самовільному користуванні надрами, що є порушенням законодавства про надра, несуть відповідальність, яка полягає, зокрема в обов`язку відповідної особи (підприємства, установи, організації та громадян) відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Отже, законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема внаслідок зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу та самовільного зайняття земельних ділянок.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Отже, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

В даному випадку позов зумовлений наявністю шкоди спричиненої порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства, через стверджувані прокурором винні дії відповідача внаслідок зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу та самовільного зайняття земельних ділянок.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (абзац перший пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15).

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 №603, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України: з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Як встановлено пп. 29 п. 4 вищевказаного Положення, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон № 963-IV).

Ст. 4 Закону № 963-IV визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з статтею 5 Закону № 963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Ст. 9 Закону № 963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

На підставі складених у ході здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства матеріалів, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, другим позивачем було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ) без спеціального дозволу з врахуванням нормативів втрат від знищення ґрунтового покриву шару ґрунту, у загальному розмірі 601 757, 55 грн та з врахуванням площі самовільно зайнятих земельних ділянок, зазначених на топографо-геодезичній зйомці, згідно Методики, розмір шкода за самовільне зайняття земельних ділянок, який становить 18 429, 87 грн.

Даний розрахунок є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню у заявленому прокурором розмірі.

Отже, факт зняття відповідачем грунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу та самовільне зайняття земельних ділянок, завдання збитків державі в сумі 621 187, 42 грн, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача - суд визнає доведеним.

В свою чергу, відповідачем не доведено, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фансідар" (код ЄДРПОУ 35702156; провулок Університетський, буд. 1, м. Харків, Харківська область, 61003) на користь державного бюджету України (р/р UA648999980314050611000020605, отримувач ГУК Харків обл/СТГСлобожан/24062200, код ЄДРПОУ 37874947, код класифікації доходів бюджету 24062200 «Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу») шкоду, заподіяну державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та земельного законодавства у сумі 621 187, 42 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фансідар" (код ЄДРПОУ 35702156; провулок Університетський, буд. 1, м. Харків, Харківська область, 61003) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108; вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001) судовий збір у розмірі 9 317, 81 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Прокурор - Богодухівська окружна прокуратура (62103, Харківська обл., м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1);

Позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6);

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фансідар" (код ЄДРПОУ 35702156; провулок Університетський, буд. 1, м. Харків, Харківська область, 61003).

Повне рішення складено 02.09.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/2183/24